Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

Травень 1921

Серед залізничників Південних та Донецьких залізниць спостерігалися прагнення до страйків, зумовлені продовольчою кризою та активізацією діяльності антирадянських сил.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Травень 1921

Харків. На міській електричній станції відбувалися часті хвилювання робітників на ґрунті продовольчих ускладнень. На загальних зборах робітників 24 та 25 травня лунали вигуки, що “під час денікінщини робітникам жилося ліпше”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Перша половина травня 1921

Головний комітет єврейської комуністичної партії в Україні направив меморандум у ВУЦВК про становище єврейського населення в Україні та масову еміграцію євреїв з України, в якому запропоновано розробити “єдиний план єврейського комуністичного будівництва, створити єврейську пролетарську націю шляхом колонізації Палестини, сконструювати органи єврейського пролетарського самоуправління в УСРР, дозволити організацію єврейської пролетарської самооборони”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 799, арк. 1-8.

11-16 травня 1921 (середа – понеділок)

Харків. Відбувся ІІІ Всеукраїнський з’їзд КСМУ. Прибуло 320 делегатів. Порядок денний: доповідь про поточний момент і завдання КСМУ; звіт ЦК КСМУ; КСМУ та робітнича молодь; КСМУ та непролетарська молодь; організаційне будівництво; вибори ЦК.
ЛКСМУ в решениях съездов и конференций. – Киев, 1969. – С. 35.

13 травня 1921 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про з’їзд Комінтерну. Ухвалено наполягати перед ЦК РКП(б) на самостійному представництві КП(б)У на з’їзді й наданні для ії делегатів 10 місць. Визначено персональний склад делегатів.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 13, арк. 95.

13 травня 1921 (п’ятниця)

Катеринослав. На Брянському заводі відбулася волинка, під час якої робітники висунули вимоги покращання продовольчого становища.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 22, арк. 6.

13 травня 1921 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило проект ставок продовольчого податку. Запропоновано прийняти за основу ставки РСФРР, скоротивши шкалу ставок до 5-ти врожайних і 7-ми десятинних та взявши за основу для нарахування пшеницю. КНС дозволено підвищувати та знижувати розміри перших двох груп не більше, ніж на 20%, при чому зниження не мало стосуватися зменшення встановленої норми.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 13, арк. 95 96.

13 травня 1921 (п’ятниця)

Харків. Українська рада трудової армії прийняла постанову про створення комісії по електрифікації та її завдання.
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства, 1921=1925. – С. 17-18.

13 травня 1921 (п’ятниця)

Варшава. З ініціативи „Об’єднання культурно-освітніх організацій Волині” засновано кооператив „Волинське видавництво”, до складу якого вступили всі волинські „Просвіти” та деякі українські кооперативи.
Громадський вісник, Харків, 1921, 11 травня.

13 травня 1921 (п’ятниця)

Харків. На паровозобудівному заводі відбувся страйк робітників. На машинобудівному заводі Гельферіх-Саде вжито спробу організації страйку, що була нейтралізована зусиллями завкому та осередку КП(б)У.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

1922

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

1922

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

1922

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

1922

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

1922

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

14 березня 1922 (вівторок)

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

14 березня 1922 (вівторок)

Відбувся конгрес комуністів Підкарпатської України. Прибуло 123 делегати.
Громадський вісник, Львів, 1922, 14 березня.

Друга половина вересня 1922

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.