Інститут історії України Національна академія наук України

Софія. Пішов з життя Олексій Васильович Ганзен (народився 2 (14) лютого 1876 р. в Одесі) — російський живописецьмариніст, випускник Петербурзької Академії мистецтв (1903), автор творів «Море» (1898), «Загибель броненосця ПетроПавловськ» (1905), «Перед шквалом» (1909), Околиці Одеси» (1916), «Місячна ніч» (1919) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К. : Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.141-142.

Пішов з життя Мартинович Володимир (народився 1890) — український драматург. Мав середню освіту; автор драматичних творів: «Перелесник» (1922), «Ніч під св. Андрія» (1927), історичної п’єси «Довбуш» (1926); мелодрами — «Потерчук» (1925), «Міщани» (1928); комедії — «Весілля з приданим» (1923), «Сучасна Ксантипа» (1926), «Гріх молодості» (1927), «Тестамент» (1937); водевілі — «Досиджував посагу», «Трьох до вибору», «З там того світу» (всі — 1928).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. — К., 1997. — С.399.

Пішов з життя Іваницький Кароль Людвігович (народився 6 вересня 1870 р.) — український архітектор. У 1894 р. закінчив Львівський політехнічний інститут. До числа основних споруд, побудованих архітектором належать: будинок кадетського корпусу у Сумах (1898), житловий будинок на вул. Б.Хмельницького №32 у Києві (1912) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.270.

Косів (Івано-Франківська область). Пішов з життя Кошак Петро Григорович (народився 1864 р.) — український майстер кераміки. У 1897 р. закінчив Коломийську гончарну школу. Автор чисельних керамічних кахлів, плесканиць, ваз та скульптур.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.329.

Пішов з життя Гарін В.М. (Жебенєв Іван Миколайович) — старший майор держбезпеки, у ЧК з 1919 р., у 19261929 рр. — помічник і заступник начальника ОО НКВС УРСР, пізніше обіймав відповідальні чекістські посади в Сибірському краю, наПівнічному Кавказі.
Шаповал Ю., Золотарьов В. Всеволод Балицький: особа, час, оточення. — К., 2002. — С.378.

Пішов з життя Борін Б.Ю. — капітан держбезпеки, у ЧК з 1921 р., з жовтня 1930 р. — начальник Житомирського міськвідділу НКВС, з серпня 1933 — начальник Сумського міськвідділу НКВС, з вересня 1935 — начальниккомісар харківської школи НКВД.
Шаповал Ю., ЗолотарьовВ. Всеволод Балицький: особа, час, оточення. — К., 2002. — С.371.

Помер у таборі Бронєвой (Факторович) О.Й. — у ЧК з 1919 р., з квітня 1931 р. — заступник начальника ЕКУ НКВС УРСР, з травня 1933 —перший заступник начальника Харківського облвідділу НКВС, зсерпня 1933 — начальник відділу кадрів НКВС УРСР. Заарештований 22квітня 1938 р. засуджений 29 жовтня 1939 р. на п’ять років таборів.
Шаповал Ю., Золотарьов В. Всеволод Балицький: особа, час, оточення. — К.,2002. — С.372.

Народився В.Трефілов — уродженець Баку (Азербайджан, пішов з життя 2001 р.), відомий фізик, автор праць з металофізики, фізики міцності та пластичності металів і тугоплавких матеріалів, заслужений діяч науки і техніки України (1994), лауреат Державної премії СРСР (1988), двічі лауреат Державної премії України, автор більш як 700 публікацій, 7 монографій і 15 патентів.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. — Т.2. — К., 2002. — С.632.

У РСР. Журнал «Радянська музика» проінформував громадськість про відзначення 100-річчя з дня народження П.І.Чайковського: у Києві проведено великий цикл концертів, у Харківському будинку народної творчості — місячник, присвячений творчості композитора, Житомирський обласний будинок народної творчості влаштував серед учасників музикальних гуртків ряд лекцій, випустив лист з біографією П.Чайковського для ознайомлення аматорів самодіяльних мистецьких колективів, організовано виставку образотворчого мистецтва тощо.
Радянська музика. — 1940. — № 2. — С.6263; Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 — червень 1941. Збірник документів і матеріалів. — К., 1986. — С

Київ. До столиці України прибув заступник начальника Головпівнічноморшляху Герой Радянського Союзу П.П. Ширшов. Увечері він прочитав в приміщенні Київської міської ради лекцію «Про завоювання Арктики», а також виступив в окружному Будинку Червоної армії. Наступного дня мали відбутися його виступи в Київському державному університеті, Будинку вчених та Палаці піонерів і жовтенят.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 29 лютого.

Турья Пастка (Закарпатської області). Народився Мікловда Олександр Іванович — український графік, засл. діяч мистецтв України (1996). Автор ілюстрацій до книг: «Карби» М.Черемшини (1970), «Вогонь на обрії» М.Бровченко (1981), «Великий благовіст» М.Сиротюка (1983), «Борозно обрію» Я.Яроша (1987), «Україна. Декамерон» та ін., а також плакатів (до 175річчя від дня народження Т.Шевченко (1989), ексклібрісів.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.415.

Відень. Жук Ю. — син відомого українського громадського діяча А.Жука — написав листа українському політичному діячеві М.Антоновичу про міжнародне становище, неминучість розриву відносин між Німеччиною і СРСР та з надією на те, що більшість населення УРСР просякнута національними ідеалами. «Батько мій розказує, — писав Ю. Жук, — що ціла генерація українців між 3040 роками, яка виросла у большевії, отже не має поняття про Європу, це 100% українські націоналісти, неу партійному, але у національному розумінні. Целюди, партійці, комісари, старшини Червоної армії, з якими батько мав до роботи, які виховані різними Шумськими, Скрипниками тощо. Отже національна свідомість під більшовицькою доктриноюнезменшилась, а,навпаки, росте... Чи там є якісь організації, звичайно, не знати, але що є найголовнішим, є національна стихія, яка у відповідний момент виросте верх.» Автор висловив також поширену у емігрантському середовищі думку про те, що якби радянськофінська війна затяглася, то в СРСР могли статися такі події, як революція 19051907 рр. в Російській імперії, коли російська армія зазнала поразки у війні з Японією.
Українська політична еміграція 1919 — 1945: Документи і матеріали. — К.: Парламентське вид-во, 2008. — С.615-616.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

На дорозі Рівне-Славута, поблизу Милятина, загін УПА командира „Енея” (П. Олійник) зробив засідку на радянську штабну колону. Під час бою був важко поранений командувач 1-го Українського фронту генерал армії М. Ватутін. Тимчасовим командувачем фронту став маршал Г. Жуков.
Косик В. Україна і Німеччина у Другій Світовій війні. – Львів, 1993. – С. 423.

80-річчя з дня народження і 58-річчя лікарської, науково-педагогічної і громадської діяльності Героя соціалістичної праці, дійсного члена АН УРСР і Академії медичних наук СРСР, лауреата Сталінської премії, Заслуженого діяча науки, офтальмолога – Володимира Філатова.
Вісник АН УРСР. – 1955. – № 2. – С. 39-44.

Київ. Громадськість міста відзначила 70-річчя з дня народження і 40-річчя творчої діяльності соліста Київського академічного театру опери і балету ім. Т.Шевченка народного артиста УРСР – Михайла Роменського.
Радянська Україна. – 1958. – 15 лютого.

Указом президії Верховної Ради УРСР головою Ради міністрів УРСР призначений В.Щербицький, який змінив на цій посаді Н.Кальченка.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – №11. – С.393.

Президія Верховної Ради УРСР звільнила А.Кузьмича з посади голови Української ради народного господарства у зв’язку з переходом на іншу роботу. Іншим указом на цю посаду призначено заступника голови Ради міністрів УРСР П.Розенка.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – №11. – С.337.

Президія Верховної Ради УРСР призначила А.Кочубея заступником голови Ради міністрів УРСР, головою Державної планової комісії Ради міністрів УРСР.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – №11. – С.337.

м. Київ. Громадськість міста відзначила 70-річчя з дня народження письменника, журналіста і громадського діяча В.Еллана-Блакитного. Учасники вечора заслухали доповіді про його життєвий шлях та громадсько-політичну діяльність. Відбувся концерт.
Радянська Україна. – 1964. – 15 січня.