Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Здійснений партизанський рейд з’єднань С.Ковпака і С.Руднєва з Брянських лісів.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

З липня до листопада в с. Олексіївка Запорізької області діяла підпільна група “Добровільна організація патріотів”. Вона займалася анти- нацистською пропагандистською діяльністю: розповсюджувала листівки, що закликали населення до активного опору німецьким окупантам, проводила усну агітацію проти відправки молоді в Німеччину.
Запорожская область в годы Великой Отечественной войны. Сб. док. (1941–1945 гг.). – Запорожье, 1959. – С. 83–84.

На середину літа загальна чисельність боївок ОУН(СД) на Волині–Поліссі становила майже 600 осіб. Поводилися вони обережно, добре конспірувалися, намагалися уникати відкритих сутичок з німцями.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 133.

На середину літа в українській допоміжній поліції, якій відводилася важлива роль у боротьбі з рухом Опору в Україні, нараховувалося 150 тис. осіб.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. –С. 156.

У Львові відбулося відкриття виставки творів П.Ковжуна, О.Новаківського, І.Труша та П.Холодного. На відкритті, крім українських громадян, присутні представники німецької влади на чолі з комендантом міста Львова, генерал-майором фор Прітвітцом. У літературно-мистецькому клубі в Львові відбувся вечір-концерт, присвячений творчості М.Лисенка. Доповідь про обробку Лисенком українських народних пісень виголосив д-р В. Витвицький, музичний акомпанемент – донька композитора Маріанна Лисенко.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 157–158.

У Львові відбулись футбольні змагання між членами Спілки українських письменників і Спілки українських журналістів та членами Спілки українських акторів. Змагання закінчились перемогою літераторів з рахунком 4 : 3. Глядачів було понад 5000.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 158–159.

Знищено євреїв Порицького, Гурійського та Оликівського районів Волинської області: відповідно розстріляно 1800, 2274 та 4500 осіб. В першій половині місяця завершилась “чистка” Криму від євреїв, в результаті якої знищено близько 1500 осіб з Севастополя, 1029 – з табору полонених Толе і табору для біженців в Бахчисараї.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 100.

Розвиваючи наступ на північний схід, німецькі війська до кінця дня прорвали оборону радянських військ в глиб до 80 км та просунулись до Волконівки Воронезької області. Частина сил 40-ї та 21-ї радянських армій потрапили в оточення. Створилася загроза виходу ворога до Дону і захоплення ним Воронежу.
История Великой Отечественной войны Советского Союза. 1941–1945. – М., 1961. — Т.2. – С. 419.

Комсомольські організації Ворошиловградської, Харківської і Сталінської областей разом з командуванням військ охорони тилу створили на цей день понад 200 комсомольсько-молодіжних загонів. У них нараховувалося 2328 бійців віком від 17 років і старше.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны. 1941–1945. Док. и матер. в 3-х т. – К., 1985. – Т. 1. — С. 244–247.

В областях України існувало на цей день 42 винищувальних батальйони, у яких нараховувалося 3263 бійця, з них молоді – 1160 чоловік.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 194.

Донесення начальника ЦШПР верховному головнокомандуючому про виділення транспортних літаків для потреб партизанського руху.
Русский архив: Великая Отечественная. Т. 20(9). – М., 1999. – С. 117.

Ковельський гебітскомісар видав розпорядження про заборону населенню залишати територію міста без перепустки та про вилучення велосипедів жандармерією.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер.– К., 1963. – С. 127–128.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.