Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

Львів. Відбулися всесоюзні змагання з рукопашного бою й фехтування.
Радянська Україна. – 1945. – 11 листопада.

Головнокомандувач УПА Т. Чупринка видав наказ “До бійців і командирів Української Повстанської Армії”. У ньому викладено наміри “до останнього боронити ідеї української самостійності”.
Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942–1952. – Мюнхен, 1953. – С. 288.

Відбулася міжреспубліканська нарада голів обласних комітетів Товариства Червоного Хреста Української, Молдавської РСР та Кримської АРСР. Обговорювалася діяльність червонохрестівських організацій на звільненій від ворога території, її перші результати і плани на майбутнє.
ЦДАГО України. – Ф. 1, Оп. 30, Спр. 45, Арк. 9, 9 зв; Коваль М. Общественно-политическая деятельность трудящихся Украинской ССР в период Великой Оте

Оприлюднено “Декларацію Проводу Організації Українських Націоналістів після закінчення другої світової війни в Європі”, яка містила оцінку геополітичної ситуації й перспективи розв’язання “українського питання” і націлювала національно свідомі сили на реалізацію “ідеї української самостійної соборної церкви”.
Причинки до суспільного мислення. – Торонто, 1982. – С. 142; Галамай С. Боротьба за визволення України 1929–1989 – Торонто-Нью-Йорк, 1991. – С. 214.

Львів. Відкриття музею українського мистецтва. В експозиції представлено зразки сучасного і старовинного малярства, різьбарства, графіки.
Радянська Україна. – 1945. – 16 травня.

Повідомляється, що між Києвом та Гомелем розпочались регулярні рейси товарно-пасажирських пароплавів. На цій лінії курсують пароплави “Молотов” та “Каманін”.
Радянська Україна. – 1945. – 16 травня.

Помер письменник Ісай Шкаровський (Ішин).
Радянська Україна. – 1945. – 25 травня.

Київ. Відбулася республіканська нарада обласних прокурорів, на якій обговорено доповіді: “Про стан соціалістичної законності”, “Про посилення судового нагляду по кримінальних справах”.
Радянська Україна. – 1945. – 11 липня.

У Жаб’євському районі Станіславщини протягом одного дня в радянські органи з’явилося з повинною 86 повстанців, які здали 4 кулемети, 19 гвинтівок, 4000 набоїв.
ЦДАГО України. – Ф. 1, оп. 23, спр. 1626, арк. 52-61;Літопис УПА. Нова серія. – Т. 4. – Львів – Торонто, 2002. – С. 417.

Харків. Після 4-річної перерви відновив свою діяльність державний театр опери і балету.
Радянська Україна. – 1945. – 23 травня.

Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову “Про підготовку початкових, семирічних і середніх шкіл Української РСР до нового 1946-1947 навчального року” з метою забезпечення необхідних умов для здійснення загального обов’язкового навчання дітей з семирічного віку як у місті, так і на селі, та піднесення якості навчально-виховної роботи в школах УРСР у 1946/1947 навчальному році. Міністерство освіти УРСР і виконкоми облрад були зобов’язані розгорнути з наступного навчального року 16975 початкових шкіл, 8798 – семирічних, 2339 – середніх, 99 – спеціальних шкіл-інтернатів; до 15 серпня 1946 р. перевірити облік дітей-семиліток та охоплення навчанням усіх дітей шкільного віку, укомплектувати керівними і педагогічними кадрами школи, відділи наросвіти, інститути удосконалення кваліфікації учителів та райпедкабінети, закінчити будівництво, відбудову, ремонт і устаткування всіх шкільних будинків, квартир учителів, інтернатів, їдалень. Міністерство торгівлі УРСР, Укркнигокультторг, Укоопспілка до 1 вересня були зобов’язані забезпечити завезення підручників, зошитів, шкільно-письмового приладдя до шкіл і низових торгівельних організацій.
Радянська Україна. – 1946. – 14 травня.

З метою розширення асортименту та збільшення виробництва дитячих іграшок на підприємствах УРСР, Рада міністрів Української РСР дозволила Міністерству освіти УРСР, спільно з Укрхудожпромсоюзом та Спілкою радянських художників України, провести республіканський конкурс на кращі зразки педагогічно-цінних іграшок та настільних ігор для дітей ясельного, дошкільного і шкільного віку. За кращі зразки іграшок Рада міністрів УРСР встановила премії: а) колективні (для підприємств і артілей): одна перша – 1500 руб., дві других – 10 тис. руб., три третіх – по 5 тис. руб.; б) індивідуальні: дві перші – по 8 тис. руб., п’ять других – по 5 тис. руб., десять третіх премій – по 3 тис. руб.
Радянська Україна. – 1946. – 15 травня.

Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У розглянули питання про підготовку і проведення літнього спортивного сезону 1946 р. в Українській РСР. Перед радянськими, партійними, комсомольськими, профспілковими організаціями було поставлено завдання провести широку роботу щодо залучення трудящих до занять літніми видами спорту, розвитку місцевого туризму та екскурсій до історичних і визначних місць; у всі святкові і вихідні дні проводити на стадіонах, спортивних майданчиках, водних станціях, в садах і парках культури та відпочинку масові спортивні змагання і виступи; шляхом проведення систематичної навчально-спортивної роботи в секціях з різних видів спорту досягти поліпшення спортивно-технічних результатів спортсменів України, особливо з таких видів спорту, як легка атлетика, гімнастика, плавання, футбол.
Радянська Україна. – 1946. – 22 травня.

Київ. Чемпіоном СРСР 1946 р. з фехтування на еспадронах став львів’янин Комаров.
Радянська Україна. – 1946. – 28 травня.

“Літературна газета” надрукувала редакційну статтю “Буржуазних націоналістів – на смітник історії”. Затавровані виключені із Спілки радянських письменників України П.Карманський, М.Рудницький, А.Патрус-Карпатський.
Літературна газета. – 1947. – 20 листопада.

Польща. За підсумковим звітом командування Оперативної групи “Вісла” підпілля УПА у країні втратило 1334 бійця, в тому числі 53 вбитими (24 на терені СРСР), 564 полоненими й 228 окреслених як засуджених на смерть і ув’язнення. З 17 командирів сотень 10 загинули, 4 засуджені до смертної кари і, за винятком “Чауса”, страчені. (Відомості про втрати неточні).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 34.

Польща. Тривала акція “Вісла”. За відомостями Генерального штабу Війська Польського було виселено 140575 українців і членів змішаних польсько-українських родин, які проживали на території трьох воєводств (22 повітів) Польщі, у тому числі з Краківського воєводства – 10510 осіб, Ряшівського – 85339 осіб, Люблінського – 44726 осіб. Їх розселено у 71 повіті 9 воєводств, а саме: у Білостоцькому – 995 осіб, Гданьському – 5280, Кошалінському – 31169, Ольштинському – 56625, Опольському – 2542, Познанському – 1437, Щецінському – 15058, Вроцлавському – 15941, Зеленогурському – 10870. (Відомості з виселення неточні й не враховують 3873 українців, які потрапили під час акції “Вісла” до концентраційного табору в Явожно й до в’язниць і після звільнення були розселені у західних землях Польщі).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 31,34.

Найбільша в Донбасі шахта №8 імені Сталіна вступила у пусковий період і видала перші сотні тонн вугілля.
Радянська Україна . – 1947. – 14 травня.

Єпископ Теодор Ромжа таємно відрядив свого секретаря отця Олександра Пунька до Ради у справах релігій при Раді міністрів СРСР у Москві. Від імені єпископа отець Пунько висловив гострий протест проти переслідування Української католицької церкви в Закарпатті.
Мартирологія українських церков. Том ІІ. Українська католицька церква. Документи, матеріали, християнський самвидав України. – Торонто, Ба