Київ. Президія Верховної Ради УРСР прийняла постанову «Про стан розгляду заяв і скарг трудящих у виконавчих комітетах Сумської і Чернігівської обласних рад депутатів трудящих». Відмічено, що голови виконавчих комітетів Сумської і Чернігівської областей, а також завідувачі відділами цих виконкомів не розглядали заяв і скарг, передоручали їх другорядним працівникам апарату, які у свою чергу пересилали справи низовим організаціям, внаслідок чого з одержаних у 1949 р. 5187 заяв і скарг у виконкомі Чернігівської області було розглянуто 79, а у виконкомі Сумської обласної ради з 4018 заяв – розглянута 241 справа. Зазначалось, що деякі виконавчі комітети місцевих рад пересилали скарги на розгляд тих організацій, на керівників яких населення скаржилося; розслідуючи скарги, уповноважені на це особи не викривали недоліки, а домагалися встановлення осіб скаржників; керівні працівники виконкомів не практикували розгляд заяв у присутності скаржників і попередньо не перевіряли факти порушень на місцях. Особливо незадовільно була поставлена справа з вирішення скарг щодо матеріально-побутового стану військовослужбовців і родин загиблих воїнів Червоної армії; виконкоми усіх рівнів не узагальнювали питань, порушених населенням і не вживали заходів для поліпшення роботи радянських і господарських органів. Президія Верховної Ради УРСР зобов’язала голів виконкомів Сумської і Чернігівської облрад запровадити розгляд усіх скарг населення в найкоротший термін лише особисто головою, заступниками голови та секретарем виконавчого комітету обласної ради; особливо важливі скарги розглядати на засіданнях виконкому облради; встановити постійні дні і години прийому відвідувачів відповідними посадовими особами та оголосити про них населенню; перевірку заяв і скарг доручати не випадковим працівникам, а в кожному окремому випадку спеціально уповноваженим на це виконкомом відповідальним особам. Головам виконкомів Сумської облради В.Шадрину та Чернігівської облради В.Капранову доручено до 15 травня 195
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1950. – № 2.