Інститут історії України Національна академія наук України

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Засідання останньої 9-ї сесії Центральної Ради у Києві. Зібралося близько 300 депутатів. перше засідання присвятили читанню 4-го Універсалу та привітанням. Сесію відкрив голова УЦР проф. М.Грушевський невеликою промовою, у якій пояснив, чому було вирішено скликати 9-у сесію і оголосити 4-й Універсал на Малій раді. Секретар УЦР Є.Онацький зачитав Універсал. На другому засіданні 29(16) січня відбулися фракційні засідання та наради ЦК УПСР та УСДРП в справі формування Ради народних міністрів. Тим часом у місті розпочалося повстання за владу рад, в умовах якого тривала робота Центральної Ради. Коли повстанці вже оволоділи Подолом і наближалися до Володимирської вулиці, де засідала Центральна Рада, остання продовжувала обговорення земельного закону та займалася справою формування нового кабінету, яке було доручено В.Голубовичу. 2 лютого (20 січня) 1918 р. пленум розглянув питання про ставлення до Центральної Ради національних меншостей. У наступні дні реорганізували Малу раду і надали прем’єру В.Голубовичу право підписати у Бресті мирний договір.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. - Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К. – 1997. – С.108-125.

На ранок повсталі в Києві домоглися значних успіхів: під їх контроль перейшла значна частина Подолу, Лук’янівки, Шулявки, Деміївки, Печерська. Червоногвардійці Подолу захопили телеграф. По Великій Житомирській підійшли українські підрозділи, зав’язався жорстокий бій, але повстанці отримали допомогу з боку Трьохсвятительської вулиці. Вони зайняли Старокиївський район, більшу частину Володимирської вулиці і підійшли до готелю “Прага” – від будинку Центральної Ради їх відділяло два квартали. Почався безпосередній обстріл Педагогічного музею. Та УЦР підтягла сюди додаткові сили, броньовики і відкинула революційні загони до Софіївської площі. Напружені бої велись біля будинку Управління Південно-Західної залізниці та на Пушкінській вулиці. Залізничники не пропустили у місто український кінний підрозділ, що наступав з боку Кадетського шосе. Але головні сили УЦР продовжували атакувати завод “Арсенал”, по якому вівся шквальний вогонь з важких гармат, наступаючих вояків підтримували броньовики. 8-м годин тривали безперервні атаки, але зламати опір робітників не вдалося. Бої точилися і на Шулявці. Надвечір до сил УЦР підійшли нові поповнення.
Киевская мысль (ранішній випуск). – 1918. - 23 січня Нова рада. – 1918. - 24 січня.

Київ. Зранку в Центральній Раді відбувались наради фракцій, на яких обговорювався земельний закон та формування кабінету народних міністрів. М.Грушевський запропонував зборам без обговорення затвердити внесений напередодні земельний закон в цілому, а потрібні поправки доручити зробити Малій раді. Центральна Рада одноголосно прийняла земельний закон при одному, що утримався. М.Грушевський повідомив, що В.Винниченко 29(16) січня подав заяву про відставку свого кабінету. Фракція українських есерів ухвалила доручити формування нового кабінету народних міністрів В.Голубовичу, який на запит депутатів виклав програму майбутнього уряду, дав характеристики деяким кандидатам. Центральна Рада під звуки розбитого кулями скла на даху будинку затвердила склад нового кабінету міністрів при 1 голосі проти і 22, що утрималися (“Бунд”, меншовики і самостійники). До складу Ради народних міністрів увійшли: голова та міністр торгівлі й промисловості – В.Голубович, міністр військових справ – І.Немоловський, внутрішніх справ – П.Христюк, фінансів – С.Перепелиця, шляхів – Є.Сокович, освіти – Н.Григоріїв, земельних справ – А.Терниченко, юстиції – М.Ткаченко, морський – Д.Антонович, харчових справ – М.Ковалевський.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня (1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.113-115.

Українська Центральна Рада затвердила тимчасовий земельний закон, згідно якого право власності на всі землі з їх водами, надземними і підземними багатствами в УНР скасовувалося, вони ставали добром всього народу. Верховне порядкування всіма землями належало УЦР до скликання Українських Установчих зборів. В законі визначались основні засади користування землями.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. - Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. - К., 1997. – С.128-130.

Особий комендант м.Києва М.Ковенко розпорядився в зв’язку з оголошенням Києва на осадному становищі про необхідність отримати зброю у його штабі (Лютеранська, 18) для оборони Української Республіки. У разі невиконання наказу винні каралися за законом воєнного часу.
Народня воля. – 1918. - 5 лютого (23 січня).

В Ніжин вступили частини 2-ї революційної армії під командуванням Р.Берзіна. У цей день обрано тимчасовий Військово-революційний комітет, якому була передана вся повнота влади до обрання членів ради.
Нариси історії Чернігівської обласної партійної організації. – К., 1970. – С.69.

Газета “ Голос пролетария ” сповістила про встановлення радянської влади в Одесі. Увечері відбулося засідання об’єднаних президій рад, на якому розглядалось питання про організацію влади в місті. Були затверджені комісаріати і обрані тимчасові комісари. Відбулось і перше засідання народних комісарів м.Одеси.
Голос пролетария . – 1918. – 31(18) січня.

Єлисаветградська рада робітничих, солдатських і селянських депутатів перетворила свій виконком у військово-революційний комітет, готуючись до встановлення радянської влади в місті. В Єлисаветграді перебував український полк гайдамаків і кінна сотня ім. І.Гонти, а рада могла розраховувати тільки на червоногвардійців та 9-у автороту, солдати якої стояли за передачу влади раді.
Одесский листок. – 1918. -23 січня ст.ст.

Київ. Голова Директорії В.Винниченко видав наказ губернським і повітовим комісарам про боротьбу з злочинною агітацією проти УНР та її державної незалежності.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 58.

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Донецький басейн. В результаті переможних боїв частин Червоної армії з білогвардійцями 14 січня узято Дружківку, Краматорськ, Слов’янськ, 18 січня — Костянтинівку, 19 січня — Слов’яносербськ, Нікітовку, Дебальцеве, 21 січня — Луганськ, 22 січня — Синельникове, 24 січня —Алчевськ, 28 січня —Бахмут.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 323.

Київ. Президент ЗУНР Є.Петрушевич увійшов до складу Директорії УНР; представники УНРади ЗУНР І.Калинович, Т.Старух , П.Шекерик-Доників обрані до комісій Трудового конгресу.
Довідник з історії України. — С. 930.

До Східної Галичини прибула комісія Антанти у складі представників Англії, США, Італії, очолена французьким генералом М.Бартелемі.
Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання.1917 –1921 рр. — Київ,1999. – С. 297.

Київ. Директорія видала наказ про відставку в повному складі Ради народних міністрів на чолі з головою В.Чехівським і доручила С.Остапенку сформувати новий її склад. Але уряду довелося працювати ще два тижні у попередньому складі та провести евакуацію державного апарату до Вінниці.
ЦДАВО України. Ф. 1065. — Оп.1. — Спр. 25. — Арк. 41 зв.

У Харкові пройшли мітинги за темою “Хай живе Комуністичний Інтернаціонал!” У них взяли участь представники ЦК КП(б)У, члени РНК та Харківської ради робітничих і селянських депутатів.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 1 февраля.