Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Президія ВР УРСР ратифікувала Всесвітню поштову Конвенцію.
Українська РСР у міжнародних відносинах (1945 – 1957). – К., 1959. – С. 288-326.

Президія ВР УРСР ратифікувала “Угоду про листи й ящики з об’явленою цінністю”.
Українська РСР у міжнародних відносинах (1945 – 1957). – К., 1959. – С. 328-338.

Київ. Проходив фестиваль індійських кінофільмів.
Радянське мистецтво. – 1954. – 22 вересня.

Ужгород. В обласній картинній галереї відбулася виставка творів художників Закарпаття, присвячена “10-річчю возз’єднання Закарпатської України з УРСР”.
Советская культура. – 1955. – 10 сентября.

с. Ометинці Ситковецького району Вінницької області. Повідомляється про урочисте відкриття пам’ятника легендарному герою Севастопольської оборони 1854 – 1855 рр. матросу Петру Кішка та його родині.
Правда. – 1955. – 16 августа.

Київ. Відбулися збори активу працівників культури за участю міністра культури СРСР М.Михайлова та першого секретаря Київського обкому КПУ Г.Гришка, на яких різко засуджувався культ особи, розкривалися його негативні наслідки для української культури.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 390.

Чернігів. Створено музей на Чернігівській музичній фабриці. Експонувалося близько 150 експонатів.
Правда Украины. – 1956. – 15 апреля.

Київ. Відкриття в приміщенні Київського державного музею Т.Шевченка виставки кустарних виробів Індії.
Правда Украины. – 1956. – 15 апреля;Молодь України. – 1956. – 13 травня.

Херсон. Бавовняний комбінат випустив перші тканини.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – К., 1990. – С. 422.

Львівська, Станіславська, Дрогобицька, Тернопільська, Чернівецька та Закарпатська області. Працювала спеціальна комісія на чолі з головою Ради в справах РПЦ при РМ СРСР В.Карповим, зорієнтована на розробку заходів “по остаточному викорінюванню залишків уніатства”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 392-393.

Львівська і Тернопільська області. Архієпископа Панкратія замінено архієпископом Палладієм в зв’язку з невиконанням завдань, які уряд поставив перед єпископами західних областей УРСР. На єпископів покладалось: утвердження православ’я у возз’єднаних колишніх греко-католицьких церквах, а також боротьба з католицькими елементами, які проводять антиправославну роботу, спрямовану на реставрацію греко-католицької церкви.
Культурне життя в Україні: Західні землі. Т. 2. (1953–1966). – Львів, 1996. – С. 253.

Москва. Відбулася спартакіада народів СРСР. Україна зайняла четверте місце за сумою результатів показників в усіх видах програми. По окремих видах: бокс – 6 місце, вільна боротьба – 4, велосипед (шосе) – 3, волейбол (чоловіки) – 1, волейбол (жінки) – 2, гімнастика – 2, плавання – 3, стрибки в воду – 3, стрільба кульова – 4, теніс – 2, важка атлетика – 2, фехтування – 3, баскетбол (чоловіки) – 6, класична боротьба – 2, водне поло – 5, веслування байдарочне і канойне – 4, легка атлетика – 4, футбол – 3.
Радянський спорт . – 1956. – 21 серпня.

Москва. Постановою ЦК КПРС і РМ СРСР “Про Ленінські премії за найвидатніші праці в галузі науки, техніки, літератури і мистецтва” прийнято рішення про відновлення премії імені Володимира Ілліча Леніна (встановлені в 1925 році і присуджувалася до 1935 року включно) – Ленінських премій за найвидатніші наукові праці; архітектурні і будівельні споруди; впроваджені в народне господарство винаходи, конструкції машин, нові матеріали; вдосконалення методів виробництва. Заново встановлено премії за найвидатніші твори літератури і мистецтва, які дістали широке громадське визнання. Встановлено п’ятдесят Ленінських премій розміром у 75 тис. руб. кожна (за наукові праці – 12, за споруди і т.д. – 30, за твори літератури, образотворчого мистецтва, досягнення діячів театрального мистецтва, кіноматографії – 8).
Культурне будівництво в Українській РСР. Найважливіші рішення комуністичної партії і радянського уряду: Зб. документів. Т.2 (1917 – 1960 рр.). –

Київ. Відповідно до указу президії ВР СРСР від 26 березня 1956 року “Про збільшення тривалості відпусток по вагітності і родах” президія ВР УРСР видала указ про внесення змін до статей 92 і 132 Кодексу законів про працю УРСР. Згідно цих змін за робітниками і службовцями, що тимчасово втратили працездатність через хворобу, зберігалася посада за місцем роботи не менше двох місяців, а при хворобі після закінчення строку відпустки по вагітності і родах – не менше двох місяців понад строки, встановлені ст. 132 цього кодексу. Жінкам робітницям і службовцям надавалася відпустка в 56 календарних днів до родів і 56 календарних днів після з видачею їм за цей час допомоги за рахунок коштів державного соціального страхування. У випадку ненормальних родів чи народження двійні відпустка надавалася в 70 календарних днів.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1956. – № 7. – 15 вересня.

Київ. Відповідно до указу президії ВР СРСР від 25 квітня 1956 року “Про скасування судової відповідальності робітників і службовців за самовільне залишення підприємств і установ і за прогул без поважної причини”, президія ВР УРСР видала указ про внесення змін до статей 37, 46, 47, 471, і 90 Кодексу законів про працю УРСР. Згідно цих змін: при переведенні працівника з одного підприємства в інше або з однієї місцевості в іншу вимагалася його згода, а інакше, трудовий договір міг бути розірваний кожною із сторін, працівникові в усіх випадках виплачувалась вихідна допомога; працівник отримав право в будь-яку хвилину розірвати договір, укладений на невизначений час, але за умови попередження адміністрації про свої дії не пізніше як за два тижні.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1956. – № 7. – 15 вересня.

Київ. В АН УРСР відбулася друга Всеукраїнська нарада представників установ – учасників Міжнародного геофізичного року (у дослідженнях за програмою МГР в Україні брали участь 17 наукових установ). Нараду скликав оргкомітет по проведенню МГР при президії АН УРСР з метою обговорення перших результатів наукових досліджень, виконаних за п’ять місяців. На нараді відбувся широкий обмін інформаціями про хід спостережень.
Вісник АН УРСР. – 1958. – № 3. – С. 57;Вісник АН УРСР. – 1958. – № 12. – С. 39.

с. Парутино Миколаївської області. 10 наукових працівників Інституту історії матеріальної культури Польської АН на чолі з членом-кореспондентом К.Маєвським разом з вченими Інституту археології АН УРСР взяли участь в археологічних розкопках на території стародавнього міста Ольвії.
Вісник АН УРСР. – 1958. – № 3. – С. 70.

Київ. Рада міністрів УРСР прийняла постанову про деякі заходи з розвитку народної художньої творчості та покращення умов праці народних умільців і залучення їх до створення високохудожніх творів.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – К., 1990. – С. 427, 428.

Київ. Громадськість міста відзначила 70-річчя з дня народження і 40-річчя творчої діяльності соліста Київського академічного театру опери і балету ім. Т.Шевченка народного артиста УРСР – Михайла Роменського.
Радянська Україна. – 1958. – 15 лютого.

Станіславський раднаргосп разом з облпрофрадами провів конкурс на кращу раціоналізаторську пропозицію та винахід і краще підприємство по раціоналізаторській роботі. Учасники конкурсу запропонували 6600 рацпропозицій, технічних удосконалень і винаходів. З них впроваджено у виробництво 3800 пропозицій з економічним ефектом 22 млн. руб.
Промышленность и рабочий класс Украинской РСР (1951 – 1958): Сборник документов и материалов. – К., 1984 – С. 528.