Інститут історії України Національна академія наук України

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

В Києві о 2-й год* вдень зроблений замах на командуючого німецькими військами в Україні генерала-фельдмаршала Г. фон Ейхгорна та його особистого ад’ютанта капітана фон Дресслера по дорозі зі штабу на квартиру, ближче до неї. До них наблизився візник з пасажиром, який і кинув бомбу. Г. фон-Ейхгорн і його ад’ютант були важко поранені. Нападників заарештували. Ввечері генерал-фельдмаршал і його ад’ютант померли.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 110– Арк. 443. Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держ

На засіданні Ради міністрів Української Держави Ф.Лизогуб повідомив про злочинний замах на життя головнокомандуючого німецькими силами фельдмаршала Г. фон-Ейхгорна. Рада міністрів ухвалила передати німецькому послові барону А. фон-Мумму своє глибоке обурення. На цьому ж засіданні були обрані президент і першоприсутні генеральні судді Державного Сенату. По доповіді міністра внутрішніх справ Рада міністрів ухвалила, щоб ті, хто служить у Державній варті, складали військову присягу. Уряд схвалив законопроект про асигнування 285 млн. крб. в обрахунок кошторису цукрової монополії.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 139-139 зв., 140.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Бої об'єднаних армій УНР за стратегічну ініціативу на протибільшовицькому фронті. Здобуття українськими частинами Могилева, Чорного Острова, Проскурова. В результаті територія УНР розширилася до розмірів 90 км на 300 км. Було створено вигідний плацдарм для розгортання наступу на Київ..
Капустянський М. Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 році. — С. 171-173

Кам'янець-Подільський. Нарада керівництва УНР і ЗОУНР за участю місій Франції, Англії і США, яка розглянула остаточний план операції об'єднаних українських армій у напрямі на Київ і Одесу. Головний отаман доповів також про план ліквідації більшовицької влади в Україні, виклав вимоги до Антанти щодо озброєння і обмундирування 500-тисячної української армії. Він просив місії переконати Ю.Пілсудського у необхідності нового виступу проти більшовиків.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. - Том 1.-- С. 29; Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. - С. 234-235.

Головнокомандувач УГА М.Тарнавський у наказі закликав вояків Галицької армії: "Вирвати матір українських міст — столицю Київ, а звідти рушити переможно на галицьку столицю — Львів".
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 224.

Об'єднаними українськими арміями взятий Проскурів. Червоні війська залишили його після запеклих боїв.
Боротьба. — 1919. — 31 липня.

Звернення командування 1-ої Кінної армії “До працюючого люду Галичини” з закликом підняти збройне повстання проти польських панів та петлюрівців.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 364 – 366.

Одеса. Тиждень добровільної явки дезертирів з Червоної армії, під час якої зареєструвалось 10500 дезертирів.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 4 вересня.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Лівобережній України.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Харків. Повітова конференція комнезамів за участю 400 делегатів.
Комуніст (Харків). – 1920. – 1 серпня.

V конференція КП(б)У Сосницького повіту, Чернігівської губернії, на якій ухвалено резолюції з роботи на селі, культурно-просвітницької роботи, серед жінок, в Червоній армії, в комсомолі.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 315.

Київ. Безпартійна робітнича конференція за участю біля 2 тисяч делегатів, на якій обговорювалися питання про поточний момент, продовольче питання, відновлення промисловості і про робітничу інспекцію.
Киевщина в годы гражданской войны и иностранной военной интервенции (1918 – 1920 гг.). Сборник документов и материалов. – К., 1962. – С. 416, 420.

Балта. Повітова конференція комнезамів за участю 400 делегатів.
Комуніст (Харків). – 1920. – 1 серпня.