Інститут історії України Національна академія наук України

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Рада міністрів Української Держави заслухала доповідь голови мирної делегації С.Шелухіна про хід роботи мирної конференції на переговорах з РСФРР. Рада міністрів на пропозицію німецького посла барона А. фон Мумма призначила членів комісії на передбачених переговорах про договір на постачання Німеччині хліба. Частково було заслухано доповідь міністра закордонних справ про реорганізацію міністерства та зовнішню політику. З позачерговою заявою виступив міністр внутрішніх справ про запропоновані німецькою військовою владою заходи для боротьби з спекуляцією. Рада міністрів наголосила на тому, що вже видано закон про спекуляцію і ведеться боротьба з нею, а також проводиться реформа продовольчих управ. Отже, будь-які заходи в цьому напрямку зайві. Були схвалені зміни до законопроекту про українське громадянство щодо терміну подачі заяв громадянами, які бажали змінити його.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 144-144 зв., 145.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Київ. Пленум ЦК КП(б)У розглянув питання про боротьбу з куркульською контрреволюцією. Констатував, що протягом останніх трьох місяців відбулося поширення селянсько-повстанського руху (за більшовицькою термінологією - куркульської контрреволюції) на Україні, що виявилося у хвилі великих і малих повстань, які відбувались практично на всій території України.
Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях. — С. 64-67.

Полк Червоного козацтва розгорнутий у бригаду Червоної армії.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Відбулась самоліквідація Комфарбанда, більшість членів в індивідуальному порядку була прийнята до КП(б)У.
Супруненко Н.И. Очерки истории гражданской войны и иностранной военной интервенции на Украине. — С. 228.

Кам'янець-Подільський. Нарада представників УПСР та УСДРП , на якій обговорювалося питання про ставлення до трудового принципу організації рад на місцях. Соціал-демократи наполягали на відмові від цієї компромісної тактики, есери не погодились. Сторони не дійшли згоди.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С.153; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С.239.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Лівобережній України.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Проведення Львівської операції військ Південно-Західного фронту Червоної армії (частини ХІV і Першої Кінної армій), в результаті якої з 52 повітів Східної Галичини було повністю зайнято 14, 4 повіти – частково.
Історичні джерела та їх використання. – Вип. 5. – К., 1970. – С. 159.

Наказ 6-ій стрілецькій дивізії Дієвої армії УНР захищати м. Холм (Польща).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 59.

З’їзд голів та секретарів волосних і містечкових ревкомів і завідуючих земельними відділами Новоушицького повіту, на якому заслухано звіти про встановлення радянської влади на місцях.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 682 – 687.

Декларація № 3 Галревкому в справі народної освіти.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 494 – 498.

Звернення Галбюро при політвідділі 1-ї Кінної армії до населення Східної Галичини з закликом взяти активну участь у радянському будівництві.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 488 – 489.

Москва (Росія). Політбюро ЦК РКП(б) ухвалило рішення про виокремлення кримського участку Південно-Західного фронту в самостійний Південний фронт в зв’язку зі зростаючою загрозою з боку ген. Врангеля.
Реввоенсовет Республики. – М., 1991. – С. 447

Одеса. Одеська губернська нарада про працю на селі, на якій присутні представники з Одеського, Вознесенського, Ананіївського, Балтського, Тираспільського і Первомайського повітів, представники губбюро КП(б)У.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 6 серпня.

Відступ 6-ї стрілецької дивізії Дієвої армії УНР у напрямку Хворостів – Дорогуськ (Польща).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 57.