Інститут історії України Національна академія наук України

Франца Кікаля призначено новим комендантом січових стрільців.
Свобода. – 1916. – № 48, 25 листопада.

Київ. Гетьман Павло Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів Української Держави “Закон про заснування Української Академії наук” та видав наказ ч.322 по Міністерству народної освіти про затвердження первісного складу УАН з 12 дійсних членів Академії. Першими дійсними членами (академіками) УАН стали: по відділу історично-філологічних наук: Д.І. Багалій, А.Ю. Кримський, М.І. Петров, С. Смаль-Стоцький; по відділу фізично-математичних наук: В.І. Вернадський, С.П. Тимошенко, М.Ф. Кащенко, П.А. Тутковський; по відділу соціальних наук: М.І. Туган-Барановський, Ф.В. Тарновський, В.А. Косинський, О.І. Левицький.
Державний вістник. – 1918. – 22 листопада.

В.Винниченко написав відозву Директорії до населення, яка наступного дня була поширена в Україні. П.Скоропадський оголошувався “насильником і узурпатором народної влади”, а його уряд – протинародним і протинаціональним. Директорія закликала всіх чесних громадян, як українців, так і неукраїнців, “стати збройною дружною силою проти ворогів і злочинців народу”. Російським офіцерським організаціям пропонувалось скласти зброю і виїхати за межі України. Попереджались і німецькі військові частини, що український народ буде із зброєю в руках відстоювати свою волю і незалежність.
ЦДАВО України. – Ф.1429. – Оп.1. – Спр. 4. – Арк. 7; Винниченко В. Відродження нації. – Ч.ІІІ. – Київ-Відень, 192 0. – С.110-114.

Директорія виїхала з Києва в Білу Церкву у розташування Січового стрілецького полку. Залишаючи Київ з початком повстання, вона призначила створений при ЦК УСДРП Український військово-революційний комітет “вищим революційним органом” у місті. До нього входили М.Авдієнко, В.Чехівський, А.Пісоцький (Річицький), М.Галаган, З.Висоцький, Н.Завгородній*, М.Марченко. 23(10) листопада УВРК реорганізовано в Український революційний комітет при Київському комітеті УСДРП і його діяльність була спрямована на організацію виступу у місті. С.Петлюра, який став на чолі українських республіканських військ, видав у Білій Церкві “Універсал всьому українському народу і козакам його” за підписом – Головного отамана та начальника штабу отамана О.Осецького у Ставці головної команди військ Директорії. С.Петлюра оголошував себе Головним отаманом українського війська і закликав козаків до боротьби за державну самостійність України проти гетьмана П.Скоропадського, який “самозванно присвоил себе название и права гетмана Украины”. Гетьманські розпорядження й накази по війську скасовувалися, підлеглим йому формуванням пропонувалося перейти до лав військ УНР. Закінчувався “Універсал” закликом до усіх козаків, де б вони не були, збиратися у військові частини і зі зброєю в руках рухатися до Києва – столиці України.
ЦДАВО України. Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 79. – Арк. 211; Винниченко В. Відродження нації. – Ч.ІІІ. – Київ-Відень, 192 0. – С.114 Історія українського війс

В засіданні Ради міністрів заслухано пропозицію голови уряду С.Гербеля видати відозву з приводу сумних подій, що відбулись цього дня на вулицях Києва. Уряд схвалив підготовлений проект відозви. Далі С.Гербель запропонував довести до відома представників держав Антанти в Яссах урядове повідомлення і просити направити в Україну свого дипломатичного представника та військові частини. Рада міністрів підтримала цю пропозицію і ухвалила просити направити 2 батальйони військ в Київ і стільки ж в Одесу. Рада міністрів схвалила розпорядження міністра фінансів у зв’язку з новим напрямком політики уряду у ставленні до Росії припинити митну війну з Кремлем. На вимогу гетьмана П.Скоропадського уряд доручив міністру внутрішніх справ розглянути питання про Національний з’їзд і не пізніше, як через 4-и дні, внести свої пропозиції. Четверного союзу, міністрові торгівлі – забезпечити їх продовольством. Міністрам військовому і шляхів сполучень доручили вжити всіх заходів для правильної евакуації військ Рада міністрів ухвалила зберігати протягом 3-х тижнів попередню цензуру, підготувавши за цей строк закон про друк. У розпорядження голови Ради міністрів та міністра внутрішніх справ на екстрені видатки для охорони громадського спокою видідялися 15 млн. крб.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 45-45 зв., 46.

Київ. Наказом по Армії Української Держави, П.Скоропадський закликав усіх громадян на боротьбу проти більшовизму, підкреслюючи, що тепер “немає місця національним суперечкам і політичному розбрату”. Гетьман кликав усіх до порятунку України, а тим самим і Росії, підкреслюючи, що “на Україні знайшли собі місце кращі сили Росії”. Він вважав, що в такому разі матиме можливість скоріше впровадити в життя закони про землю і залучення “широких народніх кіл до упорядження держави”. П.Скоропадський оголосив, що він, як голова держави приймає на себе відповідальність за державу.
Державний вістник. – 1918. - 30 листопада ЦДАВО України. -–Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 37. – Арк. 245-246 зв.

Начальник державної варти Бульварного району Києва повідомив інспектора Київської столичної варти про розстріл студентської маніфестації біля університету святого Володимира.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр.71. – Арк. 177-178 (із зв.).

Від імені Директорії до громадян України звернулися її члени С.Петлюра, Ф.Швець, П.Андрієвський із закликом до боротьби проти гетьманського режиму.
Державний вістник. – 1918. - 31 грудня.

Повстали до 300 робітників Криворізьких залізних рудників. Вони роззброїли варту, заарештували її начальника, оволоділи телефонним зв’язком.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. - С.447.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Кам’янець–Подільський. Останнє засідання Директорії та уряду УНР, на якому було ухвалено рішення про відрядження за кордон у державних справах А.Макаренка і Ф.Швеця, які вже виїхали раніше. На час їх відсутності верховне керівництво покладалося на С.Петлюру, який іменем Директорії затверджував закони та постанови, ухвалені Радою народних міністрів. Постанова законодавчо оформила фактично існуючу одноосібну владу голови Директорії С.Петлюри. Вироблено директиву голові місії УНР у Польщі А.Лівицькому: погодитися на встановлення кордонної лінії між УНР і Республікою Польською по лінії Бартелемі через територію Галичини.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 5. — Спр. 3. — Арк. 3, 5.

Під проводом начальника штабу Г.Ціріца почалася реорганізація УГА. В корпусах і бригадах з'явилися денікінські офіцери. Штабом намагався керувати полковник Добровольчої армії Саборський. Командувач військ Новоросійської області Добрармії генерал-лейтенант М.Шіллінг наказав зосередити корпус полковника А.Шаманека в районі Козятин-Бердичів проти більшовицьких військ. Корпус відмовився виконати наказ.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 272.

Кременчук, Кременчуцької губернії. І губернська конференція КП(б)У.
Вісті (Кременчук). – 1920. – 18 листопада.

Євпаторія. Вступ до міста загонів отамана Н. Махна.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 278.

Севастополь. Вступ до міста частин Червоної армії.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 17 листопада.

Одеса. Повітова безпартійна конференція селянської молоді.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 17 листопада.