Інститут історії України Національна академія наук України

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

Звернення Українського Національного Союзу за підписом його голови В.Винниченка про заснування Союзом Національного фонду і закликом, щоб всі політичні організації, торговельні і фінансові підприємства взяли участь в організації цього фонду. Ці матеріальні засоби необхідні були для оборони власної незалежної держави, захисту політичних, соціальних і національних прав українського народу.
Народня воля. – 1918. – 31(18) жовтня.

У Києві працювала конференція партії Українських хліборобів-демократів, яка у своїх рішеннях зобов’язувала місцеві партійні управи негайно скликати з’їзди для розгляду земельного питання і визначення місцевих норм максимуму володіння, а також утворення земельного фонду шляхом викупу великих латифундій. Окремо стояли питання про визнання української мови державною, про формування кабінету міністрів “з людей, щиро відданих Українській Державі” тощо. Делегати категорично виступили проти будь-якої злуки з РСФРР, бажаючи докласти усі сили, “щоб вільна й незалежна Україна вдержалася”. Щодо перспективи скликання Національного конгресу та державного парламенту конференція вирішила “доручити Генеральній управі УХ-ДП ввійти в порозуміння з Національним союзом і урядом в справі негайного скликання Національного конгресу” у складі, що забезпечив би, з одного боку, українську більшість відповідно до української більшості серед населення, з іншого ж – в очах усього світу міг би гідно репрезентувати українську націю. Крім того Національний конгрес мав санкціонувати закон про вибори парламенту.
Нова рада. – 1918, 2 листопада; Гриценко А. Політичні сили в боротьбі за владу в Україні (кінець 1917 р. – початок 1919 р.). – К., 1993. – С.37-38.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

Київ. Повідомлення про дозвіл адміністрації на поновлення діяльності Карпато–руського національного комітету, очоленого Ю.Яворським.
Киевская жизнь. — 1919. — 13 (26) октября.

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Нарада голів волревкомів, волосних комнезамів і начальників районних відділень міліції Радомишльського повіту. Заслухано доповіді з місць, про боротьбу з бандитизмом і дезертирством, про хід продразверстки. Ухвалено наладити інформативний зв’язок між селами, волостями і повітом; провести репресії (“за дезертирів будуть відповідати не тільки села, але і волості”), описати майно родин дезертирів, ввести систему п’ятихатних і десятихатних груп.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 589 – 594.

Чернігів. І губернський з’їзд робітниць і селянок Чернігівської губернії.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 402 – 403.

Полтава. Полтавська губернська конференція КП(б)У, на якій ухвалено постанову про утворення партійних ячейок як основних ланцюгів партійної організації та резолюцію у земельному питанні.
Трудящиеся Полтавщины в борьбе за установление и укрепление советской власти. 1917 – 1920. – Полтава, 1957. – С. 193 – 195;Історія колективізації сі

Станіславів (суч. Івано-Франківськ). Засідання РНМ УНР, на якому ухвалено статті законопроекту про Державну народну раду УНР; ухвалено доручити міністру внутрішніх справ О. Саліковському в порозумінні з головою РНМ А. Лівицьким після переїзду до Кам’янця-Подільського внести на розгляд РНМ проект про утворення комісії по розробленню законопроекту про порядок виборів до Державної народної ради УНР. В роботі комісії мали взяти участь представники політичних і громадських організацій.
ЦДАВО України. – Ф. 1065. – Оп. 2. – Спр. 9. – Арк. 54 – 54 зв. –55.

Апостолово. Наказ командуючого Південним фронтом М.В. Фрунзе про загальний наступ частин Червоної армії на армію ген. Врангеля.
Разгром Врангеля // Красный архив. Исторический журнал. – Т. 5 (72), 1935. – С. 43.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.