Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Березень 1919

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Березень 1919

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Початок вересня 1919

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

12–15 березня 1919

Проскурів. Спільна нарада ЦК УСДРП та представників УСДРП (незалежних). Під впливом незалежників УСДРП приєдналась до вимог УПСР визнати радянську форму влади в Україні, припинити переговори з Антантою і відновити з Радянської Росією.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 109.

14 березня 1919 (п’ятниця)

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

15 березня 1919 (субота)

Проскурів. Нарада представників ЦК УСДРП (незалежних) (А.Драгомирецький та М.Ткаченко) з представниками ЦК УСДРП, на якій обговорювалося питання про зміну влади в УНР шляхом державного перевороту, створення уряду радянської орієнтації. Пропозицію про переворот було відкинуто.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції — С. 116–117.

15 березня 1919 (субота)

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

15 березня 1919 (субота)

Південь України. Війська Антанти залишили Миколаїв та повернулися до Одеси. До Миколаєва увійшла 1–ша бригада Задніпровської дивізії Червоної армії під командою Н.Григор’єва. Того ж дня командувач союзними військами на півдні Росії генерал д’Ансельм ввів стан облоги в зоні окупації.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 1. — Спр. 16. — Арк. 39.

15 березня 1919 (субота)

Проскурів. Затвердження Директорією УНР постанови про тимчасове користування землею у 1919 р., за яким малоземельне та безземельне селянство мало отримати у тимчасове користування землю з запасного земельного фонду УНР. Здійснення передачі землі покладалось на повітові земельні управи під наглядом губернських земельних управ.
Вістник державних законів УНР. — Вип. 32. — 1919. — 20 серпня

15 березня 1919 (субота)

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

15 березня 1919 (субота)

У Києві оприлюднено результати перепису населення. У місті нараховувалося 505 тис. мешканців, що було на 43 тис. більше, ніж у 1917 р.
Боротьба. — 1919. — 16 березня.

15 березня 1919 (субота)

Одеса. Арешт білогвардійцями керівника більшовицького підпілля І.Смирнова (М.Ласточкіна), якого пізніше було страчено.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 359.

Березень 1920

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Начальником Подільської округи видано наказ з забороною грати і співати гімн “Боже, царя храни” і “Коль славен”. Жандермерія міста не повинна була перешкоджати виконанню гімна “Ще не вмерла Україна”.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 31 березня

Березень 1920

Східна Галичина. Утворена розгалужена військово-революційна організація “Воля” – предтеча Української військової організації в краї. До її складу ввійшли колишні старшини, стрільці і студенти. Очолила “Волю” Начальна колегія: Я. Чиж (голова), В. Кучабський (перший заступник), О. Коберський (заступник), Д. Паліїв, М. Матчак, Б. Гнатевич. Мала тісні зв’язки з урядом ЗУНР, командуванням українських частин, інтернованих у Чехо-Словаччині. Видавала нелегальний місячник “Наш шлях”. Основною метою висувала підготовку збройного повстання в Східній Галичині проти польського окупаційного режиму.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918 – 1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 209.

Березень 1920

Лист колишнього члена Директорії А. Макаренка до голови міжнародного Червоного Хреста Е. Фріка з подякою за санітарну допомогу населенню України. Перша санітарна колона дійшла до Вінниці за допомогою майора Ледеррея, який провів її через лінію фронту.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 30 березня.

Березень 1920

Нова Ушиця, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифу відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня

Березень 1920

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про заборону найму кормилиць. На час кормління матір з дитиною приймалася до будинку матері і дитини на утримання держави.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 40.

11 – 15 березня 1920 (четвер– понеділок)

Харків. ІV Харківська губернська конференція КП(б)У за участю 314 делегатів, які представляли більше 6 тис. членів партії. Обговорено порядок денний для Всеукраїнської конференції; ставлення до інших партій; взаємовідносини УСРР та РСФРР; економічну політику (застережено, що у галузі господарства механічно переносяться організаційні військові форми, трудові армії перетворюються в паралельні місцеві господарські органи, які усувають профспілки від економічного будівництва); політику партії на селі (заперечувалась необхідність створення організацій незаможного селянства для боротьби з куркульством і для здійснення продовольчої політики радянської армії); доповіді з місць по повітах про партійну роботу КП(б)У. На відміну від усіх губернських партійних організацій України, Харківська партійна організація на своїй конференції виступила проти лінії ЦК КП(б)У, висуваючи з усіх питань свої тези і пропозиції. Ухвалено резолюції про партійне будівництво, профспілки, про комуністичний союз робітничої молоді. Рішення Харківської губернської конференції мали значний вплив на роботу ІV Всеукраїнської конференції КП(б)У.
Комуніст (Харків). – 1920. – 14 березня, 16 березня;Образование и деятельность комсомольской организации Харьковщины. 1917 – 1920. Документы и мате

15 березня 1920 (понеділок)

Муровані Курилівці, Новоушицького повіту, Подільської губернії. Вступ до міста частин польського війська і Окремої пішої бригади під командуванням полковника О. Удовиченка.
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 40.

15 березня 1920 (понеділок)

Верхньодніпровськ, Катеринославської губернії. Конференція УКП (боротьбистів) за участю 170 делегатів з 17 волостей, на якій заслухано звіт ревкому, обговорені земельне та продовольче питання; ухвалено резолюцію з земельного питання, висловлено довіру ревкому.
Український пролетар (Катеринослав). – 1920. – 21 березня.