Інститут історії України Національна академія наук України

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

В Києві на відзнаку іменин Гетьмана П.Скоропадського відбувся на Софійському майдані військовий парад, який приймав військовий міністр О.Рогоза.
Нова рада. – 1918. – 13 липня (30 червня).

У Катеринославі австрійські власті закрили соціал-демократичну газету “Вперед” і провели арешти співробітників інших видань.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 115. – Арк. 39.

В Сімферополі на зібранні земських гласних голова краєвої влади – Ради міністрів Сулькевич наголосив на тому, що уряд твердо стоїть на позиції незалежності Криму. Обраний зібранням представником на з’їзд він заявив, що остаточно доля Криму буде вирішена силами зовні. Представник уряду Налбандов підкреслив, що у свій час Україна визнала самостійність Криму, а, по-друге, - це визнання права народів на самовизначення.
Нова рада. – 1918. – 16(3) липня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Поїздка голови ВУЦВК Г.Петровського по місцевостях України, де нещодавно була встановлена радянська влада. Він виїхав з Києва 22 червня і відвідав Вінницю, Жмеринку, Козятин, Вапнярку. 2 липня був у Бірзулі, 4 липня — у Голті, 8 липня — у Єлісаветграді.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 23 июня; 1, 10 июля.

Одеса. І губернський з'їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів обговорив поточний момент, військове, продовольче питання, підтримав "червоний терор".
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918-1919). — С. 651-655.

Звернення командування 1-ої Кінної армії “До працюючого люду Галичини” з закликом підняти збройне повстання проти польських панів та петлюрівців.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 364 – 366.

Одеса. Тиждень добровільної явки дезертирів з Червоної армії, під час якої зареєструвалось 10500 дезертирів.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 4 вересня.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Лівобережній України.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Харків. Засідання політбюро ЦК КП(б)У, на якому вирішено, що всі декрети, які будуть видаватися ВУЦВК, повинні попередньо узгоджуватися з РНК УСРР.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 236.

Кам’янець-Подільський. Вступ до міста частин Червоної армії.
Красное знамя. – 1920. – 18 липня.

Повнота влади в Чернігівський губернії перейшла від військревкому до губвиконкому. Відновлення діяльності повітових виконкомів замість ревкомів.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 308 – 309.

Станіславів (суч. Івано-Франківськ). Засідання РНМ УНР, на якому вирішено вважати доцільною евакуацію уряду УНР за межі Східної Галичини та необхідним постійне перебування членів Ради народних міністрів при армії УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 1092. – Оп. 2. – Спр. 367. – Арк. 59.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.