Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Економічні страйки з вимогою підняти заробітню платню 1763 робітників джутопрядильно-ткацької фабрики м. Харкова та 1 тис. робітників канатної фабрики слободи Григор’ївки Харківського повіту Харківської губернії. В другому випадку завершився компромісом: адміністрація погодилася збільшити платню поденним робітникам і зменшити штрафи, проте троє керівників страйку були заарештовані поліцією.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 327.

м. Миколаїв. Страйк 10807 (з 14500) робітників заводу „Наваль” товариства Миколаївських заводів і верфей із вимогою підвищення зарплати на 3 коп. за годину; дати гарантії 100 %-ного виробітку усім при відрядній роботі; чорноробочим – не менше 50 %; відрахування на потреби сімей „запасних”, призваних на війну, зробити добровільними. Страйк закінчився закриттям заводу, крім майстерні по виробництву снарядів, і звільненням близько 13 500 робітників. З них близько 6 тис. військовозобов’язаних мобілізовані в діючу армію, 38 робітників передано воєнно-морському судові. Тоді ж відбувся страйк 250 робітників заводу Російського суднобудівного товариства у знак солідарності зі страйкуючими робітниками заводу „Наваль” із вимогою зробити добровільними відрахування із зарплати на потреби сімей мобілізованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 335-336.

Видана обов’язкова постанова головного начальника постачань Південно-Західного Фронту генерала Маврина, якою заборонено вивіз із Київської, Подільської, Волинської, Бессарабської, Херсонської, Катеринославської, Полтавської, Таврійської і Чернігівської губерній вівса, ячменю, різного хліба, круп, великої рогатої хвороби, овець, свиней, сіна і соломи.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Катеринославське губернське земське зібрання постановило просити про відкриття у Катеринославі університету або політехніки.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

У Полтаві в урочистій обстановці відкрито Союз кредитних кооперативів Полтавського району, що нараховував близько 100 тис членів.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Дозволено утворити Союз кредитних і ощадних товариств Чернігівської губернії.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Катеринославське губернське земство виступило з проханням про переведення у Катеринослав Юр’євського університету, обіцяючи йому щедру матеріальну підтримку.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 8, 5 лютого.

Згідно статистичних даних порівняно з лютим 1915 р. вартість пари коней зросла з 120 руб. до 180, корови з 80 руб. до 100-120 руб. Продукти харчування подорожчали майже вдвічі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 12, 18 лютого.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Київ. На базі націоналізованої приватної друкарні було створено Видавництво робітничо-селянського уряду України.
Історія Української РСР. – У 8 т. – Т.5. – К., 1977. – С.27

За рішенням 3-го обласного з’їзду рад робітничих і солдатських депутатів Донецького і Криворізького басейнів у Харкові була організована Південна обласна рада народного господарства (ПОРНГ) – республіканський орган управління економікою УСРР. Вона керувала 15 місцевими раднаргоспами півдня до квітня 1918 р., коли припинила існування в зв’язку з окупацією України австро-німецькими військами. Під час наступу німецько-австрійських армій ПОРНГ багато робила для мобілізації народного господарства для задоволення потреб фронту.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.753 Українс

22 лютого німці зайняли Коростень. Жорстокі бої зав’язалися поблизу Бердичева. Півторатисячний загін Військово-революційного комітету Південно-Західного фронту під командуванням В.Кіквідзе у цей день перейшов у наступ і примусив українські загони К.Прісовського, що підійшли з Житомира у чотирьох ешелонах при підтримці бронепотягу, відступити. Після чотириденних боїв, радянські загони, не маючи підкріплень, відступили до Козятина. Українські війська у цих боях зазнали великих втрат. В одному з боїв загинув отаман Савіцький (Савинський). Його мужня поведінка була відзначена у наказі військового міністра, а його батареї було присвоєне наіменування “імені отамана Савіцького”.
Вісник УНР (м.Київ). – 1918. – 26 (13) лютого. Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.410 ЦДАВОВУ. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 8 зв.

Подільський губернський селянський з’їзд, який проходив у ці дні, вирішував питання суто земельної роботи. Він виробив тимчасові правила поділу землі і закликав не виконувати розпоряджень про знищення народного добра від кого б вони не виходили, не вірити чуткам про відновлення панщини і всім стати на захист трудящого народу. З’їзд засудив підступну політику РНК Російської республіки, яка привела до зруйнування здобутків української революції, і висловив “щиру подяку нашим представникам, які вже підписали мир”.
Народня воля. – 1918. – 9 березня (24 лютого).

Рада народних міністрів УНР при розгляді питання про чехословацькі та польські формування на Україні ухвалила доручити міністрові військових справ О.Жуковському звернутись до чехо-словаків з пропозицією здати зброю і залишити Україну, а білорусам запропонувати формувати своє військо в Луненці і Калинковичах. Заявити про єдність української територіальної армії. РНМ ухвалила призначити переїзд уряду до м.Житомира на 26(13) лютого. На засіданні було вирішено внести закон про Герб УНР (прийнятого морським флотом герба Володимира Великого) та доручено Міністерству фінансів підготувати законопроект щодо випуску української грошової одиниці гривні та монетної одиниці – шага.
Народня воля. – 1918. – 9 березня (24 лютого).

Харків. Відбувся з’їзд учительських спілок працівників радянської школи.
Історія Української РСР. – У 8 т. – Т.5. – К., 1977. – С. 9-27

Коростень. Ухвалення Малою радою закону про впровадження в УНР нового (григоріанського) календаря з 16 лютого 1918 р., це число наказано “рахувати першим числом березоля (марта)”, закон про впровадження середньоєвропейського часу (стрілки годинника в 12 годин дня 1 березня поверталися назад на 1 годину і 8 хвилин).
В.Ф.Верстюк, О.М.Дзюба, В.Ф.Репринцев. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К.: Наукова думка, 1995. — С. 261.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.