Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Ради міністрів Української Держави був заслуханий наказ головнокомандуючого німецькою групою військ генерала Г.Ейхгорна, у якому перелічувались міста, де захоплене німецькими військами військове спорядження розглядалось як військова здобич і її могли вільно вивозити до Німеччини. Розглядалось питання про становище Чорноморського флоту, але оголошенню постанова не підлягала. В окремому журналі Ради міністрів зазначалось, що до Києва прибула делегація з Севастополя для переговорів про дальшу долю Чорноморського флоту та його особового складу. Командування флотом передавалось Центральному Комітету (Центрофлоту). А 29 квітня 1918 р. командування флотом прийняв контрадмірал Саблін. Було ухвалено визнати флот українським і вимагати повернення суден з Новоросійська. Рада міністрів також ухвалила законопроект про право на врожай 1918 р. та ряд законів по Міністерству справ судових і про тимчасову заборону публічної продажі нерухомого майна, про тимчасове улаштування судової справи в Україні та ін.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 12-13 зв.; Спр.3. – Арк. 2-2 зв., 4.

У Єлисаветграді командування австрійського гарнізону заарештувало кількох гласних міської думи, звинувачених у пропаганді проти австрійського війська. Дума в засіданні 26(13) травня, у неділю, заявила протест і вимагала звільнення ув’язнених під її поручительство.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 88. – Арк. 7-8.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Радивилів. Спільний лист-звернення УСДРП та УПСР до повстанців України з закликом гуртуватися навколо Української Народної Республіки. Був відправлений до повстанських загонів через спеціальних кур'єрів.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 164-165.

Після кількаденних боїв міста Рівне і Здолбунів були захоплені Червоною армією. Українські частини відступили на захід.
Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. - Т. 4. - С. 288.

Київ. Заява командуючого Збройними силами радянської України В.Антонова-Овсієнка про ліквідацію виступу Григор'єва.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 25 мая.

Польське командування у відповідь на звернення військової місії УНР на чолі з полковником Левчуком припинило бойові дії і погодилось на переговори.
Капустянський М. Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 році. — Кн. 1. — С. 96.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Проведення мобілізації в Могилівському, Ямпільському і частині Ново-Ушицького повіту до Дієвої армії УНР. На 1 червня вона складалась з 955 старшин та 8180 козаків.
Українсько-московська війна 1920 року в документах. – Ч. І. – Варшава, 1933. – С. 6, 21.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Позиційні бої Дієвої армії УНР з частинами Червоної армії за селища Кетроси – Підлісівка – Грушка.
Гражданская война на Украине 1918 – 1920. Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – Т. 3. – К., 1967. – С. 127;Монкевич Б. Чорні З

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Спільне засідання вінницької та кам’янецької Національних рад. Ухвалено перейменувати кам’янецьку Національну раду на повітову.
Вперед (Львів). – 1920. – 8 червня

Київ. У місті перебувала делегація польського міністерства закордонних справ на чолі з Р. Кнолем, яка провела низку зустрічей з представниками установ і політичних груп. На підставі зібраного про Україну матеріалу до Києва мала бути направлена польська консульська місія.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 2 червня; Україна. – 1920. – 2 червня.

Прага (Чехо-Словаччина). Конференція партії українських соціал-революціонерів за участю М. Грушевського, О. Жуківського, М. Шрага, П. Христюка, М. Чечіля, М. Шаповала, на якій ухвалено резолюцію з засудженням Варшавського договору (“договори Петлюри є недійсні і незобов’язуючі”).
Вперед (Львів). – 1920. – 15 червня;Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. – К., 2003. – С. 417.