Інститут історії України Національна академія наук України

Франца Кікаля призначено новим комендантом січових стрільців.
Свобода. – 1916. – № 48, 25 листопада.

Рада міністрів Української Держави затвердила штати Особого корпусу прикордонної сторожі, асигнування у сумі 2 млн. крб. на боротьбу з холерою та ряд законопроектів, внесених міністрами фінансів про асигнування на потреби цього відомства. Уряд схвалив законопроекти про скасування в Україні органів міністерства продовольства, запроваджених законом від 23 березня 1917 р., і про передачу завідування справою продовольства для населення органам місцевого управління; про зміну і доповнення законів про волосні, повітові та губернські установи по управлінню сільськими місцевостями тощо.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр.7. – Арк. 31-31 зв., 32-32 зв.

Гетьман видав наказ про оголошення на військовому стані Катеринославської, Херсонської (без Одеси), Подільської, Таврійської (повітів Дніпровського, Мелітопольського і Бердянського) губерній, а також градоначальства Миколаєва із наданням усієї повноти влади командирам розташованих тут корпусів. Військовий стан запроваджувався в ніч з 8 на 9 листопада (з 26 на 27 жовтня) 1918 р.
Державний вістник. 1918. – 9 листопада ;Гражданская война на Украине – 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех к

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

У складі Червоної армії створено кавалерійську дивізію Червоного козацтва (8-а дивізія), командир — В.Примаков.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Дієва армія УНР тримала фронт від Могилева через Ялтушків до Літина завширшки до 120 км.
Удовиченко О. Україна у війні за державність. – К., 1995. – С. 183 – 184.

Чернігів. VІІ губернська конфернція КП(б)У, на якій заслухано звіт губпаркома та ухвалено резолюції про ведення агітації та пропаганди, про роботу на селі та боротьбу з бандитизмом.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 388 – 395.

Харків. І Всеукраїнський з’їзд жіноцтва (робітниць і селянок), на якому заслухано доповіді про завдання комнезаможів та обов’язки селянок, про допомогу Червоній армії збоку робітниць та селянок. Обговорювалися доповіді про боротьбу з неписьменством та виховання дітей, про охорону материнства та дитинства, соціальне забезпечення родин червоноармійців. З кожного докладу було вироблено відповідні резолюції.
Вісті (Харків). – 1920. – 3 листопада, 7 листопада, 11 листопада, 14 листопада.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Перші загальні збори військово-громадського комітету опікування над козаком, на яких обрано тимчасову раду та вироблено статут комітету.
Українське слово. – 1920. – 14 листопада.

Харків. Відповідно до постанови Всеросійського ЦВК, уряд УСРР оголосив амністію з нагоди третьої річниці Жовтневої революції.
Знамя Советов (Чернигов). – 1920. – 10 листопада.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Радянські війська відбили спробу захоплення Коростеня з боку 6-ої петлюрівської стрілецької дивізії під головуванням полковника Вержбовця. Після бою відбулося об’єднання решток 4-ого кінного корпусу 4-ої київської петлюрівської дивізії під командуванням полковника Палія та 6-ої стрілецької дивізії полковника Вержбовця.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 ноября.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.