Інститут історії України Національна академія наук України

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

В Житомирі Мала рада УНР ухвалила закон про грошову одиницю, карбування монет та друк державних кредитних білетів.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. - К., 1997. – С.171.

Опублікована телеграма народного міністра внутрішніх справ П.Христюка з повідомленням, що згідно угоди уряду УНР з урядами Німеччини та Австро-Угорщини на Україну виступили українські військові частини, організовані з полонених українців, німецькі і австро-угорські війська, у тому числі австрійські стрільці – галичани, для відновлення здобутків української революції і захисту незалежної України. Закликавши до всілякої їх підтримки, П.Христюк наголосив, що всі, хто буде агітувати проти, вважатимуться державними злочинцями і будуть притягатися до суду.
Народня воля. – 1918. – 1 березня. (16 лютого).

Міністр внутрішніх справ П.Христюк призначив О.Скоропис-Йолтуховського комісаром Холмщини і Підляшшя з місцем перебування в м.Брест-Литовську.
Народня воля. – 1918. – 2 березня (17 лютого).

Народний секретаріат і ЦВК Рад УСРР закликали терміново організовувати на місцях бойові загони для боротьби з німецькими і австро-угорськими військами, споряджуючи їх всім необхідним.
Гражданская война на Украине. 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.12-13.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Одеський повіт. Збройний виступ робітників і селян с. Бєляєвки проти французьких військ і білогвардійців. Повстання тривало до початку березня, після чого повстанці розсіялися по навколишніх селах.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 361.

Київ. Виконком Всеукраїнської ради селянських депутатів (Селоспілки) ухвалив рішення про припинення своєї діяльності. Газета “ Народня воля”, орган Селоспілки, була передана до нового керівництва, яке очолили Є.Касьяненко та І.Слинько.
Українська Ставка. — 1919. — 11 березня

Київ. Нарада Київської, Катеринославської та Житомирської організацій Бунда під головуванням М.Рафеса ухвалила комуністичну платформу і дала нову назву партії — Комуністичний Бунд.
Супруненко Н.И. Почерки истории гражданской войы и иностранной военной интервенции на Украине. — С. 228.

Загальні збори Харківської організації Соціалістичної єврейської робітничої партії (СЄРП) після обговорення питання про національну політику висловили бажання підтримувати радянську платформу.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 4 марта.

В Одесі французька контррозвідка заарештувала членів підпільної більшовицької організації “Іноземна колегія” Ж.Лябурб, Я.Єліна, М.Штилівкера, А.Вінницького та ін. Наступного дня вони були розстріляні.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 358.

Харків. ІІІ з’їзд КП(б)У, який зосередив головну увагу на проблемах відновлення і зміцнення радянської влади в Україні. Були розглянуті питання про ставлення до дрібнобуржуазних партій, про земельну і продовольчу політику, профспілковий рух. З’їзд визнав за необхідне взяти за основу Конституції УСРР Конституцію РСФРР з невеликими змінами у залежності від місцевих умов; провести через з’їзд рад України рішення про встановлення взаємовідносин з братськими радянськими республіками. З’їзд обрав ЦК КП(б)У із 15 членів і 6 кандидатів.
Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. — Т. 1. — К., 1976. — С. 44–54.

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Район Кам’янця-Подільського та Нової Ушиці, Подільської губернії. За згодою польської влади почали формуватися українські військові частини під командою полковника М. Шаповала (4-та стрілецька і запасова бригади) та полковника Смаглія (загін ім. кошового І. Сірка).
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 35.

Харків. Загальноміська конференція КСРМУ. Ухвалені резолюції про ставлення до різних юнацьких організацій (окремі юнацькі спілки, що мають “шовіністично-петлюрівську сутність”, визнані спробою розколити єдиний юнацький рух за національною ознакою); про важливість клубної роботи робітничої молоді.
Образование и деятельность комсомольской организации Харьковщины. 1917 – 1920. Документы и материалы. – Харьковское книжное издательство, 1961.