Інститут історії України Національна академія наук України

Російський імператор Микола ІІ під час одноденного візиту до Києва прийняв депутації на вокзалі, відвідав Софійський собор і Покровський жіночий монастир, згодом – Дворянське депутатське зібрання та Перше київське військове училище, до від’їзду ще побував у воєнному госпіталі, Києво-Печерській лаврі та на пункті харчування станції “Київ перший товарний”.
Киевская мысль. – 1915. – 28 января. – С. 1–2.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

В Житомир увійшли війська Української Центральної Ради, що відступали від Києва. Сюди прибули члени Центральної Ради і Ради народних міністрів УНР.
Трудовая Волынь (Житомир). – 1918. – 27 і 31 січня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Станіславів. Відбулася друга сесія Української національної ради ЗУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Передмістя Києва. Невдала спроба контрнаступу Осадного корпусу Січових стрільців з метою повернути столицю.
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.264–265.

Вінниця. УПСФ та Українська народно-республіканська партія (УНРП) видали спільний меморандум з приводу сучасного моменту. Помірковані партії виступили проти “крайностей в сфері соціальної політики”, які, на їх думку, стали головною причиною відмови держав Згоди включити Україну до кола союзних держав. Були висунуті вимоги до уряду: порозуміння з державами Антанти; зміна політичного курсу; аграрна реформа; організація міцної армії.
Робітнича газета. — 1919. — 21 лютого.

Вінниця. ЦК УСДРП ухвалив рішення відкликати з уряду і Директорії своїх представників. В.Винниченко пішов з посади голови Директорії, С.Петлюра залишився у її складі, але вийшов з лав УСДРП. Аналогічне рішення згодом ухвалив ЦК УПСР (центральної течії), після чого Ф.Швець також вийшов з партії. Функції голови Директорії перейшли до її членів, які виконували їх по черзі.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 96–97.

Харків. Повідомлення про переговори радянського уряду України з емісарами боротьбистів — лівої фракції УПСР (В.Блакитний, Г.Михайличенко, М.Шинкар, О.Шумський та ін). В ході переговорів було досягнуто згоди у питаннях внутрішньополітичного характеру, що давало надію на входження українських есерів до радянського уряду.
Боротьба. — 1919. — 9 лютого.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

Українські народні комітети США і Канади ухвалили звернення “До американських українців!”, в якому закликали їх стати на захист поневоленого галицького населення й засудити промосковську і пропольську орієнтації окремих “українських політиків”.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 330.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Засідання кам’янецької Національної ради, на яких розглянуто діяльність Директорії і уряду УНР. Ухвалено резолюцію, в якій головна причина катастрофи УНР вбачалася в політиці Директорії та уряду; Директорія УНР в особі її голови С. Петлюри визначалась як “тимчасовий орган репрезентації” до скликання народного представництва; наголошувалося на тому, що голова Директорії не має права приймати будь-яких основних законів та укладати договори з іншими державами. Резолюція вимагала скликати предпарламент для вирішення питання про верховну владу в УНР та формування її уряду.
Літопис української революції. – Львів, 1924. – Т. 2, кн. 5. – С. 179 – 180;Симон Петлюра. Статті, листи, документи. – Т. ІІІ. – К., 1999. – С. 187 – 188.

Київ. Конференція західноукраїнських комуністів. За ініціативою В.П. Затонського Вінницький комітет УКПП об’єднався з комітетом Східної Галичини й Буковини в Комуністичну партію (більшовиків) Галичини і Буковини, яка фактично стала обласною організацією КП(б)У. Керівні пости в ній зайняли Є. Коханенко, М. Михайлик, В. Порайко.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 281; Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 629.

Київ. Конференція голів повітревкомів Київської губернії, на якій ухвалено резолюцію про організацію селянських комісій при повітревкомах та виконкомах.
Киевщина в годы гражданской войны и иностранной военной интервенции (1918 – 1920 гг.). Сборник документов и материалов. – К., 1962. – С. 347 – 348.10 лют

с. Байбузи, Черкаського повіту, Київської губернії. Штаб полку Чорних Запорожців одержав наказ про прилучення полку до Київської групи отамана Ю. Тютюнника до часу з’єднання з армією УНР. Полк Чорних Запорожців і Мазепинський кінний полк зводились в бригаду на чолі з полковником П. Дяченко.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 28.4. Харків. Постанова Всеукрревкому про п

Відбувся другий зимовий похід армії УНР під проводом Ю. Тютюнника.
Енциклопедія Українознавства. – Т. 9. – К., 2000. – С. 3312.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.