Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

У Кракові відбувся ІІ великий Збір ОУН С.Бандери. На ньому керівництво організації підтвердило принцип революційної боротьби, що спирається “на власні сили українського народу, відкинувши загалом орієнтацію на чужі сили”. Українська суверенна держава може утворитися тільки внаслідок національної революції. ОУН(Б) повинна стати революційною політичною партією, здатною здійснити збройне повстання. Це повстання матиме більше шансів на успіх, якщо одночасно розгорнеться боротьба інших народів, поневолених Росією. Ця спільна боротьба повинна проходити під гаслом ОУН “Воля народам, воля людині!”
УОН у світлі постанов Великих зборів, конференцій та інших документів з боротьби 1929 – 1955 рр. – Мюнхен, 1955. — с. 24-27, 31.

Розпочався добровільний набір до українського батальйону ДУН “Роланд”, командиром якого став Євген Побігущий.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 284.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Кримський обком ВКП(б) затвердив уповноваженим з керівництва підпільною боротьбою І.Генова, направив на окуповану територію 34 організатора (в 72 населених пунктах створили 37 підпільних організацій і груп загальною чисельністю 126 осіб).
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 92.

Відбулася ІІ конференція ОУН (СД) під Львовом. У ній взяли участь М.Лебедь, Д.Мирон, І.Климів, В.Кук, Я.Старух, З.Матла, Д.Клячківський та ін. Провід ОУН(Б) виробив лінію, спрямовану на тривалу підготовку власних політичних та військових сил для боротьби за українську державність. Головною вважалася теза про неприпустимість стихійних виступів мас, щоб “енергія народу не виливалась в партизанщину, але оформилась в широкий всенародний рух”. Учасники конференції висловилися за критичне ставлення до німців та відсіч будь-яким спробам комуністичного руху Опору опанувати ситуацію і поширювати свій вплив на населення”.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських Націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 110–113.

Головна Команда УПА видала наказ про негайний початок першої фази збройної боротьби проти гітлерівців. Розсіявшись на території Правобережної України невеликі групи з 5 -10 бойовиків почали “малу війну”: підривали машини та різні урядові установи німців. випускали антигітлерівські листівки тощо.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.659.

Ворошиловградський обком партії доповів Центральному комітету КП(б)У про збір теплого одягу для бійців і командирів Червоної армії. В області зібрано 118600 одиниць одягу: полушубків, курток, жакетів, валянок, рукавиць, теплої білизни, шапок, тощо.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны. 1941–1945. Док. и матер. в 3-х т. – К., 1985. – Т. 1. — С. 234.

У Львові у Літературно-мистецькому клубі відбувся вечір-концерт під гаслом: “Поклін Франкові”. Споминами про славний театр “Березіль” і його творця Л. Курбаса виступив у літературно-мистецькому клубі режисер цього театру О. Гірняк. Також відзначено у Львові 9-і роковини з дня смерті М. Хвильового.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 157.

На літературному конкурсі на історичні повісті й оповідання про гетьмана Богдана Хмельницького, проголошеному в Ярославі, присуджено другу нагороду (600 зл.) проф. П. Феденкові з Праги за історичну повість у 3-ох томах “Гомін України” та вирізнено серед інших історичне оповідання І.Гузар-Монцібовичевої “Високо прапор” і сценічну картину М. Заставної-Долинської “Богданова присяга”.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 157.

Й.Сталін і Ф.Рузвельт обмінялися посланнями про скликання наради представників СРСР, США і Великобританії з питань відкриття другого фронту в Європі.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 329.

На початок місяця розстріляно понад 300 євреїв з Городища, 115 – з Тального Київської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.89.

На кінець місяця в 6 населених пунктах Вінницької області страчено 2,5 тис. євреїв: в Іллінцях близько 1000 осіб, Браїлові та Межирівці відповідно 180 і 279, Спіченцях та Дзюнівці – 290 і 94 особи, Липовці – понад 700 та близько 100 в с. Зозов. Знищено 135 осіб єврейської національності з с. Дружківки та 470 євреїв з Єнакієвого вивезені та вбиті в Горлівці Сталінської області, близько 70 єврейських членів змішаних шлюбів у Бердичеві та євреї Андрушівського району Житомирської області. До того ж з Яблунівського, Кутського, Косівського, Гвоздецького, Обертинського і Коршівського районів Станіславської області переселено 4849 євреїв. Всіх, хто відмовлявся виїхати, розстрілювали на місці. Знищено 1500 осіб в Умані Київської області та 112 – в с. Шаумян Євпаторійського району.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.14; 43; 57; 89.

Окупанти спалили у квітні і пізніше 390 дворів села Чернацьке Середино-Будського району Сумської області, де загинуло 56 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.288.

РНК СРСР і ЦК ВКП(б) прийняли постанови: “Про порядок мобілізації на сільськогосподарські роботи в колгоспи, радгоспи і МТС працездатного населення міст і сільськогосподарської місцевості” (залучалося населення міст і сільської місцевості, яке не працювало на підприємствах промисловості і транспорту, частина службовців державних, кооперативних і державних установ, а також учні 6–10 класів неповних середніх і середніх сільських і міських шкіл, студенти технікумів і вузів); “Про підвищення для колгоспників обов’язкового мінімуму трудоднів” (в залежності від місцевості підвищувався до 100–150 трудоднів); “Про порядок прийому зерна і худоби, які надходили від населення і колгоспів на допомогу районам, що постраждали від німецьких окупантів (наркомат заготівель і наркомат м’ясної та молочної промисловості приймав на місцеві заготпункти насіння, продовольче зерно і худобу; Держбанк СРСР приймав відрахування для надання допомоги визволеним районам).
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 328;. Правда. – 1942. – № 108. — 18 апреля. – С.1;Ве

РНК СРСР прийняла постанову про випуск Державної воєнної позики 1942 р. терміном на 20 років. Позика випускалася на суму 10 млрд. руб.
Правда. – 1942. – № 104. — 14 апреля. – С.1;Советская Украина. – 1942. – № 88. — 14 апреля. – С. 1–2.

ДКО прийняв постанову про будівництво і відновлення підприємств чорної металургії.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 166.

Виконком Ворошиловградської обласної Ради депутатів трудящих і бюро обкому КП(б)У прийняли постанову про організацію дитячих їдалень в області.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 166.

В Гвоздеці Станіславської області розстріляно 750 євреїв, а Городенці цієї ж області – 50 осіб.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.74.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.