Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Ради міністрів Української держави запропоновано подавати частіше урядові повідомлення про хід переговорів з російською делегацією. Міністру шляхів сполучення дозволили збільшити залізничні тарифи по всім перевезенням, окрім 68 млн. пудів хліба, якщо на цьому будуть наполягати німецькі військові власті. Рада міністрів розглянула наказ генерала Г.Ейхгорна, яким була встановлена широка підсудність різного роду злочинів і проступків, що здійснювались на території України. Рада ухвалила вступити у зносини з німецьким і австро-угорським командуванням для більш точного визначення підсудності їх військовим судам. З’ясування цих питань було доручено міністрам юстиції і закордонних справ. Утворено також Міжвідомчу комісію із представників міністерств юстиції, військового, внутрішніх справ, Державної канцелярії і німецької комендантури. По доповіді міністра іноземних справ порушено питання про приєднання до Української Держави Карачевського, Більського, Льговського, Дмитріївського, Суджанського і Мозирського повітів. Рада міністрів ухвалила надати 2 млн. крб для виплати робітникам і адміністрації Луганського патронного заводу, реорганізувати завод так, щоб кількість робітників відповідала виробництву. Рада міністрів ухвалила і проект про військову підсудність.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 22-22 зв., 23-23 зв., 24-24 зв.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Кременець. Війська Запорізької групи (6-а, 7-а, 8-а дивізії) почали наступальну операцію на протибільшовицькому фронті, якою керував начальник штабу армії полковник В.Тютюнник. 29 травня до наступу перейшли корпус Січових стрільців і 9-а дивізія, 1 червня — 3-я дивізія полковника О.Удовиченка, 3 червня — 6-а дивізія отамана Ю.Божка. Удари завдавалися відповідно у напрямах Проскурів-Старокостянтинів, Старокостянтинів-Ляхівці, Волочиськ, Кам'янець-Подільський -Нова Ушиця. Єрошевич П.
Боротьба армії УНР з Червоною і Білою Москвою у році 1919// За державність. — Ч. 9. — Варшава, 1938. — С.18; Удовиченко О. Третя Залізна дивізія: Мат

Москва. Телеграма В.Леніна, у якій він вимагав від Раднаркому України посилення військової допомоги Донбасу.
Ленін В.І. Повне зібр. творів. — Т. 50. — С. 326.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Проведення мобілізації в Могилівському, Ямпільському і частині Ново-Ушицького повіту до Дієвої армії УНР. На 1 червня вона складалась з 955 старшин та 8180 козаків.
Українсько-московська війна 1920 року в документах. – Ч. І. – Варшава, 1933. – С. 6, 21.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Спільне засідання вінницької та кам’янецької Національних рад. Ухвалено перейменувати кам’янецьку Національну раду на повітову.
Вперед (Львів). – 1920. – 8 червня

Київ. У місті перебувала делегація польського міністерства закордонних справ на чолі з Р. Кнолем, яка провела низку зустрічей з представниками установ і політичних груп. На підставі зібраного про Україну матеріалу до Києва мала бути направлена польська консульська місія.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 2 червня; Україна. – 1920. – 2 червня.

Київ. Наказ головного комісара уряду УНР К. Лоського про відновлення діяльності усіх державних вищих, середніх та нижчих освітніх закладів з українською мовою викладання в м. Києві та на Київщині. Школи з неукраїнською мовою викладання до розпорядження уряду визнавалися приватними і відкривалися з дозволу комісара народної освіти. Всі будинки та майно Університету Св. Володимира ухвалено передати у власність Київському українському державному університету.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 28 травня.

Після проведення політичних консультацій голова Директорії УНР С. Петлюра та частина новопризначених членів уряду (В. Прокопович, А. Ніковський, О. Саліковський) приїхали до Вінниці.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революцї. – К., 2003. – С. 414.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.