Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Єврейський погром в Єлісаветграді, вчинений григор’ївцями.
Сергійчук В. Єврейські погроми в Україні. — С. 281.

Київ. Початок видання першого українського радянського літературно–художнього журналу “Мистецтво”. Редактор Г.Михайличенко, співредактори Д.Загул, М.Семенко, П.Тичина, В.Чумак, В.Ярошенко, Г.Нарбут, О.Мурашко та ін.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 330.

І Мелітопольський повітовий з’їзд рад (Таврійська губ.). Заслухав і обговорив доповіді по земельному, продовольчому питаннях, стан народної освіти, ухвалив рішення про продовольчу допомогу трудящим Росії.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Радивилів. Спільна на Рада Директорії та уряду УНР, на якій О.Андрієвський був виведений зі складу Директорії. У своєму листі від 5 травня 1919 р. до С.Петлюри він заявив, що не може вести працю в Директорії та нести відповідальність за її дії.
ЦДАВО України. Ф. 2208. — Оп. 2. — Спр. 2. — Арк. 140; Вістник державних законів УНР. — Вип. 39. — 1919. — 13 жовтня.

Радивилів. Затвердження Директорією УНР закону про державний інспекторат у військових частинах та інституціях Української Народної Республіки, спрямований на зміцнення дисципліни та підвищення боєздатності армії УНР.
Вістник державних законів УНР. — Вип. 24. — 1919. — 17 липня.

Початок ліквідації Червоною армією заколоту отамана Григор’єва. 13 травня було взято Єлисаветград, 14 травня — Катеринослав, 19 травня — Кременчук, 21 травня — Черкаси. 22 травня радянські війська вступили в Олександрію, “столицю” повстанців.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 401.

Станіславів. Уряд ЗОУНР прийняв пропозицію міжнародної комісії генерала Л.Боти. Польський уряд відкинув її.
Довідник з історії України. — С. 86.

Станіславів. Рада державних секретарів ухвалила постанову про загальну мобілізацію до Галицької армії. На підставі постанови УНРади державний секретаріат військових справ 15 травня видав наказ окружним військовим командам мобілізувати до армії юнаків 1901 р. народження та переглянути списки всіх чоловіків 1881–1900 рр. народження, які придатні до військової служби. У зв’язку з загальним наступом поляків ці постанови не вдалося виконати.
Литвин М. Українсько-польська війна.1918-1919 рр. — С. 352.

Київ. Декрет РНК УСРР про націоналізацію цукрової промисловості вносив зміни і доповнення до декрету від 16 січня 1919 р., мав на меті зберегти землі, закріплені за цукровими заводами, забезпечити їх засів. Декрет остаточно оголосив галузь та інфраструктуру державною власністю.
Известия ВЦИК. — 1919. — 16 травня.