Інститут історії України Національна академія наук України

Великі Сорочинці, с. на Полтавщині. Відкрито Літературно-меморіальний музей М.Гоголя.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Київ, м. Засновано державний заповідник “Кирилівська церква”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про порядок кредитування середянських господарств при збуті сільськогосподарських машин і знарядь”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 20. —Ст.178.

Москва, м. У квітні – травні затверджено перший п’ятирічний план розвитку народного господарства.
Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. – К., 1993. —С.112.

Москва, м. У відділі місцевих істпартів Інститута В.І.Леніна відбулася нарада з завідувачами Ленінгаградським, Українським та Білоруським істпартами. Учасники виробили проект положення про організацію науково-дослідних інститутів по історії партії (замість істпартів).
Пролетарская ревоюция. – 1929. —№ 7. —С.208;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. —М., 1971. —С.129-130.

Москва, м. В Комуністичній академії відбулася ІІ Всесоюзна конференція марксо-ленінських науково-дослідних установ. Учасники підбили підсумки роботи науково-дослідних установ країни, обговорили питання, пов’язані з перспективами розвитку суспільних наук, заслухали доповіді: про роботу Інституту В.І.Леніна, Комуністичної академії, Ленінградського науково-дослідного інституту марксизму-ленінізму, Українського інституту марксизму-ленінізму і кафедр марксизма-ленінізма при Українській академії наук та ін.
Вестник Комакадемии. – 1929. —Кн.32. —С.198-250;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. —М., 1971. —С.130.

УСРР. У квітні-травні в республіці перебував І.Крип’якевич. Львівський науковець, зокрема, відвідав у Харкові Географічний інститут, де залишив велику карту держави Б.Хмельницького.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939). – К., 2004. —С.244.

Харків, м. Сесія ВУЦВК ухвалила постанову про організацію зразкової дитячої колонії ім. Г.І.Петровського на території Харківщини.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 20 квітня.

Харків, м. Окружна комісія українізації завершила обстеження стану українізації на транспорті й визнала його незадовільним. Результати перевірки засвідчили, що 350 контролерів і кондукторів не володіють українською мовою. Усі працівники попереджені про можливість звільнення з роботи.
Комуніст. – 1929. — 20 квітня.

Керч, м. В урочистій обстановці розпочала роботу перша велика “американського типу” домна на Керченському заводі, на будівництво якої було витрачено щонайменше 5 млн. руб. До кінця 1929 р. нова домна мала виплавити близько 100 тис. тонн чавуну.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 19 квітня.

Харків, м. 20-22 квітня у столиці УСРР перебувала делегація у складі обер-президента Східної Прусії доктора Зіра, обер-бургомистра м. Кенігсберга, докторів Ломейера, Хеймана, Бекера, Лемана, Літена та ін. Зарубіжні гості, що прибули в Україну для налагодження тісних економічних і культурних зв’язків, мали зустріч з Уповноваженим Наркомату закордонних справ СРСР при уряді УСРР, який розповів про досягнення радянської України, відвідали Товариство культурних зв’язків із зарубіжними країнами, де на їх честь було влаштовано банкет. Делегація також відвідала Наркомати земельних справ, торгівлі, низку культурних організацій.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 23 квітня.

Розпорядження ВУЦВК прокуратурі й райвиконкому про припинення утиску одноосібників у с. Трифонівка Великоолександрівського району на Одещині. Зауважувалося, що місцева влада незаконно позбавила одноосібників можливості зібрати врожай, відібрала коней, реманент, насіння та хліб, залишила без засобів до існування 40 родин
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 453.

Лист секретаря Шаргородського райкому КП(б)У Беліхіна секретареві Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву про голодування населення району. Повідомляв про брак у районі запасів продовольства
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1924 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 267.

Скарга селянина Г. Базаля-Савченка до голови ВУЦВК Г. Петровського про незаконну реквізицію хліба, майна та голод у с. Свердликове на Уманщині. Повідомлялося, що, незважаючи на стан селянина, сільська влада позбавила його корови та коня, забрала до фонду сільськогосподарського податку весь хліб. Висловлювалася пропозиція надіслати у Свердликівський колгосп комісію для з’ясування наслідків реквізиції майна селян місцевою владою, що призвели до загибелі коней та зриву посівної кампанії, а також для притягнення до судової відповідальності керівників, винних у вказаних злочинах
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 453.

У «Спецдовідці ДПУ України про “масові волинки” в Пулинському і Володарському районах Київської області» повiдомлялося, що в колонії Сорочини національного німецького Пулинського району Київської області група озброєних селян з’явилася на квартиру секретаря місцевого партосередку і зі словами: «Тепер вже немає вашої влади» забрала частину речей родини секретаря, партійні документи та його зброю
Советская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД. 1918–1939: Документы и материалы: В 4 т. – М., 2005. – Т. 3. 1930–1934; Кн. 2. 1932–1934. – С. 100.