Інститут історії України Національна академія наук України

Крим. Пішов з життя Голландський Павло Іванович (народився 1868) – російський архітектор і педагог; працював у Києві (1898-1919), Криму (1919-1939); виконавець ряду проектів у Києві (особняк на вул. Л.Толстого № 7), Жіноча економічна школа на вул. Воровського № 20 (1902), Комерційне училище на вул. Ярославів Вал, 40 (1905-1907), будинок графа Уварова на вул. Липській № 16 (1912); за проектом Голландського у 1910-1911 споруджено палац Терещенка в с. Денишах (нині Житомирська область); виконавець проекту оформлення інтер’єрів Палацу піонерів у Сімферополі (1930-ті рр.).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.160.

Нью Йорк. Пішов з життя Покрас Самуїл Якович (народився 1897 у Києві) – естрадний піаніст та композитор, автор пісні „Червона армія – всіх сильніша” (1920), брат композиторів Дмитра і Данила Покрасів.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.481.

Львів. Народився Богачевський Юрій – український співак (бас-баритон). Навчався в музичних закладах Нью-Йорка, Рима, Відня, Зальцбурга; з 1959 виступав у „Нью-Йорк сіті опера”, „Монітор Рекордіні і Ко” (Нью-Йорк), виконавець творів українських композиторів, автор розвідки „Анна Ярославна – опера А.Рудницького” (1969).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.70.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Велике життя”. Сценарій П.Ніліна; режисер Л.Луков; оператор І.Шеккер; художник С.Зарицький; композитор М.Богословський; звукооператор Г.Григор’єв; текст пісень Б.Ласкіна; у ролях: Л.Масоха – Ляготін; Б.Андрєєв – Балун; П.Алейников – Ваня Курський; І.Пельтцер – Козодоєв; І.Новосельцев – секретар парткому Хадаров; С.Каюков – Усинін; Ю.Лавров – Кузьмін; М.Бернес – Пєтухов; В.Шершньова – Соня Осипова; Л.Карташова – дружина Козодоєва; В.Зайчиков – Іванов; В.Аркасов – Бугорков; Г.Любимов – Захаров; О.Чистяков – секретар райкому; М.Крючков – працівник НКВС.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Вершники”. Сценарій В.Павловського за однойменним романом Ю.Яновського; режисер І.Савченко; оператор В.Окулич; художник М.Симашкевич; композитор С.Потоцький; звукооператори А.Прахов, О.Бабій; текст пісень А.Малишка; в ролях: С.Шкурат – Недоля; Л.Свердлін – Губенко; П.Масоха – Іван Половець; М.Розін – Зяма; М.Троянівський – Мусій Половець; О.Кузьміна – Оксана; Г.Долгов – Бурковський; М.Братерський – Оверко Половець; М.Горлов – майор Пунцов; Г.Грайф – полковник Фельзен; В.Освенцимський – генерал Еммельсдорф; Л.Кміт – шахтар Вася; В.Аркасов – товариш із центра; Д.Капка – священник і партизан; Ю.Бантиш – лейтенант.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Винищувачі”. Сценарій Ф.Кнорре; режисери Е.Пенцлін, В.Кучвальський; оператор М.Топчій; повітряні зйомки О.Пищикові; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; художники М.Тряскін, М.Солоха; композитор М.Богословський; звукооператори П.Штро, М.Авраменко; текст пісень Є.Долматовського; в ролях: М.Бернес – лейтенант Кожухарів; В.Дашенько – лейтенант Мельников; Є.Голинчик – Варя; О.Загорський – професор; Є.Му зіль – бабуся; Є.Агєєв – майор Тучков; Ф.Селезньов – авіатехнік Яшин; Є.Черні – авіатехнік Барсуков; В.Журавльова – сестра Кожухарова; Є.Ліліна – мати Кожухарова; В.Уральський – батько Кожухарова.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Одеса. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Моряки”. Сценарій І.Зельцера; режисер В.Браун; оператори М.Каплан, С.Рило; художник М.Юферов; композитор Ю.Мілютін; звукооператори В.Кореньков, С.Соловйов; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; комбіновані зйомки Г.Айзенберга, В.Морозова; в ролях: В.Освенцимський – флагман другого рангу Бєляєв; С.Столяров – його син, командир підводного човна; М.Макаренко – комісар підводного човна Демченко; А.Аркадьєв – командир торпедного катера Свєтлов; О.Красно польський – воєн технік Штейн; С.Петров – капітан третього рангу Чоглоков; О.Єгорова, А.Максимова – льотчиці; С.Тимохін – дивізійний комісар Лобода; Ф.Блажевич – командуючий флотом; А.Сова – радянський матрос; М.Романов – командир німецького міноносця; М.Комісаров – командуючий німецьким флотом; В.Кузнєцов, К.Сорокін – матроси; Г.Плужник – командир лінкора.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Одеса. Кіностудією художніх фільмів знято фільм “Сімнадцятилітні”. Сценарій Ю.Шовкопляса, К.Ісаєва, М.Юдіна; режисер М.Бєлінський; оператор Я.Куліш; комбіновані зйомки М.Карюкова, Г.Айзенберга; художник А.Хурмузі; композитори Ю.Мейтус, В.Рибальченко; звукооператор І.Дуценко; в ролях Н.Гіцерот – Галя; В.Бала шов – Костя; В.Проклов – Стопка; Л.Пекур – Олька; Н.Фригін – Дмитро Савич; М.Іванкін – Григорій Максимович; П.Соболевський – командир.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Москва. Московською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Трактористи”. Сценарій Є.Помєщикова; режисер І.Пир’єв; оператор А.Гальперін; художник В.Каплуновський; композитори брати Покрас; звукооператор В.Лещев; текст пісень Б.Ласкіна; в ролях: М.Ладиніна – Мар’яна Бажан; М.Крючков – Клим Ярко; С.Каюков – Кирило Петрович; Б.Андрєєв – Назар; П.Алейников – Савка; О.Боровикові – Франя; В.Кончин – Харитона; Р.Дніпрова-Чайка – Марківна; П.Валеріанов – дід; А.Долінін – пожежник; П.Савін – танкіст; А.Кефчиян – танкіст-кавказець.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Московською кіностудією художніх фільмів “Мосфільм” і Київською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Шуми, городок”. Сценарій М.Шпиковського; режисер М.Садкович; оператор Г.Хімченко; художник О.Бобровников; композитор К.Корчмарьов; звукооператор Н.Комарова; автор пісень Б.Ласкін; в ролях: Н.Муратов – завідувач відділом винаходів Дятлов; Є.Мілютіна – дружина Дятлова; Г.Комолова – шофер міськради Галя; П.Алейников – винахідник Вася; Ю.Лавров – голова міськради; А.Дунайський – начальник пожежної охорони; Д.Капка – пожежник; О.Павленко – диригент; В.Лісовський – старший інженер; П.Репнін – Сидоров; В.Лепко – Семечкін; Е.Цесарська – Орина Тимофіївна; М.Висоцький – директор; В.Гомоляка – механік.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Ескадрилья № 5” (“Війна починається”). Сценарій Й.Прута; режисер А.Роом; оператори М.Топчій; О.Пищиков; художники О.Бобровников; М.Солоха; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; композитор К.Данькевич; звукооператори О.Бабій, М.Авраменко; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; в ролях: М.Гарін – майор Гришин; Б.Безгін – капітан Нестеров; О.Альтовська – Ольга, старший лейтенант; Ю.Шумський – командарм; А.Апсолон – начальник контррозвідки Горн; Л.Новиков – штурмфюрер Вексель; М.Братерський – полковник Оберст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У доручило Комісії у складі Неготова, Пожидаєва, Лисенка, Хоменка, Таценка подати до 25 січня 1939 р. проект заходів для святкуванню 23 лютого Дня РСЧА.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.55.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про поділ народного комісаріату важкої промисловості на шість наркоматів: паливної промисловості, електростанцій і електропромисловості, чорної металургії, кольорової металургії, хімічної промисловості, промисловості будівельних матеріалів. Наркомами призначено відповідно Л. Кагановича, М.Первухіна, Ф.Меркулова, О.Самохвалова, М.Денісова, Л.Сосніна.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 25 січня.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Президія Верховної Ради УРСР звільнила А.Кузьмича з посади голови Української ради народного господарства у зв’язку з переходом на іншу роботу. Іншим указом на цю посаду призначено заступника голови Ради міністрів УРСР П.Розенка.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – №11. – С.337.

Президія Верховної Ради УРСР призначила А.Кочубея заступником голови Ради міністрів УРСР, головою Державної планової комісії Ради міністрів УРСР.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – №11. – С.337.

Президія Верховної Ради СРСР нагородила письменника Н.Рибака орденом Трудового червоного прапора за заслуги в розвитку літератури та у зв’язку з 50-річчям з дня народження.
Радянська Україна. – 1963. – 24 січня.

м. Київ. Громадськість міста відзначила 70-річчя з дня народження письменника, журналіста і громадського діяча В.Еллана-Блакитного. Учасники вечора заслухали доповіді про його життєвий шлях та громадсько-політичну діяльність. Відбувся концерт.
Радянська Україна. – 1964. – 15 січня.

У Львові відбувся урочистий вечір, присвячений 100-річчю з дня народження народного артиста СРСР, композитора, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка, доктора мистецтвознавства, професора С. Людкевича. Указом президії Верховної Ради СРСР від 23 січня 1979р. композиторові С. Людкевичу присвоєно звання Героя Соціалістичної праці за видатні заслуги в розвитку музичного мистецтва і в зв’язку зі сторіччям від дня народження.
Вільна Україна. – 1979. – 24,26 січня.

Філадельфійський освітньо-науковий центр визнав Миколу Руденка - відомого правозахисника, засновника Української Гельсінської групи, поета, письменника, філософа - “українцем року” за непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу і його культури.
День. – 2004. – 6 квітня; Руденко Микола. Енергія прогресу (Нариси з фізичної економії) – К., 1998. – С.20.