"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

1940 1940

Пішов з життя Гарін В.М. (Жебенєв Іван Миколайович) — старший майор держбезпеки, у ЧК з 1919 р., у 19261929 рр. — помічник і заступник начальника ОО НКВС УРСР, пізніше обіймав відповідальні чекістські посади в Сибірському краю, наПівнічному Кавказі.
Шаповал Ю., Золотарьов В. Всеволод Балицький: особа, час, оточення. — К., 2002. — С.378.

1940 1940

Пішов з життя Борін Б.Ю. — капітан держбезпеки, у ЧК з 1921 р., з жовтня 1930 р. — начальник Житомирського міськвідділу НКВС, з серпня 1933 — начальник Сумського міськвідділу НКВС, з вересня 1935 — начальниккомісар харківської школи НКВД.
Шаповал Ю., ЗолотарьовВ. Всеволод Балицький: особа, час, оточення. — К., 2002. — С.371.

1940 1940

Помер у таборі Бронєвой (Факторович) О.Й. — у ЧК з 1919 р., з квітня 1931 р. — заступник начальника ЕКУ НКВС УРСР, з травня 1933 —перший заступник начальника Харківського облвідділу НКВС, зсерпня 1933 — начальник відділу кадрів НКВС УРСР. Заарештований 22квітня 1938 р. засуджений 29 жовтня 1939 р. на п’ять років таборів.
Шаповал Ю., Золотарьов В. Всеволод Балицький: особа, час, оточення. — К.,2002. — С.372.

1940 1940

Народився В.Трефілов — уродженець Баку (Азербайджан, пішов з життя 2001 р.), відомий фізик, автор праць з металофізики, фізики міцності та пластичності металів і тугоплавких матеріалів, заслужений діяч науки і техніки України (1994), лауреат Державної премії СРСР (1988), двічі лауреат Державної премії України, автор більш як 700 публікацій, 7 монографій і 15 патентів.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. — Т.2. — К., 2002. — С.632.

22 вересня 1940 (неділя)

Берлін. На спільному обіді учасників Першого делегатського з’їзду Української громади в Німеччині виступив з промовою її Почесний керманич П.Скоропадський. Зокрема він сказав: «Ми повинні багато питань собі з’ясувати й поставити все на належне місце! Так, для нас усіх, не повинно бути — «Україна понад усе». Ні! — у нас понад усім — Бог, Він всемогутній, Він для нас — понад усе, а вже потім Україна, а далі ми всі. Без Бога, без вищих ідеалів у нас не буде й України... Далі — ми знаємо ціну нашій молоді, добре відчуваємо, що за нею будучність нашої Батьківщини. Але розподіл, як у декого на «молодь — цінність», а «старі — нікчемність», ми невизнаємо... Треба пам’ятати.Що чужинці позбавляли нас волі у власній хаті тоді, коли ми самі втрачували внутрішню національну єдність та починали самопоборювання та самовирізування. Нема чого, Панове, обвинувачувати чужинців; здебільшого ми самі винні, винна наша внутрішня незгода, сварня та колотнеча, бо це дає можливість ворожим силам нас нашими ж власними руками нищити та представляти перед світом, як нездібних до самостійного життя та нікчемний нарід. І тільки наша єдність дасть нам змогу витримати тиск зовнішнього світу на нас та рівночасно змусить той чужий світ ставитися до нас з повагою».
Українська політична еміграція 1919 — 1945: Документи і матеріали. — К.: Парламентське вид-во, 2008. — С.626-627.

1941

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Вересень 1948

Убитий протопресвітер Львова отець Г.Костельник, один з активних учасників приєднання Української греко-католицької церкви до РПЦ.
Радянська Україна. – 1948. – 23 вересня.

22 вересня 1950 (п’ятниця)

Помер дійсний член Академії наук УРСР, заслужений діяч науки і техніки, один із засновників вітчизняної школи з теорії пружності, академік О.Динник.
Правда Украины. – 1950. – 24 сентября.

14 лютого 1958 (п’ятниця)

Київ. Громадськість міста відзначила 70-річчя з дня народження і 40-річчя творчої діяльності соліста Київського академічного театру опери і балету ім. Т.Шевченка народного артиста УРСР – Михайла Роменського.
Радянська Україна. – 1958. – 15 лютого.

14 квітня 1958 (понеділок)

70 років з дня народження академіка АН УРСР Леоніда Булаховського – дослідника української мови, одного з найавторитетніших спеціалістів у галузі російського та загальнослов’янського мовознавства.
Вісник АН УРСР. – 1958. – № 4. – С. 35.

22 вересня 1962 (субота)

м. Львів. На розі вулиць Інститутська та І.Франка встановлено пам’ятник розвіднику-партизану М.Кузнєцову.
Радянська Україна. – 1962. – 25 вересня.

1963

Президія Верховної Ради УРСР звільнила А.Кузьмича з посади голови Української ради народного господарства у зв’язку з переходом на іншу роботу. Іншим указом на цю посаду призначено заступника голови Ради міністрів УРСР П.Розенка.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – №11. – С.337.

1963

Президія Верховної Ради УРСР призначила А.Кочубея заступником голови Ради міністрів УРСР, головою Державної планової комісії Ради міністрів УРСР.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – №11. – С.337.

22 вересня 1967 (п’ятниця)

Помер український історик, директор Інституту історії АН УРСР, доктор історичних наук Кузьма Дубина.
Вчені Інституту історії України. Біобібліографічний довідник. Серія “Українські історики”. Вип. 1. — К.,1998. — С. 91-93.

Вересень 1974

Помер народний артист УРСР М.Яковченко.
Радянська Україна. – 1974. – 14 вересня.

Вересень 1975

Померла хореограф, народна артистка СРСР Лідія Чернишова.
Радянська Україна. – 1975. – 26 вересня.

14 лютого 1985 (четвер)

У м. Київ на 80-му році життя помер учений, лауреат Державних премій СРСР і УРСР, заслужений діяч науки і техніки УРСР, академік АН УРСР, завідуючий відділом Інституту проблем матеріалознавства АН УРСР Іван Францевич.
Радянська Україна. – 1985. – 17 лютого;Вісник Академії наук УРСР. – 1985. – №4. – С.109.

1988 1988

Філадельфійський освітньо-науковий центр визнав Миколу Руденка - відомого правозахисника, засновника Української Гельсінської групи, поета, письменника, філософа - “українцем року” за непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу і його культури.
День. – 2004. – 6 квітня; Руденко Микола. Енергія прогресу (Нариси з фізичної економії) – К., 1998. – С.20.

22-23 жовтня 1997 (середа-четвер)

Кишинів (Молдова) . Відбувалася зустріч на найвищому рівні глав держав-учасниць СНД за участю Президента України Л.Кучми. Під час самміту відбулася зустріч президента України Л.Кучми і президента Російської Федерації Б.Єльцина ; відбулася робоча тристороння зустріч президентів України, Росії та Молдови , в ході якої обговорювалось питання подальшого регулювання ситуації у Придністров'ї.
Урядовий кур’єр. - 1997.- 21,23, 25 жовтня.

14 березня 2000 (вівторок)

Головою Полтавської обласної державної адміністрації призначено Є.Томіна.
Володимир Литвин. Україна: хроніка поступу. 1991 -2001. - С. 495.