Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Донбас. Для державного продовольчого постачання надійшло 186 тис. 536 пудів збіжжя, 1 тис. 479 тис. пудів м’яса, жирів не надходило. Брак харчів знижував здобич вугілля.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 15 лютого.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Харків. Комісія по поверненню робітників із Донбасу при наркомпраці УСРР постановила, щоб усі відрахування робітників у фонд допомоги голодуючим у губернії, до розв’язання питання про повернення на батьківщину звільнених шахтарів, витрачалися на потреби голодуючих робітників Донбасу. Крім того, комісія вирішила звернутися з клопотанням до Наркомпраці РСФРР перевести у розпорядження уповноваженого Наркомпраці УСРР 150 тис. руб. золотом для перевезення робітників Донбасу, а РНК УСРР і Українську економічну ради просити асигнувати зі свого резервного фонду на цю ж потребу ще 15 тис. руб. золотом. Центральному правлінню кам’яновугільної промисловості Донбасу також поставлено за обов’язок невідкладно асигнувати 15 тис. золотом для повернення робітників і виплати їм компенсації, а Південному металургійному тресту (Південсталь) – надати трудову допомогу завербованим, але не прийнятим на роботу робітникам. Таку ж допомогу мала надати безробітним і ЦК Допомоги голодуючим при ВУЦВК.
Коммунист, Харьков, 1922, 19 января.

Харків. РНК УСРР затвердила безвідсотковий кредит у розмірі 4 млн. крб. золотом для Наркомзовнішторгу УСРР на закупівлю за кордоном насіннєвого зерна для неврожайних губерній півдня України.
Известия, Одесса, 1922, 21 января.

Юзівка. На металургійному заводі Південсталі відбувся триденний страйк, спричинений затримкою заробітної плати. Страйк припинено завдяки штрейкбрехерам – робітфаківцям місцевого технікуму та слухачам повітової партшколи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1692, арк. 11.

Шахтинський повіт Донецької губернії. На копальні “Жовтнева революція” відбувся одноденний страйк, спричинений затримкою заробітної плати. Страйкарі домагалися “виборів робітничої комісії для відрядження до Москви і перевірки, чи дійсно немає грошей”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1692, арк. 11.

Харків. Відбулася нарада представників голодуючих місцевостей, скликана ЦК по боротьбі з наслідками голоду при ВУЦВК. Порядок денний: доповіді з місць про стан у неврожайних повітах; план організації допомоги населенню цих місцевостей.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 30 січня.

Містечко Вінники (біля Львова). Помер І. Липа – письменник, громадсько-політичний діяч, один із засновників “Братерства Тарасівців”, колишній член ЦК партії соціалістів-самостійників.
Іван Липа. Світильник невгасимий. – К., 1994.

Подільська губернія. На фабриці Дунаєвецького державного текстильного тресту відбувся конфлікт з приводу затримки заробітної плати, ускладнений підготовкою до закриття фабрики. Спроба страйку була придушена властями, мала місце одноденна „італьянка”.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1940, арк. 25.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Село Піски Баштанського району Одеської області. Повідомлення газети «Під прапором Леніна» про те, що 6 грудня 1932 р. с. Піски було занесено на «чорну дошку», виселено 30 «куркульських господарств та їх натхненників, які продовжують чинити шалений опір хлібозаготівлям». Газета закликала притягти до відповідальності голову правління колгоспу та «примусити негайно забезпечити відвантаження хліба на елеватор»
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 604–605.

Мармарощина. Преса поінформувала про випадки нападів на людей вовчих зграй, яких сувора зима вигнала з лісів: у с. Брустури селяни були змушені розпочати масове полювання на тварин, вполювали 14 вовків.
Діло. – 1939. — 12 січня.

Гітлерівці розстріляли в Дробицькому яру (м. Харків) близько 30 000 мирних жителів – дітей, жінок, старих. В донесенні про каральні операції таємної поліції при командуючому військами оперативного тилового району групи армій “Південь”, проведені у січні 1942 р. зазначено, що на благонадійність перевірено 11204 особи, 3225 арештовано, 831 були розстріляні як партизани, саботажники тощо.
Історія застерігає. – К., 1986. – С. 82–83.

В Херсоні розстріляно близько 400 осіб з змішаних шлюбів (з євреями). В кінці січня – на початку лютого оперативна команда знищила всіх євреїв Гуляйпільського, Пологівського, Новозлатопільського районів Запорізької області. В Гуляполі розстріляно близько 500 осіб єврейської національності, в Ново-Златополі – понад 800, в Пологах – 100, в Оріхові – 100 і майже всіх євреїв у Великому Токмаку Запорізької області. Також знищено 2150 євреїв Миколаївської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.68; 122; 176.

Дніпродзержинськ. Нацисти здійснили наліт на приміщення, де проходила нарада підпільного міськкому КП(б)У на чолі з К.Ляудісом, при якому підпільники учинили озброєний опір, частина з них була заарештована.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.256.

Житомирська область. Окупанти спалили повністю село Задорожок Словечанського району, загинуло 362 жителі.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.115.

Дніпродзержинськ. Нацисти здійснили наліт на приміщення, де проходила нарада підпільного міськкому КП(б)У на чолі з К.Ляудісом, при якому підпільники учинили озброєний опір, частина з них була заарештована.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.256.

Житомирська область. Окупанти спалили повністю село Задорожок Словечанського району, загинуло 362 жителі.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.115.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.