Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Велике життя”. Сценарій П.Ніліна; режисер Л.Луков; оператор І.Шеккер; художник С.Зарицький; композитор М.Богословський; звукооператор Г.Григор’єв; текст пісень Б.Ласкіна; у ролях: Л.Масоха – Ляготін; Б.Андрєєв – Балун; П.Алейников – Ваня Курський; І.Пельтцер – Козодоєв; І.Новосельцев – секретар парткому Хадаров; С.Каюков – Усинін; Ю.Лавров – Кузьмін; М.Бернес – Пєтухов; В.Шершньова – Соня Осипова; Л.Карташова – дружина Козодоєва; В.Зайчиков – Іванов; В.Аркасов – Бугорков; Г.Любимов – Захаров; О.Чистяков – секретар райкому; М.Крючков – працівник НКВС.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Вершники”. Сценарій В.Павловського за однойменним романом Ю.Яновського; режисер І.Савченко; оператор В.Окулич; художник М.Симашкевич; композитор С.Потоцький; звукооператори А.Прахов, О.Бабій; текст пісень А.Малишка; в ролях: С.Шкурат – Недоля; Л.Свердлін – Губенко; П.Масоха – Іван Половець; М.Розін – Зяма; М.Троянівський – Мусій Половець; О.Кузьміна – Оксана; Г.Долгов – Бурковський; М.Братерський – Оверко Половець; М.Горлов – майор Пунцов; Г.Грайф – полковник Фельзен; В.Освенцимський – генерал Еммельсдорф; Л.Кміт – шахтар Вася; В.Аркасов – товариш із центра; Д.Капка – священник і партизан; Ю.Бантиш – лейтенант.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Винищувачі”. Сценарій Ф.Кнорре; режисери Е.Пенцлін, В.Кучвальський; оператор М.Топчій; повітряні зйомки О.Пищикові; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; художники М.Тряскін, М.Солоха; композитор М.Богословський; звукооператори П.Штро, М.Авраменко; текст пісень Є.Долматовського; в ролях: М.Бернес – лейтенант Кожухарів; В.Дашенько – лейтенант Мельников; Є.Голинчик – Варя; О.Загорський – професор; Є.Му зіль – бабуся; Є.Агєєв – майор Тучков; Ф.Селезньов – авіатехнік Яшин; Є.Черні – авіатехнік Барсуков; В.Журавльова – сестра Кожухарова; Є.Ліліна – мати Кожухарова; В.Уральський – батько Кожухарова.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Одеса. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Моряки”. Сценарій І.Зельцера; режисер В.Браун; оператори М.Каплан, С.Рило; художник М.Юферов; композитор Ю.Мілютін; звукооператори В.Кореньков, С.Соловйов; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; комбіновані зйомки Г.Айзенберга, В.Морозова; в ролях: В.Освенцимський – флагман другого рангу Бєляєв; С.Столяров – його син, командир підводного човна; М.Макаренко – комісар підводного човна Демченко; А.Аркадьєв – командир торпедного катера Свєтлов; О.Красно польський – воєн технік Штейн; С.Петров – капітан третього рангу Чоглоков; О.Єгорова, А.Максимова – льотчиці; С.Тимохін – дивізійний комісар Лобода; Ф.Блажевич – командуючий флотом; А.Сова – радянський матрос; М.Романов – командир німецького міноносця; М.Комісаров – командуючий німецьким флотом; В.Кузнєцов, К.Сорокін – матроси; Г.Плужник – командир лінкора.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Одеса. Кіностудією художніх фільмів знято фільм “Сімнадцятилітні”. Сценарій Ю.Шовкопляса, К.Ісаєва, М.Юдіна; режисер М.Бєлінський; оператор Я.Куліш; комбіновані зйомки М.Карюкова, Г.Айзенберга; художник А.Хурмузі; композитори Ю.Мейтус, В.Рибальченко; звукооператор І.Дуценко; в ролях Н.Гіцерот – Галя; В.Бала шов – Костя; В.Проклов – Стопка; Л.Пекур – Олька; Н.Фригін – Дмитро Савич; М.Іванкін – Григорій Максимович; П.Соболевський – командир.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Москва. Московською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Трактористи”. Сценарій Є.Помєщикова; режисер І.Пир’єв; оператор А.Гальперін; художник В.Каплуновський; композитори брати Покрас; звукооператор В.Лещев; текст пісень Б.Ласкіна; в ролях: М.Ладиніна – Мар’яна Бажан; М.Крючков – Клим Ярко; С.Каюков – Кирило Петрович; Б.Андрєєв – Назар; П.Алейников – Савка; О.Боровикові – Франя; В.Кончин – Харитона; Р.Дніпрова-Чайка – Марківна; П.Валеріанов – дід; А.Долінін – пожежник; П.Савін – танкіст; А.Кефчиян – танкіст-кавказець.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Московською кіностудією художніх фільмів “Мосфільм” і Київською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Шуми, городок”. Сценарій М.Шпиковського; режисер М.Садкович; оператор Г.Хімченко; художник О.Бобровников; композитор К.Корчмарьов; звукооператор Н.Комарова; автор пісень Б.Ласкін; в ролях: Н.Муратов – завідувач відділом винаходів Дятлов; Є.Мілютіна – дружина Дятлова; Г.Комолова – шофер міськради Галя; П.Алейников – винахідник Вася; Ю.Лавров – голова міськради; А.Дунайський – начальник пожежної охорони; Д.Капка – пожежник; О.Павленко – диригент; В.Лісовський – старший інженер; П.Репнін – Сидоров; В.Лепко – Семечкін; Е.Цесарська – Орина Тимофіївна; М.Висоцький – директор; В.Гомоляка – механік.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Ескадрилья № 5” (“Війна починається”). Сценарій Й.Прута; режисер А.Роом; оператори М.Топчій; О.Пищиков; художники О.Бобровников; М.Солоха; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; композитор К.Данькевич; звукооператори О.Бабій, М.Авраменко; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; в ролях: М.Гарін – майор Гришин; Б.Безгін – капітан Нестеров; О.Альтовська – Ольга, старший лейтенант; Ю.Шумський – командарм; А.Апсолон – начальник контррозвідки Горн; Л.Новиков – штурмфюрер Вексель; М.Братерський – полковник Оберст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про стан прийому в кандидати і члени партії. Констатувалися досягнуті успіхи: протягом останні 18 місяців (з початку поновлення прийому в партію і до травня 1938 р.) прийнято кандидатами в члени ВКП (б) – 1297, членами ВКП(б) – 10146 осіб; протягом восьми місяців 1938 р. – відповідно 42540, 17884 осіб. Поряд із цим вказувалося на наступні недоліки: наявність значної кількості кандидатів з „простроченим стажем” (станом на 1 січня 1939 р. таких нараховувалося 59203 осіб); велика кількість нерозглянутих заяв (станом на 1 січня 1939 р. – 20 410, у тому числі заяви з проханням про прийом у кандидати партії – 14727, у члени партії – 5683; неохайне оформлення матеріалів; випадки зволікання з видачею документів прийнятим у члени партії (станом на 1 січня 1939 р. – 5946 новоприйнятих кандидатів, 3111 – членів партії, 2764 осіб, поновлених у лавах ВКП(б). Містилися вимога ОПК, РПК, МПК негайно вжити заходів для виправлення недоліків.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.48-50.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У, у відповідності з постановою РНК СРСР і ЦК ВКП (б) від 21 січня 1939 р., запропонувало ОВК і ОПК до 5 лютого 1939 р. подати до РНК УРСР і ЦК КП(б)У пропозиції щодо перегляду або відміни раніше виданих постанов про норми худоби в особистому користуванні та присадибних ділянках колгоспників на тій підставі, що ці норми „виявилися завищеними”.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.55.

Київ. Народний комісаріат місцевої промисловості УРСР видав наказ № 40 “Про хід виконання на підприємствах та в установах місцевої промисловості УРСР постанови РНК СРСР і ЦК ВКП(б) від 28 грудня 1938 р. “Про заходи по упорядкуванню трудової дисципліни, поліпшення практики державного соціального страхування і боротьби із зловживаннями в цій справі”. Констатувалися випадки потурання керівників підприємств “дезорганізаторам виробництва”. Повідомлялося про зняття за це з роботи та віддання під суд директора Київського заводу ім. Калініна Литвинова, начальника ливарного цеху Київського заводу “Економайзер” Ростовського; про оголошення догани з попередженням директорам київських підприємств “Керамік”, заводу по виготовленню друкарських машинок, Інституту кераміки і скла, Укрзбутмісцевпрому, Укрпостачмісцевпрому.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 28 січня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У доручило Комісії у складі Неготова, Пожидаєва, Лисенка, Хоменка, Таценка подати до 25 січня 1939 р. проект заходів для святкуванню 23 лютого Дня РСЧА.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.55.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про поділ народного комісаріату важкої промисловості на шість наркоматів: паливної промисловості, електростанцій і електропромисловості, чорної металургії, кольорової металургії, хімічної промисловості, промисловості будівельних матеріалів. Наркомами призначено відповідно Л. Кагановича, М.Первухіна, Ф.Меркулова, О.Самохвалова, М.Денісова, Л.Сосніна.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 25 січня.

Київ. Заарештовано громадянку А.Нікітіну, яка пограбувала 16 дітей, відбираючи у них верхній одяг.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 25 січня.

Діюча Червона армія. Спецоргани повідомили про те, що червоноармійці Сидоренко, Кашевський та Дуденко з 41го запасного окремого стрілецького батальйону, який перекидався залізницею до театру воєнних дій, висловлювали такі думки: «Партія докерувалася, що нема в країні ні хліба, ні м’яса, ні навіть сірників. У Польщі раніше краще жили, ніж після визволення радянською владою. Ззахідних українців скинули ярмо, а хомут надягли. Партія кинула гасло «Геть війну!», а сама воює за чужі землі. На фронт не підемо...». «Я не знаю за що ми воюємо, — зазначав червоноармієць цього ж батальйону Черняк М. — При радянській владі я жив погано, а тих, кого ми визволили — вони жили краще. Тож навіщо їх визволяти?» «Дома з голоду мруть, а ми йдемо захищати когось і навіщось»,— обурювався його однополчанин Мельник».«Нас женуть наубій, нам не треба захищати радянську владу»,—заявив червоноармієць Пожег. В цій частині, крім виявлених НКВС «антирадянських висловлювань», були також зафіксовані погрози командирам, а 100 осіб утекли з ешелону по дорозі на фронт. В спецповідомленях НКВС повідомлялося також, що червоноармійці висловлювали упевненість в тому, що, мовляв, фінський народ тому так уперто чинить опір Червоній армії, що добре знає про ті страждання, які перенесли селяни в СРСР під час колективізації.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.171-172;РДВА. — Ф.9. — Оп.39. — Спр.86. — Ар

Діюча Червона армія. З майже 1800 військовослужбовців, засуджених військовим трибуналом, 40% складали дезертири. Чималою була, також, частка засуджених за антирадянські висловлювання.
Осьмачко С.Г. Красная Армия в локальных войнах и военных конфликтах (19291941гг): боевой опыт и военная политика. — Ярославль, 1999. — С.119.

Зросли державні ціни на цукор.
Осокина Е. За фасадом «сталинского изобилия». Распределение и рынок в снабжении населения в годы индустриализации, 1930-1941. — М., 1999. — С.212.

Створено Північно-Західний фронт (командуючий С.К.Тимошенко) у складі 7-а і 13-а армії (35 дивізій).
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.174.

Західна Україна. Замість повітів — 13 у межах Львівської і Тернопільської областей, 10 — у Дрогобицькій і Станіславській, 6 по Волинській і5поРівненській, утворено 202 сільські райони.
Калакура О. Поляки в етнополітичних процесах на землях України у ХХ столітті.— К.: Знання України, 2007. — С.295296.

Тернопільщина. Відбувся збройний виступ польських підпільників з метою захоплення військового складу у Чорткові.
Ільюшин І.І. Польське військовополітичне підпілля в Західній Україні (1939-1945 рр.) — Автореф. дис. ... докт.іст.наук. — К. 2003. — С.18.