Інститут історії України Національна академія наук України

Рада Народних Міністрів УНР направила Раді Народних Комісарів РСФРР радіодепешу з пропозицією негайно приступити до переговорів про умови демократичного миру і визначити окремими умовами кордони та правові відносини обох держав.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.241.

На закритому засіданні Малої ради обговорювались кандидатури членів Генерального та апеляційного суду УНР, а згодом відбулись їх вибори. Голова Всеукраїнської виборчої до Установчих зборів комісії М.Мороз доповів про хід підготовки до виборів. Рада ухвалила організувати анкетно-слідчу комісію з представників фракцій (25 осіб). М.Грушевський повідомив про смерть українського письменника І.Нечуя-Левицького і Рада ухвалила прийняти похорон на державний кошт.
Українська Центральна Рада. - Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.242.

Канцелярія Генерального писарства Ради народних міністрів УНР повідомила усіх міністрів та канцелярії міністерств про вироблення на основі постанови Ради народних міністрів від 18 грудня 1917 р., а також 15 і 26 березня 1918 р. порядку внесення і розгляду справ і законопроектів у Раді народних міністрів. Кожне подання мало передаватися до канцелярії Генерального писарства за два-три дні до їхнього розгляду в кількості 20 примірників. Справи фінансового характеру потребували попереднього узгодження з міністром фінансів та державним контролером. Після схвалення проектів Радою міністрів канцелярія надсилала документи у відповідне міністерство. Останнє роздруковувало його у 50 примірниках і надсилало до канцелярії Генерального писарства для передачі у Центральну Раду.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 10. – Арк. 10.

Відновлення діяльності Виборчого бюро Центральної Ради після закінчення більшовицького повстання.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 9. – Арк. 62.

Запорізька дивізія повела наступ на Харків і ст.Лозову, звідки відкривався шлях у Донецький басейн. На Харків вирушили головні сили під командуванням полковника П.Болбочана з двома бронепотягами. Констянтиноградська група (командуючий полковник Петров) мала оволодіти м.Констянтиноградом і наступати на ст.Лозову, щоб відрізати шлях відступу радянським загонам.
Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.415.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Станіславів. Третя сесія Української національної ради ЗОУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Миргород, Полтавська губ. Виступ червоноармійців проти радянської влади, у якому взяли участь запасний батальйон, караульна сотня та міліція. Повстанці розгромили ЧК, провели арешти та обшуки у комуністів. Ад’ютант батальйону Дубчак оголосив себе командиром повстанців Лівобережної України. Повстання тривало три дні й було придушене Червоною армією.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 18 апреля.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Мозир. На бік української армії перейшла Тульська бригада Червоної армії у складі двох полків піхоти, кінного і гарматного дивізіонів, які мали 200 кулеметів і 35 гармат. Була переформована у Русько–Тульський загін, що увійшов до Північної групи армії УНР.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 1. — Спр. 97. — Арк. 56.

Переяслав. На мітингу в одному з полків Червоної армії була ухвалена резолюція, запропонована незалежниками. У ній говорилося, що влада в Україні повинна належати місцевим людям — українцям, а не окупантам та спекулянтам на комунізмі
Політична історія ХХ століття. — Т. 2. — С. 366.