Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

18–26 (5–13) лютого 1915 (четвер, п’ятниця)

Економічні страйки з вимогою підняти заробітню платню 1763 робітників джутопрядильно-ткацької фабрики м. Харкова та 1 тис. робітників канатної фабрики слободи Григор’ївки Харківського повіту Харківської губернії. В другому випадку завершився компромісом: адміністрація погодилася збільшити платню поденним робітникам і зменшити штрафи, проте троє керівників страйку були заарештовані поліцією.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 327.

24 січня – 9 березня (11 січня – 25 лютого) 1916 (понеділок – четвер)

м. Миколаїв. Страйк 10807 (з 14500) робітників заводу „Наваль” товариства Миколаївських заводів і верфей із вимогою підвищення зарплати на 3 коп. за годину; дати гарантії 100 %-ного виробітку усім при відрядній роботі; чорноробочим – не менше 50 %; відрахування на потреби сімей „запасних”, призваних на війну, зробити добровільними. Страйк закінчився закриттям заводу, крім майстерні по виробництву снарядів, і звільненням близько 13 500 робітників. З них близько 6 тис. військовозобов’язаних мобілізовані в діючу армію, 38 робітників передано воєнно-морському судові. Тоді ж відбувся страйк 250 робітників заводу Російського суднобудівного товариства у знак солідарності зі страйкуючими робітниками заводу „Наваль” із вимогою зробити добровільними відрахування із зарплати на потреби сімей мобілізованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 335-336.

Лютий 1916

Видана обов’язкова постанова головного начальника постачань Південно-Західного Фронту генерала Маврина, якою заборонено вивіз із Київської, Подільської, Волинської, Бессарабської, Херсонської, Катеринославської, Полтавської, Таврійської і Чернігівської губерній вівса, ячменю, різного хліба, круп, великої рогатої хвороби, овець, свиней, сіна і соломи.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Лютий 1916

Катеринославське губернське земське зібрання постановило просити про відкриття у Катеринославі університету або політехніки.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Лютий 1916

У Полтаві в урочистій обстановці відкрито Союз кредитних кооперативів Полтавського району, що нараховував близько 100 тис членів.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Лютий 1916

Дозволено утворити Союз кредитних і ощадних товариств Чернігівської губернії.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Лютий 1916

Катеринославське губернське земство виступило з проханням про переведення у Катеринослав Юр’євського університету, обіцяючи йому щедру матеріальну підтримку.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 8, 5 лютого.

Лютий 1916

Згідно статистичних даних порівняно з лютим 1915 р. вартість пари коней зросла з 120 руб. до 180, корови з 80 руб. до 100-120 руб. Продукти харчування подорожчали майже вдвічі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 12, 18 лютого.

Січень – лютий 1918

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Лютий 1918

Київ. На базі націоналізованої приватної друкарні було створено Видавництво робітничо-селянського уряду України.
Історія Української РСР. – У 8 т. – Т.5. – К., 1977. – С.27

Кінець лютого 1918

За рішенням 3-го обласного з’їзду рад робітничих і солдатських депутатів Донецького і Криворізького басейнів у Харкові була організована Південна обласна рада народного господарства (ПОРНГ) – республіканський орган управління економікою УСРР. Вона керувала 15 місцевими раднаргоспами півдня до квітня 1918 р., коли припинила існування в зв’язку з окупацією України австро-німецькими військами. Під час наступу німецько-австрійських армій ПОРНГ багато робила для мобілізації народного господарства для задоволення потреб фронту.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.753 Українс

22(9) лютого 1918 (п’ятниця)

На засіданні Ради народних міністрів ухвалено видати відозву до населення у зв’язку з приходом німецького війська в Україну. Повідомлено, що в м.Ковелі формується Українська дивізія. У наказі військовому міністерству УНР за підписом військового міністра О.Жуковського пропонувалось у зв’язку з демобілізацією армій розпустити всі військові ради фронту і тилу, припинити видачу коштів на їх утримання. Всі гроші, звіти та документи радам наказувалось здати відповідним комісарам Південно-Західного та Румунського фронтів. Посади комісарів, крім фронтових, скасовувались.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – К., 1997. – С.159

22(9) лютого 1918 (п’ятниця)

Підписаний мирний договір між Україською Народною Республікою та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною.
Державний вістник. – 1918. - 1 вересня.

22(9) лютого 1918 (п’ятниця)

Київ. Засідання радянського уряду - Народного Секретаріату УНР було присвячене виробленню заходів по організації опору німцям, наступаючим на Київ. Ухвалили негайно організовувати комітет для керівництва “обороною революційної України від західних капіталістів”, воєнне становище запроваджувалося у Волинській, Подільській і Київській губерніях, а в Києві оголошувався стан облоги. На решті території право впровадження воєнного стану покладалося на комітет по обороні. Відозва, випущена російською та українською мовами, мала розповісти про причини наступу австро-німецьких військ на Україну.
Робітнича газета. – 1918. - 24(11) лютого.

22(9) лютого 1918 (п’ятниця)

На засіданні ЦВК рад України ухвалили утворити Надзвичайний комітет оборони України з 5 осіб для боротьби з німецькими окупантами, якому доручалося керівництво усіма заходами по захисту радянської республіки з наданням надзвичайних повноважень у справі мобілізації, формування, озброєння сил і керівництва військовими операціями радянських військ. Київська, Подільська і Волинська губернії були оголошені на воєнному стані, а Київ – у стані облоги. Вирішено звернутись до населення з відозвою.
Гражданская война на Украине. 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.2-3 Великий

22(9) лютого 1918 (п’ятниця)

Харків. Відповідно до наказу народного секретарства освіти скасовувалися старі посади у середніх навчальних закладах, а саме: посади директорів, інспекторів, начальниць, інспектрис, класних дам, помічників класних наставників і завідувачів. Натомість встановлювалися виборні посади від педагогічної ради: голова ради, його помічники і секретар.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1917 – 192 7. – Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С.65.

22-25(9-12) лютого 1918 (п’ятниця-понеділок)

22 лютого німці зайняли Коростень. Жорстокі бої зав’язалися поблизу Бердичева. Півторатисячний загін Військово-революційного комітету Південно-Західного фронту під командуванням В.Кіквідзе у цей день перейшов у наступ і примусив українські загони К.Прісовського, що підійшли з Житомира у чотирьох ешелонах при підтримці бронепотягу, відступити. Після чотириденних боїв, радянські загони, не маючи підкріплень, відступили до Козятина. Українські війська у цих боях зазнали великих втрат. В одному з боїв загинув отаман Савіцький (Савинський). Його мужня поведінка була відзначена у наказі військового міністра, а його батареї було присвоєне наіменування “імені отамана Савіцького”.
Вісник УНР (м.Київ). – 1918. – 26 (13) лютого. Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.410 ЦДАВОВУ. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 8 зв.

14 січня 1919 (вівторок)

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.