Інститут історії України Національна академія наук України

Московською кіностудією художніх фільмів “Мосфільм” і Київською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Шуми, городок”. Сценарій М.Шпиковського; режисер М.Садкович; оператор Г.Хімченко; художник О.Бобровников; композитор К.Корчмарьов; звукооператор Н.Комарова; автор пісень Б.Ласкін; в ролях: Н.Муратов – завідувач відділом винаходів Дятлов; Є.Мілютіна – дружина Дятлова; Г.Комолова – шофер міськради Галя; П.Алейников – винахідник Вася; Ю.Лавров – голова міськради; А.Дунайський – начальник пожежної охорони; Д.Капка – пожежник; О.Павленко – диригент; В.Лісовський – старший інженер; П.Репнін – Сидоров; В.Лепко – Семечкін; Е.Цесарська – Орина Тимофіївна; М.Висоцький – директор; В.Гомоляка – механік.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Ескадрилья № 5” (“Війна починається”). Сценарій Й.Прута; режисер А.Роом; оператори М.Топчій; О.Пищиков; художники О.Бобровников; М.Солоха; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; композитор К.Данькевич; звукооператори О.Бабій, М.Авраменко; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; в ролях: М.Гарін – майор Гришин; Б.Безгін – капітан Нестеров; О.Альтовська – Ольга, старший лейтенант; Ю.Шумський – командарм; А.Апсолон – начальник контррозвідки Горн; Л.Новиков – штурмфюрер Вексель; М.Братерський – полковник Оберст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Львів. Газета “Діло” оприлюднила дані про німецьке населення Карпатської України. У краї проживало близько 15 тис. німців, які компактно мешкали у селах Німецька Мокра, Коропець, Барбово Устьчорне, а також в Лалові, Руській Мокрій, Рахові (Ціпперай), Хусті (Німецьке село), Кучаві, Дубовім та ін. В цих населених пунктах за участю німецького державного секретаря при уряді Карпатської України інженера Ольдофредія створено Німецькі народні ради. Німецька громада утримувала 19 шкіл з 34 класами і одну міську школу з 4 класами – близько 2 тис. учнів і 1-го курсу – 855 осіб, 2-го – 795 осіб; розпочати навчання у новостворених закладах з 1-го березня 1939 р.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.509. — Арк.8.

Львів. Газета “Діло” оприлюднила дані про німецьке населення Карпатської України. У краї проживало близько 15 тис. німців, які компактно мешкали у селах Німецька Мокра, Коропець, Барбово Устьчорне, а також в Лалові, Руській Мокрій, Рахові (Ціпперай), Хусті (Німецьке село), Кучаві, Дубовім та ін. В цих населених пунктах за участю німецького державного секретаря при уряді Карпатської України інженера Ольдофредія створено Німецькі народні ради. Німецька громада утримувала 19 шкіл з 34 класами і одну міську школу з 4 класами – близько 2 тис. учнів і 32 вчителі.
Діло. – 1939. — 5 лютого.

Братислава. За повідомленням братиславського радіо уряд Карпатської України дозволив німцям без огляду на державну приналежність організовувати націонал-соціалістські осередки та носити партійні відзнаки.
Діло. – 1939. — 5 лютого.

Крем’янець. Трибунал Рівненського окружного суду на виїздній сесії у Крем’янці засудив 40 осіб за комуністичну діяльність: двох – до 12 років ув’язнення, інших – до ув’язнення на строк від 1 до 5 років. Луцький окружний суд засудив „за комунізм” селян: О.Філюка та А.Ройка на 6 років ув’язнення, С.Андрійчука та І.Ройка на 5 років ув’язнення, інших на терміни від 4 до 2 років.
Діло. – 1939. — 5 лютого.

Західна Україна. Мережу підпілля ОУН очолив М.Тураш (Грабовський).
Вєдєнєєв Д.В., Биструхін Г.С. Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920-1945). – К., 2006. — С.127.

Крем’янець. З нагоди 130-річчя від дня народження письменника Ю.Словацького польська громада міста вирішила викупити будинок, в якому він народився, а також побудувати “Дім культури і мистецтв ім. Ю.Словацького”. Визначено джерела фінансування проекту – субсидії від Польського уряду, місцевого самоврядування, приватних громадян.
Діло. – 1939. — 5 лютого.

Хуст. На початку лютого у місті відбувся великий з’їзд українського народного вчительства. Обговорювалися питання освіти, школи, виборів, обороноздатності карпатоукраїнської держави. Встановлено, що більша частина вчительства активно працювала у “Січах”.
Діло. – 1939. — 7 лютого.

Кам’янець-Подільський. Перший робітничо-колгоспний театр організував гастролі у с.Чемерівці. Глядачам представлені п’єси “Очная ставка” Л.Шейніна і братів Тур, “Наймичка” І.Тобілевича, “Дай серцю волю, заведе в неволю” Кропивницького та ін.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.283.

Хуст. У столиці Карпатської України відрито німецьке консульство.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.5.

Київ. РНК УРСР видав постанову “Про реорганізацію дирекції Українських скульптурно-монументальних майстерень”. Ухвалено реорганізувати існуючу в системі Управління у справах мистецтв при РНК УРСР дирекцію Українських скульптурно-монументальних майстерень на Українське об’єднання скульптури та спорудження пам’ятників з підпорядкуванням його Управлінню у справах мистецтв при РНК УРСР.
Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки. – 1939. — № 6. — Ст.30.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорив питання про розподіл друкарського паперу серед видавництв України на 1939 рік. Ухвалено виділити видавництвам: „Радянська школа” – 7542 тонн паперу, Держполітвидаву – 1017, Дитвидаву ЦК ЛКСМУ – 455, Держгоспсільвидаву – 330, Держмедвидаву – 134, „Мистецтву” – 121, „Молодому більшовику” – 147, Держнацменвидаву – 68,8, Аакадемії наук – 102,3, видавництву Молдавської АРСР – 31,2, наркомату фінансів УРСР – 122, наркомату місцевої промисловості – 5, Держтехвидаву – 30, Книжковій палаті УРСР – 14,7, Українському філіалу Музею В.І.Леніна – 5, Будинку оборони ім. Фрунзе – 15, Центральному архівному управлінню УРСР – 1, „ РКомуніст” – 255, Верховної Ради УРСР – 67, „Пролетарська правда” – 20, іншим журналам – 29,8, шкільним бібліотекам – 750 тонн паперу. 700 тонн паперу передбачено залишити у резерві на проведення виборів.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.509. — Арк.16.

Київ. РНК УРСР на зміну своєї постанови від 22 жовтня 1938 р. „Про довибори дійсних членів Академії наук та членів-кореспондентів Академії наук УРСР” видав постанову “Про довибори дійсних членів Академії наук та членів-кореспондентів Академії наук УРСР”. Ухвалено дозволити Академії наук УРСР провести довибори 30 дійсних членів та 60 членів-кореспондентів Академії наук.
Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки. – 1939. — №4. — Ст.22.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило прийняти пропозицію РНК УРСР про затвердження Комітету для організації художньої виставки „Ленін – Сталін і Україна” у складі: голови Президії Верховної Ради УРСР Л.Р.Корнійця, заступника завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КП(б)У І.Г.Лисенко, начальника управління, драматурга О.Е.Корнійчука, голови Спілки радянських художників України І.В.Бойченка, начальника відділу образотворчого мистецтва Управління у справах мистецтва при РНК УРСР П.Т.Ніколаєнка, директора музею Леніна І.Г.Пелещук, професора Київського художнього інституту Ф.Г.Кричевського, професора Харківського художнього інституту Прохорова, професора образотворчого мистецтва Д.К.Крайнова.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.122.

Ужгород. 4-5 лютого на демаркаційній лінії між Карпатською Україною та Угорщиною, на відтинку Ужгороду з угорської сторони тривали обстріли території Карпатської України.
Діло. – 1939. — 7 лютого.

Харків. Народилася Бабак Рената – українська співачка (меццо-сопрано). У 1961 закінчила Київську консерваторію, солістка Львівської консерваторії (1961-1964), Великого театру в Москві (1964-71), з 1974 виступає в Канаді і США. Виконавиця партій: Кармен (однойменна опера Бізе), Амнеріс, Еболі, Азучена („Аїда”, „Дон Карлос”, „Трубадур” Верді), Марина, Марфа („Борис Годунов”, „Хованщина” Мусоргського).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.331

м. Буринь, Сумська область. Народилася Колесник Раїса Самсонівна – українська співачка (лірико-колоратурне сопрано), народна артистка УРСР (1972). Закінчила 1964 Київську консерваторію (у М. Донець-Тессейр); 1964-90 працювала у Донецькому театрі опери та балету, з 1980 - викладач Донецької консерваторії, з 1995 – професор.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.308.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Опубліковане повідомлення про затвердження Президією СРСР постійної музейної комісії для координування музейної роботи, яка ведеться у системі АН СРСР. До складу комісії увійшли І.Орбелі, В.Струве, О.Ярославський, І.Луппол, Ю.Франції та ін.
Вестник АН СССР, — 1940. — № 12. — С.157; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексее