Інститут історії України Національна академія наук України

6-а німецька армія, що наступала з півночі та війська групи “Клейст”, що наступала з півдня, з’єдналися південніше Балаклеї. Радянські війська, що діяли на Барвінківському виступі, були оточені. При гострій нестачі боєприпасів, пального й продовольства бійці та командири вели запеклі бої, чинячи опір переважаючим силам ворога.
Муковський І., Лисенко О. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни. – К., 1997. — С. 183;История Украинской ССР: В 10 т. – Т.

Колгоспи Станично-Луганського району Ворошиловградської області провели посів ранніх зернових та соняшника за 7 робочих днів на площі 6.300 гектарів.
Советская Украина. – 1942. – № 106. — 7 мая. – С. 1.

Київський штадкомісар дав голові міської управи вказівку про відправку до Німеччини робочої сили з підприємств та установ міста. Так як потрібну гітлерівцям кількість робітників можна одержати лише шляхом вилучення її з виробництва, то всі українські підприємства мали надати біржі праці поіменні списки всієї зайнятої у них робочої сили.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 109–110.

РНК СРСР прийняла постанову “Про трудове влаштування інвалідів Вітчизняної війни”. Персональну відповідальність за працевлаштування й організацію навчання інвалідами новим професіям покладалося на наркомів соціального забезпечення республік, відповідно створювалися постійні крайові, обласні і міські комісії з працевлаштування інвалідів.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 329;. Правда. – 1942. – № 167. — 8 июня. – С.1.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

Раднарком СРСР прийняв постанову “Про пенсії робітникам Народного комісаріату зв’язку СРСР, працюючим у районі бойових дій, та їх родинам”.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник. – М., 1990. – С.173.

Закінчилася Московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США та Великої Британії, яка розпочалася 19 жовтня. Були розглянуті питання про міри, які необхідні для скорочення строків війни проти нацистської Німеччини та її сателитів у Європі. Прийняті документи: “Декларація чотирьох держав з питання про загальну безпеку”, “Декларація про Італію”, “Декларація про Австрію”. Оголошена підписана головами урядів СРСР, США та Великої Британії “Декларація про відповідальність гитлерівців за здійснені звірства”. Прийняті рішення про обмін воєнною інформацією, про створення Європейської консультативної комісії, про створення Консультативної ради з питань Італії у складі представників СРСР, США, Великої Британії, Франції, а у подальшому Греції та Югославії. На прийомі, влаштованому з приводу завершення конференції, Й.Сталін заявив держсекретарю США К.Хеллу про готовність СРСР взяти участь у військових діях проти Японії після розгрому нацистської Німеччини.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.361, 362.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у травні 120 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.306.

Окупанти спалили у травні 75 дворів села Хропатий Чернігівського району Чернігівської області, загинуло 127 жителів; повністю село Осикове Коростенського району Житомирської області, загинуло 10 жителів; 126 дворів села Теремці Чорнобильського району Київської області, загинуло 75 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.39, 124, 352.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у травні 120 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.306.

Окупанти спалили у травні 75 дворів села Хропатий Чернігівського району Чернігівської області, загинуло 127 жителів; повністю село Осикове Коростенського району Житомирської області, загинуло 10 жителів; 126 дворів села Теремці Чорнобильського району Київської області, загинуло 75 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.39, 124, 352.

В Куп’янську проходила VI сесія Харківської обласної Ради депутатів трудящих, на якій було обговорено план розвитку тваринництва в області на 1943 р. та заходи щодо збільшення поголів’я худоби у колгоспах та підвищення його продуктивності.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.298.

Чернігівська область. Окупанти спалили 375 дворів села Пакуль Чернігівського району, загинуло 105 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.38.

В Куп’янську проходила VI сесія Харківської обласної Ради депутатів трудящих, на якій було обговорено план розвитку тваринництва в області на 1943 р. та заходи щодо збільшення поголів’я худоби у колгоспах та підвищення його продуктивності.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.298.

Чернігівська область. Окупанти спалили 375 дворів села Пакуль Чернігівського району, загинуло 105 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.38.

На Україні з’явилися такі видання УПА: Присяга вояка Української Повстанчої Армії; Повстанець (журнал для бійців УПА), ч.1., 16 стор.; За що бореться Українська Повстанча Армія?; За что ведет борьбу Украинская Повстанческая Армия?; Слово к бойцам и командирам Красной Армии, 55 стор.; Український Перець (сатиричний журнал), ч.2., 10 стор.; Бойцовий правильник піхоти, чотири книжечки: Боєць, Рій, Чота, Сотня – розм. 322 стор.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 201-202.