Інститут історії України Національна академія наук України

Франца Кікаля призначено новим комендантом січових стрільців.
Свобода. – 1916. – № 48, 25 листопада.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

У складі Червоної армії створено кавалерійську дивізію Червоного козацтва (8-а дивізія), командир — В.Примаков.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Добровольча армія зайняла Жмеринку.
Довідник з історії України. — С. 908.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Дієва армія УНР тримала фронт від Могилева через Ялтушків до Літина завширшки до 120 км.
Удовиченко О. Україна у війні за державність. – К., 1995. – С. 183 – 184.

Публікація звернення РНМ УНР “До війська УНР!” з закликом боротьби проти більшовиків за самостійну Україну.
Українське слово. – 1920. – 10 листопада.

Перехід 6-ої стрілецької дивізії Дієвої армії УНР з м. Бар до району селища Поповці. Бої за с. Поповці з частинами Червоної армії (суч. Вінницька обл.).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 61.

Початок контрнаступу частин Червоної армії проти Дієвої армії УНР. Прорив фронту через с. Долгівці у напрямку на Копайгород на праве крило, яке тримала 5-а Херсонська дивізія армії УНР, та у напрямку на м. Лунинець, де знаходилася 3-я Залізна дивізія та Кулеметна дивізія армії УНР.
Шандрук П. Українська армія в боротьбі з Московщиною (18 жовтня – 21 листопада) // За державність. – Каліш, 1934. – Зб. 4. – С. 220.

Крим. Наказ командуючого Південним фронтом М.В. Фрунзе про наступ на юшунські укріплення та Чонгарський перешийок.
Борьба за советскую власть в Крыму. Документы и материалы. – Симферополь, 1957. – Т. ІІ. – С. 302 – 303.

Відновлений народний комітет Української народної трудової партії (УНТП) публічно заявив про своє існування, проголосивши, що єдиним повноважним представником населення Східної Галичини є Українська Національна Рада; польська влада має характер окупаційної і зобов’язана тому шанувати національні права українців; договір С. Петлюри з Польщею від 22 квітня 1920 р. та попередні умови миру з радянською Росією та радянською Україною від 11 жовтня 1920 р. не мали обов’язкової сили для Східної Галичини.
Український прапор (Відень). – 1920. – 20 листопада;Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ – Івано-Франк

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову „Про ліквідацію бандитизму на Правобережжі”. Підтверджено рішення наради по боротьбі з бандитизмом при РНК УСРР від 8 листопада 1921 р. про оголошення Волинської, Подільської, Київської та Одеської губерній на особливому стані. Командуючому збройними силами України та Криму М. Фрунзе запропоновано в найкоротший час звільнити Правобережну Україну від збройних формувань, що засилалися з Польщі, а також посилити охорону державних кордонів. ВУЧК зобов’язане вжити термінові заходи щодо попередження діяльності контрреволюційних сил.
ЗУ України, 1921, № 23, ст. 668.

Об’єднаний загін полковників С. Палія-Сидоренського і Вержбовича захопив ст. Чеповичі, але після прибуття червоної стрілецької дивізії та бронепоїзда був вибитий зі станції.
Коммунист, Харьков, 1921, 20 ноября

Балтський повіт Одеської губернії. ВУЧК заарештувала 24 ченця Інокентівського монастиря за сприяння ворогам радянської влади, а також антирадянську агітацію серед віруючих.
Известия, Одесса, 1921, 10 ноября.