Інститут історії України Національна академія наук України

Рескриптом Миколи ІІ ген. М. Іванова звільнено від командування арміями Південно-Західного фронту. Новим командувачем призначено генерал-ад’ютанта О. Брусилова.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 23, 29 березня.

Наказом Військовій Офіції УНР по Головному штабові у зв’язку з численними скаргами населення на дії польських частин на території України губернським комендантам і повітовим військовим начальникам наказано керуватись слідуючим: польські війська не мають права втручатись у внутрішні справи Республіки, проводити реквізиції, забирати відібрану у населення зброю.
ЦДАВО України. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 29. – Арк. 1.

Командуючий Донецькою пролетарською армією, у яку було зведено всі червоногвардійські загони Донбасу, А.Геккер віддав наказ про мобілізацію всіх сил для оборони басейну. Місцевим радам і революційним штабам наказувалось приступити до спорудження оборонних рубежів на харківській, катеринославській, олександрівській, мелітопольській і азовській приморській дільницях. У наказі підкреслювалась необхідність створення мережі партизанських загонів для бойових дій у тилу противника.
Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М.-Л., 192 8. – С.185-187.

Полтава. Губернський комендант видав наказ вважати всю губернію до відповідного розпорядження на військовому стані. Виїзд у напрямку Києва дозволявся, у напрямку Харкова, Костянтинограда, Лозової, Кременчука – заборонявся. Без перепусток переміщення дозволялося лише в межах Полтавщини.
Полтавські губерніальні відомості. – 1918. - 17 квітня.

Уряд Української Народної Республіки направив Раднаркому РСФРР телеграму з пропозицією припинити стан війни, укласти мирний договір, який дозволив би врегулювати питання про кордони та правові стосунки. Контакти між урядами обох держав здійснювалися як безпосередньо, так і через посередництво німецьких представників. Доки погоджувалося місце проведення переговорів в Україні до влади прийшов гетьман П.Скоропадський і на переговорах місце УНР мала зайняти Українська Держава.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Протоколи і стенограми пленарних засідань. – Збірник документів і матеріалів. -

До міністерства внутрішніх справ генеральним писарством Ради народних міністрів передано дані про територіальні межі Української Народної республіки, до складу якої включали: Київську, Волинську, Холмську, Подільську, Катеринославську, Полтавську, Чернігівську і Харківську губернії, а також Мелітопольський, Дніпровський і Бердянській повіти Таврії, Путилівський, Новооскольський і Грайворонський Курщини та Богучарський, Бирючинський і Острогожський Воронезької губерній. Означені території вважалися належними до УНР згідно 3-го Універсалу, закону від 14 листопада 1917 р. про вибори до Українських Установчих зборів і мирного договору з Центральними державами у Бресті. Рада народних міністрів 13 березня 1918 р. ухвалила прийняти під охорону УНР державне майно і громадян Гомельського повіту. Остаточно кордони Української Народної Республіки мали бути окреслені в майбутньому українсько-російському договорі.
ЦДАВО України. – Ф.1216, Оп.1. – Спр. 10. – Арк. 7.

Мала рада на своєму засіданні розглянула “Законопроект про порядок державних видатків у 1918 р., доки буде сладений і ухвалений бюджет”, після обговорення передала в комісію для редагування внесених поправок. В комісію для редагування був переданий і інший законопроект “Про випуск для циркуляції між людністю знаків державної скарбниці на загальну суму 100 млн. крб”.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.236-237.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Наступальні операції Червоної армії розкололи армію УНР і змусили Південну групу перейти до Румунії, а Північну відступити на Волинь. Протягом короткого часу більшовики зайняли Коростень, Житомир, Бердичев, Проскурів, Гусятин, Новоград-Волинський, Одесу. На середину квітня їх війська вийшли на Збруч. В таких обставинах Антанта побоювалась, що ЗОУНР може піти на союз з радянською Україною.
Литвин М.Р. Українсько-польська війна.1918-1919 рр. – Львів, 1998. – С. 282.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Станіславів. Третя сесія Української національної ради ЗОУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Вапнярка. Червона армія остаточно оволоділа містом, узявши в полон український Республіканський полк з усім озброєнням та значні трофеї: кілька гармат, 40 кулеметів, 2 бронепотяги, велику кількість військового майна. Директивы командования фронтов Красной Армии. — Т. 2. — С. 191;
Боротьба. — 1919. — 4 квітня.