Інститут історії України Національна академія наук України

Святкування в Радянському Союзі Дня Перемоги над Німеччиною.
Даниленко В., Кокін С. Всесвітня історія. Хронологія основних подій. – К.: Либідь, 1997. – С. 219.

ЦК ВКП(б) і РНК СРСР привітали радянський народ з перемогою над фашистською Німеччиною.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 612.

Вінницька область. У населених пунктах області відбулися мітинги і демонстрації, в яких взяли участь більше одного мільйонна чоловік.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 613.

Львівська область. У населених пунктах області відбулися мітинги і демонстрації, в яких взяло участь близько 300 тис. чоловік.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 613.

Київ. Відбувся 200-тисячний мітинг робітників, присвячений перемозі.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 613.

Дніпропетровськ. Відбудовано завод металургійного обладнання.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 613.

Київ. Український радіокомітет організував великий літературно-музичний концерт на честь Дня Перемоги. Взяли участь: В.Сосюра “Радійте, настала жадана година” і “Цвіти, Україно”; О. Новицький – вірш “Слався, наш батьку”, М. Терещенко – “Стільки літ ми мріяли про щастя”. Народна артистка СРСР Н. Ужвій та народні артисти УзРСР Є. Пономаренко та О. Юрський виступили з читанням поезій М. Рильського, М. Терещенка, Т. Масенка.
Літературна газета. – 1945. – 11 травня.

Війська Українських фронтів взяли в полон числену кількість німецьких солдатів і офіцерів: війська 1-го Українського фронту – 168.000 (з них – 7 генералів), війська 2-го Українського фронту – 135.000 (з них – 8 генералів), війська 3-го Українського фронту – 114.766 (з них – 5 генералів), війська 4-го Українського фронту – 56.280.
Радянська Україна. – 1945. – 13 травня.

Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову “Про підготовку початкових, семирічних і середніх шкіл Української РСР до нового 1946-1947 навчального року” з метою забезпечення необхідних умов для здійснення загального обов’язкового навчання дітей з семирічного віку як у місті, так і на селі, та піднесення якості навчально-виховної роботи в школах УРСР у 1946/1947 навчальному році. Міністерство освіти УРСР і виконкоми облрад були зобов’язані розгорнути з наступного навчального року 16975 початкових шкіл, 8798 – семирічних, 2339 – середніх, 99 – спеціальних шкіл-інтернатів; до 15 серпня 1946 р. перевірити облік дітей-семиліток та охоплення навчанням усіх дітей шкільного віку, укомплектувати керівними і педагогічними кадрами школи, відділи наросвіти, інститути удосконалення кваліфікації учителів та райпедкабінети, закінчити будівництво, відбудову, ремонт і устаткування всіх шкільних будинків, квартир учителів, інтернатів, їдалень. Міністерство торгівлі УРСР, Укркнигокультторг, Укоопспілка до 1 вересня були зобов’язані забезпечити завезення підручників, зошитів, шкільно-письмового приладдя до шкіл і низових торгівельних організацій.
Радянська Україна. – 1946. – 14 травня.

З метою розширення асортименту та збільшення виробництва дитячих іграшок на підприємствах УРСР, Рада міністрів Української РСР дозволила Міністерству освіти УРСР, спільно з Укрхудожпромсоюзом та Спілкою радянських художників України, провести республіканський конкурс на кращі зразки педагогічно-цінних іграшок та настільних ігор для дітей ясельного, дошкільного і шкільного віку. За кращі зразки іграшок Рада міністрів УРСР встановила премії: а) колективні (для підприємств і артілей): одна перша – 1500 руб., дві других – 10 тис. руб., три третіх – по 5 тис. руб.; б) індивідуальні: дві перші – по 8 тис. руб., п’ять других – по 5 тис. руб., десять третіх премій – по 3 тис. руб.
Радянська Україна. – 1946. – 15 травня.

Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У розглянули питання про підготовку і проведення літнього спортивного сезону 1946 р. в Українській РСР. Перед радянськими, партійними, комсомольськими, профспілковими організаціями було поставлено завдання провести широку роботу щодо залучення трудящих до занять літніми видами спорту, розвитку місцевого туризму та екскурсій до історичних і визначних місць; у всі святкові і вихідні дні проводити на стадіонах, спортивних майданчиках, водних станціях, в садах і парках культури та відпочинку масові спортивні змагання і виступи; шляхом проведення систематичної навчально-спортивної роботи в секціях з різних видів спорту досягти поліпшення спортивно-технічних результатів спортсменів України, особливо з таких видів спорту, як легка атлетика, гімнастика, плавання, футбол.
Радянська Україна. – 1946. – 22 травня.

Київ. Чемпіоном СРСР 1946 р. з фехтування на еспадронах став львів’янин Комаров.
Радянська Україна. – 1946. – 28 травня.

“Літературна газета” надрукувала редакційну статтю “Буржуазних націоналістів – на смітник історії”. Затавровані виключені із Спілки радянських письменників України П.Карманський, М.Рудницький, А.Патрус-Карпатський.
Літературна газета. – 1947. – 20 листопада.

Польща. За підсумковим звітом командування Оперативної групи “Вісла” підпілля УПА у країні втратило 1334 бійця, в тому числі 53 вбитими (24 на терені СРСР), 564 полоненими й 228 окреслених як засуджених на смерть і ув’язнення. З 17 командирів сотень 10 загинули, 4 засуджені до смертної кари і, за винятком “Чауса”, страчені. (Відомості про втрати неточні).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 34.

Польща. Тривала акція “Вісла”. За відомостями Генерального штабу Війська Польського було виселено 140575 українців і членів змішаних польсько-українських родин, які проживали на території трьох воєводств (22 повітів) Польщі, у тому числі з Краківського воєводства – 10510 осіб, Ряшівського – 85339 осіб, Люблінського – 44726 осіб. Їх розселено у 71 повіті 9 воєводств, а саме: у Білостоцькому – 995 осіб, Гданьському – 5280, Кошалінському – 31169, Ольштинському – 56625, Опольському – 2542, Познанському – 1437, Щецінському – 15058, Вроцлавському – 15941, Зеленогурському – 10870. (Відомості з виселення неточні й не враховують 3873 українців, які потрапили під час акції “Вісла” до концентраційного табору в Явожно й до в’язниць і після звільнення були розселені у західних землях Польщі).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 31,34.

Найбільша в Донбасі шахта №8 імені Сталіна вступила у пусковий період і видала перші сотні тонн вугілля.
Радянська Україна . – 1947. – 14 травня.

Єпископ Теодор Ромжа таємно відрядив свого секретаря отця Олександра Пунька до Ради у справах релігій при Раді міністрів СРСР у Москві. Від імені єпископа отець Пунько висловив гострий протест проти переслідування Української католицької церкви в Закарпатті.
Мартирологія українських церков. Том ІІ. Українська католицька церква. Документи, матеріали, християнський самвидав України. – Торонто, Ба

На першості Україні з важкої атлетики Я.Куценко (важка вага) встановив світовий рекорд, піднявши штангу вагою 173,5 кг.
Радянська Україна . – 1947. – 28 травня.

Львів. Обласний комітет КП(б)У прийняв постанову “Про стан антирелігійної пропаганди і агітації в області”. Відмічено, що деякі партійні організації відійшли від робити з “остаточного руйнування” релігійних вірувань. Тому серед окремих молодих членів КП(б)У склалося неправильне уявлення про те, що партія змінила своє ставлення до релігії й церкви і вважала недоречним ведення “наступальної антирелігійної пропаганди й агітації”. Наголошено на посиленні боротьби партійних організацій з греко-уніатським підпіллям.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1 (1939 - 1953). – К., 1995. – С. 543-546.

Здана в повну експлуатацію відбудована й одна з найбільших у Донбасі шахта № 6 “Червона зірка” тресту “Будьоноввугілля”.
Промышленность и рабочий класс Украинской СРСР 1946-1950. Сборник документов и материалов. – К., 1980. – С. 108.