Інститут історії України Національна академія наук України

Прага (Чехо-Словаччина). Переговори представників Українських січових стрільців, Січових стрільців та інших військових формацій. Проведення з’їзду представників українських військових організацій за кордоном та заснування нового політичного об’єднання ліворадикального спрямування – Української військової організації (УВО) під проводом Є. Коновальця Її мета – боротьба за самостійність України. Вчинила ряд саботажних і терористичних актів у Східній Галичині. Контактувала з екзильним урядом ЗУНР.
Кентій А. Українська військова організація (УВО) в 1920 – 1928 рр. – К., 1998. – С. 14.

Варшава (Польща). Підписання українсько-кубанського договору про взаємне державне визнання та надання збройної допомоги в боротьбі за національно-державне визволення.
ЦДАВО України. – Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр. 277. – Арк. 145 – 146; Наша правда. – 1920. – 25 вересня.

Міністр закордонних справ Польщі надіслав до уряду РСФРР телеграму, в якій було висловлено готовність Варшави прийняти припозицію Москви про відправлення представників у Мінськ для ведення переговорів про умови миру і перемир’я. У відповідь міністр закордонних справ РСФРР заявив, що радянський уряд направить своїх делегатів у Мінськ 11 серпня.
Документы внешней политики СССР. – М., 1959. – Т. 3. – С. 96.

Булдур (Латвія). Конференція Балтийських держав за участю представників Фінляндії, Естонії, Латвії, Польщі, України, під час роботи якої було укладено 31 серпня політичний договір про співробітництво. Ухвалено також зібратися знов для укладення військової конвенції на початку жовтня. .
S№siedzi wobec wojny 1920 roku. Wybуr dokumentуw. – Londyn, 1990. – S. 245, 255

Мінськ (Білорусь). Перше пленарне засідання мирної конференції за участю представників Польщі, радянської Росії та УСРР. До складу радянської делегації входили К.Х. Данішевський (голова), П.Г. Смирдович, М.А. Скрипник (члени), Ф.Ф. Новицький, В. Є. Гарф (експерти); до складу польської делегації – Я. Домбський (голова), Н. Барліцький, С. Грабський, В. Керник, А. Листовський, М. Мєчковський, К. Ольшовський, Л. Вашкевич, М. Вихлінський, В. Врублевський (члени), К. Стамировський, Ф. Перль, Л. Альберт, Ш Рундштейн, С. Каузик (експерти). Радянська делегація зачитала текст своєї декларації, в якій виклала умови перемир’я і основні положення прелімінарного миру з Польщею. Розробку умов регламенту після обміну поноваженнями було вирішено передати спціально утвореній комісії.
Документы и материалы по истории советско-польських отношений. – М., 1965. – Т. 3. – С. 301 – 303.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Москва, м. Політбюро ЦК ВКП(б) видано постанову про участь радянської делегації у міжнародній нараді товариств драматургів у Берліні.
Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) – ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 1917-1953 гг. –. М., 2002. — С.83.

Внаслідок переговорів між СРСР і Швецією встановлене регулярне повітряне сполучення на лінії Москва-Стокгольм, відкрита пароходна лінія Ленінград — Стокгольм — Штеттин; шведська сторона передала СРСР відомості про мінні поля у стокгольмських шхерах.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.170.

Закінчилася Московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США та Великої Британії, яка розпочалася 19 жовтня. Були розглянуті питання про міри, які необхідні для скорочення строків війни проти нацистської Німеччини та її сателитів у Європі. Прийняті документи: “Декларація чотирьох держав з питання про загальну безпеку”, “Декларація про Італію”, “Декларація про Австрію”. Оголошена підписана головами урядів СРСР, США та Великої Британії “Декларація про відповідальність гитлерівців за здійснені звірства”. Прийняті рішення про обмін воєнною інформацією, про створення Європейської консультативної комісії, про створення Консультативної ради з питань Італії у складі представників СРСР, США, Великої Британії, Франції, а у подальшому Греції та Югославії. На прийомі, влаштованому з приводу завершення конференції, Й.Сталін заявив держсекретарю США К.Хеллу про готовність СРСР взяти участь у військових діях проти Японії після розгрому нацистської Німеччини.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.361, 362.

Польща. Військовий суд Оперативної групи “Вісла” засудив 315 цивільних осіб, звинувачених у приналежності до УПА і ОУН, у тому числі 173 на смерть, 58 – довічне ув’язнення, 40 – на 15 років ув’язнення, 39 – на термін до 15 років ув’язнення. Виправдано 5 осіб.
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 32.

В ЧССР заарештовані сестри Служебниці і сестри Василіанки, які походили з Західної України. В Угорському Грядищі заарештовано 16 сестер, які працювали медсестрами, а у Лібейовицях – 5, які працювали в інтернаті отців Редемптористів. Після допитів у Пряшеві вони перевезені до в’язниці в Ілаві в Західній Словаччині, де вже перебувало 14 українських католицьких священиків. Згодом усіх перевезли до в’язниці в Чеському Тєшині.
Мартирологія українських церков. У чотирьох томах. Том ІІ. Українська Католицька Церква. Документи, матеріали, християнський самвидав Укра

ЧССР. Відбулися обшуки в усіх українських католицьких монастирях.
Мартирологія українських церков. У чотирьох томах. Том ІІ. Українська Католицька Церква. Документи, матеріали, християнський самвидав Укра

Мюнхен (ФРН). Виконавчий орган Української національної ради вислав меморандум до ООН і секретаріату США. Йшлося про готовність українців взяти участь у боротьбі демократичного світу проти більшовизму.
Новий шлях (Вінніпег). – 1950. – 9 вересня.

Київ. Проходив VІ конгрес Всесвітньої федерації демократичної молоді. Взяли участь понад 500 делегатів, спостерігачів і гостей. Були присутні майже всі членські організації федерації, які представляють близько 100 країн світу.
Радянська культура. – 1957. – 18, 25 серпня.

Швейцарія. Відбулася ІІ Міжнародна конференція з питань мирного використання атомної енергії. В її роботі брала участь делегація провідних українських учених спеціалістів у галузі ядерної фізики у складі академіків АН УРСР О.Щербаня та К.Синельникова, членів-кореспондентів АН УРСР В.Гріднєва, М.Пасічника та О.Макарченка. Члени делегації виступили на конференції з науковими доповідями.
Вісник АН УРСР. – 1959. – № 5. – С. 74.

Відень (Австрія). Відбувся ІV міжнародний конгрес біохіміків. З науковими доповідями на конгресі виступили президент АН УРСР академік О.Палладін і академік АН УРСР М.Гулий.
Вісник АН УРСР. – 1959. – № 5. – С. 74.

м. Нью-Йорк (США). Відбулися чергові наради Ієрархії і представників Церковних управлінь Української Греко-Православної Церкви в Канаді і Української Православної Церкви в США, в роботі яких взяли участь митрополит Іоанн, митрополит Іларіон, архієпископ Мстислав та ін. Вони підтвердили всі постанови попередніх спільних нарад, констатували позитивний вплив цього об’єднання на зростання активності церковно-релігійного життя. Учасники наради звернулися до всіх українців із закликом приєднатися до Об’єднаної Української Православної Церкви.
Відомості генерального церковного управління УАПЦ у Великій Британії. – Лондон. – 1961.– Ч.12. – С.13-14.

УРСР стала постійним членом Постійної палати Третейського суду.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.547.