Інститут історії України Національна академія наук України

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Москва, м. З репертуарів знято усі п’єси М.Булгакова – „Дні Турбіних” у Художньому, „Багровий острів” – у Камерному, „Зойкіну квартиру” – у Вахтангівському театрах.
Власть и оппозиция. Российский политический процесс ХХ столетия. – М., 1995. —С.139.

Харків, м. НКТ УСРР повідомив про незадовільний стан хлібозаготівель.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 3 квітня;Комуніст. – 1929. — 3 квітня.

Харків, м. ЦСУ України розпочало роботу по розрахунку залізничних транспортних надбавокі тарифно-транспортних індексів. Роботу проголошено першим кроком державної статистики для з’ясування важливого для торговельної політики питання про розміри транспортних видатків на перевезення вантажів з районів виробництва у райони споживання.
Статистична хроніка Центральної статистичної управи. – 1929. —24 грудня. – № 151. —Березень. – С.3.

УСРР. За інформацією ДПУ у республіці відбулося дев’ять масових заворушень на грунті закриття церков та перетворення їх на культурно-освітні установи: в Уманській окрузі – у с.Лисівка, Виноград, Єкатеринополь; у Шевченківській – у с.Чернобаєво, Крестителєво, Ігнатівка; у м.Риково Артемівської округи та у м.Старобельск.
ЦДАГО України. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2994. —Арк.24.

Київ, м. Розпочав діяльність Інститут Охматдиту. При ньому працювали дитяча клініка, дитячий будинок, будинок немовля, центральна дитяча консультація, ясла, молочна кухня, будинок пологів, ряд науково-медичних установ, музей.
Медицина й гігієна. – 1929. — 4 квітня.

УСРР. Відбулося традиційне святкування річниці Лютневої революції 1917 р.: у містах і селищах республіки відбулися мітинги, збори, вечори спогадів учасників подій тощо.
Комуніст. – 1929. — 12 березня.

УСРР. З семимісячної концертної подорожі по РСФРР повернулася перша українська художня капела кобзарів (художній керівник – Н.Городовенко): актори подолали 24 тис. км., відвідали міста і селища Надволжжя, Уралу, Сибіру, Далекого Сходу; виступили з 179 концертами, які відвідало 85 тис. осіб.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —12 березня.

Директива секретаря ЦК КП(б)У П. Любченка і голови ВУЦВК УСРР Г. Петровського усім районним парткомітетам і райвиконкомам щодо неухильного виконання експортних планів
Український хліб на експорт: 1932–1933 рр. – К., 2006. – С. 57–58.

Лист Київського обласного відділу ДПУ про голодування населення 28 районів області. Зазначено, що в с. Коженці Букського району опухло 286 осіб, з них 59 колгоспників, померло у січні – 8, у лютому – 32 особи, а бригади сільради щоденно знаходять трупи померлих, виявили за два дні 16 трупів; у с. Маньківка пухлих і виснажених на ґрунті недоїдання 400 осіб, за два місяці померло 30, у селі «шаленіє тиф»; у с. Харківка хворих і виснажених 234, пухлих 109 селян; у Володарському районі термінової допомоги потребують 7 тис. осіб, з них дві третини колгоспники; у Білоцерківському районі голодом уражено 47 населених пунктів. Пояснюється, що «наведені цифри надто зменшені, позаяк районапарати ДПУ обліку кількості голодуючих і пухлих не ведуть, а про справжню кількість померлих від голоду інколи невідомо і сільраді». Звернено увагу на те, що трупи у багатьох селах своєчасно не ховають, а звалюють у дворах та погребах, спеціальні бригади сільських рад ховають їх у «спільних ямах» по 10–15 трупів
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 429–435.

Інформація секретаря Дніпропетровського обкому КП(б)У М. Хатаєвича про масовий голод у районах області, про факти людоїдства і трупоїдства, про виявлення органами ДПУ на залізницях «біля 150 трупів людей, померлих від виснаження на ґрунті голоду», про 16 тис. опухлих і хворих осіб у 23 районах, про причину голодомору – «вилучення у колгоспників незаконно отриманих ними натуральних авансів і масові викривлення, допущені при цьому», а «серед пухлих і залишених абсолютно без хліба дуже великий відсоток колгоспників, що виробили велику кількість трудоднів»
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 427–429.

Довідка ДПУ УСРР про виявлення протягом лютого–березня 738 населених пунктів у 139 районах, охоплених голодом, хворих від голодування 17 308 осіб, померлих 2487, а в «окремих місцях це явище набуло масового характеру», зареєстровано 28 випадків людоїдства
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 427–429.

Довідка ДПУ УСРР. Із 39 сіл Уманського району голодом та недоїданням охоплено 22, у яких голодує 1076 сімей із населенням 3336 осіб; у Нововасильківському районі Київської області голодує 922 сім’ї, померло 508 осіб, переважно від «поширення епідемії тропічної малярії, яка дає значний відсоток смертності, внаслідок виснаження населення від голоду»; в Акимівському районі голодує 902 сім’ї, опухло 2408 та померло 220 осіб; у Павлоградському районі голодує 903 сім’ї, опухло 2139, померло від голоду 290 осіб
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 430–431.

Інформаційна довідка Київського обласного відділу ДПУ про масове голодування селян та «продовольчі труднощі» в містах Київ, Житомир, Біла Церква, Умань, Радомишль. Голодували колгоспники, які мали 500 трудоднів
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 579.

Село Маньківка Буцького району Київської області. Повідомлення Київського облвідділу ДПУ. Пухлих і виснажених селян 400, померлих за два місяці 30 осіб, «шаленіє тиф»
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 579.

Інформаційна довідка Київського обласного відділу ДПУ. Село Розсішки Хрестинівського району. За декілька днів березня 1933 р. померло 13 селян, пухлих налічувалося 120
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 760.

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.