Інститут історії України Національна академія наук України

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Проскурів. Спільна нарада ЦК УСДРП та представників УСДРП (незалежних). Під впливом незалежників УСДРП приєдналась до вимог УПСР визнати радянську форму влади в Україні, припинити переговори з Антантою і відновити з Радянської Росією.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 109.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Проскурів. Нарада представників ЦК УСДРП (незалежних) (А.Драгомирецький та М.Ткаченко) з представниками ЦК УСДРП, на якій обговорювалося питання про зміну влади в УНР шляхом державного перевороту, створення уряду радянської орієнтації. Пропозицію про переворот було відкинуто.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції — С. 116–117.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Південь України. Війська Антанти залишили Миколаїв та повернулися до Одеси. До Миколаєва увійшла 1–ша бригада Задніпровської дивізії Червоної армії під командою Н.Григор’єва. Того ж дня командувач союзними військами на півдні Росії генерал д’Ансельм ввів стан облоги в зоні окупації.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 1. — Спр. 16. — Арк. 39.

Проскурів. Затвердження Директорією УНР постанови про тимчасове користування землею у 1919 р., за яким малоземельне та безземельне селянство мало отримати у тимчасове користування землю з запасного земельного фонду УНР. Здійснення передачі землі покладалось на повітові земельні управи під наглядом губернських земельних управ.
Вістник державних законів УНР. — Вип. 32. — 1919. — 20 серпня

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

У Києві оприлюднено результати перепису населення. У місті нараховувалося 505 тис. мешканців, що було на 43 тис. більше, ніж у 1917 р.
Боротьба. — 1919. — 16 березня.

Одеса. Арешт білогвардійцями керівника більшовицького підпілля І.Смирнова (М.Ласточкіна), якого пізніше було страчено.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 359.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Начальником Подільської округи видано наказ з забороною грати і співати гімн “Боже, царя храни” і “Коль славен”. Жандермерія міста не повинна була перешкоджати виконанню гімна “Ще не вмерла Україна”.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 31 березня

Східна Галичина. Утворена розгалужена військово-революційна організація “Воля” – предтеча Української військової організації в краї. До її складу ввійшли колишні старшини, стрільці і студенти. Очолила “Волю” Начальна колегія: Я. Чиж (голова), В. Кучабський (перший заступник), О. Коберський (заступник), Д. Паліїв, М. Матчак, Б. Гнатевич. Мала тісні зв’язки з урядом ЗУНР, командуванням українських частин, інтернованих у Чехо-Словаччині. Видавала нелегальний місячник “Наш шлях”. Основною метою висувала підготовку збройного повстання в Східній Галичині проти польського окупаційного режиму.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918 – 1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 209.

Лист колишнього члена Директорії А. Макаренка до голови міжнародного Червоного Хреста Е. Фріка з подякою за санітарну допомогу населенню України. Перша санітарна колона дійшла до Вінниці за допомогою майора Ледеррея, який провів її через лінію фронту.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 30 березня.

Нова Ушиця, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифу відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про заборону найму кормилиць. На час кормління матір з дитиною приймалася до будинку матері і дитини на утримання держави.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 40.

Харків. ІV Харківська губернська конференція КП(б)У за участю 314 делегатів, які представляли більше 6 тис. членів партії. Обговорено порядок денний для Всеукраїнської конференції; ставлення до інших партій; взаємовідносини УСРР та РСФРР; економічну політику (застережено, що у галузі господарства механічно переносяться організаційні військові форми, трудові армії перетворюються в паралельні місцеві господарські органи, які усувають профспілки від економічного будівництва); політику партії на селі (заперечувалась необхідність створення організацій незаможного селянства для боротьби з куркульством і для здійснення продовольчої політики радянської армії); доповіді з місць по повітах про партійну роботу КП(б)У. На відміну від усіх губернських партійних організацій України, Харківська партійна організація на своїй конференції виступила проти лінії ЦК КП(б)У, висуваючи з усіх питань свої тези і пропозиції. Ухвалено резолюції про партійне будівництво, профспілки, про комуністичний союз робітничої молоді. Рішення Харківської губернської конференції мали значний вплив на роботу ІV Всеукраїнської конференції КП(б)У.
Комуніст (Харків). – 1920. – 14 березня, 16 березня;Образование и деятельность комсомольской организации Харьковщины. 1917 – 1920. Документы и мате

Муровані Курилівці, Новоушицького повіту, Подільської губернії. Вступ до міста частин польського війська і Окремої пішої бригади під командуванням полковника О. Удовиченка.
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 40.

Верхньодніпровськ, Катеринославської губернії. Конференція УКП (боротьбистів) за участю 170 делегатів з 17 волостей, на якій заслухано звіт ревкому, обговорені земельне та продовольче питання; ухвалено резолюцію з земельного питання, висловлено довіру ревкому.
Український пролетар (Катеринослав). – 1920. – 21 березня.