Прийнято маніфест Української парламентської репрезентації „Український народе галицької землі!”, у якому зазначалося: „Як вибухла світова війна, український народ в Галичині поспішив з пожертвованєм під прапори Австрії і в лави українських січових стрільців – в надії, що може вдасться нам визволити з російської неволі і збудувати вільну велику Україну, а вже бодай, що за своє пожертвованє і за ріки своєї крови дістане наш нарід свою автономію і самоуправу, свій український край в межах Австрії. Оголошена 5 с. м. заповідь вилучення Галичини та поширення автономії сего краю завдає всім тим надіям українського народу на національну самоуправу тяжкий удар та скріпляє силу наших противників над нами. (...) Вистерігаючися всяких вибухів зневіри чи огірченя та всяких необдуманих кроків, які наші вороги використали би лише, щоби нас оклеветати,– нехай увесь наш нарід згуртується до супокійної, розважної, але рішучої, солідарної і неугнутої правної борби”. Цензура дозволила його опублікувати лише 2 грудня.
Свобода. – 1916. – № 49, 2 грудня.