Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Малої ради прийнято ряд законопроектів: бюджетний, про відкриття в Києві єврейської вчительської семінарії. Широко обговорювалась заява фракції українських есерів про утиски, яких зазнавали українці в РСФРР. В ухваленій резолюції доручалось урядові УНР вжити негайних заходів щоб захистити українців на території Радянської Росії і всіляко допомогти тим з них, що повернулись в Україну. Розглядалось питання про скликання Українських установчих зборів. Голосувалось дві резолюції: перша – українських есерів, які пропонували, щоб збори були скликані 12 травня 1918 р. на підставі виборів, що проводились в грудні 1917 р. і в січні 1918 р.; друга – українських есдеків, які вважали необхідним скасувати всі попередні вибори і призначити нові на 12 червня 1918 р. Прийняли резолюцію українських есерів 27 голосами.
Українська Центральна Рада – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.263-270.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Станіславів. Третя сесія Української національної ради ЗОУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Здолбунів. Нарада командирів фронтових груп Дієвої армії УНР і командування Української галицької армії (УГА) під проводом головного отамана С.Петлюри, яка обговорила ситуацію на фронтах, становище та боєздатність обох армій, шляхи виходу із кризового стану. Нарада не мала конструктивних наслідків
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. — С. 146.

Київ. Публікація постанови РНК УСРР про призначення головою ВУЧК М.Лациса, заступником — С.Шварца.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 11 апреля.

Крим. Білогвардійці залишили Сімферополь і Євпаторію, які були зайняті Червоною армією.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 13 квітня.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

Москва. Наркомзаксправ РСФРР Г. Чичерін і наркомзаксправ УСРР Х. Раковський надіслали ноту протесту міністру закордонних справ Румунії Таке-Йонеску з приводу систематичного порушення румунськими військовими суднами україно-румунського кордону в Дністровському лимані. Радянська сторона висловила пропозицію створити мішану Українсько-російсько-польську комісію для врегулювання цього питання шляхом розробки статуту Дніпровського лиману та правил судноплавства в його водах.
Коммунист, Харьков, 1921, 13 апреля.