Інститут історії України Національна академія наук України

Ходорівський район Львівської області. Створено підпільну т.з. “Ходорівську групу”, яка ставила своєю метою боротьбу за державну незалежність України.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 404.

У Донецькій, Станіславській, Львівській областях створено підпільну “Українську загальнонародну організацію”, перейменовану з часом в “Український національний фронт”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.409.

м. Львів. Львівським обкомом КПУ спільно з органами КДБ проведено ряд заходів по компрометації місцевої іудейської общини, що призвело до зняття її з державної реєстрації.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.545.

м. Херсон. Виникла нелегальна організація “Вісник свободи України”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.550.

Київ, Одеса, Харків та інші міста. Поширювалися листівки від імені підпільної організації “Демократичний союз соціалістів”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.554.

Голова КДБ при Раді міністрів УРСР В.Нікітченко інформував ЦК КПУ про розповсюдження серед молоді неопублікованих творів поета В.Симоненка.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С.421.

Центральний комітет КПУ і Рада міністрів УРСР розглянули питання про підсумки соціалістичного змагання областей і районів за збільшення виробництва і заготівель м’яса, молока та інших продуктів тваринництва у 1966 році.
Радянська Україна. — 1967.— 14 лютого.

м. Львів. Правозахисник В. Чорновіл завершив укладання збірника “Лихо з розуму”, в якому висвітлювалась доля українських політв’язнів Богдана Гориня, Михайла Масютки, Ярослава Менкуш, Валентина Мороза.
Верстюк В. Ф., Дзюба О. М., Репринцев В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К.,1995.— С.559.

У Києві та інших населених пунктах Української РСР розповсюджено листівки з критикою внутрішньої і зовнішньої політики КПРС, протестом проти вторгнення радянських військ у Чехословаччину.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). — К., 2000. — С.448.

Західна Україна. Відбулася друга масова політична «чистка». Виселенню підлягали члени сімей репресованих «антирадянських елементів», у тому числі офіцерів, урядників, поліцейських, фабрикантів, поміщиків, членів політичних партій і громадських організацій і т.д. У ході цієї операції було депортовано майже 10, 5 тис. сімей, або близько 32, 1 тис. осіб (2,3 тис. із різних причин уникнули виселення). Більшість депортованих становили поляки (24 тис. осіб), українці (6,3 тис. осіб) та євреї (1.3 тис. осіб). Сім’ї репресованих виселили на 10 років до Казахської РСР.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Німецька адміністрація м. Белзу рамках проведення антиєврейських акцій — «звільнення міста від єврейської присутності» — зібрала колону євреїв у 1,5 тис. осіб і швидким пішим маршем перегнали їх через кордон у Сокалі на радянську територію. Радянська військова адміністрація спочатку надала примусовим біженцям допомогу, проте через кілька тижнів депортували всіх до єдиного на спецпоселення.
Романів О.,Федущак І. Західноукраїнська трагедія 1941. — Львів-Нью Йорк, 2002.– С.4344.

Західна Україна. У постанові Дрогобичського обкому партії зазначалося, що в області понад три тисячі ворожих елементів пробралося на відповідальні посади у промислові підприємства, кооперативи, торговельні та інші організації. Перед партійними організаціями та відділами НКВС на місцях ставилося завдання вести з ними рішучу боротьбу. На першій обласній партконференції Львівщини наводились дані, що обком КП(б)У, маючи факти про «засміченість» установ і підприємств класово ворожими елементами, розробив заходи щодо проведення їх чистки. За неповними даними, станом на 15 квітня 1940 р. з установ і підприємств Львова і області було звільнено 13 847 осіб, із навчальних закладів 1820. Подібна чистка звільнення з роботи і наступні арешти тривали в усіх західних областях УРСР.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ-ХХст. Історичні нариси / Д.В.Архієрейський, О.Г.Бажан, Т.В.Бикова та ін. Відпов. ред. ВА.Смолій. К: На

м. Маргілан (Узбецька РСР). Органами КДБ Узбекистану за розповсюдження листівок заарештовані неповнолітні Б.Умеров та Е.Сулейманов.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

м. Київ. Відбувся пленум ЦК КПУ, на якому розглядалися питання про стан і завдання дальшого поліпшення соціально-культурного і побутового обслуговування населення республіки; про завдання партійних організацій, радянських і господарських органів республіки з підготовки і забезпечення організованого проведення зимівлі худоби; про підготовку до ХХV з’їзду КПРС. В обговорених питаннях пленум прийняв відповідні постанови, у яких перед комітетами партії, виконкомами рад, міністерствами і відомствами УРСР ставилося завдання комплексно розвивати соціально-культурне і побутове обслуговування населення в містах і сільській місцевості; створювати необхідні умови на всіх підприємствах, будовах, колгоспах і радгоспах, організаціях і установах; виконувати плани з будівництва житла, шкіл, лікарень, дитячих дошкільних закладів, магазинів, їдалень; поліпшити асортимент і якість товарів споживання; підвищити вимогливість до господарських керівників за створення необхідних умов для зростання професійної майстерності працівників; організовано провести зимівлю худоби з тим, щоб забезпечити необхідний рівень виробництва і заготівель м’яса, молока та іншої тваринницької продукції у кінці 1975 р. і в 1976 р. Найважливішою складовою підготовки до ХХV з’їзду КПРС і ХХV з’їзду КПУ мали стати звітно-виборні збори партійних організацій республіки і наступні партконференції, на яких потрібно було обговорити звіти виборних парторганів та виробити шляхи дальшого поліпшення роботи на всіх ділянках господарсько-культурного будівництва, ланках управління і у справі комуністичного виховання трудящих.
Правда Украины. – 1975. – 30 сентября - 3 октября.

м. Київ. Проведена нарада керівних і оперативних працівників УКДБ Кримської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Донецької областей. Розглядалося питання про підвищення ефективності заходів з нейтралізації активу кримськотатарського руху.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

Відбувся пленум Центрального комітету Комуністичної партії України. Пленум розглянув питання “Про хід виконання рішень ХХV з’їзду КПРС і XXV з’їзду КПУ по поліпшенню торгівельного, комунально-побутового і соціально-культурного обслуговування населення республіки”. З доповіддю виступив член політбюро ЦК КПУ голова Ради міністрів УРСР О. Ляшко. На пленумі виступив член політбюро ЦК КПРС, перший секретар ЦК КПУ В. Щербицький. Пленум увільнив В. Маланчука від обов’язків кандидата в члени політбюро і секретаря ЦК КПУ у зв’язку з переходом на іншу роботу та обрав кандидатом у члени політбюро і секретарем ЦК КПУ О. Капта. Пленум прийняв постанову, в якій зазначалось, що за минулі три роки промислове виробництво в республіці збільшилось на 15,2%. Введено в дію 1200 виробничих об’єктів і комплексів. Національний доход збільшився на 14,3%. Реальні доходи на душу населення зросли на 11,9%. Заробітна середньомісячна плата робітників і службовців збільшилась на 9,4%, колгоспників на 23,8%.
Радянська Україна. – 1979. – 27 квітня.

До січня 1981 р. в Київському відділі віз і реєстрацій (ВВІР) давали не більше 10 дозволів на еміграцію щомісяця, а в лютому–березні цей відділ практично не працював. Постійно розганяли євреїв, які збиралися в традиційних місцях у Києві – біля синагоги і ВВІРу на бульварі Шевченка.
Вісник репресій в Україні. – Нью-Йорк, 1981. – Вип.3. – С.8.

На Волині засудили до смертної кари колишніх членів ОУН або вояків УПА: Миколу Дуфанця, Артема Бубелу та Пилипа Рибачка. Вирок було виконано восени цього ж року.
Вісник репресій в Україні. – Нью-Йорк, 1982. – Вип.4. – С.3.

З Галиною Мельник, дружиною доведеного до самогубства історика Михайла Мельника, працівники КДБ провели кілька бесід про її “неблагонадійні” знайомства.
Вісник репресій в Україні. – Нью-Йорк, 1981. – Вип.5. – С.15.

Житомир. Кардинал Вайводс доручив житомирському ксьондзу Я. Пурвінському здійснювати керівництво римо-католицькими парафіями України та Молдавії, що викликало рішучу протидію Ради в справах релігій при Раді міністрів Української РСР.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С.526.