Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Липень 1929

Луганськ, м. Колектив паровозо будівельного заводу виступив з ініціативою виконати п’ятирічку за чотири роки.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

17 липня 1929 (середа)

Харків, м. Секретаріат ВУЦВК “на чисельні прохання трудящих” затвердив рішення міської ради про закриття Каплунівської церкви і передачі її будівлі для організації культурно-освітньої установи.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —17 липня.

17 липня 1929 (середа)

Харків, м. Колегія НКО УСРР ухвалила рішення затвердити результати виборів 34 академіків Всеукраїнської академії наук, у тому числі Ігнатовського, М.Слабченка, М.Яворницького, Т.Возняка, Колессу, Я.Купала, П.Тичину, Щурата, Гольдмана, Кравчука, В.Задонського, Орлова, Палладіна, Любименка, Третякова, Холодного, Богомольця, Вавилова, Леонтовича, Сапегіна, Соколовського, Опокова, Різниченка, Рудницького, Динника, Патона, Проскуру, Семковського, Скрипника, Юринця.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —17 липня.

17 липня 1929 (середа)

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову „Про гарнцевий збір”. Встановлювався порядок обов’язкової оплати „у натуральній формі” (гарнцевий збір) за помол зерна та за переробку його у крупу, а також за переробку маслонасіння усіма млинами, мукомольно-круп’яними, круп’яними і маслоробними підприємствами.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 47. —Ст.409.

Липень, 17 1932 (неділя)

Доповідна записка начальника Вінницького обласного відділу ДПУ В. Левоцького секретареві Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву про масові подання колгоспниками заяв щодо виходу з колгоспів. Повідомлялося, що за далеко не повними даними, по 48 районах області селянами подано 12 705 заяв про вихід із колгоспів, що становить 8 % колективізованих господарств цих районів
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1940 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 319.

Липень, 17 1932 (неділя)

Село Нове Місто, Монастирищинський район. Прокуратурою Вінницької області порушено карну справу про випадок людоїдства: голодуючі батьки з’їли двох дітей – хлопців 2-х та 9-ти років. Дільничному прокурору запропоновано притягнути до судової відповідальності разом із людоїдами й керівників села за байдуже ставлення до голодуючої сім’ї
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 210–211.

Липень, 17 1933 (понеділок)

Постанова бюро Арбузинського КП(б)У Одеської області про роботу правління колгоспу «Жовтнева революція» Костянтинівської сільради, яка була спрямована на зрив та дискредитацію хлібоздачі. Зауважено, що члени управи колгоспу Богородицький, Мар’янов і Малиш роздали колгоспникам на трудодні без відома МТС, цим вони порушили закон про те, що 90 % з намолоченого мало негайно завозитися до елеваторів на хлібоздачу і лише 10 % залишатися в колгоспі на внутрішні потреби для оплати на трудодні та на фураж. Прокуратурі доручено негайно розглянути справу, щоб притягти винних до відповідальності. Ухвалено надрукувати постанову в пресі, щоб запобігти аналогічним випадкам в інших колгоспах
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 542.

1939

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

1939

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

1939

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

1939

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

1939 1939

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

1939 1939

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

1939 1939

Дніпропетровськ. Створено Інститут чорної металургії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Київ. На базі Гідробіологічної станції АН УРСР створено Інститут гідробіології АН УРСР. Створення Інституту органічної хімії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Полтава. Створено Державний музей Панаса Мирного.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

В Сумах створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.