Інститут історії України Національна академія наук України

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

На засіданні Ради міністрів Української Держави голова уряду Ф.Лизогуб доповів “Положення про генеральних бунчукових товаришів ясновельможного Гетьмана України”, яке було схвалено з деякими поправками. По доповіді товариша морського міністра підтримано асигнування близько 4 млн. крб. на потреби морського міністерства та портів – Одеського, Миколаївського і Маріупольського. При розрахунках з судновласниками (при демобілізації флоту) Рада міністрів пропонувала домагатись порозуміння з ними. Міністр фінансів мав звернути особливу увагу на те, щоб ніякі вантажі не вивозились з українських портів у порти Криму. Асигнування у сумі понад 4,5 млн. крб. виділялося на необхідні видатки річкової транспортної флотилії. Порушувалося питання про комісії для перегляду законоположень, які обмежували майнові права підданих Центральних держав в Україні.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 135-135 зв., 136-136 зв.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Бої об'єднаних армій УНР за стратегічну ініціативу на протибільшовицькому фронті. Здобуття українськими частинами Могилева, Чорного Острова, Проскурова. В результаті територія УНР розширилася до розмірів 90 км на 300 км. Було створено вигідний плацдарм для розгортання наступу на Київ..
Капустянський М. Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 році. — С. 171-173

У с. Сентове Олександрійського повіту Херсонської губ. за рішенням штабу Н.Махна був вбитий махновцями отаман Н.Григор'єв..
Борьба. — 1919. — 14 августа

Київ. Свято на честь початку "Тижня Загмуштри" (Всевобуча). Голова РНК УСРР Х.Раковський зробив огляд військ, відбувся парад, мітинги у районах міста, на яких виступали партійні і радянські діячі. Увечері в усіх театрах відбулись безкоштовні вистави для робітників і червоноармійців.
Боротьба. — 1919. — 29 липня.

Київ. Опубліковано розпорядження ВУЦВК вважати партію Поалей-Ціон, комуністична фракція якої підтримує радянську владу, такою, що стоять на платформі радянської влади.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 27 июля.

Звернення командування 1-ої Кінної армії “До працюючого люду Галичини” з закликом підняти збройне повстання проти польських панів та петлюрівців.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 364 – 366.

Одеса. Тиждень добровільної явки дезертирів з Червоної армії, під час якої зареєструвалось 10500 дезертирів.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 4 вересня.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Лівобережній України.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Харків. Повітова конференція комнезамів за участю 400 делегатів.
Комуніст (Харків). – 1920. – 1 серпня.

V конференція КП(б)У Сосницького повіту, Чернігівської губернії, на якій ухвалено резолюції з роботи на селі, культурно-просвітницької роботи, серед жінок, в Червоній армії, в комсомолі.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 315.

Київ. Безпартійна робітнича конференція за участю біля 2 тисяч делегатів, на якій обговорювалися питання про поточний момент, продовольче питання, відновлення промисловості і про робітничу інспекцію.
Киевщина в годы гражданской войны и иностранной военной интервенции (1918 – 1920 гг.). Сборник документов и материалов. – К., 1962. – С. 416, 420.

Балта. Повітова конференція комнезамів за участю 400 делегатів.
Комуніст (Харків). – 1920. – 1 серпня.

Київський губернський з’їзд голів волосний ревкомів, на якому вироблено план роботи на селі відділу селян – робітників разом з комнезамами.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 995.