Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

Березень 1925

Харків. За постановою ВУЦВК організовано музей революції УСРР при ВУЦВК (на базі виставки Істпарту, створеної до 5-річчя Жовтневої революції).
Летопись революции, 1925, Харьков, 1925, № 5-6 (14-15), С. 331; 1926, № 1 (16), С. 226.

Березень 1925

Харків. Президія ВУЦВК звернулася до ЦВК СРСР з проханням про передання Україні українських історичних і культурних цінностей, що зберігалися в сховищах РСФРР. Одночасно президія запропонувала Укрцентрархіву провести облік історичного матеріалу, що знаходився в Україні, але торкався минулого РСФРР, для передання до Російської федерації.
Правда, Москва,1925, 7 марта.

Березень 1925

Розпочалася “літературна дискусія” щодо визначення шляхів розвитку української літератури.
Енциклопедія українознавства. – Т. 9. — Л., 2000. — С. 3313.

10-16 березня 1925 (вівторок – понеділок)

Харків. У помешканні Медичного товариства відкрилася Всеукраїнська санітарна нарада. Порядок денний: про житлове будівництво; про план демографічного обстеження сільського населення в 1925 р.; про громадське харчування, про санітарно-харчовий догляд; про стан громадського харчування в неврожайних районах Харківщини; про поширення сибірської виразки в Україні; про боротьбу зі скарлатиною, дизентерією, шлунковим тифом, соціальними та професійними хворобами; про профілактичну роботу на селі; про диспансеризацію лікарської допомоги; про дезінфекційну справу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925,5, 12, 16, 18 березня.

11-13 березня 1925 (середа четвер)

Харків. Відбувся ліквідаційний з’їзд лівої фракції Української комуністичної партії (УКП). Порядок денний: про міжнародне становище, звіт Центрального бюро, біжучі справи, про виконання постанови Комінтерну про ліквідацію УКП та її злиття з КП(б)У.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 12, 15 березня.

11- 15 березня 1925 (середа – п’ятниця)

Харків. Відбувся І Всеукраїнський з’їзд творчих об’єднань “Гарт”: спілки пролетарських письменників “Гарт”, аматорів робітничого театру, образотворчого і художнього мистецтва. Порядок денний: загальний звіт ЦК “Гарту”; доповіді з місць; мистецтво і революція; стан художньої творчості і пропаганди в Україні; масова культурно-творча робота “Гарту”; робкори і літгуртки; драмгуртки, хори, образотворчі студії; завдання пролетарської художньої творчості нацменшин; позиція “Гарту” щодо інших культурно-творчих організацій і угруповань УСРР і СРСР; організаційні питання і зміни статуту; вибори керівних органів; поточні справи. Під час роботи з’їзду відбулася Всеукраїнська нарада пролетарських письменників.
Культура і побут, Харків, 1925, 29 січня, 12, 15 березня.

12 березня 1925 (четвер)

Повідомлялося, що за кордоном закуплено 400 плугів з комплектами запасних частин, а також 400 ящиків комплектуючих для тракторів.
Селянин, 1925, 12 березня.

12 березня 1925 (четвер)

Харків. Наркомос УСРР відрядив на Паризьку виставку мистецтв для ознайомлення з сучасним західноєвропейським мистецтвом 17 делегатів творчих спілок та колективів УСРР – „Гарту”, ВУАППу (Всеукраїнської асоціації пролетарських письменників), театрів ім. І. Франко, ім. Г. Михайличенка, „Березоля”, й музичних та образотворчих товариств.
Культура і побут, Харків, 1925, 12 березня.

12 березня 1925 (четвер)

Полтава. Колектив київського Першого державного драматичного театру УСРР ім. Т. Шевченка влаштував урочистий вечір, присвячений пам’яті ВеликогоКобзаря. У програмі вечора – вистава “Гайдамаки” за сценарієм Т. Шевченка (постановка Леся Курбаса).
Бернацька Р.П. Бурмістренко С. Л. 50 років Українського драматичного театру: (Хроніка) // Театральна культура. Наук. міжвідомчий щорічник, 1964.

12 березня 1925 (четвер)

Житомир Волинської губернії. У помешканні костелу згорів, облитий бензином, ксьондз А. Федорович, відомий своїм листом до Папи римського, в якому він закликав запропонувати польським священикам, що живуть в УСРР, припинити агітацію проти радвлади.
Рубльова Н. Ліквідація в Україні ієрархії Римо-католицької церкви (кінець 1917-1937 рр.) // З архіві ВУЧК, ГПУ, НКВД, КГБ. – № 2/4, 2000. —С. 311-337.

12- 14 березня 1925 (четвер - субота)

Харків. Відбувся ІІ Всеукраїнський з’їзд профспілки цукровиків. Порядок денний: звіт ЦК цукровиків, доповідь Цукротресту, про перспективи розвитку цукрової промисловості, організаційні питання.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 12, 15, 16 березня

1928

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

1928

Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про кустарно-ремісничу промисловість та промислову кооперацію». Ухвалено вжити заходи для розвитку кустарно-ремісничої промисловості, зокрема встановити сприятливі умови для тих галузей кустарно-ремісничої промисловості, які працюють на місцевій недефіцитній сировині для виробництва предметів широкого вжитку (гончарних виробів, точильного каменю, виробів з рога, кості (пуговиць, гребенців та ін.), щетини, соломи (капелюхів), дерева (ложек, сундуків, меблів, корзин та ін.)), а також тих, що пом’якшують товарний голод (виробництво сільськогосподарських машин (віялок, молотарок, шерсточесалок, дрібних запасних частин), скобяного товару, металевого плетіння, дрібного сільськогосподарського реманенту тощо). Наголошувалося на необхідності послаблення впливу приватного капіталу у кустарно-ремісничій промисловості, зокрема містилася настанова урядам союзних республік запровадити кримінальну відповідальність підприємців, що створюють приватнокапіталістичні підприємства під виглядом промислових кооперативних організацій. Визначалася система заходів для зміцнення фінансового становища та організаційного зміцнення промислової кооперації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 3

1928

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

1928 1928

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928 1928

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

1928 1928

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але

1928 1928

Кельн, м. у Німеччини. Відбулася Міжнародна виставка преси, в якій взяли участь і українські радянські представники. Делегація СРСР представила відвідувачам виставку, присвячену пам’яті В.І.Леніна.
Научный работник. – 1928. — № 10. — С.71-7 2, 80; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917– 1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алекс

1928 1928

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.

1928 1928

Сільський Господар – Всеукраїнська рада сільськогосподарської кооперації являла собою центральний орган усієї системи сільськогосподарської кооперації УСРР. У 1928 р. до складу Сільського Господаря входили 42 кредитних та універсальних союзів, 7 центрів спеціальної кооперації, що об’єднували 2700 кредитних, 4798 спеціальних і 5028 машинно-тракторних товариств, 6316 сільськогосподарських колективів, із загальним числом об’єднаних господарств – 910 тис.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. Том 2. Май 1927 – 1929. — М. 1999. — С.786; Вес