Інститут історії України Національна академія наук України

Фельмаршал Г.Ейхгорн дав обід на честь гетьмана та його уряду. У відповідь П.Скоропадський влаштував у своєму палаці обід на пошану фельдмаршала 8 червня (26 травня) 1918 р. у суботу
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Ч.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.93.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ. Ухвалення ВУЦВК "Положення про соціалістичний землеустрій і про заходи переходу до соціалістичного землеробства", яким було скасовано приватну власність на землю. Земля оголошувалася єдиним державним фондом, перебувала у розпорядженні народного комісаріату землеробства. Таким чином, соціалізація землі замінювалася націоналізацією. Йшлося також про пріоритетний розвиток колективного сільського господарства.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918-1919). — С. 126-127.

Станіславів. Президент УНРади Є.Петрушевич і уряд ЗОУНР залишили тимчасову столицю. Місто зайняла таємно організована польська міліція. Більшість військового майна і кілька вагонів рушничних набоїв, закуплених у Чехословаччині, попали до рук ворога. Державний секретаріат виїхав до Бучача, 2 червня — до Заліщиків, потім до Чорткова і Кам'янця-Подільського.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. — Том 1. — С. 17.

Внаслідок наступу більшовицьких військ армія УНР відступила на лінію Сарни-Рівне- Кременець і залишила безборонним кордон на р. Збруч. Галицька армія вимушена була організувати фронт проти більшовиків, знімаючи свої частини з західного протипольського фронту.
Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 477.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Проведення мобілізації в Могилівському, Ямпільському і частині Ново-Ушицького повіту до Дієвої армії УНР. На 1 червня вона складалась з 955 старшин та 8180 козаків.
Українсько-московська війна 1920 року в документах. – Ч. І. – Варшава, 1933. – С. 6, 21.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Спільне засідання вінницької та кам’янецької Національних рад. Ухвалено перейменувати кам’янецьку Національну раду на повітову.
Вперед (Львів). – 1920. – 8 червня

Київ. У місті перебувала делегація польського міністерства закордонних справ на чолі з Р. Кнолем, яка провела низку зустрічей з представниками установ і політичних груп. На підставі зібраного про Україну матеріалу до Києва мала бути направлена польська консульська місія.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 2 червня; Україна. – 1920. – 2 червня.

Вінниця. Засідання РНМ УНР під головуванням І. Мазепи, на якому ухвалено розділи законопроекту про вище військове управління.
ЦДАВО України. – Ф. 1065. – Оп. 2. – Спр. 7. – Арк. 28 – 29.

Інструкція ЦК КСМУ про організацію сільських груп комуністичного союзу молоді України і про волосні об’єднання.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959. – С. 392 – 395.

Київ. Постанова Директорії УНР про звільнення з посади голови РНМ УНР І. Мазепи та призначення на цю посаду В. Прокоповича; про зміни у складі уряду УНР. Реорганізація уряду згідно з наказом від 31 травня відбулась у такому складі: В. Прокопович (голова), О. Саліковський (міністр внутрішніх справ), В. Сальський (військовий міністр), І. Косенко (міністр пошт і телеграфу), І. Холодний (т.в.о. міністра народної освіти), А. Ніковський (міністр закордонних справ), О. Безпалко (міністр праці), А. Лівицький (заступник голови і міністр юстиції), Є. Архипенко (міністр народного господарства), С. Тимошенко (міністр шляхів), І. Мазепа (міністр земельних справ), С. Стемповський (міністр народного здоров’я і опікування), А. Маршинський (тимчасово керуючий міністерством фінансів), І. Огієнко (міністр культів), П. Красний (міністр єврейських справ), І. Кабачків (т.в.о. державного контролера), В. Оніхімовський (т.в.о. державного секретаря).
Петлюра С. Статті, листи, документи. – К., 1999. – Т.ІІІ. – С. 210 – 213;Громадське слово (Київ). – 1920. – 28 травня, 3 червня.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.