Інститут історії України Національна академія наук України

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Загони радянського уряду України залишили Київ, перейшовши на лівий берег Дніпра.
Последнее новости (Київ, ранішній випуск). – 1918. – 1 березня.

Народний комісаріат у військових справах Донецько-Криворізької республіки видав наказ, яким пропонувалось всім військовим відділам при губернських і повітових радах організовувати бюро запису до Червоної армії добровольців, що стояли на платформі Радянської влади.
Великая Октябрьская социалистическая революция на Украине. – Сборник документов и материалов. – В трех томах.– Т.3. – К., 1957. – С.241-242.

Австро-угорське командування силами шести дивізій 2-ї і 7-ї армій почали наступ на Україні по всьому фронту. В Житомирі на засіданні Малої ради обговорювалась телеграма української мирної делегації з Брест-Литовська про надання їм повноважень для укладення мирного договору з РСФРР. Одноголосно при одному, що утримався, Мала рада уповноважила Раду народних міністрів, якщо вона визнає це потрібним, розпочати такі переговори, стоячи на позиції самостійної, суверенної Української держави. Рада народних міністрів УНР постановила приступити до запровадження адміністративного і громадського управління на Холмщині і Підляшші, призначити головним комісаром при німецькому Головному штабі О.Комірного. Його права і обов’язки були визначені спеціальною інструкцією, ухваленою того ж дня. РНМ ухвалила скасувати посаду головнокомандуючого українським фронтом і помічника командуючого Румунським фронтом. Д.Щербачов усувався з займаної посади і переходив у розпорядження Військового міністерства. Ліквідовувалася і посада головнокомандуючого Південно-Західним фронтом. Розроблено проект наказу Ради народних міністрів про утворення губернської і повітової влади. – На місцях тимчасово влада зосереджувалась в руках губернських і повітових комендантів (перші підлягали безпосередньо військовому міністрові). Влада комендантів мала співіснувати з владою губернських і повітових комісарів. Війська, що виконували оперативні завдання, цій владі не підлягали. В.И.Петров. Отражение страной Советов нашествия германского империализма в 1918 году. – М., 1980. – С.72
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.166-169.

Міністерство внутрішніх справ УНР разом з військовим міністерством розробили “Проект наказу про утворення губернської і повітової влади” для боротьби з анархією та для охорони майна військових частин, які демобілізовувалися. У тих місцевостях, які оголошувались на воєнному стані, тимчасово утворювалась особиста влада губернських комендантів і залежних від них повітових комендантів. Губернський комендант підлягав безпосередньо військовому міністру Республіки. Влада комендантів існувала і функціонувала поруч з владою губернських і повітових комісарів. За повітовими комендантами зберігались обов’язки колишніх військових начальників.
Народня воля. – 1918. – 2 березня (17 лютого).

В.о. народного міністра пошти і телеграфу Г.Сидоренко видав наказ (№ 3) про заміну протягом трьох днів всіх написів в поштових, телеграфних і телефонних установах на українські.
Народня воля. – 1918. - 2 березня (17 лютого).

Повідомлення ЦК УПСР і ЦК Селянської спілки про смерть члена ЦК партії і колишнього народного міністра земельних справ Олександра Зарудного, вбитого в Києві прибічниками радянської влади.
Народня воля. – 1918. – 28(15) лютого.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Одеський повіт. Збройний виступ робітників і селян с. Бєляєвки проти французьких військ і білогвардійців. Повстання тривало до початку березня, після чого повстанці розсіялися по навколишніх селах.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 361.

Вінниця. Генштаб української армії оголосив на підставі закону від 13 січня 1919 р. мобілізацію старшин і козаків 1885, 1886 та 1887 рр. народження у Волинській, Подільській, Київській і Херсонській губерніях.
Українська Ставка. — 1919. — 1 березня.

Львів. Генерал Бартелемі в ультимативній формі заявив українцям про встановлення демаркаційної лінії між воючими сторонами по східній межі Львівського, Перемишлянського і Бібрського повітів і далі по р. Стрий. У результаті Львів і Дрогобицького–Бориславський нафтовий басейн залишалися у складі Польщі. У противному разі генерал погрожував запрошенням на територію ЗОУНР корпусу генерала Галлера. Українська делегація у складі О.Бурачинського, С.Витвицького і М.Лозинського відкинула пропозиції місії.
Довідник з історії України. — С. 61; Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 169.

Генерал М.Омелянович-Павленко звернувся з відозвою до особового складу військ Галицької армії про зрив місією Антанти та делегацією Польщі мирних переговорів і закликав їх до зброї: “Нехай нас розсудить залізо і кров!”.
Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання. — С. 299.

Київ. ЦК УПСР (центральної течії) ухвалив декларацію, в якій висловив прагнення до співробітництва з радянською владою. Відзначалося, що партія виступає “за Українську суверенну республіку, за союз з іншими республіками”, за диктатуру селянства і робітництва, за соціалізацію всієї землі “із запровадженням вільного переходу до колективної обробки землі”, за соціалізацію фабрик, заводів, націоналізацію залізниць, копалень, фінансів, утворення єдиної класової армії.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 84; Боротьба. — 1919. — 5 березня.

Харків. Бюро української преси (БУП) опублікувало відозву радянського уряду України до вояків Директорії та галицьких січових стрільців. У відозві йшлося, що Петлюра є ворог трудящих України, він продає її інтереси західним імперіалістичним державам, його політика нічим не краща від Скоропадського. Відозва закликала переходити на бік радянської влади, вступати до лав Червоної армії.
Боротьба. — 1919. — 28 лютого.

Харків. Публікація наказу народного комісара по військових справах про святкування 23 лютого річниці робітничо–селянської Червоної армії.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 28 февраля.

Харків. Інструкція ВУЦВК губернським ревкомам про порядок виборів у волосні і сільські ради.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919–1920). Збірник окументів і матеріалів. – К., 1957. – С. 73 – 78.

Частина білогвардійських військ Новоросійської та Київської областей Збройних Сил Півдня Росії під проводом генерала Н. Бредова просувалася в трьох колонах (до 20 тис. вояків) вздовж р. Дністер для з’єднання з польською армією в районі Деражні (т.зв. Бредівський похід). Під час такого руху в районі Кодими 19 – 21 лютого добровольці зустрілись з частиною 3-го корпусу ЧУГА і вступили з ними в бій – перший бій Галицької армії на боці більшовиків.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 215; Шухевич С. Спомини. – Львів, 1929. – Ч. ІV. – С. 101.