Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Проходила Віденська стратегічна наступальна операція військ правого крила 3-го Українського і лівого крила 2-го Українського фронту. У результаті операції – завершенно розгром німецьких військ у західній частині Угорщини і звільнено столицю Угорщини м. Відень.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 401.

Київ. РНК УРСР прийняла постанову “Про дозвіл колгоспам, колгоспникам і одноосібним господарствам продажу та обміну зерна, борошна і печеного хліба в областях, що виконали державний план хлібозаготівель з урожаю 1944 року”. Такий дозвіл був наданий колгоспам, колгоспникам та одноосібним господарствам у Київській, Чернігівській, Житомирській, Вінницькій, Кам’янець-Подільській, Полтавській, Сталінській, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Херсонській, Волинській, Дрогобицькій, Ровенській, Львівській, Станіславській, Тернопільській, Чернівецькій та Ізмаїльській областях.
Збірник постанов і розпоряджень уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки. 1945. № 2–9, 11–18. – С. 28, 29.

Москва. ДКО прийняв постанову “Про надання допомоги населенню Закарпатської України, продовольством, насінням і промисловими товарами”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 595.

Київ. В АН УРСР відбулася конференція, присвячена пам’яті колишнього президента АН УРСР, засновника інституту мікробіології, академіка Д. Заболотного.
Радянська Україна. – 1945. – 17 березня.

Відновлено діяльність на повну довоєнну потужність Київської ТЕЦ-3.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 609.

Ставка ВГК видала директиву командуючому військами 2-го Українського фронту про наступ на Прагу.
Русский архив: Великая Отечественная. Ставка ВКГ: Документы и материалы 1944–1945. Т. 16 (5–6). – М., 1999. – С. 233;Освободительная миссия Советских Во

Війська 2-го Українського фронту звільнили в Чехословаччині м. Микулов, вийшли на підступи до м. Брно.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.

Війська 2-го Українського фронту звільнили в Чехословаччині мм. Угерскі Броди і Угерскі Остроги.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.

Війська 2-го Українського фронту звільнили в Чехословаччині м. Годонін – важливий вузол доріг і сильний опорний пункт оборони німців на західному березі р. Морава.
Радянська Україна. – 1945. – 14 квітня;Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 403.

Війська 3-го Українського фронту при підтримці військ 2-го Українського фронту і кораблів Дунайської військової флотилії звільнили столицю Австрії м. Відень.
Радянська Україна. – 1945. –14 квітня;Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 403.

Декретом Народної Ради Закарпаття створено прикордонну поліцію, організація і командування якою покладалося на полковника О. Тканка, що очолював штаб “народної дружини” всієї Закарпатської України.
Маркусь В. Приєднання Закарпатської України до Радянської України 1944 –1945. – К., 1992. – С. 49.

Москва. ДКО прийняв постанову “Про заходи у відбудові вугільної промисловості Донбасу”. Постанова зобов’язала Наркомат вугільної промисловості до червня 1945 р. довести добування вугілля в Донбасі до 100 тис. тон за добу.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 604.

Москва. ДКО прийняв постанову “Про план видобування нафти, виробітку нафтопродуктів і матеріально-технічного постачання нафтової промисловості в другому кварталі 1945 р.”
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 604.

Відновлено рух вантажних суден Чорноморського пароплавства між Одесою і портами Франції та Італії.
Радянська Україна. – 1946. – 19 квітня.

“Літературна газета” надрукувала редакційну статтю “Буржуазних націоналістів – на смітник історії”. Затавровані виключені із Спілки радянських письменників України П.Карманський, М.Рудницький, А.Патрус-Карпатський.
Літературна газета. – 1947. – 20 листопада.

Дніпропетровськ. Завод будівельних деталей освоїв випуск нової продукції – спеціальних плит для покриття дахів промислових будов. Плити були дешевші від залізобетонних і дали можливість заощадити дефіцитні будівельні матеріали.
Радянська Україна . – 1947. – 15 квітня.

Комітет у справах мистецтв при Раді міністрів СРСР перевірив роботу українських театрів. Комітет встановив, що за час, який минув з дня постанови ЦК ВКП(б) “Про репертуар драматичних театрів і заходи його поліпшення” в театрах України провідне місце зайняли радянські драматичні твори на актуальні теми. Проте недостатньо в репертуарі представлялися твори українських драматургів, не знайшло належного відображення життя індустріальних районів УРСР. Комітет відмітив серйозні недоліки в роботі Державного драматичного театру імені Франка і Академічного театру опери та балету у Києві, діяльності театрів Донбасу.
Радянська Україна . – 1947. – 26 квітня.

Парагвай. А.Білопольський – провідний український діяч у Південній Америці, колишній редактор аргентинської україномовної газети “Пробоєм”, голова Об’єднаного комітету українців Аргентини, Парагваю і Уругваю спеціальним декретом президента Парагвайської республіки назначений консулом у Бельгії.
Новий шлях (Вінніпег). – 1947. – 30 квітня.

Ужгород. Єпископ Теодор Ромжа виголосив Великодні проповіді, в яких засудив насилля радянської влади та закликав віруючих до терпіння.
Мартирологія українських церков. Том ІІ. Українська католицька церква. Документи, матеріали, християнський самвидав України. – Торонто, Ба

На території семи західних областей УРСР радянською владою зафіксовано 505 проявів діяльності ОУН і УПА (січень – 110, лютий – 111, березень – 128, квітень – 156).
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.