Інститут історії України Національна академія наук України

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Єврейський погром у Києві. Після невдалої спроби червоних захопити місто серед населення поширилися чутки, начебто євреї допомагали більшовикам і стріляли в спину добровольцям. Погромні настрої за підтримки частини киян і мовчазної санкції начальства вилилися у “великий київський погром” з численними жертвами. Їх кількість склала більше 300 людей.
Іванис В. Симон Петлюра — президент України. — К., 1993. — С. 200. Примітка: В документі, наведеному у збірнику В.Сергійчука “Погроми в Україні

Уельс, Велика Британія. Засновник Єврейської територіальної організації Ізраїль Цангвіль надіслав листа головному отаману С.Петлюрі, у якому визнавав значні зусилля української влади, спрямовані на припинення хвилі єврейських погромів. Висловлювалась також підтримка національної політики, яку проводила УНР, особливо стосовно єврейського населення.
Гунчак Т. Симон Петлюра і євреї. — С. 43.

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

Київ. Створення Інституту народного господарства.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф.. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 341.

Харків. І Всеукраїнський з’їзд комнезамів, на який прибуло 1082 делегата (з них третина – комуністи). З’їзд заслухав доповіді народних комісарів освіти, земельних справ, продовольства, обговорив питання про міжнародне і внутрішнє становище України, про завдання незаможного селянства, боротьбу з бандитизмом. Голова ВУЦВК Г.І. Петровський зачитав телеграму В.І. Леніна, в якій, зокрема, говорилося про необхідність обговорити на конференції питання про колективний обробіток, прокатні пункти, відібрання землі у куркулів зверх трудової норми. З’їзд приняв по доповідях відповідні резолюції, а також відозву до незаможного селянства. Заклик В.І. Леніна мобілізувати всі сили на боротьбу з силами генерала П. Врангеля знайшов своє втілення в проведенні тижня допомоги фронту під гаслом “Незаможник, на коня!”.
Комітети незаможних селян України (1920 – 1933). Збірник документів і матеріалів. – К., 1968. – С. 68 – 86.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Полтава. Відкриття І повітової конференції робітниць і селянок.
Вісті (Полтава). – 1920. – 20 жовтня.

Харків. Засідання президіуму Промбюро, на якому заслухано доповідь про автотранспорт на Україні; затверджено склад президіуму Полтавської губернської ради народного господарства.
ЦДАВО України. – Ф. 573. – Оп. 1. – Спр. 16. – Арк. 100 – 100 зв.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок розподілу творів друку”. В порядку виконання єдиного державного плану встановлено монополію Всеукрвидаву на розподіл та поширення друкованої продукції, виданої як державними (Всеукрвидавом та Держвидавом РСФРР), так і приватними видавництвами. Головним чином ним мали розподілятися книжкові запаси, сформовані шляхом націоналізації особистих бібліотек. Крім того, Всеукрвидаву передавалися книжки, що зберігалися на складах радянських установ, що не мали відомого характеру. Всеукрвидаву також надавалося право на переважну закупівлю за гуртовими цінами видань, в яких мали потребу державні установи, і які випускалися громадськими та приватними установами, а також тих, що зберігалися в кооперативних та приватних коморах. Приватним особам та кооперативним установам надавалося право створення підприємств для продажу творів друку за дозволом Всеукрвидаву та його місцевих органів та за умовою реєстрації цих підприємств у місцевих відділах управління виконкомів рад. Діяльність приватних та кооперативних книжкових магазинів підлягала контролю Всеукрвидаву.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Спільне засідання УАН обрало на посади голови-президента академіка М. Василенка, на товариша президента – В. Липського, на неодмінного секретаря – А. Кримського та на заступника товариша президента – С. Єфремова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 476.

Ст. Романковці, Бессарабія. Відбулася сутичка між повстанцями та румунськими частинами піхоти й кавалерії. Група повстанців підірвала паровоз і обстріляла поїзд.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

Київ. Відбувся перший в Україні губернський з’їзд представників промислової кооперації.
Коммунист, Харьков, 1921, 23 октября.

Катеринославська губернія. Зібрано за продподатком 700 пудів хліба, 110 пудів картоплі, 4 тис. голів худоби, що дорівнювалося 25% планового завдання. З метою активізації збору продподатку в останній місяць продподаткової кампанії (до 20 листопада) вирішено провести боротьбу із затаюванням від податкових комісій розмірів пашні, запобігаючи до кругової поруки та залучаючи винних у приховуванні до судової відповідальності.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 12 жовтня.

Харків. Українська рада народного господарства та Південбюро ВЦРПС затвердили трести цукрової, хімічної та металургійної промисловості.
Транспорт, Катеринослав, 1921, 20 жовтня

Київ. Особлива комісія по підняттю доходності Південно-Західної залізниці постановила: пустити пару поштових поїздів; відмінити безкоштовний проїзд пасажирів по перепустках та поновити міські квиткові каси; посилити заходи боротьби з безкоштовним проїздом.
Коммунист, Харьков, 1921, 23 октября.