Інститут історії України Національна академія наук України

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

Рада міністрів Української Держави розглянула два законопроекти: міністра продовольства про запровадження Комітету з ліквідації військово-громадських організацій при цьому міністерстві і Державного секретаря. Після широкого обговорення більшістю у 10 голосів проти 1 ухвалили пропозицію міністра торгівлі і продовольства про запровадження посади Головного уповноваженого з ліквідації військово-громадських організацій з широкими повноваженнями. Рада міністрів більшістю голосів (8) постановили створити при Головному уповноваженому Раду із представників міністерств. З питання про Бюро преси вирішили залишити його під наглядом Міністерства внутрішніх справ. На пропозицію гетьмана П.Скоропадського Рада міністрів ухвалила створити Комітет, який би розподіляв пожертви, що поступали на адресу потерпілих від вибуху снарядів на Печерську.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 43-43 зв., 44.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ. ЦВК рад України своїм рішенням створив Таврійську губернію з адміністративним центром у Мелітополі. До складу губернії увійшли Бердянський, Дніпровський та Мелітопольський повіти.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

Повстанські загони отамана Д.Соколовського з'являлися на околицях Житомира та вздовж залізниці Бердичів-Козятин.
Боротьба. — 1919. — 12 липня.

Реввійськрада Південного фронту оголосила Н.Махна поза законом і виділила війська для боротьби з ним.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 143.

Галицька армія в ході наступу визволила від поляків Чортків, Язловець, Бучач, Струсів, Теребовлю, Скалат, Підгайці, Тернопіль.
Довідник з історії України. — С. 1092.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Москва. Утворено Галицьке бюро при ЦК РКП(б). Діяло до 23 листопада 1920 року.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 228.

Київ. Прокотилася хвиля масових арештів січових стрільців і старшин. Репресій зазнали Польовий штаб, Кіш 1-ї бригади ЧУСС, курсанти школи червоних старшин, запасні курені й тилові підрозділи, що дислокувалися у місті. Загалом у Києві нараховувалося 1200 галичан, 150 з яких під суворою охороною відконвойовано до Москви.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 307.

Провівши операцію по виходу з Криму, Російська армія генерала П. Врангеля захопила Північну Таврію.
Какурин Н., Вацетис И. Гражданская война. 1918 – 1921. – СПб., 2002. – С. 571 – 576.

Вінниця. Засідання РНМ УНР, на якому вирішено евакуювати того ж дня уряд та центральні державні установи до Жмеринки.
ЦДАВО України. – Ф. 1065. – Оп. 2. – Спр. 7. – Арк. 52;ЦДАВО України. – Ф. 1429. – Оп. 2. – Спр. 53. – Арк. 32; Шухевич С. Спомини. – Львів, 1929. – Частина V. – С

Житомир. Вступ до міста частин Червоної армії. За іншим джерелом, це сталося 7 червня.
Громадське слово. – 1920. – 9 червня.; Українська РСР в період громадянської війни. – К., 1970. – Т. 3. – С. 247.

Черкаси. Повітовий з’їзд волосних комісарів за участю 31 комісара, представників міліції, надзвичайної комісії, відділів повітового військкомату, райпродкому, медсанвідділу, собезу. Ухвалено резолюції про вжиття заходів по зміцненню радянської влади на місцях, про боротьбу з бандитизмом та про культурно-просвітню і політичну роботу на селі.
Трудящі Черкащини в боротьбі за владу Рад. 1917 – 1920 рр. – Черкаси, 1957. – С. 221 – 223.