Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/tm.pl?td=1
Український календар на сайті calendarium.com.ua
http://www.calendarium.com.ua/ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Очистити форму
  Переглянути видання "Україна: хроніка подій ХХ століття"

1943

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

14 лютого 1943 (неділя)

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

14 лютого 1943 (неділя)

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

14 лютого 1943 (неділя)

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Квітень 1943

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у квітні 77 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.295.

Квітень 1943

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у квітні 77 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.295.

14 квітня 1943 (середа)

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

17 квітня 1943 (субота)

Державний Комітету оборони прийняв постанову №3195сс про відновлення Центрального штабу партизанського руху (був розформований 7 березня 1943 р.). Керівництво партизанським рухом на окупованій території України і надалі здійснювалося ЦК КП(б)У та Українським штабом партизанського руху без підпорядкування останнього Центральному штабу партизанського руху.
Русский архив. – Т. 20 (9). – М., 1999. – С.281-282.

17 квітня 1943 (субота)

За рішенням УШПР на територію Миколаївської області була десантована розвідувальна група на чолі з Ф.Кирильченко для збору розвідувальних даних про противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.291.

17 квітня 1943 (субота)

Житомирський генералкомісар наказав всім гебітскомісарам генеральної округи виконувати завдання про набір робочої сили до Німеччини в кількості 1000 робітників щодня.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. - С. 202.

17 квітня 1943 (субота)

Державний Комітету оборони прийняв постанову №3195сс про відновлення Центрального штабу партизанського руху (був розформований 7 березня 1943 р.). Керівництво партизанським рухом на окупованій території України і надалі здійснювалося ЦК КП(б)У та Українським штабом партизанського руху без підпорядкування останнього Центральному штабу партизанського руху.
Русский архив. – Т. 20 (9). – М., 1999. – С.281-282.

17 квітня 1943 (субота)

За рішенням УШПР на територію Миколаївської області була десантована розвідувальна група на чолі з Ф.Кирильченко для збору розвідувальних даних про противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.291.

17 квітня 1943 (субота)

Житомирський генералкомісар наказав всім гебітскомісарам генеральної округи виконувати завдання про набір робочої сили до Німеччини в кількості 1000 робітників щодня.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. - С. 202.

1944 1944

На Україні з’явилися такі видання УПА: Присяга вояка Української Повстанчої Армії; Повстанець (журнал для бійців УПА), ч.1., 16 стор.; За що бореться Українська Повстанча Армія?; За что ведет борьбу Украинская Повстанческая Армия?; Слово к бойцам и командирам Красной Армии, 55 стор.; Український Перець (сатиричний журнал), ч.2., 10 стор.; Бойцовий правильник піхоти, чотири книжечки: Боєць, Рій, Чота, Сотня – розм. 322 стор.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 201-202.

17 квітня 1944 (понеділок)

1-а танкова армія Вермахту розпочала контрнаступ проти військ 1-го Українського фронту у Прикарпатті. Німецькі війська здобули райцентри Товмач і Тисмениця (Станіславська обл.).
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442.

17 квітня 1944 (понеділок)

Війська 1-го і 2-го Українських фронтів перейшли до оборони і завершили Проскурівсько-Чернівецьку та Умансько-Ботошанську операції. Їх результатом стало завершення визволення від окупантів Правобережної України, та створення передумов для наступу в Галичину та Румунію. Німецькі гр. а. „Південь” („Північна Україна”) та гр. а. „А” („Південна Україна”) уникли повного розгрому, але зазнали важких втрат в людях і техніці.
Русский Архив: Великая Отечественная. Ставка ВГК: Документы и материалы 1944-1945. – Т. 16 (5-4). – М., 1999. – С. 9-10, 47;История Второй мировой войны 1939-194