Інститут історії України Національна академія наук України

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

У Києві відбувся 2-й з’їзд “Протофіс”у, який закликав буржуазію “цупко триматися єдиного капіталістичного фронту”. Міністр торгу й промисловості С.Мерінг висловив переконання, що промисловість в Україні можна відбудувати лише за умови, коли вона “економічно не буде відділена від решти областей колишньої Російської держави”. Міністр фінансів А.Ржепецький заявив, що тільки буржуазія може бути надійною опорою уряду. Доповідач від союзу фабрикантів та заводчиків України (“СУОЗІФ”). А.Оцуп також приєднався до думки, що майбутнє південної промисловості можливе лише у “возз’єднаній і відбудованій батьківщині” (тобто “єдиній і неділимій Росії”). Голова “ПРОТОФІС”у князь А.Голіцин взагалі різко засудив навіть згоду Гетьмана на включення до складу уряду українських діячів.
Христюк П. Українська революція. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917-1920 рр. – Т.3. – 192 1. – С.115-116.

Видана у Києві Грамота П.Скоропадського до народу українського з аналізом подій в Українській Державі за півроку існування. Документ містив характеристику внутрішнього становища країни, нагадував про основні закони, ухвалені урядом Української Держави за цей час. Особливу увагу приділено заходам по підготовці до реалізації земельного закону. Для остаточного вироблення аграрного закону на засадах, визначених у Грамоті Гетьмана від 29 квітня 1918 р., передбачалося скликання Особливої наради за участю представників усіх класів населення. Іншим першочерговим завданням вважалося скликання Сейму.
Державний вістник. – 1918. - 2 листопада.

З Полтави губернський староста повідомив міністру внутрішніх справ В.Рейнботу про “можливість збройного виступу протиукраїнських антидержавних елементів” і про заходи щодо запобігання цьому.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 75. – Арк. 279 (із зв.).

Український Національний Союз ухвалив скликати на 17 листопада ц.р. Національний конгрес України для виявлення думки народу з питань: про міжнародне становище України, форми державного будівництва, економічну політику, організацію військових сил, народне самоуправління. До цієї події мало залучатися не лише населення Наддніпрянщини, але й інших територій, де компактно проживали українці.
Нова рада. – 1918. - 7 листопада.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Організація ревкому Дніпровського повіту, Херсонської губернії.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 859 – 860.

Бердянськ. Вступ до міста частин Червоної армії.
За власть Советов. Сборник документов и воспоминаний о борьбе трудящихся за установление и упрочение советской власти на территории Зап

Перекоп. Вступ до міста частин Червоної армії.
Какурин Н.Е. Как сражалась революция. 1919 – 1920 гг. – Т. 2. – М., 1990. – С. 344.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. Згідно з рішенням ІІІ Всеросійського з’їзду профспілок працівників освіти та мистецтва Тимчасове Південбюро цих спілок, обране на всеросійському з’їзді, розпочало в УСРР роботу по об’єднанню цих спілок у єдиній професійній спілці. Реорганізація профспілкового управління проводилася відповідно до змін в апараті Наркомосу УСРР – ліквідації спеціального главку по керівництву справами мистецтва.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.