Рада міністрів УРСР прийняла постанову «Про підвищення продуктивності праці, покращення організації виробництва і зміцнення технічного керівництва на шахтах Донбасу». Відмічено, що продуктивність праці робітників з експлуатаційних шахт Донбасу залишалась нижчою від довоєнного рівня (у 1949 р. вона становила 20,7 т видобутого вугілля на місяць, у 1940 р. – 26,1 т). Становище склалося внаслідок значних недоліків в організації виробництва, розкиданості гірничих робіт, поганого використання і низької продуктивності техніки, слабкої забезпеченості шахт і дільниць спеціалістами. Рада міністрів СРСР зобов’язала Міністерство вугільної промисловості забезпечити підвищення продуктивності праці на шахтах Донбасу у березні 1951 р. до 26,5 т на місяць порівняно з 23,2 т у березні 1950 р.; перебудувати організацію виробництва на шахтах на циклічну (один цикл на добу) з тим, щоб впродовж двох змін циклу повністю відвантажувалося вугілля з лави з усієї її довжини, а третя зміна виділялася для ремонтно-підготовчих робіт. З метою забезпечення зростання видобутку вугілля для шахт, переведених на циклічний графік роботи, встановлювався норматив не менше 25,5 – 27 циклів на місяць у порівнянні з досягнутим – 15 циклів. Рада міністрів СРСР дозволила Міністерству вугільної промисловості організувати на лавах з циклічним режимом роботи комплексні бригади з оплатою кожної тонни видобутого вугілля, погонного метра встановленого транспортера, квадратного метра площі очисних робіт, погонного метра пройденої виробки та зобов’язала направити у другому півріччі 1950 р. на шахти 1200 інженерів і техніків. У постанові встановлено додаткове завдання із зниження собівартості донецького вугілля у розмірі 1 руб. на тонну.
Промышленность и рабочий класс Украинской СРСР 1946-1950. Сборник документов и материалов. – К., 1980. – С. 192-197.