Інститут історії України Національна академія наук України

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

Рада міністрів Української Держави розглянула пропозицію голови Ради міністрів про визнання могили Т.Г.Шевченка на Чернечій горі у Каневі національною власністю святинею і ухвалила звернутись до В.Науменка передати її у власність держави та відкрити кредит на утримання могили великого поета. На засіданні доповідав В.Любинський про результати його поїздки в Одесу для переговорів з австро-угорським командуванням з приводу інструкції уповноваженому Ради міністрів при названому командуванні. Рада міністрів розглянула штати українських посольств та кредити для їхнього облаштування. Рада міністрів схвалила законопроекти про Комітет по демобілізації суден торгового флоту, про забезпечення бурякових плантацій тощо. Державний секретар вніс пропозицію якнайскоріше видати закон про українське підданство.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 45-45 зв., 46-46 зв., 47-47 зв.

У Києві розклеєно оголошення німецького коменданта міста генерал-майора Вейке трьома мовами – німецькою, українською і російською. Повідомлялось, що за угодою з міністерством внутрішніх справ Української Держави для всякого роду зібрань, як у приміщеннях, так і на вулицях, для демонстрацій необхідно мати дозвіл міністра внутрішніх справ. Посвідчення на дозвіл цих заходів мають подавати до німецької комендатури з докладним описом того, що має відбутися. Ще раз пропонувалось населенню здати зброю. За порушення приписів німецького коменданта винні мали передаватись німецькому польовому суду.
Нова рада. – 1918. – 11 червня (29 травня).

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ. ЦВК рад України своїм рішенням створив Таврійську губернію з адміністративним центром у Мелітополі. До складу губернії увійшли Бердянський, Дніпровський та Мелітопольський повіти.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

Повстанські загони отамана Д.Соколовського з'являлися на околицях Житомира та вздовж залізниці Бердичів-Козятин.
Боротьба. — 1919. — 12 липня.

Галицька армія в ході наступу визволила від поляків Чортків, Язловець, Бучач, Струсів, Теребовлю, Скалат, Підгайці, Тернопіль.
Довідник з історії України. — С. 1092.

Київ. Виступ полку Червоної армії, розташованого у Бендерських казармах, проти радянської влади. Після придушення виступу командний склад на чолі з командиром Богацьким був заарештований і відданий до військово–польового суду.
Боротьба. — 1919. — 11 червня; Известия ВУЦИК. — 1919. — 11,12 июня.

Чорний острів. РНМ ухвалила рішення про утворення тимчасового апарату влади: негайне відновлення в місцевостях, зайнятих українським військом, діяльності місцевих адміністративних та господарсько–економічних органів.
ЦДАВО України. Ф. 1065. — Оп. 1. — Спр. 14. — Арк. 144.

Заліщики. Уряд ЗОУНР направив до Директорії делегацію у складі Г.Коссака, О.Назарука, А.Бурачинського для переговорів у політичних, військових і санітарних справах.
Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 479.

Харків. За наказом Ради робітничої і селянської оборони закрита газета меншовиків “Наш голос”.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 12 июня.

С.Петлюра запропонував Є.Петрушевичу посередництво у переговорах з Польщею шляхом введення до делегації УНР старшин Галицької армії. Делегацію очолив інспектор артилерії УНР генерал-полковник С.Дельвіг.
Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1.— С. 480.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Москва. Утворено Галицьке бюро при ЦК РКП(б). Діяло до 23 листопада 1920 року.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 228.