Інститут історії України Національна академія наук України

Станіслав. Створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

Львів. Львівському університету присвоєно ім’я Івана Франка.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

У Львові на запрошення єврейських письменників зі Спілки Радянських Письменників України перебував радянський єврейський «письменник-орденоносець» Перец Маркиш. Після виступу, що стосувався різних тем, зокрема проблеми збільшення кількості друкованих органів у Львові єврейською мовою, він читав на їдиш розділи зі свого нового твору —«Поеми про Сталіна».
Російський державний архів суспільно-політичної історії. — Ф.17. — Оп. 125. — Спр.68. — Арк.812.

Почалося видання республіканської газети «Радянська освіта».
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.435.

Дрогобич. Створено обласний краєзнавчий музей.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.434.

На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Кубанці». Сценарій А.Яна та А.Маковського; режисери М.Володарський, М.Красій; оператор Ю.Вовченко; композитор П.Козицький; художник М.Симашкевич; звукооператор А.Демиденко; текст пісень В.Сосюри;вролях: О.Антонов — Сергій Захарович Руденко; В.Івашова — Ольга Руденко; Т.Задеріхіна— Катюша Руденко; Д.Мілютенко — дід Макар; С.Шкурат — Ілля Макарович; Г.Петрова — Уляна Григоровна; Б.Безгін — Остап; С.Жайворонок — Стьопка; С.Свашенко — Федір; П.Ткаченко — Ромка; Ф.Левицький — Льонька; І.Рижов — есаул Сорока; М.Братерський — Митри; К.Владко — Фрося; Г.Гравій — Соколов; В.Уральський — командир корпусу; Д.Капка — гармоніст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.231232.

На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Макар Нечай» («Академіки»). Сценарій Б.Старше ва (Пхора); режисер В.Лебедєв-Шмідтгоф; оператор О.Мішурін; композитор Ю.Мейтус; художники Г.Рогочий, М.Тряскін; звукооператори Н.Мінна, О.Котова; текст пісень А.Малишка; в ролях: І.Садовський — професор Головін; В.Добровольський — Макар Нечай; В.Зайчиков — академік Адамов; В.Івашова —Галя; А.Дунайський — Опанас; Ф.Дубровський — академік Оленін;Г.Кіровський — професор Горський; Н.Алісова — Наташа Стахова;О.Максимов — аспірант Владимиров, секретар парткому.
Жукова А.Є.,Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К.,1959. — С.232.

Одеса. На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Небеса». Сценарій В.Витковича, С.Таде; режисер Ю.Тарич; оператори М.Большаков, Є.Борисович; художники В.Каплуновський, К.Урбетіс, С.Худяков; композитор В.СоловйовСєдой; звукооператор Г.Сенчилло; текст пісень М.Свєтлова; в ролях: С.Калінін — голова колгоспу Прокіп Іванович, Л.Карташова — Ганна Микитівна, його дружина, Н.Нікітіна — їх дочка Варя; М.Макаренко — льотчик Олександр Орєшкін; А.Алексєєв — Андрон, осо авіахімовець; В.Гнатюк — Льонька, В.Малаховська — мати Льоньки, І.Чувелєв — льотчик Лапкін, К.Сорокін — Миронов, П.Аржанов — Зайцев.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.232.

На кіностудії художніх фільмів знято художньо-документальний фільм, присвячений приєднанню Західної України до УРСР. Сценарій О.П.Довженка; режисери О.Довженко, Ю.Солнцева; оператори Ю.Єкельчик, Г.Александров, М.Биков, Ю.Тамарський; художник М.Уманський; композитор Б.Лятошинський; звукооператор О.Бабій.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.232.

На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «П’ятий океан» («Літаки ідуть на Схід»). Сценарій О.Спєшнєва, О.Філімонова; режисер І.Анненський; оператор В.Окулич; художники С.Зарицкий, В.Хмельова; композитор С.Потоцький; звукооператор А.Прахов; текст пісень Я.Родіонова; у ролях: Є.Гаркуша —Саня, А.Абикосов —Леонтій Широков; І.Новосельцев — Кирилов; А.Гар дер — Наташа; А.Зуєва — Дар’я Єгорівна, її мати; О.Максимов — комісар аероклубу; В.Зайчиков — начальник аероклубу; О.Шахет — Василь Тимофійович, П.Алейников — льотчиккурсант Ковтунов, Д.Капка — гітарист.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.232.

На кіностудії художніх фільмів знято художньо-документальний фільм «Радянська Буковина». Художній керівник — О.П.Довженко; режисер Ю.Солнцева; оператор — І.Шеккер
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.232.

Згідно вибіркових обстежень виявилося, що в Одеській області з числа 506 опитаних колгоспних родин жодна не мала електрифікованої оселі. Серед 620 сімей на Запоріжжі — родині Дніпрельстану — лише 12 мало в оселы електроосвітлення, а в Київській з 540 сімей — лише 6.
Історія українського селянства. Т.2. — К., 2006. — С.269.

КОВО. Органи НКВС повідомили про арешт «за антирадянську діяльність» викладача історії ВКП(б) Коростенської авіашколи старшого політрука А.В.Ротшке. Йому закидалося, що той у формі різких контрреволюційних висловлювань засуджував політику партії і радянського уряду. Згідно з матеріалами звинувачення Роштке вже з 1918 р. «став на шлях антирадянської діяльності та брав активну участь у націоналістичній організацій «Просвіта». В 19291933 роках під час навчання в університеті він разомз із студентами Кизь, Вусатий, Анишин «розповсюджував антирадянські вимисли про колективізацію», стверджуючи що «країна через колективізацію зайшла у глухий кут». Органи стверджували, що бувши у 1939 році мобілізованим до РСЧА, Роштке «виявляв свої антирадянські настроїта під час перебування на фінському фронті засуджував політику радянської влади, висловлював терористичні наміри відносно керівництва, пораженські настрої». Дружина Ротшке характеризувалася як така, що «повністю поділяла його антирадянські настрої та сама неодноразова так висловлювалась».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.147-148.

Одеса. На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Танкер «Дербент». Сценарій О.Файнціммераза повістю Ю.Кримова; режисер О.Файнціммер; оператор С.Іванов; комбіновані зйомки Г.Айзенберга; композитор Г.Попов; художник М.Юферов; звукооператор Л.кан; уролях: О.Красно польський — Басов, А.Горюнов — капітан танкера, К.Михайлов — старший помічник капітана Кабацький, П.Кирилов — помполіт Бредіс, В.Меркур’єв — боцман Догайло, В.Кузнєцов — буфетниця Віра; К.Сорокін, Е.Геллер, П.Гофман, А.Мірошниченко — мотористи; в епізодах: В.Капелян, І.БійБродський, С.кирилов, Л.Кривицький, А.Кулаков, Л.Лариков, О.Маслюков, А.Сова, П.Шпрінгфельд, Г.Станкевич.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.232.

Софія. Пішов з життя Олексій Васильович Ганзен (народився 2 (14) лютого 1876 р. в Одесі) — російський живописецьмариніст, випускник Петербурзької Академії мистецтв (1903), автор творів «Море» (1898), «Загибель броненосця ПетроПавловськ» (1905), «Перед шквалом» (1909), Околиці Одеси» (1916), «Місячна ніч» (1919) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К. : Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.141-142.

Пішов з життя Мартинович Володимир (народився 1890) — український драматург. Мав середню освіту; автор драматичних творів: «Перелесник» (1922), «Ніч під св. Андрія» (1927), історичної п’єси «Довбуш» (1926); мелодрами — «Потерчук» (1925), «Міщани» (1928); комедії — «Весілля з приданим» (1923), «Сучасна Ксантипа» (1926), «Гріх молодості» (1927), «Тестамент» (1937); водевілі — «Досиджував посагу», «Трьох до вибору», «З там того світу» (всі — 1928).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. — К., 1997. — С.399.

Пішов з життя Іваницький Кароль Людвігович (народився 6 вересня 1870 р.) — український архітектор. У 1894 р. закінчив Львівський політехнічний інститут. До числа основних споруд, побудованих архітектором належать: будинок кадетського корпусу у Сумах (1898), житловий будинок на вул. Б.Хмельницького №32 у Києві (1912) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.270.

Косів (Івано-Франківська область). Пішов з життя Кошак Петро Григорович (народився 1864 р.) — український майстер кераміки. У 1897 р. закінчив Коломийську гончарну школу. Автор чисельних керамічних кахлів, плесканиць, ваз та скульптур.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.329.

Пішов з життя Гарін В.М. (Жебенєв Іван Миколайович) — старший майор держбезпеки, у ЧК з 1919 р., у 19261929 рр. — помічник і заступник начальника ОО НКВС УРСР, пізніше обіймав відповідальні чекістські посади в Сибірському краю, наПівнічному Кавказі.
Шаповал Ю., Золотарьов В. Всеволод Балицький: особа, час, оточення. — К., 2002. — С.378.

Пішов з життя Борін Б.Ю. — капітан держбезпеки, у ЧК з 1921 р., з жовтня 1930 р. — начальник Житомирського міськвідділу НКВС, з серпня 1933 — начальник Сумського міськвідділу НКВС, з вересня 1935 — начальниккомісар харківської школи НКВД.
Шаповал Ю., ЗолотарьовВ. Всеволод Балицький: особа, час, оточення. — К., 2002. — С.371.