Інститут історії України Національна академія наук України

Рада Народних комісарів РСФРР оголосила лист колишнього Верховного головнокомандуючого військами УСРР В.Антонова-Овсієнка, у якому повідомлялось, що після двох місяців оборонних боїв радянські війська відступили за межі України і, як це визначено вимогами Брест-Литовського мирного договору, були роззброєні Російською Радянською республікою. В.О.Антонов-Овсієнко заявив, що він склав з себе звання Верховного головнокомандуючого військами південних республік. Виходячи з цього, РНК пропонував всім радам прикордонних областей негайно роззброювати всі загони колишніх армій південних республік, що переходили на територію РСФРР, через парламентерів довести це до відома німецьких і українських підрозділів, щоб не було ніякого приводу для перенесення військових дій на територію Російської Республіки. Потім запропонувати укласти угоду про негайне припинення військових дій і встановити демаркаційну лінію. У разі відхилення цих пропозицій і продовження наступу РНК РСФРР закликала всіх стати на захист республіки, мобілізуючи і озброюючи все доросле населення.
Гражданская война на Украине. 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.134-135.

Коренево. На переговорах між представниками німецьких і українських військ та військ РСФРР були укладені умови перемир’я на ділянці фронту Рильськ-Суджа. Передбачалося встановлення демаркаційної лінії і нейтральної смуги ширше 10 км. З українсько-німецької сторони межа цієї зони проходила по лінії Суджа-Любимово-Коренево, залізниця Коренево-Рильськ; з російської сторони – Мазепівка-Степанівка-Нижня Груня – перехрестя залізниці Крем’яне-Льгов з дорогою Олександрівка-Скрилівка – Мала Локня – Черкаська-Порічна-Курчаниновка-Пушкарне-Руська Конопелька. За умовами перемир’я тут заборонялися великомасштабні військові дії, перехід нейтральної смуги охоронними та розвідувальними патрулями з обох сторін, реквізиція продовольчих запасів тощо.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документоів і матеріалів – Київ-Нью-Йорк-Філадельнія, – 1999. – С.350-351.

РНК РСФРР видав наказ про припинення військових дій на Україні і роззброєння українських частин, які б перейшли через кордон радянської Росії. Про це доводили до відома парламентарів. Пропонувалося негайно укласти угоду про припинення воєнних дій і визначення демаркаційної лінії, а в разі порушення українськими та німецькими військами умов Брестського миру захищати територію радянської Росії “до останньої краплі крові, мобілізуючи і озброюючи усе доросле населення загрожуваних областей”.
Гражданская война на Украине. – 1918-1920 гг. - Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. - Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.134-135; Лен

Направлена телеграма РНК РСФРР і російської мирної делегації головнокомандуючому радянськими військами на Україні з повідомленням про підписання договору з німецько-українськими представниками про припинення військових дій і встановлення нейтральної зони між Україною та РСФРР. Зазначалося, що 4 травня (21 квітня) ц.р. на Курському фронті, у Кореневі укладено договір про перемир’я. Встановлювалася нейтральна зона завширшки в 10 км, яку заборонялося переходити з обох боків будь-яким патрулям. Там заборонялися також будь-які реквізиції продовольства. Обидві сторони оголошувалися відповідальними за перехід нейтральної зони приватними особами. Через складності зв’язку з російськими частинами, договір повністю набував силу з 4-ї години дня 5 травня (22 квітня) 1918 р. Усім учасникам переговорів договір було зачитано рідною мовою. Телеграма містила також наказ укласти подібні договори на інших фронтах, про що повідомити РНК у Москві та російську мирну делегацію у Курську. Підписали телеграму голова РНК РСФРР В.Ленін та голова мирної делегації Й.Сталін.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – С.136-137.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Київ. ВУЦВК дав зобов’язання прийти на допомогу червоній Угорщині.
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 4. — С. 47.

Київ. Організаційні збори лівої течії УСДРП (незалежних) — меншої частина партії, яка відмовилась від повстання проти більшовиків. Була утворена окрема партія під назвою УСДРП (незалежних-лівих) (друкований орган газета “Червоний стяг”). До тимчасового ЦК обрані В.Гукович, Паньків, Г.Черепенко, Яковлєв та ін. Збори ухвалили увійти в контакт з радянськими органами для співробітництва разом з іншими соціалістичними партіями.
Боротьба. — 1919. — 9 травня.

Москва. ЦК РКП(б) обговорив питання про воєнну єдність та дав вказівку компартіям України, Білорусії, Литви, Латвії та Естонії керуватися в своїй роботі директивою “Про воєнну єдність”, якою передбачалося запровадження єдиного командування Червоної армії, повна централізація усіх сил і матеріальних ресурсів радянських республік.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 29.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Звернення політбюро ЦК КП(б)У, ЦВК і РНК УСРР до робітників і селян України з закликом захистити Україну від вторгнення польських військ.
Документы и материалы по истории советско-польських отношений. – М., 1965. – Т. 3. – С. 38 – 39.

Женева (Швейцарія). З’їзд української партії соціалістів-федералістів під головуванням Г. Чижевського, в роботі якого взяли участь члени партії з Швейцарії, Франції, Англії та Бельгії.
Вперед (Львів). – 1920. – 30 травня.

Ямпіль, Ямпільського повіту, Подільської губернії. Вступ до міста Донського кінного полку сотника М. Фролова, що входив до складу 2-ї стрілецької дивізії армії УНР.
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНО. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 43.

Наказ в.о. губерніального комісара Волині С. Куриленка про призначення в.о. житомирського повітового комісара В. Шумського.
Вістник Волинського Губерніяльного Комісара. – 5 травня 1920. – Ч. 1. – С. 4.