Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

14 січня 1919 (вівторок)

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

1922

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

кінець червня 1922

Донецька губернія. Почастішали страйки робітників на підприємствах вугільної і металургійної промисловості, особливо в Центральному, Юзівському, Алмазно-Мар’ївському, Шахтинськму і Гришинскому районах. Тривалість страйків, звичайно, не перевищувала 1-2 днів, але страйкувало по декілька тисяч робітників (Макіївський комбінат, Алчевський завод „Динамо” та ін.). Майже повсюдно єдиною вимогою робітників була ліквідація заборгованості заробітної плати.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 57.

1925

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Червень, 30 1932 (четвер)

Книги запису актів цивільного стану м. Одеса. Померли від виснаження організму дві особи
Голодомори в Україні: Одеська область: 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947. Дослідження, спогади, документи. – Одеса, 2007. – С. 282.

Червень, 30 1932 (четвер)

Село Тарасівка, Звенигородський район, Київська область. Троє голодуючих селян убили і з’їли трьох дітей
Голод 1932–1933 років на Україні: Збірник документів та матеріалів. – К., 1990. – С. 220–221.

Червень, 30 1932 (четвер)

Кобилянський район, Харківська область. У селах Суха Маячка, Бродщина, Червоне зареєстровано 60 випадків смерті на ґрунті голоду та тривалого недоїдання. В селах Василівка, Чорнобока, Суханівка селяни харчувалися сурогатами (цвiтом акації, лепехою, осокою) та м’ясом дохлих коней
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 191.

Червень, 30 1932 (четвер)

Чутівський район, Харківська область. У селі Дубова лежало опухлими від голоду 36 родин, за останній час померло 2 особи. В селах Рублівка, Постельки, Войнівка, Іскрівка колгоспники масово не виходили на роботу. В селах Піскове, Богдари, Пілевці, Дельці, Володарка на ґрунті голоду почастішали випадки пограбування зсипних пунктів та ґуралень
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 191.

Червень, 30 1932 (четвер)

Зареєстровано численні випадки опухання населення від голоду: в Лохвицькому районі Харківської області – 15 осіб, в Сахновищанському та Чорнухинському – по 13, Оболонському – 11, Золочівському, Куп’янському та Сватівському – по 10, Багачанському, Сумському й Миропільському – по 9, Карлівському та Червонокутському – по 8, Балакліївському, Пирятинському й Червонопільському – по 7, Гадяцькому, Решетилівському, Роменському та Старобільському – по 6, Білолуцькому, Липоводолинському й Недригайлівському – по 5, Близнюківському, Дворічанському, Зіньківському, Новогеоргіївському, Новопсковському, Лубенському, Петровському, Печенізькому, Старосалтівському та Троїцькому – по 4, Новосанжарському та Чугуївському – по 3. В багатьох селах не виходили на роботу більше половини колгоспників. Загострення продовольчої кризи призводило до нападів колгоспників на колгоспні комори, ґуральні та склади «Заготзерна», а також виїзду колгоспників та одноосібників за хлібом до областей інших республік – ЦЧО, Криму та Північного Кавказу РСФРР. Посилилися масові виходи селян із колгоспів та випадки реприватизації усуспільненої худоби. Наприклад, у Буринському районі подано 119 заяв про вихід, Червоноградському – 57, Роменському – 82, Лиманському – 85, Лубенському – 76, Чорнухинському – 61, Градизькому – 129
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 192.

Червень, 30 1933 (п’ятниця)

Книга запису смерті Луговицької сільради Чорнухинського району Харківської області. Помер «від недоїдання» 25-річний чоловік М. Чабан
Ні могили, ні хресного знаку: Голодомори 1932–1933 і 1946–1947 років у Чорнухинському районі Полтавщини:: Документи і матеріали. Свідчення. – Чорн

Червень 1941

Починаючи з 22 до 28 червня в 4-х тюрмах Львова було розстріляно до 4-х тисяч в’язнів. У рапорті начальника тюремного управління в Москву названа скромніша цифра: “убыло по 1-й категории 2464 человека”.
Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. – Львів – Нью Йорк. 2002. — С. 56.

30 червня 1941 (понеділок)

У Луцьку зондеркоманда 4а розстрілом 300 місцевих євреїв почала масові акції винищення єврейського населення на Волині.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 29.

Травень друга половина – жовтень кінець 1942

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Травень друга половина – жовтень кінець 1942

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

Червень 1942

У другій половині місяця страчено 2 тис. євреїв у Луцьку та всіх євреїв в Шацьку Волинської області. В Орініні Хмельницької області розстріляно 1700 євреїв. Ліквідований єврейський робітничий табір в Павлограді Дніпропетровської області, внаслідок цього знищено близько 2 тис. осіб єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 38, 183.

Червень 1942

З Коломиї Станіславської області депортовано в табір знищення Белжец близько 2000 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.74.

Червень 1942

Окупанти спалили повністю село Артинськ Олевського району Житомирської області, загинуло 27 жителів; село Кропивники Шацького району Волинської області, загинуло 167 жителів; 342 двори села Гаврилова Слобода Середино-Будського району (загинуло 33 жителі), 420 дворів села Зноб-Трубчевка (загинуло 124 жителі) та повністю село Кудоярів (загинуло 20 жителів) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.118, 216, 286, 289.

Червень 1943

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Червень 1943

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.