Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Дніпропетровськ, м. Розпочався „Тиждень української культури”: на урочистому засіданні міськради виступив М.О.Скрипник з доповіддю „Жовтень та українська культура”; для читання лекцій до міста прибули українські письменники Яновський і Куліш, О.Вишня і Любченко, М.Хвильовий та ін.
Комуніст. – 1929. — 17 березня.

Київ, м. Відбулося святкування 10-ти річного ювілею театру Т.Шевченка: у фойє театру розгорнуто виставку з відділами історії театру, української книжки, преси, мистецтва; протягом десяти років колектив театру здійснив 92 прем’єрні покази творів 56 авторів, у тому числі 38 постановок творів „української оригінальної драматургії”; з моменту відкриття у театрі працювало 267 акторів; протягом 1926-1929 рр. відбулося більше 600 вистав, які відвідали 0,5 млн. глядачів.
Комуніст. – 1929. —17 березня.

Немирів, Вінницька область. У спецдовідці начальника Вінницького облвідділу ДПУ В. Левоцького секретареві Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву та голові Вінницького облвиконкому Лісовику повідомлялося, що понад 600 голодуючих селян Немирівського, Брацлавського й Іллiнецького районів намагалися «розтягнути» 150 тис. пудів кукурудзи, заготовлених для Немирівської винокурні. Відбулися сутички селян із робітниками заводу
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1940 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 242.

Харків. Постанова ЦК КП(б)У про підготовку колгоспних насіннєвих фондів та організацію взаємодопомоги. Всім областям України рекомендувалося організувати «соціалістичну взаємодопомогу» насінням районам, прикріплюючи нужденні до «передових». Персональна відповідальність за збір насіннєвого фонду покладалася на секретарів парторганізацій та голів райвиконкомів. Насіннєву допомогу пропонувалося надавати за рахунок насіннєвих фондів тих колгоспів, у яких вони становили понад 90 % потреб колгоспів, а розмір позики не мав перевищувати 10 % наявних фондів. Виконання постанови забезпечувалося шляхом контролю за посівом. Зважаючи на затяжну весну, пропонувалося мобілізувати для засіву насіння не тільки ранніх ярих, а й пізніх зернових культур. Перевірку насіннєвих фондів у колгоспах належало проводити не за бухгалтерськими книгами, а за фактичною наявністю
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 130–132.

Москва. Постанова ЦВК та РНК СРСР «Про порядок відхідництва з колгоспів». Скасовано постанову ЦВК і РНК СРСР від 30 червня 1931 р. «Про відхідництво». Відхідництво дозволялося на підставі зареєстрованого правлінням договору колгоспу з госпорганами
«Правда». – 1933. – 18 марта.

Доповідна записка секретаря Вінницького обкому КП(б)У В. Чернявського про те, що в с. Сальник Калинівського району із 224 померлих від голоду селян за другу половину лютого органами ЗАГСу зареєстровано 48 осіб, з них у березні 28, тому що «селяни вперто відмовляються реєструвати випадки смерті, а інколи просто в господарствах не залишається кому реєструвати смертні випадки»
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 392.

Доповідна записка секретаря Вінницького обкому КП(б)У В. Чернявського секретарям ЦК КП(б)У С. Косіору та П. Постишеву. Повідомляв про те, що в с. Пеньківка Літинського району селянин-бідняк убив своїх дітей 7-ми і 9-ти років для власного харчування, а також про випадки людоїдства в інших селах: с. Лиса Гора Немирівського, с. Семирічка Гайсинського, с. Салинці Брацлавського, с. Рахни Іллінецького, с. Соболівка Теплицького районів
Голод та голодомор на Поділлі: 1920–1940 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 379.

Постанова політбюро ЦК КП(б)У. Запропоновано «суворо карати» тих, хто поширює панічні чутки про необхідність продовольчої допомоги, створити трійку у складі С. Канторовича (голова), А. Хвилі (Наркомос) та Кушніра (Червоний Хрест) для «надання допомоги важким районам». Голодуючих одноосібників розділити на три групи: ті, хто бажають записатися до колгоспу, ті, хто не бажають, відтак «приписувати» їх до радгоспів, надавши тимчасову допомогу, «нетрудовий елемент» – виселяти «на північ»
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 776.

Харків. Раднарком УСРР видав постанову «Про охорону насіння» та зобов’язав органи влади організувати цілодобову охорону насіння при перевезенні з токів до елеваторів та комор
ЗУ України. – 1933. – № 15. – Арт. 177.

Протокол засідання Центральної надзвичайної санітарної комісії боротьби з епідеміями НКОЗ УСРР. Визнано, що «безпритульність є один з найбільш серйозних та небезпечних моментів в розвиткові епідемії» та запропоновано «рішучу боротьбу з безпритульністю», перевіряти та виявляти тих, «що їдуть без квитка»
ЦДАВО України. – Ф. 342. – Оп. 14. – Спр. 46. – Арк. 14.

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Дніпропетровськ. Створено Інститут чорної металургії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. На базі Гідробіологічної станції АН УРСР створено Інститут гідробіології АН УРСР. Створення Інституту органічної хімії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.