Інститут історії України Національна академія наук України

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Рада міністрів Української Держави розглянула звернення товариства “Батьківщина” з пропозицією відзначити 10 липня – день пам’яті гетьмана Івана Мазепи та відслужити панахиду по ньому в Софіївському соборі і щоб у цей день не працювали урядові установи. Рада міністрів, спираючись на думку вищих українських церковних властей, не визнала цей день святковим і запропонувала розглядати його як робочий. Керівникам установ рекомендувалось дозволити бажаючим бути присутніми на панахиді. Рада міністрів постановила 12 липня, у день іменин Гетьмана П.Скоропадського, урядовим установам не працювати, всьому складові кабінету бути присутніми на урочистому молебні в Софіївському соборі. Рада міністрів затвердила законопроект про передачу хліба врожаю 1918 р. у розпорядження держави. Серйозні дебати розгорнулись з приводу проекту про карну відповідальність за підвищення максимальних цін та за спекуляцію. Після постатейного обговорення Уряд більшістю у 10 голосів проти 4-х підтримав заміну тюремного ув’язнення примусовою працею на той же термін. Рада міністрів затвердила кандидатури на посади ректорів.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 93-93 зв., 94-94 зв., 95-95 зв., 96.

П.Скоропадський затвердив Закон про відміну закону Української Народної Республіки від 9 січня 1918 р. про національно-територіальну автономію і про скасування національних міністерств – по справах великоруських, польських та єврейських. Справи останніх передавалися міністерству внутрішніх справ, окрім культурно-просвітніх, які негайно переходили до міністерства народної освіти та мистецтва.
Державний вістник. – 1918. - 18 липня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Поїздка голови ВУЦВК Г.Петровського по місцевостях України, де нещодавно була встановлена радянська влада. Він виїхав з Києва 22 червня і відвідав Вінницю, Жмеринку, Козятин, Вапнярку. 2 липня був у Бірзулі, 4 липня — у Голті, 8 липня — у Єлісаветграді.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 23 июня; 1, 10 июля.

Кам'янець-Подільський. Нарада членів Трудового конгресу. у якій взяли участь 50 депутатів, член Директорії Ф.Швець, голова уряду Б.Мартос, більшість міністрів. Нарада обговорила питання тогочасного становища УНР, її оборони, налагодження державного апарату.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 142; Вістник державних законів УНР. — 1919. — 10 липня. (Ч. 14).

Кам'янець-Подільський. На спільнлму засіданні Директорії та уряду УНР було вирішено вести переговори з диктатором ЗОУНР Є.Петрушевичем про утворення спільного фронту та закордонні справи. Починаючи з цього числа, представники УНР почали їздити до проводу ЗОУНР, щоби переконати його у доцільності переходу Збруча галицьким військом.
ЦДАВО України. Ф. 3305. — Оп. 1. — Спр. 8. — Арк. 22.

Москва. В газеті "Известия ЦК РКП(б)" опубліковано лист В.Леніна "Всі на боротьбу з Денікіним!", який являв розгорнуту програму мобілізації сил радянської держави у протистоянні з білогвардійською армією ген. Денікіна.
Ленін В.І. Повне зібр. творів. — Т. 39. — С. 41-42.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Бахмутському, Ізюмському, Костянтиноградському, Новомосковському та Павлоградському повітами, протягом якого їхня численність зросла до 10 тис. бійців.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Звернення командування 1-ої Кінної армії “До працюючого люду Галичини” з закликом підняти збройне повстання проти польських панів та петлюрівців.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 364 – 366.

Одеса. Тиждень добровільної явки дезертирів з Червоної армії, під час якої зареєструвалось 10500 дезертирів.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 4 вересня.

Відступ 6-ї стрілецька дивізії Дієвої армії УНР до р. Стир у район м. Рафалівка.
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 58.

Кам’янець-Подільський. Засідання РНМ УНР, на якому ухвалено затвердити ліквідаційну комісію колишньої Української Галицької Армії; заслухано доклад уповноваженого по евакуації Є. Архипенка в справі евакуації державних установ.
ЦДАВО України. – Ф. 1429. – Оп. 2. – Спр. 53. – Арк. 66.

Проскурів (суч. Хмельницький), Чорний Острів. Вступ до міст частин Червоної армії.
Українська РСР в період громадянської війни. – К., 1970. – Т. 3. – С.301.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.