Інститут історії України Національна академія наук України

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

В Єлисаветграді у ніч на 29 січня сили ревкому разом з солдатами 567-го Прутського полку зайняли вокзал, пошту, телеграф та інші важливі об’єкти в місті. Вранці український гайдамацький полк склав зброю. В місті остаточно утвердилась радянська влада.
ЦДАВОВУ. – Ф.3156. – Оп.2. – Спр. 131. – Арк. 4-5.

Радянський уряд України – Народний секретаріат переїхав з Харкова у Київ, де працював до 28 лютого ц.р., а потім в ході наступу німецьких та австро-угорських військ – у Полтаві, Катеринославі, Таганрозі. Пізніше, 19 квітня 1918 р. на спільному засіданні ЦВК рад України і Народного секретаріату їх реорганізовано у Всеукраїнське бюро для керівництва повстанською боротьбою проти німецьких окупантів.
Известия Киевского совета рабочих и солдатских депутатов. – 1918. -1 лютого Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Ендиклопедичн

В Житомирі за наказом військового міністра УНР О.Жуковського начальником Генерального штабу призначено отамана О.Осецького (генерал-майора), якому пропонувалось сформувати польовий похідний штаб у складі 5 відділів: оперативного, мобілізаційного, демобілізаційного, пересування військ та інспекторського.
ЦДАВОВУ. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 1.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Станіславів. Відбулася друга сесія Української національної ради ЗУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Передмістя Києва. Невдала спроба контрнаступу Осадного корпусу Січових стрільців з метою повернути столицю.
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.264–265.

Головний отаман С.Петлюра видав наказ, у якому визначив причини невдач Дієвої армії на Лівобережній Україні: загальна недисциплінованість війська, особливо його командирів; непрофесійність армії: погано поставлене планування військових операцій, зв’язок, розвідка і т. ін.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 1 . — Спр. 22. — Арк. 335.

Вінниця. Командування армії УНР видало наказ про заборону самочинних реквізицій та обов’язковий розрахунок готівкою за реквізовані речі.
Вільна Україна (Рівне). — 1919. — 3 квітня.

Харків. Центральна виборча комісія видала звернення до робітників і селян з приводу підготовки до скликання ІІІ Всеукраїнського з’їзду рад.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 75–76.

Повідомлення преси про реквізицію радянською комендатурою Києва приміщення Українського клубу (вул. Пушкінська, №1). Київська міська Рада пообіцяла передати його комісії з представників боротьбистів і незалежників для утворення українського робітничого соціалістичного клубу.
Боротьба. — 1919. — 12 лютого

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

Київ. Конференція голів повітревкомів Київської губернії, на якій ухвалено резолюцію про організацію селянських комісій при повітревкомах та виконкомах.
Киевщина в годы гражданской войны и иностранной военной интервенции (1918 – 1920 гг.). Сборник документов и материалов. – К., 1962. – С. 347 – 348.10 лют

Куп’янський повіт, Харківської губернії. Повітова безпартійна конференція за участю 380 делегатів, на якій розглянуті продовольче, земельне і паливне питання.
ЦДАВО України. – Ф. 5. – Оп. 1. – Спр. 289. – Арк. 16.

Ізюмський повіт, Харківської губернії. Безпартійна селянська конференція за участю 350 делегатів (більшість – “середняки”), на якій ухвалені резолюції з поточного моменту, земельного питання, народної освіти.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 201 – 202.

Харків. Прибуття до міста з Москви Х.Г. Раковського.
Волковинський В., Кульчицький С. Християн Раковський. Політичний портрет. – К., 1990. – С. 120. 12 лютого

Київ. Підписано угоду ЧУГА з ХІІ армією, згідно з якою: 1. Галицькі частини утворювали три окремі бригади, що складалися з трьох стрілецьких, артилерійського і кінного полків. Вони придавалися 44, 45 і 58 червоним стрілецьким дивізіям; 2. Політвідділу армії спільно з парткомом ЧУГА доручалося переглянути командний склад, підібрати командирів і комісарів, які знали мову і побут галичан; 3. При політвідділі ХІІ армії створювалася галицька секція; 4. Командування і діловодство у бригадах ведеться українською мовою; 5. Всі галичани із шпиталів України та інших республік направлялися виключно до частин ЧУГА; 6. На військовій службі залишалися стрільці віком від 18 до 35 років, інші демобілізовувалися; 7. За хворими й пораненими встановлювалася опіка ХІІ армії; 8. Галицькі бригади планувалося використовувати на польському фронті, а також проти інших формувань, які діяли на західному напрямі; 9. З 12 лютого ЧУГА зараховувалася на всі види постачання ХІІ армії. .
Шухевич С. Спомини. – Львів, 1929. – Ч. ІV. – С. 95 – 97;Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 206 – 207