Інститут історії України Національна академія наук України

Пішов з життя Іваницький Кароль Людвігович (народився 6 вересня 1870 р.) — український архітектор. У 1894 р. закінчив Львівський політехнічний інститут. До числа основних споруд, побудованих архітектором належать: будинок кадетського корпусу у Сумах (1898), житловий будинок на вул. Б.Хмельницького №32 у Києві (1912) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.270.

Косів (Івано-Франківська область). Пішов з життя Кошак Петро Григорович (народився 1864 р.) — український майстер кераміки. У 1897 р. закінчив Коломийську гончарну школу. Автор чисельних керамічних кахлів, плесканиць, ваз та скульптур.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.329.

Пішов з життя Гарін В.М. (Жебенєв Іван Миколайович) — старший майор держбезпеки, у ЧК з 1919 р., у 19261929 рр. — помічник і заступник начальника ОО НКВС УРСР, пізніше обіймав відповідальні чекістські посади в Сибірському краю, наПівнічному Кавказі.
Шаповал Ю., Золотарьов В. Всеволод Балицький: особа, час, оточення. — К., 2002. — С.378.

Пішов з життя Борін Б.Ю. — капітан держбезпеки, у ЧК з 1921 р., з жовтня 1930 р. — начальник Житомирського міськвідділу НКВС, з серпня 1933 — начальник Сумського міськвідділу НКВС, з вересня 1935 — начальниккомісар харківської школи НКВД.
Шаповал Ю., ЗолотарьовВ. Всеволод Балицький: особа, час, оточення. — К., 2002. — С.371.

Помер у таборі Бронєвой (Факторович) О.Й. — у ЧК з 1919 р., з квітня 1931 р. — заступник начальника ЕКУ НКВС УРСР, з травня 1933 —перший заступник начальника Харківського облвідділу НКВС, зсерпня 1933 — начальник відділу кадрів НКВС УРСР. Заарештований 22квітня 1938 р. засуджений 29 жовтня 1939 р. на п’ять років таборів.
Шаповал Ю., Золотарьов В. Всеволод Балицький: особа, час, оточення. — К.,2002. — С.372.

Народився В.Трефілов — уродженець Баку (Азербайджан, пішов з життя 2001 р.), відомий фізик, автор праць з металофізики, фізики міцності та пластичності металів і тугоплавких матеріалів, заслужений діяч науки і техніки України (1994), лауреат Державної премії СРСР (1988), двічі лауреат Державної премії України, автор більш як 700 публікацій, 7 монографій і 15 патентів.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. — Т.2. — К., 2002. — С.632.

Бресляу. Український історик і громадський діяч М.Антонович написав батькові Д.Антоновичу листа про ймовірність німецько-радянського збройного зіткнення і необхідність українцям бути готовими до перебігу подій на Сході. «Яможу бути нейтральним поки там термосяться між собою всякі західні народи. — Писав він. — Але коли викотиться українське питання, то нейтральним лишатися неможливо. І в Кракові я в такім разі вже на пості. Я тобі писав минулого разу, що не вірю в поголоски про німецькі частини на Мадярщині, але несподіванно дістав блискуче підтвердження цього з дуже компетентного джерела і не тільки про Мадярщину, але й про Румунію. І то твердження це прийшло в такій формі, що мовляв, нам би було дуже бажано, коли б Совіти щось почали тепер, будете бачити, що з цього вийде. Через Бресляу стало йдуть війська на схід і вояки переконані, що це проти «Руссен». Ситуація така, що дійсно може все ринутись кожної хвилини, а тоді сором бути в запечку — треба буде і свого носа всадити. Розуміється, я ніякий вояк, чудес не робитиму і не збираюсь робити, але обов’язок є обов’язок».
Українська політична еміграція 1919 — 1945: Документи і матеріали. — К.: Парламентське вид-во, 2008. — С.620.

Сімферополь. Народився Азаров Борис Іванович — український режисер, заслужений діяч мистецтв УРСР (1983). З 1962 р. працював актором, а з 1978 р. — головним режисером Кримського театру ляльок. Поставив вистави: «Кішкимишки» Ю.Чеповецького (1979), «Казки Чуковського» (1984), «Зоряний хлопчик» за О.Уайльдом (1985), «Ковбойська історія» С.Макеєва (1992), «Айболит і Бармолей» В.Коростильова та «Стійкий олов’яний солдатик» В.Данилевича (1993) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К. : Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.10.

Харків. Народився Бібик Валентин Савич — український композитор, заслужений діяч мистецтв (1990). З 1966 р. викладав у Харківському інституті мистецтв, професор (1991). З 1994 р. працював у СанктПетербурзькій консерваторії. Автор творів: опера «Втеча» (19761983), балет «Гутаперчевий хлопчик» (19861987), ораторія, кантата «Дума про Довбуша» (1972), «Сумна кантата» (1990), 11 симфоній, 3 концерти для фортепіано з оркестром, «Плач і молитви» для симфонічного оркестру (1992), камерноінструментальна, хорова, вокальна музика.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.59.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

На Поліссі почали активно діяти озброєні групи на чолі з отаманом Т. Бульбою-Боровцем. Вони спромоглися вибити радянські війська з великої території в районі Олевська, заволодіти містом і створити “Олевську республіку”.
Лисенко О.Є. Вронська Т.В. терористична тактика в діяльності ОУН та УПА // Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ- ХХ століття. Історичні н

Зарештовано ряд вчених та співробітників АН УРСР. У Києві заарештований академік К.Студинський, у Звенігородці - А.Кримський, обидва загинули у сталінських таборах. Серед заарештованих у цей час були – Л.Старицька-Черняхівська, О.Стешенко, І.Черкаський, А.Ярошевич.
Полонська-Василенко Н.Д. Українська Академія Наук. (Нарис історії). – К., 1993. — С. 62-63.

Помер президент АН УРСР, член президії АН СРСР, лауреат Сталінської премії, Герой соціалістичної праці, заступник голови Верховної Ради УРСР, академік, організатор Київського інституту експериментальної біології і патології Міністерства охорони здоров’я УРСР О.Богомолець.
Радянська Україна. – 1946. – 20 липня.

Київ. Громадськість міста відзначила 70-річчя з дня народження і 40-річчя творчої діяльності соліста Київського академічного театру опери і балету ім. Т.Шевченка народного артиста УРСР – Михайла Роменського.
Радянська Україна. – 1958. – 15 лютого.

70 років з дня народження академіка АН УРСР Леоніда Булаховського – дослідника української мови, одного з найавторитетніших спеціалістів у галузі російського та загальнослов’янського мовознавства.
Вісник АН УРСР. – 1958. – № 4. – С. 35.

Президія Верховної Ради УРСР звільнила А.Кузьмича з посади голови Української ради народного господарства у зв’язку з переходом на іншу роботу. Іншим указом на цю посаду призначено заступника голови Ради міністрів УРСР П.Розенка.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – №11. – С.337.

Президія Верховної Ради УРСР призначила А.Кочубея заступником голови Ради міністрів УРСР, головою Державної планової комісії Ради міністрів УРСР.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – №11. – С.337.

м. Київ. Громадськість міста відзначила 70-річчя з дня народження письменника, журналіста і громадського діяча В.Еллана-Блакитного. Учасники вечора заслухали доповіді про його життєвий шлях та громадсько-політичну діяльність. Відбувся концерт.
Радянська Україна. – 1964. – 15 січня.

Помер народний артист СРСР, лауреат Державних премій СРСР і Української РСР імені Тараса Шевченка, художній керівник-директор Державного заслуженого академічного ансамблю танцю УРСР П.Вірський.
Радянська Україна. – 1975. – 6 липня.

У м. Київ на 80-му році життя помер учений, лауреат Державних премій СРСР і УРСР, заслужений діяч науки і техніки УРСР, академік АН УРСР, завідуючий відділом Інституту проблем матеріалознавства АН УРСР Іван Францевич.
Радянська Україна. – 1985. – 17 лютого;Вісник Академії наук УРСР. – 1985. – №4. – С.109.