Інститут історії України Національна академія наук України

Союз Визволення України, апелюючи до “усіх цивілізованих народів Європи та цілого світу”, видав у Відні протест проти варварських дій російської влади, що спричиняють майже цілковите спустошення українських земель при відступі з них російських військ.
Вісник Союза визволення України. – 1915. – 15 серпня. – Ч. 23/24. – С. 7.

Рада міністрів Української Держави схвалила законопроекти міністра торгівлі і промисловості про надання йому особливих прав у регулюванні зовнішнього товарообміну та про відпуск коштів на утримання Тимчасового управління у справах морських перевезень. Рада міністрів заслухала доповідь Головноуповноваженого про ліквідацію установ воєнного часу і труднощі, з якими він зустрічається у цій роботі. Раді міністрів доповів міністр шляхів сполучення про стан залізничного руху, перевезення продовольчих вантажів і запропонував створити окремі комісії для розгляду справ залізничних службовців, що бажали повернутись на роботу. Рада розглянула ряд законопроектів, переданих Малою радою, в тому числі про відпуск коштів службовцям земельних комітетів.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 152-152, 153-153 зв.

Нарада міністра внутрішніх справ з представниками австро-угорського та німецького головного командування в Одесі, яка відбулася в квартирі одеського градоначальника обговорила питання: про реквізиції приміщень, про хлібну кризу, що насувалася, про попередню цензуру друку, про охорону порту Одеси. У засіданні взяли участь: міністр внутрішніх справ І.Кістяковський, німецький генерал-лейтенант граф Вальдерзее, начальник штабу воєнно-імператорського королівського губернатора Одеси майор І.Ріттер фон Гемпель, радник воєнного губернатора майор Ф.Хорват, уповноважений голови Ради міністрів, генерал від кавалерії Раух, командир 3-го Українського армійського корпусу генерал-лейтенант Березовський і одеський градоначальник В.Мустафін. Представник австро-угорського командування запропонував утворити в Одесі українським урядом спеціальний реквізиційний орган. Щодо кризи з постачанням населення хлібом констатували: хліба вистачить на 6 днів, якщо зменшити норму до пів фунта до душу. В питанні про пресу визнали необхідним обов’язковий перегляд цензурою гранок газет військового характеру, інші матеріали віддавали під контроль комітету в справах друку при управлінні градоначальника, не дозволяючи залишати в газетах білі плями. Гранки мали передаватися контролюючим інстанціям не пізніше 12-ї ночі. В справі поліпшення охорони порту нарада запропонувала за угодою з австро-угорським і німецьким командуванням ввести туди державну варту та призначити агентів карно-розшукового відділення.
ЦДАВО України. – Ф. 1. – Спр.247. – Арк. 5-5 зв. – 6.

Губернський староста Херсонщини повідомив директору департамента державної варти про співчуття солдатів-русинів австро-угорської армії українцям, про заперечення ними намірів командуючого русинськими частинами у Єлисаветграді князя Вільгельма стати “королем України”. Вони заявили: “Ми короля не хочемо”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 77. – Арк. 79.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Полк Червоного козацтва розгорнутий у бригаду Червоної армії.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Відбулась самоліквідація Комфарбанда, більшість членів в індивідуальному порядку була прийнята до КП(б)У.
Супруненко Н.И. Очерки истории гражданской войны и иностранной военной интервенции на Украине. — С. 228.

Кам'янець-Подільський. Спільне засідання Кабінету міністрів і Директорії, на якому обговорювалося питання про організацію об'єднаного командування українських армій.
ЦДАВО України. Ф. 1065. — Оп. 1. — Спр. 16. — Арк. 45-45 зв.

Київ. Об'єднання УПСР (комуністів-боротьбистів) та УСДРП (незалежних-лівих) в єдину партію. З цього приводу був виданий "Акт про злиття УКП (боротьбистів) та УСДРП (н.-л.)". Нова партія отримала назву Українська комуністична партія (боротьбистів).
Боротьба. — 1919. — 7 серпня.

Київ. ВУЦВК видав постанову про роботу радянських установ, спрямовану на потреби оборони республіки. Апарат народних комісаріатів було скорочена на 25-75%, рад та виконкомів - на 50%, збільшено робочий день, встановлено постійні чергування для радянських службовців.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918-1919). — С. 165-166.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Лівобережній України.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Проведення Львівської операції військ Південно-Західного фронту Червоної армії (частини ХІV і Першої Кінної армій), в результаті якої з 52 повітів Східної Галичини було повністю зайнято 14, 4 повіти – частково.
Історичні джерела та їх використання. – Вип. 5. – К., 1970. – С. 159.

Наказ 6-ій стрілецькій дивізії Дієвої армії УНР захищати м. Холм (Польща).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 59.

Декларація № 3 Галревкому в справі народної освіти.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 494 – 498.

Звернення Галбюро при політвідділі 1-ї Кінної армії до населення Східної Галичини з закликом взяти активну участь у радянському будівництві.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 488 – 489.

Чернігів. ІІ губернський з’їзд профспілок, які на той час нараховували до 50 тис. чоловік.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 322 – 333.