Інститут історії України Національна академія наук України

Відбулася нарада губернських старост та міських отаманів. Її учасників вітав міністр внутрішніх справ від імені Гетьмана та підпорядкованого йому міністерства. Він подякував присутніх за чотиримісячну плідну працю. Аналізуючи політичну ситуацію в країні, він підкреслив, що Українська Держава “може йти шляхом свого національного розвитку лише за умови широкої політичної терпимості (толерантності)” і повної свободи окремих політичних партій обстоювати їхні ідеї та погляди. В налагодженні життя суспільства велика роль відводилася місцевому самоуправлінню, виділялися питання про піклування про найбідніше населення міста і села, процеси купівлі-продажу землі, в т.ч. за сприянням Державного земельного банку.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 5. – Арк. 21-22 (із зв.).

На засіданні Ради міністрів гетьманський господар М.Хоненко порушив питання про переїзд “дома” гетьмана П.Скоропадського в приміщення царського палацу – Маріїнський палац, який займало міністерство внутрішніх справ. Шістю голосами проти шести при перевазі голосу голови уряду Ф.Лизогуба, Рада міністрів постановила такий переїзд небажаним. Рада міністрів розглянула питання про виділення авансу на витрати штабу Гетьмана П.Скоропадського. Рада міністрів схвалила кандидатуру М.Сливинського представником Української Держави при уряді Всевеликого Війська Донського. Міністри продовольства та торгівлі і промисловості доповіли про засади договору про поставки Центральним державам хліба та укладення з ними валютного договору. Рада міністрів доручила при укладенні договору домовитись про заміну частини хліба поставками цукру і спирту і наполягати, щоб оплата за них проводилась марками і кронами.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 232-232 зв., 233.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Губернський з’їзд рад робітничих ц селянських депутатів Катеринославської губернії розглянув військове, земельне, продовольче та ін. питання.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919. — С. 702.

Рейд Південної групи військ Червоної армії (44-ї, 47-ї та 58-ї дивізій 12-ї армії під командою Й.Якіра), оточених в районі Одеси. З лінії Голта - Бірзула - Вапнярка вона пройшла близько 600 км по тилах денікінських та українських військ до Житомира.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 85-86.

Розформування дивізії “Запорізька Січ” та арешт її командира отамана Ю.Божка за невиконання наказів командування армії УНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 320.

Кам’янець–Подільський. Директорія та уряд УНР видали відозву до українського народу з приводу конфлікту між військами УНР і денікінцями 31 серпня у Києві, у якій засудили політику Денікіна на Україні, закликали до боротьби з білогвардійцями.
ЦДАВО України. Ф. 1065. — Оп.1. — Спр. 16. — Арк. 70–70 зв.; Робітнича газета. — 1919. — 5 вересня.

Головна команда військ УНР видала наказ про примусовий одноразовий збір теплого одягу та взуття (за плату) для потреб армії. Головний отаман С.Петлюра звернувся до населення з закликом допомогти армії одягом і взуттям.
ЦДАВО України. Ф. 1065. — Оп. 1. — Спр. 16. — Арк. 75; Український козак. — 1919. — 18 вересня

Рейд загонів отамана Н. Махна по Миргородському, Кременчуцькому, Кобеляцькому, Костянтиноградському і Старобільському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Частини УГА на чолі з генералом А.Кравсом через Карпати пробилися до Чехо-Словаччини, де були роззброєні і інтерновані у таборі м.Ліберці.
Західно-Українська Народна Республіка. Том 1. Документи і матеріали у 5-ти томах. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 36.

Звернення Галревкому до трудящих Галичини з закликом добровільно вступати до лав Червоної армії.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 608 – 612.

Львів. Утворена тимчасова Начальна колегія УВО, перейменована невдовзі у Начальну команду.
Верига В. Визвольні змагання в Україні 1914-1923 рр. У 2-х томах. Том 1. – Львів, 1998. – С. 499.

Звернення голови РНК РСФРР В.І. Леніна до незаможних селян України з заликом встати на боротьбу з Врангелем.
Разгром Врангеля // Красный архив. Исторический журнал. – Т. 5 (72), 1935. – С. 11.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.