Інститут історії України Національна академія наук України

Франца Кікаля призначено новим комендантом січових стрільців.
Свобода. – 1916. – № 48, 25 листопада.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

У складі Червоної армії створено кавалерійську дивізію Червоного козацтва (8-а дивізія), командир — В.Примаков.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

На цей день біла Добровольча армія займала фронт проти армії УНР по лінії Київ–Козятин–Старокостянтинів; Червона армія займала проти армії УНР фронт по лінії Київ–Бердичів–Шепетівка.
Удовиченко О. Україна у війні за державність. — С. 133–134.

Ст. Зятківці, Черкаський повіт Київської губ. Делегація УГА, направлена ген. М.Тарнавським до Добровольчої армії, провела попередні переговори з ген. Я.Слащовим. Офіційно вважалося, що темою переговорів є розмін полонених, неофіційно — з’ясувати, на яких умовах денікінці погодяться заключити перемир’я.
ЦДАВО України. Ф. 3866.— Оп. 1. — Спр. 67. — Арк. 1–2; Доценко О. Літопис української революції. — Т. ІІ. — Кн. 4. — С. 283–286.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Дієва армія УНР тримала фронт від Могилева через Ялтушків до Літина завширшки до 120 км.
Удовиченко О. Україна у війні за державність. – К., 1995. – С. 183 – 184.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. РНК УСРР затвердила “Житловий кодекс УСРР”. Введено платність за користування житлом, що перебувало в розпорядженні відділів комунального господарства. Визначено категорію приміщень, що підлягали націоналізації. Розроблено порядок управління націоналізованими приміщеннями. Дозволено угоди з домовою нерухомістю на продаж, купівлю та оренду. Визначено засади здіснення оренди житлових приміщень, права та обов’язки приватних володарів житла. Встановлено порядок виселення кімнато- або квартиронаймачів.
Вісті, Київ, 1921, 6 грудня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Повідомлялося, що ДПУ ліквідувало низку підпільних петлюрівських організацій на Правобережжі: Знам’янську і Єлисавтградську повітові організації та волосні повстанські комітети. Їх керівники – отамани Загородній, Желєзняк, Гупало, Бондаренко, Яковенко, Голуб і Черкес – заарештовані.
Коммунист, Харьков, 1922, 6 декабря.

С. Варваровка Криворізького повіту Катеринославської губернії. Селяни надали збройний опір загону по боротьбі з бандитизмом.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 55.

С. Мануйловка Ново-Московського повіту та Верхньодніпровськ Катеринославської губернії. Поновила діяльність губернська організація УКП, що розпалася в серпні.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 56.

Органами ЧК проведено операцію по ліквідації бойових петлюрівських частин в Катеринославській, Миколаївській, Кременчуцькій та частині Київської губернії, головна база яких зосереджувалася в Криворіжжі, де оперував отаман Черненко (Чорний ворон – командир п’ятої дивізії повстанської армії УНР). Дивізію Черненка розбито. Заарештовано 90 вояків.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 56.

Павлоградський повіт Катеринославської губернії. Організовано декілька махновських підпільних осередків. які завдяки підтримці з-за кордону розгорнули мережу підпільних організацій на території губернії, а також в інших губерніях УСРР та на Кубані. Під час з’їзду махновців в Харківській губернії ватажків махновців було заарештовано.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 56.