Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

1940 1940

Пішов з життя Іваницький Кароль Людвігович (народився 6 вересня 1870 р.) — український архітектор. У 1894 р. закінчив Львівський політехнічний інститут. До числа основних споруд, побудованих архітектором належать: будинок кадетського корпусу у Сумах (1898), житловий будинок на вул. Б.Хмельницького №32 у Києві (1912) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.270.

1940 1940

Косів (Івано-Франківська область). Пішов з життя Кошак Петро Григорович (народився 1864 р.) — український майстер кераміки. У 1897 р. закінчив Коломийську гончарну школу. Автор чисельних керамічних кахлів, плесканиць, ваз та скульптур.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.329.

1940 1940

Пішов з життя Гарін В.М. (Жебенєв Іван Миколайович) — старший майор держбезпеки, у ЧК з 1919 р., у 19261929 рр. — помічник і заступник начальника ОО НКВС УРСР, пізніше обіймав відповідальні чекістські посади в Сибірському краю, наПівнічному Кавказі.
Шаповал Ю., Золотарьов В. Всеволод Балицький: особа, час, оточення. — К., 2002. — С.378.

1940 1940

Пішов з життя Борін Б.Ю. — капітан держбезпеки, у ЧК з 1921 р., з жовтня 1930 р. — начальник Житомирського міськвідділу НКВС, з серпня 1933 — начальник Сумського міськвідділу НКВС, з вересня 1935 — начальниккомісар харківської школи НКВД.
Шаповал Ю., ЗолотарьовВ. Всеволод Балицький: особа, час, оточення. — К., 2002. — С.371.

1940 1940

Помер у таборі Бронєвой (Факторович) О.Й. — у ЧК з 1919 р., з квітня 1931 р. — заступник начальника ЕКУ НКВС УРСР, з травня 1933 —перший заступник начальника Харківського облвідділу НКВС, зсерпня 1933 — начальник відділу кадрів НКВС УРСР. Заарештований 22квітня 1938 р. засуджений 29 жовтня 1939 р. на п’ять років таборів.
Шаповал Ю., Золотарьов В. Всеволод Балицький: особа, час, оточення. — К.,2002. — С.372.

1940 1940

Народився В.Трефілов — уродженець Баку (Азербайджан, пішов з життя 2001 р.), відомий фізик, автор праць з металофізики, фізики міцності та пластичності металів і тугоплавких матеріалів, заслужений діяч науки і техніки України (1994), лауреат Державної премії СРСР (1988), двічі лауреат Державної премії України, автор більш як 700 публікацій, 7 монографій і 15 патентів.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. — Т.2. — К., 2002. — С.632.

1941

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Липень 1941

На Поліссі почали активно діяти озброєні групи на чолі з отаманом Т. Бульбою-Боровцем. Вони спромоглися вибити радянські війська з великої території в районі Олевська, заволодіти містом і створити “Олевську республіку”.
Лисенко О.Є. Вронська Т.В. терористична тактика в діяльності ОУН та УПА // Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ- ХХ століття. Історичні н

Липень 1941

Зарештовано ряд вчених та співробітників АН УРСР. У Києві заарештований академік К.Студинський, у Звенігородці - А.Кримський, обидва загинули у сталінських таборах. Серед заарештованих у цей час були – Л.Старицька-Черняхівська, О.Стешенко, І.Черкаський, А.Ярошевич.
Полонська-Василенко Н.Д. Українська Академія Наук. (Нарис історії). – К., 1993. — С. 62-63.

8 липня 1941 (вівторок)

У Львові відбулася нарада “чільних представників українського громадянства”, серед яких були К.Левицький, К.Паньківський, Й.Сліпий, які висловилися за консолідацію всіх сил довкола ідеї відбудови української державності.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С.17.

14 лютого 1958 (п’ятниця)

Київ. Громадськість міста відзначила 70-річчя з дня народження і 40-річчя творчої діяльності соліста Київського академічного театру опери і балету ім. Т.Шевченка народного артиста УРСР – Михайла Роменського.
Радянська Україна. – 1958. – 15 лютого.

14 квітня 1958 (понеділок)

70 років з дня народження академіка АН УРСР Леоніда Булаховського – дослідника української мови, одного з найавторитетніших спеціалістів у галузі російського та загальнослов’янського мовознавства.
Вісник АН УРСР. – 1958. – № 4. – С. 35.

8 липня 1960 (п’ятниця)

Київ. У філармонії відбувся літературний вечір, присвячений 60-річчю з дня народження і 40-річчю літературної діяльності Юрія Смолича.
Київський комсомолець. – 1960. – 10 липня.

14 березня 1962 (середа)

м. Київ. На вул.Володимирській, 14 відкрито меморіальну дошку на честь актора, педагога і режисера А.Бучми, який жив тут останні роки життя.
Радянська Україна. – 1962. – 15 березня.

1963

Президія Верховної Ради УРСР звільнила А.Кузьмича з посади голови Української ради народного господарства у зв’язку з переходом на іншу роботу. Іншим указом на цю посаду призначено заступника голови Ради міністрів УРСР П.Розенка.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – №11. – С.337.

1963

Президія Верховної Ради УРСР призначила А.Кочубея заступником голови Ради міністрів УРСР, головою Державної планової комісії Ради міністрів УРСР.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – №11. – С.337.

14 січня 1964 (вівторок)

м. Київ. Громадськість міста відзначила 70-річчя з дня народження письменника, журналіста і громадського діяча В.Еллана-Блакитного. Учасники вечора заслухали доповіді про його життєвий шлях та громадсько-політичну діяльність. Відбувся концерт.
Радянська Україна. – 1964. – 15 січня.

Липень 1975

Помер народний артист СРСР, лауреат Державних премій СРСР і Української РСР імені Тараса Шевченка, художній керівник-директор Державного заслуженого академічного ансамблю танцю УРСР П.Вірський.
Радянська Україна. – 1975. – 6 липня.

14 лютого 1985 (четвер)

У м. Київ на 80-му році життя помер учений, лауреат Державних премій СРСР і УРСР, заслужений діяч науки і техніки УРСР, академік АН УРСР, завідуючий відділом Інституту проблем матеріалознавства АН УРСР Іван Францевич.
Радянська Україна. – 1985. – 17 лютого;Вісник Академії наук УРСР. – 1985. – №4. – С.109.

8 липня 1985 (понеділок)

Київ. На 69 році життя помер вчений-фізик, лауреат Державної премії УРСР, академік АН УРСР, завідуючий відділом Інституту напівпровідників АН УРСР Соломон Пекар.
Вісник Академії наук УРСР. – 1985. – № 10. – С.110.