Інститут історії України Національна академія наук України

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

У ці дні в Москві працював ІІ-й з’їзд КП(б)У. У його роботі взяли участь 125 делегатів, які представляли близько 9 тис. членів партії. Делегати заслухали звіт ЦК КП(б)У і Центрального військово-революційного комітету, доповіді з місць, розглянули питання про міжнародне становище, поточний момент, святкування першої річниці жовтневої революції, ставлення до інших партій, підтвердили визнання платформи радянської влади, визначили заходи для скликання ІІІ-го з’їзду КП(б)У, обрали керівні органи партії. Делегати піддали критиці діяльність ЦК КП(б)У та Центрального ВРК. Вони звинувачували їх у спрямуванні зусиль майже виключно на військову роботу у прикордонній смузі, а також у передчасному заклику до повстання в Україні у серпневому наказі № 1. В резолюції про поточний момент підкреслювалося, що продовження існування в Україні гетьманської влади становить величезну небезпеку для російської революції, бо Україна перетворювалася на центр об’єднання усіх прихильників відновлення “єдиної і неділимої” Росії. Окрему резолюцію було присвячено святкуванню першої річниці Жовтневої революції 1917 р. Щодо формування ВРК, то до його складу могли обиратися лише комуністи, а там, де в них переважали позапартійні - місцевим партійним комітетам вмінювалося в обов’язок домагатися підкорення їх своєму впливу. Пильну увагу делегати приділили аналізу міжнародного та внутрішнього становища України, засудили намагання іноземних держав перетворити останню на військову і політичну базу у боротьбі проти радянської Росії. Найважливішим завданням партії ІІ-й з’їзд КП(б)У вважав збереження єдності з Росією.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К., 1987. – С.616 Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сбор

Губернський староста Чернігівщини повідомив міністру внутрішніх справ, що в період з 8 по 15 жовтня радянські загони перетнули демаркаційну лінію між Стародубом і Новгород-Сіверським. Однією з причин їхнього успіху названа “неполная уверенность в украинских полках”. Лише за допомогою німців вдалося стабілізувати ситуацію. Згадувалося і про факт переходу на бік більшовиків вільного козацтва, яке зосереджувалося в Унечі та Гриньові, а також частини валків інших українських національних формувань.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 79. – Арк. 91 (із зв.). – 92.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Кам’янець–Подільський. Відозва міністра народного здоров’я УНР Д.Одрини з приводу проведення “Тижня українського козака”.
Робітнича газета. — 1919. — 18 жовтня.

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

Харків. Підписання угоди між урядом радянської України та повстанською армією Н. Махна.
Комуніст (Харків). – 1920. – 22 жовтня;Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 266.

Наказом по міністерству внутрішніх справ УНР, тимчасово до особливих розпоряджень уряду УНР, частина Кременецького повіту на Волині, яка прилягала до Острозького повіту по узгір’я Кременецькі, прилучалася в адміністративному та інших відношеннях до Острозького повіту на Волині.
ЦДАВО України. – Ф. 2208. – Оп. 2. – Спр. 49. – Арк. 27.

Останнє засідання політбюро ЦК КПГ.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 635.

Станіславів (суч. Івано-Франківськ). Засідання РНМ УНР, на якому заслухано доклад міністра закордонних справ в справі перемир’я між Польщею і радянською Росією; ухвалено вжити заходів для евакуації державних установ зі Станіславова до Кам’янця-Подільського.
ЦДАВО України. – Ф. 1065. – Оп. 2. – Спр. 9. – Арк. 37 – 37 зв. – 38.

Харків. І Всеукраїнський з’їзд комнезамів, на який прибуло 1082 делегата (з них третина – комуністи). З’їзд заслухав доповіді народних комісарів освіти, земельних справ, продовольства, обговорив питання про міжнародне і внутрішнє становище України, про завдання незаможного селянства, боротьбу з бандитизмом. Голова ВУЦВК Г.І. Петровський зачитав телеграму В.І. Леніна, в якій, зокрема, говорилося про необхідність обговорити на конференції питання про колективний обробіток, прокатні пункти, відібрання землі у куркулів зверх трудової норми. З’їзд приняв по доповідях відповідні резолюції, а також відозву до незаможного селянства. Заклик В.І. Леніна мобілізувати всі сили на боротьбу з силами генерала П. Врангеля знайшов своє втілення в проведенні тижня допомоги фронту під гаслом “Незаможник, на коня!”.
Комітети незаможних селян України (1920 – 1933). Збірник документів і матеріалів. – К., 1968. – С. 68 – 86.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Миколаїв. Відбувся судовий процес над громадянином Вікторовим, який звинувачувався в організації єврейських погромів у Фундуклєївці Київської губернії та контрреволюційній діяльності. Підсудного засуджено до вищої міри покарання.
Коммунист, Харьков, 1921, 22 октября.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.