Інститут історії України Національна академія наук України

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

Рада міністрів Української Держави постановила, що Малій раді міністрів надано право остаточного затвердження законопроектів, але кожний міністр мав право оскаржити її постанову. Рада міністрів схвалила законопроект про порядок підготовки законопроектів, їх внесення в Раду міністрів, затвердження, та публікація. По доповіді голови Ради міністрів Ф.Лизогуба було ухвалено організувати міжвідомчу комісію для розподілу майна військового, Червоного Хреста та інших громадських організацій. До її складу мали увійти представники від усіх міністерств, а також німецького і австро-угорського командування. Була затверджена секретна інструкція для представника Українського уряду в Одесі. Рада міністрів схвалила внесення змін в редакцію земельного закону: про можливість публічної продажі маєтків та земельних ділянок
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 32-32 зв., 33-33 зв., 34-34 зв.

П.Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів “Закон про асигнування міністерству народної освіти одного мільйона (1.000.000) карбованців на негайні потреби по справах освіти”.
Державний вістник. – 1918. – 13 червня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ. ЦВК рад України своїм рішенням створив Таврійську губернію з адміністративним центром у Мелітополі. До складу губернії увійшли Бердянський, Дніпровський та Мелітопольський повіти.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

Київ. Газета “Коммунист”, орган ЦК КП(б)У, опублікувала велику статтю М.Савельєва “Боротьба з антисемітизмом”, де антисемітизм розглядався як пережиток та звичка буржуазного суспільства.
Коммунист. — 1919. — 3 июня.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Москва. Утворено Галицьке бюро при ЦК РКП(б). Діяло до 23 листопада 1920 року.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 228.

Київ. Прокотилася хвиля масових арештів січових стрільців і старшин. Репресій зазнали Польовий штаб, Кіш 1-ї бригади ЧУСС, курсанти школи червоних старшин, запасні курені й тилові підрозділи, що дислокувалися у місті. Загалом у Києві нараховувалося 1200 галичан, 150 з яких під суворою охороною відконвойовано до Москви.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 307.

Звернення Реввійськради Південно-Західного фронту до солдат Червоної армії з завданням домогти “робітниками і селянам Галичини утворити власну робітничо-селянську владу”.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 633. – Арк. 18.

Вінниця. Засідання РНМ УНР під головуванням заступника голови А. Лівицького, на якому ухвалені законопроекти про відновлення діяльності головної військової судової управи і про встановлення її штатів; про тимчасові правила призначення пенсій та допомог колишнім служачим державних установ УНР та родинам цих служачих; ухвалено асигнувати в розпорядження голови РНМ 3 млн. гривень на видатки з ліквідації головного комісаріату.
ЦДАВО України. – Ф. 1429. – Оп. 2. – Спр. 53. – Арк. 28.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.