Інститут історії України Національна академія наук України

З’їзд прийняв статут “ПРОТОФІС”у” і затвердив склад його представницького органу – ради. У подальшій діяльності цей союз тяжів до відновлення федерації з Росією. На відкритті з’їзду були присутні міністри С.Гутник, А.Ржепецький, Б.Бутенко.
Киевская мысль. – 1918. - 16 мая Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.355.

П Скоропадський затвердив Статут Малої ради, в якому визначалося, що вона “складається з товаришів міністрів, або з осіб, які їх заміняють з правами товаришів міністрів”. Міністри у Малій раді мали право вирішального голосу. Очолював Малу раду один з міністрів або їхніх товаришів за призначенням Ради міністрів. Мала рада розглядала питання, визначені головою або товаришем того міністра, якого торкалася справа. При розгляді Радою міністрів висновків Малої ради у засіданні мав брати участь голова останньої. Діловодство Малої ради покладалося на державну канцелярію. Підписав Статут прем’єр Ф.Лизогуб.
Державний вістник. – 1918. - 5 червня.

Міністерство внутрішніх справ поширило циркуляр про повернення поміщикам їхньої власності: вилученого у них селянами рухомого майна, вирубаного лісу, в т.ч. і отриманого за розпорядженням земельних комітетів. За невиконання наказу винні притягалися до карної відповідальності. Для придушення опору населення мали застосовуватися сили поліції та війська. Розпочиналася ревізія земельних комітетів. Особлива відповідальність лягала на тих, хто псував посіви, випаси, ліси.
ЦДАВО України. – Ф.2988. – Оп.1. – Спр. 15. – Арк. 44-45.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ.Ухвалення ВУЦВК постанови про необхідність об'єднання військових і матеріальних ресурсів радянських республік. ВУЦВК доручив своїй президії звернутись до усіх радянських республік з пропозицією виробити конкретні форми організації "єдиного фронту революційної боротьби".
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918—1919). — С. 122.

Київ. Конференція комуністичного Бунду, на якій були присутні представники з 25 населених пунктів, ухвалила розглядати партію як органічну частину КП(б)У.
Известия ВУЦИК. - 1919. - 21 мая.

Київ. Початок розгляду у Революційному трибуналі справи за звинуваченням у шпіонажі на користь Директорії К.Сперанської, З.Біського та ін. Після 4-денного розгляду Сперанська була визнана винною і засуджена до смертної кари, Біський — винний частково, засуджений до 6 років ув'язнення, решта звинувачених виправдана.
Боротьба. — 1919. — 17 травня; Известия ВУЦИК. — 1919. — 24 мая.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Проведення мобілізації в Могилівському, Ямпільському і частині Ново-Ушицького повіту до Дієвої армії УНР. На 1 червня вона складалась з 955 старшин та 8180 козаків.
Українсько-московська війна 1920 року в документах. – Ч. І. – Варшава, 1933. – С. 6, 21.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Позиційні бої Дієвої армії УНР з частинами Червоної армії за селища Кетроси – Підлісівка – Грушка.
Гражданская война на Украине 1918 – 1920. Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – Т. 3. – К., 1967. – С. 127;Монкевич Б. Чорні З

Харків. ІV Всеукраїнський з’їзд рад за участю 750 делегатів. Ухвалено резолюції по доповіді уряду (схвалені земельний закон та про хлібну розверстку, закон про комнезами), про взаємовідносини між УСРР та РСФРР. З’їзд застеріг робітників і селян проти гасла “Українська Народна Республіка”, яке, на його думку, було тільки “прикриттям для підкорення України міжнародному капіталу і українській шовіністичній буржуазії”. Ухвалено “Маніфест ІV Всеукраїнського з’їзду Рад робочих, селянських і червоноармійських депутатів селянам, робітниками, воїнам Червоної армії і всім трудящим України”, в якому “війна проти польських панів” оголошувалася “священною війною проти гнобителів” та пророкувалося, що “війна скінчиться тим, що Польща стане радянською”.
Борьба (Харків). – 1920. – 18 травня, 20 травня, 22 травня, 25 травня.

ІV Всеукраїнський з’’їзд рад утворив спеціальну комісію для розслідування квітневих подій у бригадах ЧУГА.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. -–Львів, 1995. – С. 308.

Вінниця. Засідання РНМ УНР під головуванням А. Лівицького, на якому ухвалено видати постанову про анулювання законів та декретів денікінської влади; видати декларацію від уряду УНР; підтверджено постанову про позбавлення повноважень членів Директорії А. Макаренка та Ф. Швеця, даних їм урядом в листопаді 1919 р., та визнано потрібним негайне їхнє повернення з-за кордону.
ЦДАВО України. – Ф. 1065. – Оп. 2. – Спр. 7. – Арк. 11 – 11зв.