Інститут історії України Національна академія наук України

Постанова ЦК КПУ і Ради міністрів Української РСР “Про присудження Державних премій Української РСР імені Т.Г.Шевченка в галузі літератури, журналісти, мистецтва і архітектури 1983 року”. Премії були присуджені: В галузі літератури – Олійнику Б. за збірки поезій “Сива ластівка”, “У дзеркалі слова”, “Думка про місто”. В галузі образотворчого мистецтва – Бойку В., Ліпатову Р. (керівникам авторської групи), Кузнєцову Г., Матвєєву Є., Новикову Ю., Шевченку М. (художникам), Зубцю А. (складачеві), Хоменку М. (друкареві) за впровадження нових принципів конструювання, оформлення та поліграфічного виконання творів класиків марксизму-ленінізму та видатних діячів комуністичного і робітничого руху (К. Маркса “Капітал”, “Громадянська війна у Франції”; Г. Димитров “І все-таки вона крутиться!..”); Свиді В. за горельєф “В сім’ї єдиній”. В галузі музики – Колессі М. за хорову сюїту “Лемківське весілля” (друга редакція), збірник “Обробки українських народних пісень”. В галузі театрального мистецтва – Рєзникову М. (режисерові-постановнику), Добровольському В., Мажузі Ю., Пазенку А., Смоляровій О., Решетникову (Решетченку) А., Рушковському М., Яремчук Л. (акторам) за створення образу радянського сучасника у виставах “Предел спокойствия”, “Кафедра”, “Тема с вариациями” у Київському державному ордена Трудового Червоного Прапора академічному російському драматичному театрі імені Лесі Українки. У галузі концертно-виконавської діяльності – Державній ордена Трудового Червоного Прапора заслуженій капелі бандуристів УРСР за концертні програми останніх років. В галузі архітектури – Бутенку М., Стрельцову В. (керівникам робіт), Антонову А., Луценку М., Молівєрову О., Підвезку А., Ратушному Г. (архітекторам) за забудову і благоустрій центру м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області. За кращий твір літератури і мистецтва для дітей та юнацтва – Якутовичу Г. за ілюстрації до книжок “Повість минулих літ”, “Слово про Ігорів похід”, “Карби. Чічка. Злодія зловили” М. Черемшини, “Козак Голота” М.
Радянська Україна. – 1983. – 8 березня.

Відбулося спільне засідання комісій Верховної Ради УРСР з освіти і науки, у справах молоді. Розглядалося питання про патріотичне та інтернаціональне виховання студентської молоді у вищих навчальних закладах Мінвузу УРСР. Затверджені рекомендації комісій, спрямовані на усунення недоліків, дальше вдосконалення і активізацію виховної роботи у вузах республіки, створення необхідних умов для поліпшення організації навчально-виховного процесу.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – №13. – С.358.

У м. Київ відкрилася виставка творів народного художника СРСР Анатолія Петрицького, на якій було представлено понад 200 творів.
Радянська Україна. – 1985. – 1 березня.

У США відзначалося організація і 20-ліття діяльності Українського історичного товариства, яке продовжує кращі традиції української історіографії з рідних земель і гідно репрезентує українську історичну науку на міжнародному рівні. Серед активних дописувачів – Орест Субтельний, Павло Юзик, Олександр Баран, Богдан Винар та інші.
Новий шлях. – Торонто. – 1985. – Ч.16. – 20 квітня.

У Нью-Йорку опублікована книга одного з провідних західних радянологів Роберта Конквеста “The Нarvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror-Famine” (“Жнива скорботи”. Радянська колективізація і голодомор”), яка показала світові правду про голодомор 1932-1933 років ще тоді, коли не тільки в Радянському Союзі, а й у багатьох країнах Заходу не визнавався навіть самий факт голодомору. Ця праця стала важливим джерелом для світової історії ХХ ст. На основі ґрунтовних досліджень автор показав причини і наслідки жахливої трагедії, узагальнив наукові матеріали, а також спогади сучасників. 1994 р. Р.Конквест за працю „Жнива скорботи” був удостоєний Державної премії України ім. Т.Шевченка.
Сучасність (Мюнхен). – 1988. - № 1. – С.123-126; Шевченківські лауреати. 1962-2001. – К., 2001. – С.255-256.

Москва. Проведення Днів УРСР, які були присвячені 70-річчю Жовтневої революції.
Радянська Україна. – 1987. – 22, 27 жовтня.

Москва. Повідомлялось, що у Центральному будинку літератури відбувся вечір, присвячений 175-річчю від дня народження видатного українського письменника і громадсько-культурного діяча, речника національного відродження на західноукраїнських землях М.Шашкевича і 150-річчю альманаху “Русалка Дністровая” (1837 р.), виданій у Західній Україні, яка відіграла значну роль в історії всієї української літератури.
Вісті з України. – 1987. – № 9, лютий.

З великим успіхом після 15-річної перерви в США пройшли гастролі Державного заслуженого академічного ансамблю танцю УРСР імені П.Вірського.
Радянська Україна. – 1988. – 2 березня; Вісті з України. – 1988. - №№ 6,8, лютий.

Постанова ЦК Компартії України і Ради міністрів УРСР про присудження Державних премій УРСР імені Т.Шевченка в галузі літератури, журналістики, мистецтва і архітектури 1988 року. У галузі літератури: В.Шевчуку – за роман-триптих “Три листки за вікном”. У галузі теорії та історії літератури: І.Дзеверіну – керівникові роботи, М.Бернштейну, Н.Вишневській, Б.Деркачу, О.Засенку, О.Мишаничу, Ф.Погребеннику, М.Яценку – науковим редакторам та упорядникам – за розробку наукових принципів, упорядкування, підготовку текстів зібрання творів І.Франка у п’ятдесяти томах та коментарі. У галузі образотворчого мистецтва: М.Стороженку – за ілюстрації до книжок “Фата Моргана”, “Іванко та Чугайстер” М.Коцюбинського, “Серед степів”. День на пастівнику” Панаса Мирного, “Сонети” І.Франка”, “Українські народні казки”, “Болгарські народні казки”. У галузі оперного мистецтва і концертно-виконавської діяльності: Н.Матвієнко – за концертно-виконавську діяльність 1985-1987 років. М.Стеф’юк – за створення головних партій в операх “Царева наречена” М.Римського-Корсакова, “Ріголетто” й “Травіатта” Дж.Верді, “Ярослав Мудрий” Г.Майбороди і концертно-виконавську діяльність 1985-1987 років. У галузі кінематографії: І.Миколайчуку – кіноакторові, режисерові-постановникові, кінодраматургові (посмертно) – за створення різнопланових національних образів у фільмах “Сон”, “Тіні забутих предків”, “Бур’ян”, “Комісари”, “Білий птах з чорною ознакою”, “Вавілон ХХ”, “Така пізня, така тепла осінь”. За кращий твір літератури і мистецтва для дітей та юнацтва: В.Дахну – режисерові-постановникові, Е.Киричу – художникові-постановникові, А.Гаврилову – кінооператорові – за цикл мультиплікаційних фільмів про пригоди запорозьких козаків, створений на Київській кіностудії науково-популярних фільмів.
Зібрання постанов уряду УРСР. – К., 1988. - № 3. – С.3-4.

Київ. Повідомлялось про створення Товариства єврейської культури.
Радянська Україна. – 1989. – 1 березня.

Київ. Відкриття свята рідної мови, присвячене 175-річчю від дня народження Т.Шевченка.
Радянська Україна. – 1989. – 3 березня.

У багатьох містах і населених пунктах України, в СРСР, за кордоном відбулися святкування з нагоди 175-річчя від дня народження Т.Шевченка. На земній кулі встановлено понад 300 пам’ятників українському поету, в тому числі у Франції, Канаді, США та багатьох інших країнах.
Літературна Україна. - 1989. –16 березня, 6 квітня; Культура і життя. – 1989. – 26 березня, 28 травня.

З нагоди 175-річчя від дня народження Т.Шевченка чоловічий хор “Журавлі” (створений 1971 р. у рамках Українського суспільно-культурного товариства у Польщі), який вперше відвідав Україну, з успіхом виступив у Львові, Рівному, Чернігові, Києві і Каневі.
Культура і життя. – 1989. – 12 березня;Вісті з України. – 1989. - №№ 13,14,15.

У Києві був виданий збірник статей і документів “Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів” – перше офіційне видання в Україні, де йшла мова про голод 1932-1933 рр., згадування якого десятиріччями переслідувалось як антирадянська пропаганда.
Радянська Україна. – 1990. – 13 грудня.

Сімферополь. Повідомлялось про створення Координаційного центру відродження кримськотатарської культури і науки.
Кримська правда. – 1990. –1 березня.

Державні премії УРСР в галузі літератури, журналістики і мистецтва 1991 р. присуджені: в галузі літератури - В.Стусу за збірку поезій "Дорога болю" (посмертно); в галузі публіцистики і журналістики - І.Дзюбі за серію публіцистичних виступів "Бо то не просто мова, звуки...", статті "Україна і світ", "Чи усвідомлюємо національну культуру як цілісність?"; у галузі кінематографу - режисеру-постановнику С.Параджанову за художній фільм "Тіні забутих предків".
Голос України. - 1991. - 12 березня.

У Київському державному академічному українському драматичному театрі ім. І.Франка відбулась прем'єра першої української рок-опери "Біла ворона". Автори: поет-пісняр Ю.Рибчинський, композитор Г.Татарченко, режисер-постановник - народний артист СРСР, Лауреат Державних премій СРСР і УРСР ім. Т.Шевченка - С.Данченко.
Літературна Україна. - 1991. - 23 березня.

У Тернополі відбувся Міжнародний фестиваль української пісні "Золоті трембіти".
Литвин В.М. Україна: хроніка поступу (1991 - 2001), - К., 2001. - С. 95.

Всеукраїнське свято з нагоди 180 річчя від дня народження М.Вербицького - автора Державного гімну України "Ще не вмерла Україна" відбулося у Львівській області у м. Яворів .
Урядовий кур’єр. - 1995. - 11 березня.

Відбулася нарада з питань ядерної енергетики за участю Президента України Л.Кучми.
Урядовий кур’єр. - 1996. -8 жовтня.