Інститут історії України Національна академія наук України

З’їзд прийняв статут “ПРОТОФІС”у” і затвердив склад його представницького органу – ради. У подальшій діяльності цей союз тяжів до відновлення федерації з Росією. На відкритті з’їзду були присутні міністри С.Гутник, А.Ржепецький, Б.Бутенко.
Киевская мысль. – 1918. - 16 мая Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.355.

Одеса. Головний окружний комісар Херсонщини, Таврії та Катеринославщини видав наказ про заборону на підпорядкованих йому територіях будь-яких виступів проти гетьманської влади. Винні у порушенні цього наказу мали піддаватися в адміністративному порядку ув’язненню до 6-ти місяців або грошовому штрафу до 3 тис. карбованців. Застосування цих санкцій покладалося на комісара м.Одеси та губернських старост Херсонщини, Таврії і Катеринославщини. В найтяжчих випадках окружний комісар цих трьох губерній розглядав справу про виселення винних за межі України. 5 червня 1918 р. наказ оголосили для неухильного виконання.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 86. – Арк. 9.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ. Ухвалення ВУЦВК декрету про мобілізацію пролетаріату до Червоної армії. Призову підлягали як робітники працюючих підприємств, так і безробітні.
Боротьба. — 1919. — 20 травня.

Москва. Президія Всеросійської центральної ради профспілок (ВЦРПС) створила для керівництва профспілковою роботою у південному регіоні РСФРР Південбюро ВЦРПС. Воно мало здійснювати керівництво профспілковою роботою в Україні, Криму, на Дону, Кубані. Але в умовах війни його вплив обмежувався територією УСРР.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 426.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Проведення мобілізації в Могилівському, Ямпільському і частині Ново-Ушицького повіту до Дієвої армії УНР. На 1 червня вона складалась з 955 старшин та 8180 козаків.
Українсько-московська війна 1920 року в документах. – Ч. І. – Варшава, 1933. – С. 6, 21.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Позиційні бої Дієвої армії УНР з частинами Червоної армії за селища Кетроси – Підлісівка – Грушка.
Гражданская война на Украине 1918 – 1920. Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – Т. 3. – К., 1967. – С. 127;Монкевич Б. Чорні З

Харків. ІV Всеукраїнський з’їзд рад за участю 750 делегатів. Ухвалено резолюції по доповіді уряду (схвалені земельний закон та про хлібну розверстку, закон про комнезами), про взаємовідносини між УСРР та РСФРР. З’їзд застеріг робітників і селян проти гасла “Українська Народна Республіка”, яке, на його думку, було тільки “прикриттям для підкорення України міжнародному капіталу і українській шовіністичній буржуазії”. Ухвалено “Маніфест ІV Всеукраїнського з’їзду Рад робочих, селянських і червоноармійських депутатів селянам, робітниками, воїнам Червоної армії і всім трудящим України”, в якому “війна проти польських панів” оголошувалася “священною війною проти гнобителів” та пророкувалося, що “війна скінчиться тим, що Польща стане радянською”.
Борьба (Харків). – 1920. – 18 травня, 20 травня, 22 травня, 25 травня.

ІV Всеукраїнський з’’їзд рад утворив спеціальну комісію для розслідування квітневих подій у бригадах ЧУГА.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. -–Львів, 1995. – С. 308.

Наказ київського губерніального комісара Б. Преснухіна про організацію на території Київської губернії місцевих органів народнього самоврядування, згідно з яким в кожному селі і містечку мав бути сільський сход, який вибирав управу з 3-х чоловік; в волості мала бути волосна рада, складена з сільських старост і представників сел; в повіті мала бути бути повітова рада з волосних голов та представників волості. Сільські і повітові управи вибиралися строком на три місяці і затверджувалися повітовим комісаром.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 22 травня.

Постанова РНМ УНР про анулювання на території України чинності всіх законів і декретів як т.зв. совітського українського, так і совітського російського уряду і про відновлення чинності законів УНР.
Вістник державних законів для всіх земель УНР виданий 1 листопада 1920 р. – Випуск 1. – Ч. 19;Громадське слово (Київ). – 1920. – 27 травня.

Вінниця. Засідання РНМ УНР під головуванням прем’єр-міністра І. Мазепи, на якому заслухані доклад військового міністра про необхідність з боку РНМ підтвердження, що армія УНР є аполітична і що особи, які намагатимуться втягнути армію в політику, будуть підлягати карній відповідальності; доклад міністра народного господарства про фінансування польської армії на Україні згідно з умовами військової конвенції від 24 квітня. Міністру фінансів було дозволено продати польському уряду до 500 тис. пудів цукру за цінами, не нижче призначених для внутрішнього ринку, для покриття витрат по харчуванню перебуваючих на українській території польських військ.
ЦДАВО України. – Ф. 1092. – Оп. 2. – Спр. 367. – Арк. 7 – 7 зв.