Інститут історії України Національна академія наук України

Одеса. Кіностудією художніх фільмів знято фільм “Сімнадцятилітні”. Сценарій Ю.Шовкопляса, К.Ісаєва, М.Юдіна; режисер М.Бєлінський; оператор Я.Куліш; комбіновані зйомки М.Карюкова, Г.Айзенберга; художник А.Хурмузі; композитори Ю.Мейтус, В.Рибальченко; звукооператор І.Дуценко; в ролях Н.Гіцерот – Галя; В.Бала шов – Костя; В.Проклов – Стопка; Л.Пекур – Олька; Н.Фригін – Дмитро Савич; М.Іванкін – Григорій Максимович; П.Соболевський – командир.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Москва. Московською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Трактористи”. Сценарій Є.Помєщикова; режисер І.Пир’єв; оператор А.Гальперін; художник В.Каплуновський; композитори брати Покрас; звукооператор В.Лещев; текст пісень Б.Ласкіна; в ролях: М.Ладиніна – Мар’яна Бажан; М.Крючков – Клим Ярко; С.Каюков – Кирило Петрович; Б.Андрєєв – Назар; П.Алейников – Савка; О.Боровикові – Франя; В.Кончин – Харитона; Р.Дніпрова-Чайка – Марківна; П.Валеріанов – дід; А.Долінін – пожежник; П.Савін – танкіст; А.Кефчиян – танкіст-кавказець.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Московською кіностудією художніх фільмів “Мосфільм” і Київською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Шуми, городок”. Сценарій М.Шпиковського; режисер М.Садкович; оператор Г.Хімченко; художник О.Бобровников; композитор К.Корчмарьов; звукооператор Н.Комарова; автор пісень Б.Ласкін; в ролях: Н.Муратов – завідувач відділом винаходів Дятлов; Є.Мілютіна – дружина Дятлова; Г.Комолова – шофер міськради Галя; П.Алейников – винахідник Вася; Ю.Лавров – голова міськради; А.Дунайський – начальник пожежної охорони; Д.Капка – пожежник; О.Павленко – диригент; В.Лісовський – старший інженер; П.Репнін – Сидоров; В.Лепко – Семечкін; Е.Цесарська – Орина Тимофіївна; М.Висоцький – директор; В.Гомоляка – механік.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Ескадрилья № 5” (“Війна починається”). Сценарій Й.Прута; режисер А.Роом; оператори М.Топчій; О.Пищиков; художники О.Бобровников; М.Солоха; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; композитор К.Данькевич; звукооператори О.Бабій, М.Авраменко; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; в ролях: М.Гарін – майор Гришин; Б.Безгін – капітан Нестеров; О.Альтовська – Ольга, старший лейтенант; Ю.Шумський – командарм; А.Апсолон – начальник контррозвідки Горн; Л.Новиков – штурмфюрер Вексель; М.Братерський – полковник Оберст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Кам’янець-Подільський. Відбулася обласна олімпіада колгоспних театрів. Полянський театр ім. Лесі Українки представив постановку п’єс “Весілля в Малинівці” і “Катерину”; Проскурівський та Оринінський театри – “Тарасову юність”, “Неспокійну старість”, “Назара Стодолю”. Переможець олімпіади – Полянський театр премійован 6 тис. руб.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.287.

Київ. Розпочато випуск видання „Доповіді Академії наук УРСР” (під редакцією академіка Б.І.Чернишева).
Доповіді Академії наук УРСР. – 1939. — № 1;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.216.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про видання книги „Великому Сталіну – народ квітучої України”. Ухвалено доручити Державному літературному видавництву України видати книгу тиражем 25 тис. примірників; затвердити редакційну колегію видання у наступному складі: академік П.Г.Тичина, академік А.І.Білецький, М.П.Бажан, Ю.І.Яновський, Й.Г.Лисенко.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.511. — Арк.38-39.

Львів. Відбулися загальні збори “Просвіти”. 160 делегатів обговорювали болючі проблеми життєдіяльності української освітньої справи. Перед делегатами виступив В.Мудрий. “Просвіта” нараховувала 360 тис. осіб, охоплювала 85% всіх українських осель, мала 1475 будинків, у тому числі 174 збудованих протягом недавнього часу.
Діло. – 1939. — 10 червня.

Київ. РНК УРСР затвердив Колегію народного комісаріату освіти у складі Ф.А.Редька (нарком), В.І.Данильченка, С.М.Бухала, С.І.Гуленка, П.Г.Дудника, О.М.Філіпова, О.Г.Сивця.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 8 червня.

с. Семенівка, Мелітопольський район, Запорізька область. Народився Григоров Віктор Федорович – український живописець-монументаліст, заслужений діяч мистецтв України (1993); випускник Київського художнього інституту (майстерня В. Чеканюка, 1967); автор монументальних творів: „Дотик дня і ночі” (готель „Чорне море”, Одеса (1973), „Пізнання мікросвіту” (Київський університет, (1973-75), „Рух” (готель „Салют”, Київ (1985), „Зліт та падіння” (готель „Інтурист”, Київ (1988); станкових творів: „Спогади” (1975), „О, небо!” (1991), „Поцілунок (1992), „Жіночій портрет” (1994), „Любов” (1995).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.176.

Самара. Пішов з життя Фореггер Микола Михайлович (справжне – фон Грейфентурн народився 6(18). 04. 1892 у Москві) – російський та український режисер і балетмейстер, художник, театральний педагог. Закінчив 1917 Київський університет, до 1929 працював у Москві та Петрограді, 1929-34 – гол. режисер та балетмейстер Харківського театру опери та балету, де поставив спектаклі „Машиніст Хопкінс” М. Бранда та „Футболіст” В. Оранського (вперше на вітчизняній сцені), а також опери „Золотий обруч” Б. Лятошинського та ін.; працював в Єврейському театрі, Театрі музичної комедії; 1934-36 – у Києві постановник естрадних та циркових програм, танців у драматичних виставах та опери „Гугеноти” Дж. Мейербера.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.60

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Опубліковане повідомлення про затвердження Президією СРСР постійної музейної комісії для координування музейної роботи, яка ведеться у системі АН СРСР. До складу комісії увійшли І.Орбелі, В.Струве, О.Ярославський, І.Луппол, Ю.Франції та ін.
Вестник АН СССР, — 1940. — № 12. — С.157; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексее

Інститут історії АН СРСР підготував підручник для 5-6-х класів середньої школи «История древнего мира» (під ред.А.В.Мішуліна) — перший підручникз загальної історії, що вийшов після постанови партіїі уряду про викладання історії усередній школі.
Вестник АН СССР, 1940. — № 10. — С.91; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Президія АН УРСР затвердила комісію з вивчення пролетарських організацій на території України. До складу комісії увійшли академіки А.Я.Орлов, Б.І.Чернишов, А.В.Палладін, К.Д.Покровський та ін..
Вісті АН УРСР. — 1940. — № 1. — С.86; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Президія АН СРСР заслухала доповідь О.Ярославського про заходи щодо посилення науково-дослідної роботи з історії релігії та атеїзму. Президія доручила Інституту історії організувати вивчення архівів з історії церкви і підготувати до публікації роботи, які розкривають «реакційну роль церквивісторії народів СРСР».
Вестник АНСССР.—1940.—№10. —С.89; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Луцьк. Створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

Станіслав. Створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

Львів. Львівському університету присвоєно ім’я Івана Франка.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

У Львові на запрошення єврейських письменників зі Спілки Радянських Письменників України перебував радянський єврейський «письменник-орденоносець» Перец Маркиш. Після виступу, що стосувався різних тем, зокрема проблеми збільшення кількості друкованих органів у Львові єврейською мовою, він читав на їдиш розділи зі свого нового твору —«Поеми про Сталіна».
Російський державний архів суспільно-політичної історії. — Ф.17. — Оп. 125. — Спр.68. — Арк.812.