Інститут історії України Національна академія наук України

В УНР відзначали День пам’яті Тараса Шевченка. За наказом уряду було відмінено навчання в освітніх закладах, припинена робота державних та громадських установ, в усіх церквах відслужена Служба Божа, проводилися урочисті лекції та вечори.
ЦДАВО України. Ф.538. – Оп.1. – Спр.72. – Арк.2; Життя Поділля. – 1919. – 12 березня.

У Києві відбулось Шевченківське свято, організатором якого виступив комітет, складений з представників українських організацій. Гроші на проведення дали українські банки та кооперативи. Було проведено 5 дитячих ранків, 2 вечірні вистави у театрах, панахида у Софійському соборі, де співали українські хори. Як додаток до газети “ Известия Временного робоче –крестьянского правительства Украины“ вийшла одноденна газета “Тарасове свято”.
Боротьба. — 1919. — 16 березня.

Вінниця. Відділ Українського Червоного Хреста, який вже відкрив у місті чайну, їдальню та лазню для біднішого населення, звернувся до українських громадських, кооперативних, селянських організацій з проханням допомогти коштами, продовольством, білизною, ліками для відкриття шпиталю на 50 ліжок.
Українська Ставка. — 1919. — 11 березня.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Начальником Подільської округи видано наказ з забороною грати і співати гімн “Боже, царя храни” і “Коль славен”. Жандермерія міста не повинна була перешкоджати виконанню гімна “Ще не вмерла Україна”.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 31 березня

Східна Галичина. Утворена розгалужена військово-революційна організація “Воля” – предтеча Української військової організації в краї. До її складу ввійшли колишні старшини, стрільці і студенти. Очолила “Волю” Начальна колегія: Я. Чиж (голова), В. Кучабський (перший заступник), О. Коберський (заступник), Д. Паліїв, М. Матчак, Б. Гнатевич. Мала тісні зв’язки з урядом ЗУНР, командуванням українських частин, інтернованих у Чехо-Словаччині. Видавала нелегальний місячник “Наш шлях”. Основною метою висувала підготовку збройного повстання в Східній Галичині проти польського окупаційного режиму.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918 – 1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 209.

Лист колишнього члена Директорії А. Макаренка до голови міжнародного Червоного Хреста Е. Фріка з подякою за санітарну допомогу населенню України. Перша санітарна колона дійшла до Вінниці за допомогою майора Ледеррея, який провів її через лінію фронту.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 30 березня.

Нова Ушиця, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифу відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про заборону найму кормилиць. На час кормління матір з дитиною приймалася до будинку матері і дитини на утримання держави.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 40.

Харків. Міська конференція партії лівих есерів (борбистів), на якій заслухано доповідь губпаркома і райпаркома та ухвалено резолюцію з рекомендацією зробити політичну лінію губпаркома чіткішою в питаннях професійного руху, економічної політики та мілітаризації праці, звернути більшу увагу на роботу в робітничих районах і на селі, збільшити видавничу діяльність.
Борьба (Харків). – 1920. – 11 березня.

Лисичанський район, Донецької губернії. Безпартійна робітничо-селянська конференція, на якій ухвалено резолюцію з поточного моменту (делегати висловились за тісний федеративний союз України з Росією та за необхідність “організації Ради народного господарства України за посередництвом Всеукраїнських з’їздів”).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 284 – 285.

Перехід через гайворонський залізничний міст кінним полком Чорних Запорожців армії УНР. За допомогою захоплених в полон галичан командуванню армії УНР вдалося налагодити переговори з НК ЧУГА про їх приєднання до армії УНР. Переговори наслідків не мали.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 319, 321 – 322.

Овруч, Волинської губернії. Вступ до міста частин Червоної армії.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 618.

Київ, Харків. Урочисте вшанування річниці смерті Т. Шевченка.
Борьба (Харків). – 1920. – 11 березня; Киевщина в годы гражданской войны и иностранной военной интервенции (1918 – 1920 гг.). Сборник документов и ма

Полтава. У залі музичного училища відбувся концерт симфонічного оркестру під керівництвом А. Єрофєєва, присвячений роковинам Лютневої революції та пам’яті Т. Шевченка. Виконувались “Українська симфонія” Калачевського та увертюри “Жирондист” і “Робесп’єр” Літольфа.
Радянська влада (Полтава). – 1920. – 11 березня.

Відень (Австрія). На загальних зборах українських авіаторів, що перебувають за кордоном, вирішено заснувати Український Національний аероклуб. Організаційну раду очолив Г. Гасенко – авіатехнік, колишній український посол в Румунії.
Вперед (Львів). – 1920. – 11 березня.

Житомир, Волинської губернії. Волинський губревком видав наказ, яким зобов’язав усіх осіб, які утримують театри, влаштовують концерти, лекції, літературні вечори, подавати програми заходів, що організовуються, на попередній перегляд підвідділу мистецтв Волинського губнаросвіти. Невиконання наказу каралося у судовому порядку.
Приложение к газете Известия Волынского губернского революционного комитета. – 1920. – 21 марта.4.

Софія (Болгарія). Вшанування пам’яті Т.Шевченка. В урочистостях взяли участь болгарський народний поет Вазов, професор Н.Д. Шишманов, члени української місії та українська громада в Софії.
Вперед (Львів). – 1920. – 11 квітня.

Харків. ІV Харківська губернська конференція КП(б)У за участю 314 делегатів, які представляли більше 6 тис. членів партії. Обговорено порядок денний для Всеукраїнської конференції; ставлення до інших партій; взаємовідносини УСРР та РСФРР; економічну політику (застережено, що у галузі господарства механічно переносяться організаційні військові форми, трудові армії перетворюються в паралельні місцеві господарські органи, які усувають профспілки від економічного будівництва); політику партії на селі (заперечувалась необхідність створення організацій незаможного селянства для боротьби з куркульством і для здійснення продовольчої політики радянської армії); доповіді з місць по повітах про партійну роботу КП(б)У. На відміну від усіх губернських партійних організацій України, Харківська партійна організація на своїй конференції виступила проти лінії ЦК КП(б)У, висуваючи з усіх питань свої тези і пропозиції. Ухвалено резолюції про партійне будівництво, профспілки, про комуністичний союз робітничої молоді. Рішення Харківської губернської конференції мали значний вплив на роботу ІV Всеукраїнської конференції КП(б)У.
Комуніст (Харків). – 1920. – 14 березня, 16 березня;Образование и деятельность комсомольской организации Харьковщины. 1917 – 1920. Документы и мате

Варшава (Польща). Відновлення перерваних у грудні 1919 р. переговорів між дипломатичною місією УНР на чолі з А. Лівицьким та представниками МЗС Польщі.
Доценко О. Літопис української революції. – Львів, 1924. – Т. 2, кн. 5. – С. 228 – 229.

Київ. Відзначення 25-річчя громадської і творчої діяльності С. Єфремова (1876 – 1939). Ювілейний комітет влаштував урочистий обід у приміщенні “Українського наукового товариства”, на якому виступили О. Саліковський, П. Стебницький, П. Зайцев, М. Зеров. Академік А. Кримський повідомив ювіляра про обрання його дійсним членом Української академії наук і членом Ради мистецтва Академії мистецтв та присудження йому ступеня доктора українського письменства honora causa; ухвалено рішення про утворення редакційної комісії для видання двох збірок на честь ювіляра.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 12 травня; Киевские новости. – 1920. – 13 травня.