Інститут історії України Національна академія наук України

Створення у Києві під головуванням барона Кноррінга при воєнному генерал-губернаторі Галичини й відповідно до наказу останнього (перша дата) Особливої комісії щодо заручників та адміністративно-засланих з Галичини осіб, на яку покладалося завдання перегляду справ зазначених категорій підданих Австро-Угорщини. До складу комісії (друга дата), окрім барона Кноррінга, увійшли дійсний статський радник Яновський, полковник Злотницький та підполковник Сухіно.
Центральний державний історичний архів України у м. Києві. – Ф. 361. – Оп. 1. – Спр. 839. – Арк. 1–2.

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

Рада міністрів уповноважила голову уряду Ф.Лизогуба та ряд міністрів – закордонних справ, внутрішніх справ, фінансів, торгівлі і промисловості, військового – вести переговори з представниками Криму про приєднання його до України та підписати угоди з усіх питань. Рада міністрів схвалила законопроект про запровадження дипломатичного представництва в Швейцарії та асигнування понад 32 тис. крб. на його утримання. Уряд відхилив клопотання Польського виконавчого комітету і Головного правління Центрального Обивательського Комітету Царства Польського в Україні про продовження для поляків, колишніх мешканців Царства Польського і колишніх російських підданих, терміну на подачу заяв про відмову від українського підданства (до 1 грудня 1918 р.). Голова Ради міністрів вніс пропозицію про встановлення в Києві пам’ятника Т.Г.Шевченку. Рада міністрів доручила начальнику Головного управління мистецтв і національної культури П.Дорошенку вжити всіх заходів до найскорішого здійснення цього задуму.
ЦДАВО України. - Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 9-9 зв., 10-10 зв., 11-11 зв.

П.Скоропадський затвердив ухвалену Радою міністрів “Постанову про асигнування 100 000 карбованців на організацію українського козацтва”.
Державний вістник. – 1918. - 19 жовтня.

Директор департаменту державної варти Аккерман порушив перед міністром внутрішніх справ питання про необхідність негайного влаштування додаткових контрольних прикордонних пунктів на територіях Української Держави, прилеглих до Донської області, Чорного моря, Румунії та Бесарабії.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 264. – Арк. 37.

Одеський градоначальник В.Мустафін звернувся до голови Ради міністрів та начальника штабу гетьмана з проханням розглянути питання про можливість ліквідації відкритого в місті російського консульства, з появою якого “небувалі розміри набула більшовицька агітація”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 114. – Арк. 360.

На початок жовтня у Херсонській губернії активізувалася діяльність херсонської та миколаївської міських більшовицьких організацій. Поширювалися листівки, спостерігалися масові виступи, наростало незадоволення діями австро-угорських частин, які в Олександрівському повіті обстріляли м.Онуфрієвку, а в Ананьївському - село Селіванівку. В Ананьївському повіті окупаційні австрійські формування вилучали у населення продовольство, сплачуючи за нього значно низче його вартості.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 102. – Арк. 238 (із зв.).

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

Рейд махновської повстанської армії з Київщини на Катеринославщину по тилах денікінців, у ході якого повстанцями були взяті міста Єлісаветград (2 жовтня), Олександрівськ (5 жовтня), Гуляйполе (7 жовтня), Бердянськ (8 жовтня), Маріуполь (14 жовтня), зруйновано тил денікінської армії.
Верстюк В. Махновщина. — С. 176–180.

Кам’янець–Подільський. Звернення Ради народних міністрів УНР до держав Антанти та всього світу з вимогою визнати Директорією єдиною владою в Україні, домагатись, аби держави Антанти змусили ген. Денікіна залишити територію України і дати можливість уряду встановити лад і спокій в УНР.
Український козак. — 1919. — 14 жовтня.

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

Херсон. Повітовий з’їзд рад за участю 155 делегатів з вирішальним голосом та 17 – з дорадчим, нна якому ухвалено резолюцію про політичне і економічне становище радянських республік.
Известия (Херсон). – 1920. – 5 жовтня, 6 жовтня, 8 жовтня, 9 жовтня, 10 жовтня, 12 жовтня;Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни

Чернігів. ІV з’їзд рад Чернігівського повіту.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 423.

Бердянськ, Олександрівської губернії. Вступ до міста частин Червоної армії.
М.В. Фрунзе на фронтах гражданской войны. Сборник документов. – М. 1941. – С. 366.

Переправа частин Російської армії генерала Врангеля через р. Дніпро в районі о. Хортиця. Вступ її частин до Нижньої Хортиці, Катеринославської губернії. Початок наступу на Правобережну Україну з метою з’єднання з польськими військами для утворення спільного антирадянського фронту.
Разгром Врангеля // Красный архив. Исторический журнал. – Т. 5 (72), 1935. – С. 21.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.