Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Створено науковий Інститут української мови ВУАН. Директор – А. Кримський.
История Академии наук Украинской ССР. К, 1979. – С. 669.

Харків. Наркомос УСРР оголосив конкурс на одноактну виставу “Геть неписьменність!”
Пролетарий, Харьков, 1921, 5 декабря.

Київ. Спільне засідання УАН обрало професора Є. Вотчила на дійсного академіка на кафедру сільськогосподарської біології.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 478.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Харків. Відбулася нарада завідувачів губернськими відділами професійної освіти. Порядок денний: виступи з місць; становище професійної освіти в УСРР та її перспективи; про органи й методи управління професійної освітою; про постачання та фінансування; про загальноосвітню школу; про зв’язок професійної освіти з соціальним вихованням; про школи та будинки робітничої молоді; пролетаризація школи; про підготовку наукових працівників і викладачів вузів; про методи роботи; про позашкільну професійну освіту.
Путь просвещения, Харьков, 1922, № 7-8, С. 205.

Ізюм Харківської губернії. Відкрито сільськогосподарську професійну школу. Пролетарская
Правда, Киев, 1922, 14 октября.

Київ. У другому театрі УСРР ім. В. Леніна відбулася прем’єра вистави “Юлій Цезар” В. Шекспіра.
Бернацька Р.П., Бурмистренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру. (Хроніка). Театральна культура: Наук. міжвід. щорічник. 1964. – К., 1966

Київ. У Державному народному театрі розпочалися гастролі П. Саксаганського. У репертуарі: “Наталка Полтавка” І. Котляревського, “Запорожець за Дунаєм” С. Гулака-Артемовського, “Чорноморці”, “Зимовий вечір”, “Сорочинський ярмарок” М. Старицького, “Суєта” І. Карпенко-Карого.
Бернацька Р.П., Бурмистренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру. (Хроніка). Театральна культура: Наук. міжвід. щорічник. 1964. – К., 1966

Харків. Відкрито Геодезичний землевпорядкувальний інститут для підготовки фахівців землевпорядників.
Пролетарий, Харьков, 1922, 2 декабря.

Харків. У приміщенні народного дому виставою “Смерть Іоанна Грозного” О.К. Толстого відкрито районний Червонозаводський руський драматичний театр. Художній керівник – Р. Унгерт.
Бернацька Р.П., Бурмистренко С.Л. 50 років Українського драматичного театру (Хроніка). Театральна культура: Наук. міжвід. щорічник. 1964. – К., 1966.

Художник декоратор М. Драк оформив декорації до вистави Лопе де Вега “Фуанта Овехуна” в Українському драматичному театрі ім. І. Франка.
Історія Українського мистецтва. 1917-1941. – Т. 5. – К., 1967. – С. 163.

Київ. На базі Головної книжної палати створено Український науково-дослідний інститут книгознавства (УНДІК). Складався з секцій: історії книги, соціології і економіки книги, мистецтва і технології книги (за часи книжкового виробництва). Мета інституту – досліджування питань книгознавства, підготовка бібліографічних покажчиків по матеріалам друку УСРР.
Киев: Энциклопедич. Словарь. – С. 266.

Харків. Створено Гідрологічний підвідділ науково-дослідного відділу Наркомзему УСРР. Підвідділ займався вивчення підземних вод України і керував гідрологічними роботами Наркомзему УСРР.
Наука на Украине. – Харьков, 1922. – № 4. – С. 362.

Катеринослав. При Гірничому інституті створено науково-дослідну кафедру електронної хімії.
Історія Академії наук Української РСР. –К., 1979. – С. 624.

Харків. Створено Науково-дослідний інститут історії української культури. Керівник – академік ВУАН Д. Багалій.
Українська радянська енциклопедія. – Т. 4. –К. 1980. – С. 351.

Харків. На базі вищої театральної школи створено Театр казки.
Українська радянська енциклопедія. – т. 12. – К., 1985. – С. 40.

М. Самокіш написав картину “Бій за прапор. Атака”.
Історія Українського мистецтва. 1917-1941. – Т. 5. – К., 1967. – С. 125.

Київ. На базі націоналізованих приватних зібрань відкрито картинну галерею.
Українська радянська енциклопедія. – Т. 8. –К. 1981. – С. 42.

Одеса. Кінокомітет зняв фільм “Історія Першого травня, або три Інтернаціонали” (режисер – С. Ценін, оператор – А. Станке). Всеукраїнське кіно-фото управління зняло фільм “Шведьський сірник”, або дворянське болото” за однойменним твором А. Чехова (сценарій – М. Салтикова та Б. Лоренцо, режисер – Л. Курбас, оператор – Є. Славинський, художник – І. Суворов).
Лопіенко І.С. Українське радянське мистецтво, 1917-1929. – К., 1959. – С. 131.

Київ. У складі видавниче-редакційної комісії УАН створено видавництво “Наукова думка”.
Історія Академії наук Української РСР. –К., 1979. – С. 670.