Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

16 березня 1929 (субота)

Харків, м. Народний комісаріат фінансів УСРР підбив підсумки проведення в республіці кампанії самообкладання.
Комуніст. – 1929. — 4 квітня.

16 березня 1929 (субота)

Харків, м. Відбувся пленум ЦК ЛКСМУ, присвячений підготовці до відзначення 26 червня 1929 р. Х-ї річниці комсомолу. Учасники підтримали ідею зібрання коштів на аероплан “Комсомолець України”, постанову бюро ЦК ЛКСМУ про створення молодіжної колони із 40 тракторів; внесені певні зміни у керівний склад ЦК ЛКСМУ: звільнено Медвєдєва, натомість призначено Євентова на посаду завідувача АПВ ЦК ЛКСМУ.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 16 березня.

16 березня 1929 (субота)

Харків, м. Народився Шевченко Т.Г. – український художник театру. У 1957 закінчив Харківський художній інститут (у Б.Косарєва, та Д.Овчаренка, П.Шигимаги); оформив вистави: ”Влада темряви” Л.Толстого (1958), „Океан” О.Штейна (1961; обидві – Полтавський український музично-драматичний театр), „Повія” за Панасом Мирним (1967, Донецьк), „Комедія по-італійськи” Р.Вівіані (1974), „Каса маре” Й.Друце (1978, всі – Донецький український музично-драматичний театр), „Снігуронька” М.Римського-Корсакова (1985, Самарський оперний театр), „Долина мрій” А.Гимера (1987, Луганський український музично-драматичний театр); автор живописних творів: „Комбат І.Лисов” (1980), „Затишшя” (1984-85), „Повірка” (1986), „Навала” (1988), портрети Клауса Кремера та Ільфе Ківелітц (обидва – 1992), „Спогади про Мальту” (1995).
Мистецтво України: Біографічний. – К., 1997. — С.645.

16 березня 1929 (субота)

Артемівське, м. Прибули представники РПО СРСР, нарком праці СРСР, заступник наркома РСІ СРСР, представник ВЦРПС для обговорення результатів розслідування Урядовою комісією причин катастрофи на копальні “Марія”.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 березня.

Березень, 16 1932 (середа)

Москва. Постанова політбюро ЦК ВКП(б) про хлібозаготівлі на Україні. У відповідь на телеграму секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора від 15 березня 1932 р. вирішено надіслати до ЦК КП(б)У телеграму зі згодою прийняти всі його пропозиції. Центральним органам СРСР запропоновано видати постанову про державну частку з наступного врожаю в обсязі від 1/4 до 1/3 врожаю. Відповідні постанови ухвалено надрукувати місцевими органами від імені ЦК КП(б)У та державних органів УСРР
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 129.

Березень, 16 1932 (середа)

Одеський обласний суд виніс вирок про засудження «куркуля» В. Самолова до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах за спробу помсти за розкуркулення: погрозу вбити бідняка, який оселився в його хаті
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 441–442.

Березень, 16 1933 (четвер)

Доповідна записка Новопсковського райкому партії Донецькому обкому КП(б)У. Зазначено, що з 34 сільрад у 18 зафіксовано випадки масового голодування, опухання та смертності від голоду. Зокрема у с. Білокуракіне термінової продовольчої допомоги потребували 502 селян, з них 205 колгоспників та 297 одноосібників, померло 94
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 448.

1939

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

1939

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

1939

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

1939

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

1939 1939

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

1939 1939

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

1939 1939

Дніпропетровськ. Створено Інститут чорної металургії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Київ. На базі Гідробіологічної станції АН УРСР створено Інститут гідробіології АН УРСР. Створення Інституту органічної хімії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Полтава. Створено Державний музей Панаса Мирного.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

В Сумах створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Пішов із життя Дмитро Айналов – мистецтвознавець та історик мистецтва, дослідник християнських старожитностей Херсонеса, памЄток княжої доби у києві та Чернігові, автор чисельних праць з історії вітчизняного та зарубіжного мистецтва, зокрема “Пам’ятники христианского Херсонеса” (1901), “История древнерусского искусства” (1914), “Византийская живопись ХІУ столетия” (1917) та ін.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.52.