Інститут історії України Національна академія наук України

Згідно полкового наказу Гриць Коссак передав управу полку січових стрільців новому комендантові, майорові Антону Вариводі.
Свобода. – 1916. – № 14, 1 квітня.

Рада народих міністрів по доповіді військового міністра ухвалила: міністерству військових справ внести до Центральної Ради законопроект про організацію військового міністерства і військового управління на місцях – про губернських і повітових комендантів, що виконували обов’язки військових начальників, про формування нової армії, про організацію інструкторської школи. РНМ доручила міністерству морських справ внести до Центральної Ради законопроект про демобілізацію флота. Міністерству військових справ було доручено вжити ряд заходів для забезпечення стабільного становища в Києві з пропозицією усунути з посади коменданта м.Києва і губернії К.Прісовського.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.207-208.

На засіданні Малої ради продовжувалось обговорення мирного договору з країнами Четверного союзу, ставлення до нього окремих фракцій. Фракції Єврейського демократичного централу, українських есдеків, Української трудової партії, самостійників висловились за передачу договору на комісію, яка мала остаточно визначитись з його ратифікацією. Проти виступив представник Польського демократичного централу, оскільки цей договір, на їх думку, прилучав Холмщину до України. Голова УЦР проф. М.Грушевський виступив з великою промовою, у якій грунтовно висвітлив історичний шлях Холмщини та Бессарабії. Мала рада більшістю голосів при З, що утримались, ухвалила передати договір на комісію.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.203-207.

Дві кінні сотні полку ім. К.Гордієнка, що йшли на чолі Запорізької дивізії, разом з батальйоном німців після жорстокого бою зайняли ст. Гребінку.
Народня воля. – 1918. – 19(6) березня Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.414.

Радянські частини під командуванням В.Примакова, які відстоювали Бахмач разом з двома полками Чехословацького корпусу, після заборони російським відділенням Чехословацької Національної Ради чехословацьким підрозділам брати участь у військових операціях, залишились без підтримки. І під тиском німецьких частин втратили Бахмач. Чигиринські і криворізькі вільні козаки зайняли ст. П’ятихатки, відрізавши шлях відступу радянським загонам від Знаменки на Катеринослав і Полтаву.
Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М.-Л., 192 8. – С.52-56.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Проскурів. Спільна нарада ЦК УСДРП та представників УСДРП (незалежних). Під впливом незалежників УСДРП приєдналась до вимог УПСР визнати радянську форму влади в Україні, припинити переговори з Антантою і відновити з Радянської Росією.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 109.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Проскурів. Нарада представників ЦК УСДРП (незалежних) (А.Драгомирецький та М.Ткаченко) з представниками ЦК УСДРП, на якій обговорювалося питання про зміну влади в УНР шляхом державного перевороту, створення уряду радянської орієнтації. Пропозицію про переворот було відкинуто.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції — С. 116–117.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Південь України. Війська Антанти залишили Миколаїв та повернулися до Одеси. До Миколаєва увійшла 1–ша бригада Задніпровської дивізії Червоної армії під командою Н.Григор’єва. Того ж дня командувач союзними військами на півдні Росії генерал д’Ансельм ввів стан облоги в зоні окупації.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 1. — Спр. 16. — Арк. 39.

Східна Галичина. Утворена розгалужена військово-революційна організація “Воля” – предтеча Української військової організації в краї. До її складу ввійшли колишні старшини, стрільці і студенти. Очолила “Волю” Начальна колегія: Я. Чиж (голова), В. Кучабський (перший заступник), О. Коберський (заступник), Д. Паліїв, М. Матчак, Б. Гнатевич. Мала тісні зв’язки з урядом ЗУНР, командуванням українських частин, інтернованих у Чехо-Словаччині. Видавала нелегальний місячник “Наш шлях”. Основною метою висувала підготовку збройного повстання в Східній Галичині проти польського окупаційного режиму.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918 – 1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 209.

Харків. ІV Харківська губернська конференція КП(б)У за участю 314 делегатів, які представляли більше 6 тис. членів партії. Обговорено порядок денний для Всеукраїнської конференції; ставлення до інших партій; взаємовідносини УСРР та РСФРР; економічну політику (застережено, що у галузі господарства механічно переносяться організаційні військові форми, трудові армії перетворюються в паралельні місцеві господарські органи, які усувають профспілки від економічного будівництва); політику партії на селі (заперечувалась необхідність створення організацій незаможного селянства для боротьби з куркульством і для здійснення продовольчої політики радянської армії); доповіді з місць по повітах про партійну роботу КП(б)У. На відміну від усіх губернських партійних організацій України, Харківська партійна організація на своїй конференції виступила проти лінії ЦК КП(б)У, висуваючи з усіх питань свої тези і пропозиції. Ухвалено резолюції про партійне будівництво, профспілки, про комуністичний союз робітничої молоді. Рішення Харківської губернської конференції мали значний вплив на роботу ІV Всеукраїнської конференції КП(б)У.
Комуніст (Харків). – 1920. – 14 березня, 16 березня;Образование и деятельность комсомольской организации Харьковщины. 1917 – 1920. Документы и мате

Муровані Курилівці, Новоушицького повіту, Подільської губернії. Вступ до міста частин польського війська і Окремої пішої бригади під командуванням полковника О. Удовиченка.
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 40.

Перекоп. Під впливом більшовицької пропаганди на бік Червоної армії перейшли у повному озброєнні 93 солдата білогвардійських 133-го і 134-го піхотних полків і увесь склад 1-ї батареї артилерійської школи.
Хроника революционных событий в Крыму. – Симферополь, 1969. – С. 152.