Інститут історії України Національна академія наук України

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

22 лютого німці зайняли Коростень. Жорстокі бої зав’язалися поблизу Бердичева. Півторатисячний загін Військово-революційного комітету Південно-Західного фронту під командуванням В.Кіквідзе у цей день перейшов у наступ і примусив українські загони К.Прісовського, що підійшли з Житомира у чотирьох ешелонах при підтримці бронепотягу, відступити. Після чотириденних боїв, радянські загони, не маючи підкріплень, відступили до Козятина. Українські війська у цих боях зазнали великих втрат. В одному з боїв загинув отаман Савіцький (Савинський). Його мужня поведінка була відзначена у наказі військового міністра, а його батареї було присвоєне наіменування “імені отамана Савіцького”.
Вісник УНР (м.Київ). – 1918. – 26 (13) лютого. Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.410 ЦДАВОВУ. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 8 зв.

На засіданні Ради народних міністрів УНР було заслухано інформацію про хід військових операцій, про заходи військового міністерства по охороні залізниць – на кожну станцію призначався комендант, організовувалась залізнична міліція, видано наказ військовим начальникам про обеззброєння населення. Порушено питання про перехід на новий час.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. - К., 1997. – С. 160-161, 162-163.

Рада народних міністрів Української Народної Республіки у відозві до громадян повідомляла про проголошення 22(9) січня 1918 р. 4-м Універсалом України самостійною державою, а також про підписання 9 лютого (27 січня) миру з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною. Населення оповіщалося, що для допомоги українським козакам на Україну рухається дивізія українців-полонених, українці – січові стрільці з Галичини та німецьке військо. Підкреслювалося, що всі вони йдуть тільки на допомогу і що ці війська дружні Українській Народній республіці і битимуться з ворогами під проводом її польового штабу. РНМ запевняла, що будуть встановлені нормальні торговельні зносини з цими державами. Вона закликала український народ підтримати її дії. Підписали: голова Ради народних міністрів В.Голубович та міністри військових (О.Жуковський) та внутрішніх справ (П.Христюк).
Робітнича газета. – 1918, 2 березня.

ЦВК рад і Народний секретаріат України звернулися до трудящих республіки з відозвою підніматися на боротьбу проти ворогів радянської влади: організовувати партизанські загони, висаджувати в повітря мости, залізничні колії, шосейні шляхи, знищувати хліб, який везли до Німеччини, і усе інше, чинити рішучий опір наступові інтервенціоністських військ.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. Енциклопедичний довідник. – К., 1987. – С.615; Українська РСР в роки громадянської війни. – 1917-

Народне секретарство у військових справах УСРР своїм наказом № 33 скасувало управління повітових військових начальників. Все майно та грошові суми вони мали передати до повітових рад селянських, робітничих та солдатських депутатів.
Вісник УНР (Київ). 1918. -22 (13) лютого.

В Одесі об’єднане засідання президій Рад, ЦВК Рад Румчероду у зв’язку з наступом німецьких і австро-угорських військ ухвалили оголосити місто в стані облоги і вжити негайні заходи для зміцнення тилу. Ради закликали робітників і селян вступати до лав Червоної армії.
Голос пролетария . – 1918. - 25(12) лютого.

На засіданні Київської ради робітничих і солдатських депутатів представники чехо-словацьких формувань заявили про своє бажання боротися проти німецьких військ разом з трудящими Української радянської республіки. Вестник УНР. – 1918. - 26 (13) лютого
Последние новости (Київ, ранішній випуск). – 1918. – 23 лютого.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Ямпільський повіт, Подільської губернії. Просування білогвардійських частин під проводом генерала Н. Бредова. Ліквідація Ямпільської повітової виконавчої ради УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 538. – Оп. 1. – Спр. 174. – Арк. 8.

Харків. Інструкція ВУЦВК губернським ревкомам про порядок виборів у волосні і сільські ради.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919–1920). Збірник окументів і матеріалів. – К., 1957. – С. 73 – 78.

Частина білогвардійських військ Новоросійської та Київської областей Збройних Сил Півдня Росії під проводом генерала Н. Бредова просувалася в трьох колонах (до 20 тис. вояків) вздовж р. Дністер для з’єднання з польською армією в районі Деражні (т.зв. Бредівський похід). Під час такого руху в районі Кодими 19 – 21 лютого добровольці зустрілись з частиною 3-го корпусу ЧУГА і вступили з ними в бій – перший бій Галицької армії на боці більшовиків.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 215; Шухевич С. Спомини. – Львів, 1929. – Ч. ІV. – С. 101.

Район Кам’янця-Подільського та Нової Ушиці, Подільської губернії. За згодою польської влади почали формуватися українські військові частини під командою полковника М. Шаповала (4-та стрілецька і запасова бригади) та полковника Смаглія (загін ім. кошового І. Сірка).
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 35.

І Донецька губернська конференція КП(б)У.
Українська РСР в період громадянської війни. – К., 1970. – Т. 3. – С. 61.22 – 28 лютого

Харків. Загальноміська конференція КСРМУ. Ухвалені резолюції про ставлення до різних юнацьких організацій (окремі юнацькі спілки, що мають “шовіністично-петлюрівську сутність”, визнані спробою розколити єдиний юнацький рух за національною ознакою); про важливість клубної роботи робітничої молоді.
Образование и деятельность комсомольской организации Харьковщины. 1917 – 1920. Документы и материалы. – Харьковское книжное издательство, 1961.

Могилів-Подільський, Подільської губернії. Прем’єр-міністр УНР І. Мазепа підписав наказ на ім’я полковника О. Удовиченка про формування Окремої пішої бригади в районі Могилівського та Ямпільського повітів. Удовиченко датує цей наказ 18 лютого.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. – К., 2003. – С. 355.; Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. –

Катеринослав (суч. Дніпропетровськ), Катеринославської губернії. Губернська партійна конференція КП(б)У за участю 66 делегатів. Ухвалені резолюції про радянське будівництво, про національне питання і взаємини з радянською Росією, про анархистів і махновщину, Червону армію і партизанщину. Прагнення до організації самостійної української Червоної армії названо “контрреволюційним, петлюрівщиною”; комуністи були закликані розкривати “націоналістичну дрібнобуржуазну суть боротьбизму” перед широкими масами трудящих.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 724 – 728.