Інститут історії України Національна академія наук України

Рада народних міністрів ухвалила розпорядок своєї роботи, заслухала про надходження матеріалів до “Вістника Ради народних комісарів”, міністерству торгу і промисловості доручила послати на державні кордони своїх агентів з правами комісарів, котрі будуть керуватись у своїй роботі вказівками Державної комісії по товарообміну. Уряд остаточно затвердив статут Телеграфного агентства.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.233-234.

Засідання Малої ради розпочалося із запитів представників партій щодо розпоряджень міністрів внутрішніх справ, пошт і телеграфів про обов’язкове вживання української мови. Мала рада затвердила висновки комісії по попередньому запиту відносно випадків репресій з боку командування німецьких частин та деяких органів місцевої влади. Відносно декларації уряду Мала рада відмовилась від її обговорення, а запропонувала РНМ подати на розгляд Центральної Ради докладну програму діяльності уряду.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.231-232.

Відбулося засідання Центрального комітету Селянської спілки (виконавчого комітету Всеукраїнської Ради селянських депутатів). На порядку денному стояло питання про розподіл роботи між членами комітету. До Малого комітету (Президії), який утворили, оскільки члени Центрального Комітету, обрані з’їздом, майже всі відійшли від роботи, увійшло 6 осіб: А.Степаненко, Д.Ісаєвич, О.Ільченко, С.Одинець, Я.Стенька і П.Демерлій. Новий Комітет поділили на комісії: організаційну, фінансову, контрольну і видавничу. З питання біжучої роботи визнано було, що самою потрібною роботою спілки серед населення є повітові селянські з’їзди, на яких слід широко проінформувати селянство про становище та закони УНР.
Народня воля. – 1918. – 28(15) березня.

Київський губернський комендант Бронський видав наказ здати зброю до 1 квітня 1918 р. включно всім особам, що не мали дозволу на користування нею, і не пізніше 15 квітня в інших місцевостях Київської губернії. Винні у невиконанні цього наказу заарештовувались на 3 місяці або сплачували штраф до 3 тис. крб.
Народня воля. – 1918. – 28(15) березня.

Видано наказ народнього міністра судових справ С.Шелухіна про те, що з цього числа він приступив до виконання своїх обов’язків.
Народня воля. – 1918. – 31(18) березня.

Раднарком Республіки Тавріди в інтересах більш оперативного об’єднання діяльності всіх військових установ на її території створив Комісаріат у військово-морських справах – верховний військовий орган республіки.
Боротьба за Советскую власть в Крыму. Документы и материалы. – Т.1. – Сімферополь, 1957. – С.232.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Наступальні операції Червоної армії розкололи армію УНР і змусили Південну групу перейти до Румунії, а Північну відступити на Волинь. Протягом короткого часу більшовики зайняли Коростень, Житомир, Бердичев, Проскурів, Гусятин, Новоград-Волинський, Одесу. На середину квітня їх війська вийшли на Збруч. В таких обставинах Антанта побоювалась, що ЗОУНР може піти на союз з радянською Україною.
Литвин М.Р. Українсько-польська війна.1918-1919 рр. – Львів, 1998. – С. 282.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Станіславів. Третя сесія Української національної ради ЗОУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Район Ковеля та Володимир–Волинського. Поляки розбили Ковельський загін армії УНР, перейшли р. Стохід і почали наступ, загрожуючи Луцьку.
Прохода В. Записки до історії Сірих // За державність. — Ч.1. — Каліш, 1929. — С.103.

Київ. Газетне повідомлення про завершення ІІ з’їзду Української партії лівих соціалістів–революціонерів (УПЛСР), на якому відбувся розкол партії. Менша частина, лояльна до більшовиків, створила УПЛСР (борбистів). Більшість членів (т.зв. активісти) виступила за непримиренну боротьбу з комуністами, залишила з’їзд і перейшла до підпілля.
Боротьба. — 1919. — 26 березня.

Москва. Угода між Вищою радою народного господарства РСФРР і Радою народного господарства УСРР про проведення єдиної економічної політики: об’єднання товарних фондів, встановлення єдиних цін на сировину, фінансування промисловісті УСРР ВРН.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 569; Известия ВУЦИК. — 1919. — 12 апреля.