Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Вінниця. Культурно-просвітня комісія Трудового конгресу звернулася до міністерства освіти з побажанням, щоб усім випускникам вищих початкових та середніх шкіл було подаровано “Кобзар” Т.Шевченка.
Українська Ставка. — 1919. — 2 березня.

Катеринодар. Кубанська громада та Чорноморська українська Рада надіслали до Директорії УНР меморандум з проханням повідомити Паризьку мирну конференцію про прагнення Кубані до самостійності та про спротив цьому генерала Денікіна, навколо якого зосередилися монархічні елементи.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 42–42 зв.

Військові коменданти м. Дубно, Дубенського і Кременецького повітів Волинської губ. ухвалили рішення накласти на єврейське населення контрибуцію у розмірі 100 000 крб. за протидержавну діяльність проти УНР..
Сергійчук В. Погроми в Україні. — С. 247

Київ. Командувач Українського фронту Червоної армії В.Антонов–Овсієнко видав наказ про остаточний розгром армії УНР, що передбачав наступ у трьох напрямах: з півночі — на Здолбунів, з півдня — на Вапнярку, в центрі — знищити головні сили української армії на дільниці Козятин–Бердичів–Вінниця–Жмеринка.
Гражданская война на Украине. — Т. 1. — Кн. 1 — С. 650.

Москва. Міжвідомча на Рада при економічно–правовому відділі наркомату внутрішніх справ РСФРР розглянула питання територіального розмежування між РСФРР та УСРР. Її рішення лягли в основу затвердженого 10 березня 1919 р. договору про кордони.
ЦДАВО України. Ф.2. — Оп. 1. — Спр. 18. — Ч. 1. — Арк. 109

Голова української делегації Г.Сидоренко направив Паризькій мирної конференції ноту, у якій повідомлялося про напад Румунії і Польщі на УНР та окреслювалися кордони соборної України.
ЦДАГО України. Ф. 57. — Оп.1. — Спр. 354. — Арк.1–6.

З’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів Київської губернії. Були присутні 130 делегатів (90 з провінції), з них: 71 комуніст, 18 членів УПСР(боротьбистів), 12 членів УСДРП (незалежних), 13 лівих есерів (борбистів), 10 безпартійних. З’їзд заслухав звіт про діяльність губвиконкому, обговорив земельне, продовольче та інші питання.
Робітнича газета. — 1919. — 5 березня.

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про націоналізацію хіміко-фармацевтичного, органотерапевтичного та Пастеровського інституту Харківського медичного товариства для забезпечення населення достатньою кількістю вакцин та іншого матеріалу для щеплення.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 44.

Варшава (Польща). При дипломатичній місії УНР організовано комітет українського Червоного Хреста на чолі з Л. Михайловою. Завданням комітету було надавати допомогу українським полоненим в таборах.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 28 лютого.

Москва (Росія). Помер М. Ткаченко (1879 – 1920), політичний діяч, правник, член Центральної Ради, генеральний секретар судових справ, колишній міністр внутрішніх справ УНР.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 26 лютого

Ямпільський повіт, Подільської губернії. Просування білогвардійських частин під проводом генерала Н. Бредова. Ліквідація Ямпільської повітової виконавчої ради УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 538. – Оп. 1. – Спр. 174. – Арк. 8.

Харків. Інструкція ВУЦВК губернським ревкомам про порядок виборів у волосні і сільські ради.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919–1920). Збірник окументів і матеріалів. – К., 1957. – С. 73 – 78.

Частина білогвардійських військ Новоросійської та Київської областей Збройних Сил Півдня Росії під проводом генерала Н. Бредова просувалася в трьох колонах (до 20 тис. вояків) вздовж р. Дністер для з’єднання з польською армією в районі Деражні (т.зв. Бредівський похід). Під час такого руху в районі Кодими 19 – 21 лютого добровольці зустрілись з частиною 3-го корпусу ЧУГА і вступили з ними в бій – перший бій Галицької армії на боці більшовиків.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 215; Шухевич С. Спомини. – Львів, 1929. – Ч. ІV. – С. 101.

Район Кам’янця-Подільського та Нової Ушиці, Подільської губернії. За згодою польської влади почали формуватися українські військові частини під командою полковника М. Шаповала (4-та стрілецька і запасова бригади) та полковника Смаглія (загін ім. кошового І. Сірка).
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 35.

Харків. Загальноміська конференція КСРМУ. Ухвалені резолюції про ставлення до різних юнацьких організацій (окремі юнацькі спілки, що мають “шовіністично-петлюрівську сутність”, визнані спробою розколити єдиний юнацький рух за національною ознакою); про важливість клубної роботи робітничої молоді.
Образование и деятельность комсомольской организации Харьковщины. 1917 – 1920. Документы и материалы. – Харьковское книжное издательство, 1961.

Катеринослав (суч. Дніпропетровськ), Катеринославської губернії. Губернська партійна конференція КП(б)У за участю 66 делегатів. Ухвалені резолюції про радянське будівництво, про національне питання і взаємини з радянською Росією, про анархистів і махновщину, Червону армію і партизанщину. Прагнення до організації самостійної української Червоної армії названо “контрреволюційним, петлюрівщиною”; комуністи були закликані розкривати “націоналістичну дрібнобуржуазну суть боротьбизму” перед широкими масами трудящих.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 724 – 728.

Варшава (Польща). Конференція УСДРП, в якій взяли участь О. Безпалко, А. Лівицький, Б. Мартос, Л. Михайлів, В. Старосольський, Л. Ганкевич, М. Ганкевич, І. Квасниця, П. Понятенко. Ухвалено резолюцію з вимогами визнання самостійності УНР урядом РСФРР, усунення з української території “окупаційної Червоної армії”, відкликання “самозванного радянського уряду України”, визнання уряду І. Мазепи до скликання Установчих зборів України.
Вперед (Львів). – 1920. – 2 березня, 12 березня;Громадська думка (Львів). – 1920. – 3 березня.