Інститут історії України Національна академія наук України

ВЦРПС ухвалила рішення щодо поліпшення підготовки профспілкових кадрів, в якому значну увагу приділялося роботі однорічної Харківської школи профспілкового руху ВЦРПС. На школу покладалося завдання готувати кваліфіковані профспілкові кадри для України, Молдавії та півдня РРФСР.
Нариси історії професійних спілок України / Федерація профспілок України. Гол. редактор О.М.Стоян; керівник авторського колективу О.П.Реєнт

Відбулося об’єднане засідання керівників Американо-російського інституту в Каліфорнії і членів української делегації, які представляють Українське товариство культурного зв’язку з закордоном. Делегати з української сторони: академік Палладін, член-кореспондент АН УРСР професор М. Петровський, Л. Новіченко.
Радянська Україна. – 1945. – 16 червня.

Київ. У Будинку Червоної армії відбувся заключний концерт учасників І-го республіканського конкурсу музик-виконавців та майстрів художнього читання. Всього у конкурсі взяли участь більше 400 чоловік, 15 виконавців здобули звання лауреата конкурсу.
Літературна газета. – 1945. – 13 червня: Верстюк В., Дзюба Е., Репринцев В. История Украинской ССР: Хронол. Справ. – К., 1990. – С. 380.

Москва. Президія ВР СРСР ухвалила Указ: “Про заснування медалей “За взяття Будапешта”, “За взяття Кенігсберга”, “За взяття Відня”, “За взяття Берліна”, “Про заснування медалей “За визволення Белграда”, “За визволення Варшави” та “За визволення Праги”.
Безсмертя. Книга пам’яті України 1941–1945. – К., 2000. – С. 695-698.

Харків. Введений у дію завод важкого машинобудування “Електроважмаш”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 501.

Закінчена відбудова другої черги Калуського калійного комбінату і введена в дію хімічна фабрика з виготовлення хлористого калію. Випущено перші 300 тонн продукції мінеральних добрив.
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР 1946 – 1950. Сб. док. и материалов. – К., 1980. – С. 43.

Харків. Завод текстильного машинобудування імені Тараса Шевченка почав виготовляти перші зразки нової ватермашини для обробки вовни з різною довжиною волокна.
Радянська Україна. – 1946. – 22 червня.

Рада міністрів СРСР постановила присудити Сталінські премії за 1945 р.: Г.Александрову – за наукову працю “Історія західноєвропейської філософії”, опубліковану у 1945 р.; М.Бажану – за поему “Данило Галицький”, вірш “Клятва” та цикл віршів “Сталінградський зошит”; Б.Лятошинському, заслуженому діячеві мистецтв УРСР, професору Київської державної консерваторії – за “Український квінтет” для фортепіано, двох скрипок, альта і віолончелі; П.Ангеліній, бригадиру тракторної бригади Старо-Бешівської МТС Сталінської області – за докорінне удосконалення методів експлуатації тракторів і сільськогосподарських машин; О.Кругляк, ланковій колгоспу імені ХVІІ партз’їзду, Яготинського району Полтавської області, М.Озерному, ланковому колгоспу “Червоний партизан” Верхнє-Дніпровського району Дніпропетровської області – за впровадження передових способів агротехніки.
Радянська Україна. – 1946. – 28 червня.

Київ. На змаганнях з особистої першості СРСР 1946 р. з французької боротьби перемогу здобули киянин Ялтир’ян (легка вага) та Трубчанінов (пів середня вага).
Радянська Україна. – 1946. – 28 червня.

Перемишль (Польща). Заарештований єпископ-помічник Григорій Лакота. Згодом він перевезений до слідчої в’язниці у Києві.
Мартирологія українських церков. Том ІІ. Українська католицька церква. Док., матеріали, християнський самвидав України. – Торонто, Балтимо

“Літературна газета” надрукувала редакційну статтю “Буржуазних націоналістів – на смітник історії”. Затавровані виключені із Спілки радянських письменників України П.Карманський, М.Рудницький, А.Патрус-Карпатський.
Літературна газета. – 1947. – 20 листопада.

Польща. За підсумковим звітом командування Оперативної групи “Вісла” підпілля УПА у країні втратило 1334 бійця, в тому числі 53 вбитими (24 на терені СРСР), 564 полоненими й 228 окреслених як засуджених на смерть і ув’язнення. З 17 командирів сотень 10 загинули, 4 засуджені до смертної кари і, за винятком “Чауса”, страчені. (Відомості про втрати неточні).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 34.

Польща. Тривала акція “Вісла”. За відомостями Генерального штабу Війська Польського було виселено 140575 українців і членів змішаних польсько-українських родин, які проживали на території трьох воєводств (22 повітів) Польщі, у тому числі з Краківського воєводства – 10510 осіб, Ряшівського – 85339 осіб, Люблінського – 44726 осіб. Їх розселено у 71 повіті 9 воєводств, а саме: у Білостоцькому – 995 осіб, Гданьському – 5280, Кошалінському – 31169, Ольштинському – 56625, Опольському – 2542, Познанському – 1437, Щецінському – 15058, Вроцлавському – 15941, Зеленогурському – 10870. (Відомості з виселення неточні й не враховують 3873 українців, які потрапили під час акції “Вісла” до концентраційного табору в Явожно й до в’язниць і після звільнення були розселені у західних землях Польщі).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 31,34.

Польща. Військовий суд Оперативної групи “Вісла” засудив 315 цивільних осіб, звинувачених у приналежності до УПА і ОУН, у тому числі 173 на смерть, 58 – довічне ув’язнення, 40 – на 15 років ув’язнення, 39 – на термін до 15 років ув’язнення. Виправдано 5 осіб.
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 32.

Одеса. Закінчилось будівництво кісточково олійного заводу з виробництва фармакопічної олії, яка до цього завозилась з-за кордону. Завод призначений для повного задоволення попиту хімікофармацевтичної промисловості СРСР в фармакопічних оліях, з яких виготовлявся біофіноль, камфора та інші лікувальні препарати.
Радянська Україна . – 1947. – 14 червня.

Відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ УРСР в Україні по 15 областям офіційно зафіксовано 130 випадків людоїдства за 1947 р. й притягнуто до відповідальності за це 132 людини. Найбільше випадків людоїдства зафіксовано в Ізмаїльській області – 53, Дніпропетровській – 16, Сталінській – 11, Одеській – 10, Київській – 7, Харківській – 6, Запорізькій – 6.
Голод в Україні. 1946-1947. Документи і матеріали. – К. – Нью-Йорк, 1996. – С. 248.

Підприємства Головного управління протезної промисловості УРСР розпочали випуск протезів нової конструкції інженерів С.Акімова та Я.Шевельова. Їх виготовляли з дюралюмінію та шкіри Київський, Харківський, Одеський і Львівський заводи. Вперше в Україні почав виробляти дерев’яні протези Охтирський протезний завод на Сумщині.
Радянська Україна . – 1947. – 20 червня.

Київ. Відбулася всесоюзна конференція з проблем автоматичного зварювання під флюсом, організована Інститутом електрозварювання Академії наук УРСР.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 498.

Львів. Обласний комітет КП(б)У прийняв постанову “Про стан антирелігійної пропаганди і агітації в області”. Відмічено, що деякі партійні організації відійшли від робити з “остаточного руйнування” релігійних вірувань. Тому серед окремих молодих членів КП(б)У склалося неправильне уявлення про те, що партія змінила своє ставлення до релігії й церкви і вважала недоречним ведення “наступальної антирелігійної пропаганди й агітації”. Наголошено на посиленні боротьби партійних організацій з греко-уніатським підпіллям.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1 (1939 - 1953). – К., 1995. – С. 543-546.

Органи Міністерства державної безпеки УРСР ліквідували керівника групи “Дніпро” проводу Східного краю “Одеса” ОУН А.Лучковського і його заступника та знищили й заарештували 38 осіб з числа членів групи.
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.