Інститут історії України Національна академія наук України

Харків, м. Президія ВУЦВК ухвалила ліквідувати протягом року окружні комісії допомоги дітям та передати їх функції НКО і Наркомату здоров’я УСРР. До 1 квітня 1929 р. окружні комісії допомоги дітям належало розформувати у 19 округах республіки, до 1 жовтня – в решті округ. Виробничі майстерні, підприємства комісій дитячого руху за угодою між НКО УСРР та ЦКДД передавалися окружним управлінням Наркомату освіти.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 9 березня.

Галичина. Преса повідомила про демонстрацію українського фільму “Тарас Шевченко” (сценарій М.Панченка). Всеукраїнська Асоціація революційних режисерів, драматургів і сценаристів (ВАРДІС) виступила з протестом проти вжитих польською владою „цензурних заходів”, зокрема вилучення окремих сцен фільму та заміни українських написів на польські.
Література та мистецтво. – 1929. — 9 березня.

Москва. Підписано протокол між СРСР, Естонією, Латвією, Польщею та Румунією про дострокове введення у дію Паризького договору від 27 серпня 1928 р. про відмову від війни у якості знаряддя національної політики.
ДВП. – Т.ХІІ. – С.68–70;Советское руководство. Переписка. 1928–1941 гг. – М., 1999. —С.71–72.

Повідомлялося, що за першу п’ятиденку березня завдання з мобілізації насіннєвих фондів по колгоспному сектору виконано на 2 %. Зібрано лише 52,7 % необхідного насіння зернових культур проти 50,7 % на 1 березня. Як і раніше, найбільше відстають райони Харківської та Одеської областей, де завдання з мобілізації колгоспних насіннєвих фондів виконано на 45,9 %, причому в Харківській області приріст проти стану на 1 березня становить лише 2,8 %, а в Одеській – 1,9 %. Не краще відбувалася мобілізація насіннєвих фондів у Київській області, де завдання виконано на 52,6 % проти 49,8 % на 1 березня. Райони Дніпропетровської області зібрали в колгоспному секторі 55,2 % потрібного насіння, Донецької – 57,7 %, Вінницької – 68 %, а АМСРР – 73,7 %
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1932. – 9 березня.

Довідка Донецького обласного відділу ДПУ. Зазначено, що голод охопив села 66 сільрад 21 району та 60 колгоспів області, в яких помирали сотні селян, а в окремих селах до 74 осіб протягом місяця
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 419–420.

Інформсектор ЦК КП(б)У повідомляв, що в с. Михайлівка Богуславського району Київської області селянка зарізала та з’їла свою доньку 8 років, а в селах Ісайки, Медвин, Ольховиці, Синиця, Чайки, Бородянка, Красногородка, Гута, Яхни голодувало 4324 особи
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 744.

Донецький обласний відділ ДПУ інформував ДПУ про те, що протягом 27 лютого – 9 березня в 21 районі зафіксовано голодування 1008 сімей
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 745.

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Дніпропетровськ. Створено Інститут чорної металургії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. На базі Гідробіологічної станції АН УРСР створено Інститут гідробіології АН УРСР. Створення Інституту органічної хімії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Полтава. Створено Державний музей Панаса Мирного.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

В Сумах створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Пішов із життя Дмитро Айналов – мистецтвознавець та історик мистецтва, дослідник християнських старожитностей Херсонеса, памЄток княжої доби у києві та Чернігові, автор чисельних праць з історії вітчизняного та зарубіжного мистецтва, зокрема “Пам’ятники христианского Херсонеса” (1901), “История древнерусского искусства” (1914), “Византийская живопись ХІУ столетия” (1917) та ін.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.52.