Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Москва. РНК СРСР видав постанову про призначення Григорія Йосиповича Воробйова торговим представником Союзу РСР у Югославії.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 18. — Ст.457.

Згідно підсумкової доповіді НКВС УРСР про виселення біженців, за першу половину 1940 р. по Західній Україні було виселено 37 532 сім’ї та 83207 осіб. Органи НКВС характеризували наставляння біженців до радянської влади як негативне. Їм приписувався «саботаж», «контрреволюційна і підривна діяльність», чисельні антирадянські висловлювання. Зокрема, радянська влада характеризувалася ними, як гірша від гітлерівської. Найбільше відкритих протестів було з боку єврейських біженців.
Романів О.,Федущак І. Західноукраїнська трагедія 1941. — Львів-Нью Йорк, 2002.–С.42-43; Депортації. — Т1: 1939-1945. — Львів, 1996. — С.105-109.

Хоменкове теп. Липоводолинського району Сумської обл. Пішов з життя Онацький Никанор Харитонович (народився 28 грудня 1874р. — український живописець і поет. До числа основних живописних творів майстра належать: «Місячна ніч» (1908), «Перед грозою» (1914), «Біля прядки», «Колодязь» (обидві 1915), «Осінній клен» (1919), «Бузок» (1935), «На пасіці» (1937). У 19061932 рр. Викладав креслення в різних навчальних закладах Лебедина і Сум. Поезії О. Друкувалися в альманахах і збірках «Терновий вінок», «З неволі» (обидва — 1908).
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К. : Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.450

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

До кінця липня відділи Української народної міліції були створені у Львові, Луцьку, Рівному, Ярові, Житомирі, Кам’янці-Подільському, Дрогобичі, Бориславі, Дубно, Самборі, Костополі, Сарнах, Козовій, Золочеві, Бережанах, Підгайцях, Коломиї, Раві-Руській, Городку, Оброшині, Радехові, Вербі, Косові, Теребовлі, Вишнівці, Збаражі, Берестечку, Фастові та інших містах і селах Західної та Правобережної України.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 230.

В Україні велося формування 2 корпусів (у Харкові та Дніпропетровську) і 8 дивізій народного ополчення (у Ворошиловграді, Сталінській і Сумській областях, в Кременчуці і Кіровограді).
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий ист. справочник. – М., 1990. — С. 44.

На початок місяця в 16 областях республіки діяло 657 винищувальних батальйонів, у яких налічувалося 158 704 бійці.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. Пер. с укр. яз. Изд. доп. и дораб. – Т.1. - К., 1975 – С .92.

На Поліссі почали активно діяти озброєні групи на чолі з отаманом Т. Бульбою-Боровцем. Вони спромоглися вибити радянські війська з великої території в районі Олевська, заволодіти містом і створити “Олевську республіку”.
Лисенко О.Є. Вронська Т.В. терористична тактика в діяльності ОУН та УПА // Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ- ХХ століття. Історичні н

Зарештовано ряд вчених та співробітників АН УРСР. У Києві заарештований академік К.Студинський, у Звенігородці - А.Кримський, обидва загинули у сталінських таборах. Серед заарештованих у цей час були – Л.Старицька-Черняхівська, О.Стешенко, І.Черкаський, А.Ярошевич.
Полонська-Василенко Н.Д. Українська Академія Наук. (Нарис історії). – К., 1993. — С. 62-63.

У Луцьку зондеркомандою 4а розстріляно 1160 євреїв – жителів міста.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 29.

Розпочалися бої військ Південного фронту проти румунських дивізій, які форсували р. Прут і почали наступ на Бельці.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий ист. справочник. – М., 1990. — С. 36.

На нараді партійного активу в Кремлі було оголошене рішення ЦК ВКП(б) про створення в країні на добровільних засадах народного ополчення.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. — С. 28.

Радянські війська залишили з боями обласний центр України м. Станіслав, а також районні центри Вигода, Войнилів, Галич, Гвоздець, Городенка, Долина, Жовтень, Калуш, Коршів, Обертин, Тисмениця, Товмач Станіславської області; Ківерці Волинської області; Ємільчине Житомирської області; Заболотці, Золочів, Підкамінь Львівської області; Деражне Ровенської області; Буданів і Великі Бірки Тернопільської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963 – С. 369-442.

Опублікована постанова РНК СРСР “Про загальну обов’язкову підготовку населення до протиповітряної оборони”.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941 - 1945: Документы и материалы. - В 3-х т. – Т.1. — К., 1980. — С. 24-25.

Націоналістичні повстанці зайняли Коломию Станіславської області.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 188.

У Бродах Львівської області районний провід ОУН (б) видав наказ № 1, в якому повідомлялося, що “владу в краї перебрала Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери”. Наголошувалося, що всі громадяни міста і району мають дотримуватися порядку й повернутися на свої попередні місця праці.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 13.

Президія Верховної Ради СРСР ухвалила постанову “Про скасування щорічних чергових відпусток і введення понаднормових робіт”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. - С. 29.

ЦК ВКП(б) ухвалив рішення про перебазування до Магнітогорська броньового стану Маріупольського заводу ім. Ілліча.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т.- Т.1. — К., 1980. — С. 265.

РНК СРСР ухвалила постанову “Про звільнення від плати за навчання дітей рядового і молодшого начальницького складу Червоної армії і Військово-Морського Флоту”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. — С. 28.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.