Інститут історії України Національна академія наук України

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Херсонщина. Одна з найбільших повстанських груп під командою отамана Н.Григор’єва, незадоволена політикою Директорії, збільшовичилася і перейшла на бік радянської влади.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

Київська губернія. Отаман Зелений (Д.Терпило), командир Дніпровської дивізії Республіканських військ УНР, перейшов на бік радянської влади. Призначений командиром 1-ї Київської радянської дивізії, сприяв захопленню Києва частинами Червоної армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

На честь злуки українських земель в Дрогобичі, Жовкві, Золочеві, Калуші, Коломиї, Стрию та інших містах краю відбулися багатотисячні святкові маніфестації.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 127.

Київ. Голова Директорії В.Винниченко видав наказ губернським і повітовим комісарам про боротьбу з злочинною агітацією проти УНР та її державної незалежності.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 58.

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

У Києві відбувся УІ з’їзд Української соціал–демократичної робітничої партії (УСДРП), на якому були присутні 35 делегатів з вирішальним і 26 з дорадчим голосом. В центрі уваги роботи з’їзду стояло обговорення питання про форму державної влади в Україні. До єдиної думки партія не дійшла. Через різницю у поглядах 10 січня від партії відокремилась її ліва частина — фракція незалежних (А.Драгомирецький, М.Авдієнко, М.Ткаченко, Ю.Мазуренко, А.Пісоцький), яка утворила окрему партію — УСДРП (незалежних).
Робітнича газета. — 1919. — 14, 19, 21, 29, 30 січня.

Чернігів. Вступ до міста частин Червоної армії. Встановлення радянської влади.
Історія Української РСР. — Т. 5: Велика Жовтнева соціалістична революція і громадянська війна на Україні (1917–1920). — К., 1977. — С. 345.

Київ. Єврейське національне зібрання, на якому були присутні представники єврейських громад з провінції, обговорило питання про погроми; висловило незгоду з тим, що призначення міністра єврейських справ УНР відбулось без відома і згоди єврейських організацій.
Нова Рада. — 1919. — 19 січня.

Вінниця. Ревком УГА взяв на облік у регіоні 15 тис. стрільців і старшин, хворих на тиф. Дві тисячі з тих, хто видужав, були задіяні ревкомом для охорони важливих об’єктів міста і патрульної служби.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 280.

Полтава. ІІІ з’їзд рад Полтавської губернії.
Трудящиеся Полтавщины в борьбе за установление и укрепление советской власти. (1917 – 1920). – Полтава, 1957. – С. 173.

При начальній команді УГА утворено політичний відділ, який за відсутності диктатора Є. Петрушевича взяв на себе функції політичного центру. Його провідні діячі О. Лисняк, О. Станимір, Д. Паліїв підтримували тісні стосунки з Вінницьким ревкомом і висловилися за співробітництво з командуванням 44-ї дивізії ХІІ Червоної армії.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 283.

Умань, Уманського повіту, Київської губернії. Вступ до міста частин Червоної армії. Отаман О. Волох як командуючий військами ревкома Правобережжя видав наказ про входження його підрозділів до складу Червоної армії з метою “знищення петлюрівщини – партизанщини”.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 264 – 265.

Варшава (Польща). Засідання членів уряду УНР за участю голови Директорії С. Петлюри, на якому заслухано доповідь міністра праці О. Безпалка про діяльність уряду на Україні, становище на Україні, рішення уряду скликати предпарламент та про затвердження Брацлавської краєвої управи; обмірковано справу повернення на Україну міністерських апаратів, урядовців і громадян, що перебували на території Польщі. Після обмірковування питання про відносини України з Польщею визнано, що “посовування польських військ на Україну являється небажаним і шкодливим”, а тому дипломатична місія УНР мала докласти зусиль для того, щоб “застерегти поляків від офензиви на Україну”.
Симон Петлюра. Статті, листи, документи. – Т. ІІІ. – К., 1999. – С. 173 – 175;Громадська думка (Львів). – 1920. – 15 січня.

С. Михайлівка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Загін незаможників по боротьбі з дезертирством призовників та з бандитизмом провів селянський схід. Згідно з рішенням сходу про негайну видачу селянами дезертирів та партизанів, що чинили опір представникам радянської влади, було заарештовано 70 дезертирів і 4 партизани. Після цього розпочалося виконання продрозкладки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 12 січня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Донецька губернія. Відбувся губернський з’їзд профспілки металістів. Обрано делегатів до Всеросійського з’їзду металістів у складі представників “робітничої опозиції”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 10.

Кривий Ріг. ДПУ викрило велику петлюрівську організацію. Заарештовано більше 200 осіб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 13 січня.

Ніжинський округ Чернігівської губернії. Ліквідовано організацію СТП – ЦЦ (Сіоністсько-трудової партії – Цейре-Ціон) чисельністю 23 члени, серед яких 5 – активісти. Організація підтримувала зв’язки з Києвом, Москвою, Ленінградом. Після її ліквідації діяльність сіоністських організацій у губернії не проявлялася.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1948, арк. 21.