Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Березень 1963

м. Керч (Кримська область). Відкрито діораму, присвячену подвигу радянських воїнів у бою на Ельтигені (автори А.Скляренко і Р.Сердюк).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.547 -548.

Березень 1963

Колегія міністерства освіти УРСР прийняла рішення про включення до атестату про середню освіту оцінки з фізичного виховання.
Деснянська правда. – 1963. – 16 квітня

3 березня 1963 (неділя)

В Україні відбулися вибори до Верховної Ради УРСР. У виборах взяло участь 99,97% виборців. За кандидатів від “блоку комуністів і безпартійних” проголосувало 99,86 % всіх виборців, проти – 40 964 особи. Визнано недійсними 10 бюлетенів. До Верховної Ради УРСР обрано 469 депутатів, в тому числі 160 жінок, 150 безпартійних, 241 робітник і колгоспник з виробництва. Одночасно відбулися вибори до обласних, районних, міських, селищних і сільських Рад депутатів трудящих УРСР. У виборах взяло участь майже 100% виборців. Було обрано депутатів до 19 обласних (промислових), 19 обласних (сільських), 6 обласних, 253 районних, 355 міських, 74 районних у містах, 720 селищних і 8581 сільських рад депутатів трудящих. Всього обрано 412 514 депутатів, в т.ч. 169 229 жінок, 220 547 безпартійних, 273 980 робітників і колгоспників з виробництва.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – №10. – С.289, 345-346.

1964 1964

Київ, Одеса, Харків та інші міста. Поширювалися листівки від імені підпільної організації “Демократичний союз соціалістів”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.554.

1964 1964

УРСР стала членом Конференції Об’єднаних націй з торгівлі і розвитку.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.554.

14 січня 1964 (вівторок)

м. Київ. Громадськість міста відзначила 70-річчя з дня народження письменника, журналіста і громадського діяча В.Еллана-Блакитного. Учасники вечора заслухали доповіді про його життєвий шлях та громадсько-політичну діяльність. Відбувся концерт.
Радянська Україна. – 1964. – 15 січня.

Березень 1964

м. Київ. За особистим розпорядженням секретаря Київського обкому КПУ В.Бойченка знищено вітраж із зображенням Т.Шевченка в Київському університеті ім.Т.Шевченка, виконаний П.Заливахою, А.Горською, Л.Семикіною, Г.Зубченко.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.417.

Березень 1964

Члени клубу творчої молоді “Пролісок” М.Зваричевська, М.Горинь, М.Косів провели вечір, присвячений 150-річчю з дня народження Т.Шевченка, який було піддано критиці за його ідеологічну спрямованість.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.417-418.

3-4 березня 1964 (вівторок-середа)

м. Київ. Відбулися збори республіканського партійного активу республіки для обговорення лютневого пленуму (1964 р.) ЦК КПРС і завдань по інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. З доповіддю по цьому питанню виступили міністр виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів Н.Кальченко та перший секретар ЦК КПУ П.Шелест. Вони детально охарактеризували становище сільського господарства республіки, відзначаючи великий потенціал народного господарства УРСР. Доповідачі докладно спинилися на недоліках у роботі галузі та завданнях сільського господарства УРСР, які полягали у інтенсифікації виробництва продукції, підвищенні культури землеробства та посиленні уваги до тваринництва, покращенні керівництва господарством УРСР.
Радянська Україна. – 1964. – 5 березня.

1965 1965

Україна стала членом ООН з промислового розвитку.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.558.

Березень 1966

В Івано-Франківській області від імені “Центрального штабу Українського національного фронту” поширювався “Меморандум ХХІІІ з’їзду КПРС”, в якому висувалися вимоги повернути в Україну депортовані родини, створити умови для розвитку української мови та літератури, покласти край політичним репресіям.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). — К., 2000. — С.429.

14 лютого 1967 (вівторок)

Центральний комітет КПУ і Рада міністрів УРСР розглянули питання про підсумки соціалістичного змагання областей і районів за збільшення виробництва і заготівель м’яса, молока та інших продуктів тваринництва у 1966 році.
Радянська Україна. — 1967.— 14 лютого.

Березень 1967

На території Донецької, Івано-Франківської, Львівської, Кіровоградської області органами КДБ при Раді міністрів УРСР викрито осередки підпільної організації “Український національний фронт”.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). — К., 2000. — С.437.

29-30 серпня 1968 (четвер — п’ятниця)

У Києві та інших населених пунктах Української РСР розповсюджено листівки з критикою внутрішньої і зовнішньої політики КПРС, протестом проти вторгнення радянських військ у Чехословаччину.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). — К., 2000. — С.448.

Березень 1968

Відомі діячі науки і культури, представники трудових колективів, студенти (серед яких кінорежисер С. Параджанов, літератори І. Світличний, Г. Кочур, В. Шевчук, Л. Костенко, М. Коцюбинська, Б. Харчук, З. Франко, історик М. Брайчевський - всього 139 осіб) звернулись з листом до Генерального секретаря ЦК КПРС Л. Брежнєва, Голови Ради міністрів СРСР О. Косигіна, Голови президії Верховної Ради СРСР М. Підгорного, в якому вказали на тривожні симптоми реставрації сталінізму.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). — К., 2000. — С.445.

3 березня 1969 (понеділок)

ЦК КПУ схвалив постанову, якою вказав творчим спілкам на низький рівень мистецьких творів, ворожі випади окремих творчих працівників проти Комуністичної партії та радянської держави.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). — К., 2000. — С.455.

Квітень 1940

Західна Україна. Відбулася друга масова політична «чистка». Виселенню підлягали члени сімей репресованих «антирадянських елементів», у тому числі офіцерів, урядників, поліцейських, фабрикантів, поміщиків, членів політичних партій і громадських організацій і т.д. У ході цієї операції було депортовано майже 10, 5 тис. сімей, або близько 32, 1 тис. осіб (2,3 тис. із різних причин уникнули виселення). Більшість депортованих становили поляки (24 тис. осіб), українці (6,3 тис. осіб) та євреї (1.3 тис. осіб). Сім’ї репресованих виселили на 10 років до Казахської РСР.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Квітень 1940

Англія висловилася за передачу Болгарії Південної Добруджи за умови укладання румуно-болгарського договору про взаємодопомогу.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.213.

Квітень 1940

Німецька адміністрація м. Белзу рамках проведення антиєврейських акцій — «звільнення міста від єврейської присутності» — зібрала колону євреїв у 1,5 тис. осіб і швидким пішим маршем перегнали їх через кордон у Сокалі на радянську територію. Радянська військова адміністрація спочатку надала примусовим біженцям допомогу, проте через кілька тижнів депортували всіх до єдиного на спецпоселення.
Романів О.,Федущак І. Західноукраїнська трагедія 1941. — Львів-Нью Йорк, 2002.– С.4344.