Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову “Про підготовку початкових, семирічних і середніх шкіл Української РСР до нового 1946-1947 навчального року” з метою забезпечення необхідних умов для здійснення загального обов’язкового навчання дітей з семирічного віку як у місті, так і на селі, та піднесення якості навчально-виховної роботи в школах УРСР у 1946/1947 навчальному році. Міністерство освіти УРСР і виконкоми облрад були зобов’язані розгорнути з наступного навчального року 16975 початкових шкіл, 8798 – семирічних, 2339 – середніх, 99 – спеціальних шкіл-інтернатів; до 15 серпня 1946 р. перевірити облік дітей-семиліток та охоплення навчанням усіх дітей шкільного віку, укомплектувати керівними і педагогічними кадрами школи, відділи наросвіти, інститути удосконалення кваліфікації учителів та райпедкабінети, закінчити будівництво, відбудову, ремонт і устаткування всіх шкільних будинків, квартир учителів, інтернатів, їдалень. Міністерство торгівлі УРСР, Укркнигокультторг, Укоопспілка до 1 вересня були зобов’язані забезпечити завезення підручників, зошитів, шкільно-письмового приладдя до шкіл і низових торгівельних організацій.
Радянська Україна. – 1946. – 14 травня.

З метою розширення асортименту та збільшення виробництва дитячих іграшок на підприємствах УРСР, Рада міністрів Української РСР дозволила Міністерству освіти УРСР, спільно з Укрхудожпромсоюзом та Спілкою радянських художників України, провести республіканський конкурс на кращі зразки педагогічно-цінних іграшок та настільних ігор для дітей ясельного, дошкільного і шкільного віку. За кращі зразки іграшок Рада міністрів УРСР встановила премії: а) колективні (для підприємств і артілей): одна перша – 1500 руб., дві других – 10 тис. руб., три третіх – по 5 тис. руб.; б) індивідуальні: дві перші – по 8 тис. руб., п’ять других – по 5 тис. руб., десять третіх премій – по 3 тис. руб.
Радянська Україна. – 1946. – 15 травня.

Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У розглянули питання про підготовку і проведення літнього спортивного сезону 1946 р. в Українській РСР. Перед радянськими, партійними, комсомольськими, профспілковими організаціями було поставлено завдання провести широку роботу щодо залучення трудящих до занять літніми видами спорту, розвитку місцевого туризму та екскурсій до історичних і визначних місць; у всі святкові і вихідні дні проводити на стадіонах, спортивних майданчиках, водних станціях, в садах і парках культури та відпочинку масові спортивні змагання і виступи; шляхом проведення систематичної навчально-спортивної роботи в секціях з різних видів спорту досягти поліпшення спортивно-технічних результатів спортсменів України, особливо з таких видів спорту, як легка атлетика, гімнастика, плавання, футбол.
Радянська Україна. – 1946. – 22 травня.

Київ. Чемпіоном СРСР 1946 р. з фехтування на еспадронах став львів’янин Комаров.
Радянська Україна. – 1946. – 28 травня.

“Літературна газета” надрукувала редакційну статтю “Буржуазних націоналістів – на смітник історії”. Затавровані виключені із Спілки радянських письменників України П.Карманський, М.Рудницький, А.Патрус-Карпатський.
Літературна газета. – 1947. – 20 листопада.

Польща. За підсумковим звітом командування Оперативної групи “Вісла” підпілля УПА у країні втратило 1334 бійця, в тому числі 53 вбитими (24 на терені СРСР), 564 полоненими й 228 окреслених як засуджених на смерть і ув’язнення. З 17 командирів сотень 10 загинули, 4 засуджені до смертної кари і, за винятком “Чауса”, страчені. (Відомості про втрати неточні).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 34.

Польща. Тривала акція “Вісла”. За відомостями Генерального штабу Війська Польського було виселено 140575 українців і членів змішаних польсько-українських родин, які проживали на території трьох воєводств (22 повітів) Польщі, у тому числі з Краківського воєводства – 10510 осіб, Ряшівського – 85339 осіб, Люблінського – 44726 осіб. Їх розселено у 71 повіті 9 воєводств, а саме: у Білостоцькому – 995 осіб, Гданьському – 5280, Кошалінському – 31169, Ольштинському – 56625, Опольському – 2542, Познанському – 1437, Щецінському – 15058, Вроцлавському – 15941, Зеленогурському – 10870. (Відомості з виселення неточні й не враховують 3873 українців, які потрапили під час акції “Вісла” до концентраційного табору в Явожно й до в’язниць і після звільнення були розселені у західних землях Польщі).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 31,34.

Найбільша в Донбасі шахта №8 імені Сталіна вступила у пусковий період і видала перші сотні тонн вугілля.
Радянська Україна . – 1947. – 14 травня.

Єпископ Теодор Ромжа таємно відрядив свого секретаря отця Олександра Пунька до Ради у справах релігій при Раді міністрів СРСР у Москві. Від імені єпископа отець Пунько висловив гострий протест проти переслідування Української католицької церкви в Закарпатті.
Мартирологія українських церков. Том ІІ. Українська католицька церква. Документи, матеріали, християнський самвидав України. – Торонто, Ба

На першості Україні з важкої атлетики Я.Куценко (важка вага) встановив світовий рекорд, піднявши штангу вагою 173,5 кг.
Радянська Україна . – 1947. – 28 травня.

Президія Верховної Ради УРСР прийняла постанову “Про стан виконання закону від 23 червня 1945 року про демобілізацію в частині трудового влаштування демобілізованих по Українській РСР”. Відмічалося, що виконавчі комітети облрад більшості областей України, зокрема Київської, Кіровоградської, Одеської, Сталінської і Харківської обласних та Київської міських рад не забезпечили чіткого виконання зазначеного закону і на 1 квітня 1947 р. не влаштували на роботу демобілізованих третьої і четвертої черги офіцерів, сержантів і рядових у Київській області – 10,2 тис. осіб, Кіровоградській – 18 тис. осіб, Одеській – 11,1 тис. осіб, Сталінській – 9,6 тис. осіб, Полтавській – 4,8 тис. осіб, Харківській – 3358 осіб. У багатьох випадках голови виконавчих комітетів стояли осторонь від трудового влаштування демобілізованих, незадовільно організовували роботу з їх перекваліфікації. Президія Верховної Ради УРСР зобов’язала голів виконавчих комітетів облрад під особисту відповідальність ліквідувати наявні недоліки.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1947. – № 12.

Президія Верховної Ради УРСР прийняла постанову “Про хід представлення до нагородження багатодітних матерів орденами і медалями та вручення їм нагород по Українській РСР”. Відмічено, що станом на 1 квітня 1947 р. загальна кількість матерів, які мали право на нагородження, становила 360 тис. осіб, нагороджено – 185061 матір, з них вручено лише 110287 орденів і медалей (59,6%). Особливо погано проводилась робота у цій справі у Волинській області – вручено 19% орденів і медалей, Закарпатській – 20,2%, Сталінській – 40%, Житомирській – 43,1%, Київській – 46,2%. Виконавчим комітетам облрад рекомендовано протягом травня 1947 р. детально перевірити стан роботи в областях з обліку, представленню до нагород багатодітних матерів і врученню їм орденів та медалей і про наслідки заслухати на своїх засіданнях.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1947. – № 12.

Варшава (Польща). Уряди УРСР і Польщі підписали протоколи щодо закінчення репатріації українського населення з території Польщі в Українську РСР і польських громадян з території УРСР у Польщу.
Радянська Україна . – 1947. – 7 травня.

Львів. Обласний комітет КП(б)У прийняв постанову “Про стан антирелігійної пропаганди і агітації в області”. Відмічено, що деякі партійні організації відійшли від робити з “остаточного руйнування” релігійних вірувань. Тому серед окремих молодих членів КП(б)У склалося неправильне уявлення про те, що партія змінила своє ставлення до релігії й церкви і вважала недоречним ведення “наступальної антирелігійної пропаганди й агітації”. Наголошено на посиленні боротьби партійних організацій з греко-уніатським підпіллям.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1 (1939 - 1953). – К., 1995. – С. 543-546.

Здана в повну експлуатацію відбудована й одна з найбільших у Донбасі шахта № 6 “Червона зірка” тресту “Будьоноввугілля”.
Промышленность и рабочий класс Украинской СРСР 1946-1950. Сборник документов и материалов. – К., 1980. – С. 108.

Одеса. На автоскладальному заводі на базі вантажних автомашин марки ГАЗ-93 розпочалося серійне виробництво самоскидів.
Радянська Україна. – 1948. – 21 травня.

Херсон. Електрозавод освоїв виробництво нових електроприладів і вольтметрів для сільських електростанцій.
Радянська Україна. – 1948. – 27 травня.

Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову “Про роботу споживчої кооперації Української РСР”. Відмічено, що Укоопспілка та її місцеві органи погано справлялися з організацією торгівлі, особливо на селі; в недостатніх розмірах проводили закупівлі сільськогосподарських продуктів для потреб кооперативної торгівлі; не виявляли належного дбання щодо забезпечення сільського населення товарами виробничого і побутового призначення. Повільно відроджувалася мережа районних магазинів і сільмагів (на 1 січня 1948 р. відновлено лише 53% їх довоєнної кількості); оптові бази споживчих спілок недостатньо просували товари в роздрібну мережу, часто механічно надсилали товари, не враховуючи попиту, не поліпшували асортимент і якість товарів. Серйозною хибою в роботі споживчої кооперації визнано наявність розтрат і крадіжок; значних розмірів досягла плинність кадрів (у 1947 р. змінюваність керівних працівників обласних споживспілок становила 34%, оперативних працівників – 38%, керівних працівників райспоживспілок – 54%, голів сільських споживчих товариств – 46%). Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У накреслили ряд завдань з поліпшення торгівлі на селі, з посилення закупівель сільськогосподарських продуктів, із зміцнення фінансового господарства споживчої кооперації та посилення її організаційної роботи.
Радянська Україна. – 1948. – 9 травня.

Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову “Про заходи до поліпшення позашкільної роботи з дітьми в містах Української РСР в літній період 1948 року”. Міністерство освіти УРСР, виконавчі комітети, обкоми КП(б)У і ЦК ЛКСМУ зобов’язано організувати й спрямувати позашкільну роботу в дусі радянського патріотизму; добитися, щоб вона відповідала віковим особливостям дітей; розширити мережу ігрових і спортивних майданчиків у парках, подвір’ях шкіл і великих житлових будинків; широко розгорнути роботу школярів з вивчення рідного краю; скерувати роботу клубів піонерів, дитячих станцій на масове охоплення дітей своїми заходами. При палацах культури профспілок створити сектори з роботи серед дітей; добровільним спортивним товариством профспілок організувати дитячі спортивні секції. Забезпечити організоване платне обслуговування дітей спеціальними сеансами в кінотеатрах; поліпшити роботу дитячих бібліотек, проводити ранки голосного читання, обговорювання літературних творів; організувати літні радіопередачі для школярів.
Радянська Україна. – 1948. – 8 травня.

Рада міністрів УРСР прийняла постанову “Про підготовку початкових, семирічних і середніх шкіл УРСР до нового 1948-1949 навчального року”. Відмічено, що в ряді районів Одеської, Львівської, Чернігівської, Київської та інших областей не всі школи своєчасно підготовились до навчального року; закон про загальне обов’язкове навчання дітей шкільного віку в ряді міст і районів республіки, особливо Кам’янець-Подільської, Запорізької і Дніпропетровської областей виконувався незадовільно; ряд міністерств і відомств УРСР не виконували плани будівництва і відбудови шкіл. Відповідні органи зобов’язано провести в травні 1948 р. по всій республіці облік дітей шкільного віку, затвердити до 20 червня мережу загальноосвітніх і спецшкіл, з 1 вересня при всіх середніх і семирічних школах відкрити буфети.
Радянська Україна. – 1948. – 16 травня.