Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Дніпропетровськ. Створено Інститут чорної металургії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. На базі Гідробіологічної станції АН УРСР створено Інститут гідробіології АН УРСР. Створення Інституту органічної хімії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Полтава. Створено Державний музей Панаса Мирного.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

В Сумах створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Пішов із життя Дмитро Айналов – мистецтвознавець та історик мистецтва, дослідник християнських старожитностей Херсонеса, памЄток княжої доби у києві та Чернігові, автор чисельних праць з історії вітчизняного та зарубіжного мистецтва, зокрема “Пам’ятники христианского Херсонеса” (1901), “История древнерусского искусства” (1914), “Византийская живопись ХІУ столетия” (1917) та ін.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.52.

Пішов з життя Д.О.Граве – математик, один із найвидатніших алгебраїстів України, голова Комісії прикладної математики ВУАН (1921-1933), член Наукового товариства імені Шевченка, почесний член Академії наук СРСР (1929), директор Інституту математики АН України (з 1934), заслужений діяч науки України. Народився 1863 р.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.368;Золоті імена України. Народжені У

Пішов з життя В.Х.Заузе – український радянський графік, професор.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.368.

Пішов з життя В.Данилевський – учений-біолог, громадський діяч, педагог, представник еволюційного напряму у фізіології і патології, один із засновників біофізики та електрофізіології, наукової ендокринології та органотерапії. Родночальник вчення про патогенні найпростіші, реформатор вищої медичної освіти. Академік Української академії наук (1926), заслужений діяч науки України (1926) математик, академік АН УРСР, почесний член АН УРСР. Народ. 1852 р.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.520.

Пішов з життя засланий на Колиму М.Драй-Хмара – поет, літературознавець, автор поетичної збірки “Проростань” (1926), відомий також перекладач карело-фінського епосу “Калевала”, творів російських, білоруських поетів, польських і французьких романтиків і символістів. Народ. 1889 р.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.578.

Пішов з життя І.І.Колядник (справжнє прізвище Калянников) – український радянський поет.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.369.

Пішов з життя І.У.Кириленко – український радянський письменник.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.369.

Пішов з життя Г.М.Коцюба – український радянський письменник.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.369.

Пішов з життя О.І.Лотоцький – громадсько-політичний і державний діяч, активний учасник українського національного руху, голова Української національної Ради в Петрограді (1917), Генеральний писар та державний контролер УНР, міністр віросповідань Української Держави, посол УНР у Туреччині, професор Українського Вільного Університету (Прага), Варшавського університету, директор Українського наукового інституту у Варшаві (1930-1938), відомий дослідник історії церкви.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.2. — К., 2002. — С.84.

Крим. Пішов з життя Голландський Павло Іванович (народився 1868) – російський архітектор і педагог; працював у Києві (1898-1919), Криму (1919-1939); виконавець ряду проектів у Києві (особняк на вул. Л.Толстого № 7), Жіноча економічна школа на вул. Воровського № 20 (1902), Комерційне училище на вул. Ярославів Вал, 40 (1905-1907), будинок графа Уварова на вул. Липській № 16 (1912); за проектом Голландського у 1910-1911 споруджено палац Терещенка в с. Денишах (нині Житомирська область); виконавець проекту оформлення інтер’єрів Палацу піонерів у Сімферополі (1930-ті рр.).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.160.

Нью Йорк. Пішов з життя Покрас Самуїл Якович (народився 1897 у Києві) – естрадний піаніст та композитор, автор пісні „Червона армія – всіх сильніша” (1920), брат композиторів Дмитра і Данила Покрасів.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.481.

Львів. Народився Богачевський Юрій – український співак (бас-баритон). Навчався в музичних закладах Нью-Йорка, Рима, Відня, Зальцбурга; з 1959 виступав у „Нью-Йорк сіті опера”, „Монітор Рекордіні і Ко” (Нью-Йорк), виконавець творів українських композиторів, автор розвідки „Анна Ярославна – опера А.Рудницького” (1969).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.70.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Велике життя”. Сценарій П.Ніліна; режисер Л.Луков; оператор І.Шеккер; художник С.Зарицький; композитор М.Богословський; звукооператор Г.Григор’єв; текст пісень Б.Ласкіна; у ролях: Л.Масоха – Ляготін; Б.Андрєєв – Балун; П.Алейников – Ваня Курський; І.Пельтцер – Козодоєв; І.Новосельцев – секретар парткому Хадаров; С.Каюков – Усинін; Ю.Лавров – Кузьмін; М.Бернес – Пєтухов; В.Шершньова – Соня Осипова; Л.Карташова – дружина Козодоєва; В.Зайчиков – Іванов; В.Аркасов – Бугорков; Г.Любимов – Захаров; О.Чистяков – секретар райкому; М.Крючков – працівник НКВС.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.