Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

25 (12) березня 1918 (понеділок)

Рада народних міністрів заслухала доповідь міністра земельних справ про стан з посівною кампанією і ухвалила, щоб міністр двічі на тиждень подавав відомості до уряду про хід засіву ланів. Уряд доручив міністру закордонних справ підготувати ноту до Росії з пропозицією приступити до мирних переговорів. На прозицію М.Ткаченко РНМ ухвалили видати відозву до всіх держав світу з пропозицією укласти мирний договір і покласти край кривавій бойні, для чого вирішено обрати комісію. РНМ затвердила правила прискореної ліквідації громадських установ, що працювали на кошти Військового фонду, організацію Інформаційного бюро. На прохання січових стрільців уряд дозволив їм залишитись в Україні, формувати свої полки, а всі їх частини підпорядковувались Військовому міністерству.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.229-231.

25 (12) березня 1918 (понеділок)

Вища Військова рада РСФРР, отримавши доповідну записку народного комісара по морським справам про необхідність виводу кораблів Чорноморського флоту з Севастополя до Новоросійська, оскільки після захоплення німецькими військами Одеси і Миколаєва виникла реальна загроза Криму, ухвалила приступити до підготовки кораблів для переходу. Вона рекомендувала вивезти до Новоросійська і запаси, необхідні для потреб Чорноморського флоту; інші – вивезти на територію РСФРР.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. - . Сборник документов и материалов. – В трех томах – четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К.1967. – С.66-67.

25 (12) березня 1918 (понеділок)

Повстання в м.Миколаєві було остаточно придушено. Біля 2 тис. робітників і солдатів загинули в боях у ці дні, третина міста була спалена, багато повстанців поранено.
Летопись революции. – 1922. – № 3. – С.28.

14 січня 1919 (вівторок)

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14–15 січня 1919 (вівторок–середа)

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Березень 1919

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Березень 1919

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Початок вересня 1919

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

14 березня 1919 (п’ятниця)

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

15 березня 1919 (субота)

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Кінець березня 1919

Наступальні операції Червоної армії розкололи армію УНР і змусили Південну групу перейти до Румунії, а Північну відступити на Волинь. Протягом короткого часу більшовики зайняли Коростень, Житомир, Бердичев, Проскурів, Гусятин, Новоград-Волинський, Одесу. На середину квітня їх війська вийшли на Збруч. В таких обставинах Антанта побоювалась, що ЗОУНР може піти на союз з радянською Україною.
Литвин М.Р. Українсько-польська війна.1918-1919 рр. – Львів, 1998. – С. 282.

23 березня — 1 квітня 1919 (неділя–вівторок)

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

25 березня 1919 (вівторок)

Варшава. За сприяння Антанти Польщі вдалося укласти угоду з Австрією і Чехо-Словаччиною про транзит через їх території військових транспортів з Франції та Італії. До армії Галлера ще в лютому зголосилися 17 тис. бранців з італійських таборів, 4 тис. емігрантів з Франції, 10 тис. з Англії, 2 тис. із США. За два місяці їх кількість зросла до 91 тис. солдатів і 857 офіцерів..
Литвин М.Р. Українсько-польська війна.1918-1919 рр. — С. 341

Березень 1920

Східна Галичина. Утворена розгалужена військово-революційна організація “Воля” – предтеча Української військової організації в краї. До її складу ввійшли колишні старшини, стрільці і студенти. Очолила “Волю” Начальна колегія: Я. Чиж (голова), В. Кучабський (перший заступник), О. Коберський (заступник), Д. Паліїв, М. Матчак, Б. Гнатевич. Мала тісні зв’язки з урядом ЗУНР, командуванням українських частин, інтернованих у Чехо-Словаччині. Видавала нелегальний місячник “Наш шлях”. Основною метою висувала підготовку збройного повстання в Східній Галичині проти польського окупаційного режиму.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918 – 1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 209.

Кінець березня 1920

Стан боєздатності 1-ї бригади ЧУСС дістав високу оцінку командування ХІІ Червоної армії М. Муралова, В. Затонського, С. Аралова, які здійснювали перевірку галицьких частин. Командиром бригади було призначено колишнього сотника УСС М. Барана (1880 – 1937).
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 299.

21 – 27 березня 1920 (неділя – субота)

Наступ частин Червоної армії у напрямках на Новоград-Волинський та Нову Синявку – Летичів – Деражню
Pierwsza wojna polska (1918 – 1920). Zbiуr wojennych komunikatуw prasowych Sztabu Generalnego WP. – Warszawa, 1920. – S. 209 – 213.