Інститут історії України Національна академія наук України

Рада міністрів Української Держави схвалила тексти військової присяги і урочистої обіцянки для службовців громадського відомства. Голова Ради міністрів Ф.Лизогуб доповів про запровадження посади Уповноваженого при командуванні австро-угорської східної армії. Інструкцію для нього мали заслухати на наступному засіданні. Рада міністрів по доповіді міністра юстиції визнала, що підсудності австрійським військовим судам можуть підлягати злочини і проступки проти офіцерів і солдатів австро-угорської армії. Голова Ради міністрів доповів про заяву делегації залізничників щодо підготовки страйку. Уряд при одному, що утримався, ухвалив, що всі, хто візьме участь у страйку, будуть звільнені з роботи. Рада міністрів затвердила ряд осіб на посади у різних міністерствах.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 27-27 зв., 28.

П.Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів “Закон про військову підсудність”. Їй підлягали військові за всі злочинства, зазначені у військовому Статуті про кари і за ті з зазначених в загальних карних законах службові злочинства, які порушували, обов‘язки по службі військовій”. Крім того, військовій підсудності підлягали приватні особи в умовах військового стану, “мешканці ворожих країв, захоплених армією під час війни” за шпигунство, участь у повстаннях, опір владі, пошкодження військового спорядження, технічних засобів тощо.
Державний вістник. – 1918. – 7 червня.

П.Скоропадський затвердив закон про урочисту обітницю урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі. Усі, хто вступив на державну службу, мали заявити, що вони обіцяють “вірно служити Державі Українській, визнавати її державну владу, виконувати її закони і всіма силами охороняти її інтереси й добробут”. Військові складали присягу (один варіант був вироблений для сповідаючих християнську віру, другий – для інших).
Державний вістник. – 1918. – 7 червня.

Міністерство внутрішніх справ розіслало телеграфом такий наказ за підписом товариша міністра внутрішніх справ М.Вороновича про те, що за узгодженням з військовим міністром і на підставі закону Тимчасового уряду від 2 серпня 1917 р. дозволялось затримувати осіб, діяльність яких загрожувала спокою, безпеці і цілісності держави, без передачі цих осіб судовим властям, на строк, встановлений законом про адміністративні арешти.
Нова рада. – 1918. – 4 червня (22 травня).

З нотою з висвітленням ваги прилучення Криму до України звернулося до німецького уряду міністерство закордонних справ Української Держави.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.147.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Тернопіль. Відозва уряду УНР до українського народу Західної Області УНР з закликом взяти участь у боротьбі проти спільного ворога за побудову незалежної соборної України.
Український козак. — 1919. — 6 червня.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Проведення мобілізації в Могилівському, Ямпільському і частині Ново-Ушицького повіту до Дієвої армії УНР. На 1 червня вона складалась з 955 старшин та 8180 козаків.
Українсько-московська війна 1920 року в документах. – Ч. І. – Варшава, 1933. – С. 6, 21.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Спільне засідання вінницької та кам’янецької Національних рад. Ухвалено перейменувати кам’янецьку Національну раду на повітову.
Вперед (Львів). – 1920. – 8 червня

Київ. У місті перебувала делегація польського міністерства закордонних справ на чолі з Р. Кнолем, яка провела низку зустрічей з представниками установ і політичних груп. На підставі зібраного про Україну матеріалу до Києва мала бути направлена польська консульська місія.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 2 червня; Україна. – 1920. – 2 червня.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.