Інститут історії України Національна академія наук України

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Засідання останньої 9-ї сесії Центральної Ради у Києві. Зібралося близько 300 депутатів. перше засідання присвятили читанню 4-го Універсалу та привітанням. Сесію відкрив голова УЦР проф. М.Грушевський невеликою промовою, у якій пояснив, чому було вирішено скликати 9-у сесію і оголосити 4-й Універсал на Малій раді. Секретар УЦР Є.Онацький зачитав Універсал. На другому засіданні 29(16) січня відбулися фракційні засідання та наради ЦК УПСР та УСДРП в справі формування Ради народних міністрів. Тим часом у місті розпочалося повстання за владу рад, в умовах якого тривала робота Центральної Ради. Коли повстанці вже оволоділи Подолом і наближалися до Володимирської вулиці, де засідала Центральна Рада, остання продовжувала обговорення земельного закону та займалася справою формування нового кабінету, яке було доручено В.Голубовичу. 2 лютого (20 січня) 1918 р. пленум розглянув питання про ставлення до Центральної Ради національних меншостей. У наступні дні реорганізували Малу раду і надали прем’єру В.Голубовичу право підписати у Бресті мирний договір.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. - Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К. – 1997. – С.108-125.

На ранок українські частини очистили увесь Поділ. Але повсталі продовжували боротьбу в окремих пунктах Шулявки, Деміївки, Залізничного району. Тепер українські частини зосередили вогонь по пасажирському вокзалу. Вони захопили будинок Політехнічного Інституту на Шулявці, але червоногвардійці прорвались на з’єднання з залізничниками. Опівдні Військово-революційний комітет, не маючи відомостей про становище на фронті і місцезнаходження революційних військ, ухвалив припинити боротьбу і направив делегацію з повідомленням про це в міське самоуправління. Страйковий комітет о 3 годині дня оголосив про припинення у місті загального політичного страйку. Проте боротьба не припинялась до глибокої ночі у багатьох місцях Шулявки та привокзальному районі. Тільки надвечір війська Центральної Ради посилені частинами, перекинутими з Печерська, відкривши шалений артилерійський вогонь, примусили червоногвардійців відступити до пасажирського вокзалу і Головних залізничних майстерень.
Последние новости (Київ, ранішній екстренний випуск). – 1918. – 22 січня Нова рада. – 1918. – 24 січня Народня воля. – 1918. - 5 лютого (23 січня) Велик

Засідання Центральної Ради затвердило рішення мандатної комісії про надання в процесі реорганізації Малої ради по одному місцю фракціям соціалістів-самостійників, народних соціалістів та молдаван (румунів), решту отримувала УПСР. Всього Мала рада складалася з 82 членів у відповідності із фракційним поділом Великої Ради. Повідомлено, що страйковий комітет в Києві ухвалив припинити страйк.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. У двох томах – Т.2. – 10 грудня 1917 р. - 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.120.

Війська 2-ї революційної армії під командуванням Р.Берзіна зайняли містечко Бровари.
Последние новости (Киев – ранішній випуск). – 1918. – 28 січня.

На засіданні Генерального секретаріату на пропозицію О.Шульгіна прийнято “Відозву Генерального Секретаріату до народу України про мирні переговори”, в якій підкреслювалося, що українська делегація у Бресті має наказ згідно з волею українського народу домагатися миру. Мала рада заслухала звіт одного з членів делегації УНР у Бресті М.Левітського “про зустріч з генералом Гофманом та принцем Леопольдом Баварським”.
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.97-98 Робітнича газета.

На засіданні Генерального секретаріату на пропозицію О.Шульгіна прийнято “Відозву Генерального Секретаріату до народу України про мирні переговори”, в якій підкреслювалося, що українська делегація у Бресті має наказ згідно з волею українського народу домагатися миру. Мала рада заслухала звіт одного з членів делегації УНР у Бресті М.Левітського “про зустріч з генералом Гофманом та принцем Леопольдом Баварським”.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. - – С.97-98 Робітнича газе

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Катеринослав. Радянська влада заборонила лівоесерівську пресу, як таку, що дискредитує радянський лад.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 5 февраля.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

Українські народні комітети США і Канади ухвалили звернення “До американських українців!”, в якому закликали їх стати на захист поневоленого галицького населення й засудити промосковську і пропольську орієнтації окремих “українських політиків”.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 330.

Чернігів. ІІ Чернігівський губернський з’їзд рад (пізніше його стали називати ІІІ губернським з’їздом рад) за участю 165-х делегатів, на якому ухвалено резолюції про поточний момент і єдність з пролетаріатом Росії, з продовольчого, земельного, паливного питань, проведено вибори губвиконкому.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 204 – 213.

Миколаїв, Херсон. Вступ до міст частин Червоної армії.
Красное знамя. – 1920. – 9 лютого .

Перехід залізниці Корсунь – Сміла полком Чорних Запорожців армії УНР.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 27.

Зважаючи на загрозу з боку частин Червоної армії, які просувались до Одеси, НК УГА ухвалила переправитися до Румунії через р. Дністер між Тирасполем і Рашковим та видала відповідну директиву корпусам УГА. Проте ці розпорядження були проігноровані особовим складом УГА. З’єднання та частини галицької армії залишилися на території південного Поділля та північної Херсонщини.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 190 – 194.Канів, Київської губернії. Бій за місто частин армії УНР (п

Богодухівський повіт, Харківської губернії. Безпартійна селянська конференція за участю 215 делегатів (більшість “під виглядом безпартійних – самостійники, петлюрівці”), на якій ухвалено резолюції з продовольчого питання (на підтримку продорганів радянської влади та твердих цін), з поточного моменту (на підтримку України як окремого народногосподарського організму з власним правлячим центром), видано наказ земельній комісії.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 200 – 201.

Тарнов, Польща. Створено Радянську республіку, що проіснувала до серпня 1921 р.
Енциклопедія Українознавства. – Т. 9. – К., 2000. – С. 3312.