Інститут історії України Національна академія наук України

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

На окупованій території Криму створений підпільний партійний центр (І.Генов, М.Луговий та ін.).
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 341.

З’явилася листівка проводу ОУН(Б) “Партизанка і наше ставлення до неї”. Її автори виступали проти дій червоних партизанів, які лише викликали відплатні каральні акції гітлерівців, обстоювали ретельну підготовку загального повстання проти ворогів української державності. Кентій А. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941-1942 рр. – С.166.
Вінниччина в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1945 рр.): Зб. док. і матеріалів. – Одеса, 1971. – С. 112, 120-124, 288.

На території Жмеринського району Вінницької області сформувалася підпільна організація “Радянські патріоти”, у складі К.С.Гришина (Костін), В.Кіняєва (Гордеєв), Г.Навроцького, Г.Ліздіна та інших. Їхній вплив поширювався на багато сіл Жмеринського, Шаргородського та інших районів. Підпільники випускали листівки, зведення Радінформбюро, чинили диверсії на залізничному транспорті, знищували бойову техніку ворога, визволяли військовополонених, рятували молодь від вивезення до Німеччини, підготували й переправили в партизанські загони 56 бійців.

В першій декаді місяця ліквідовані гетто в Любомлі (близько 3 тис. осіб) та Сенкевичівці – 800 осіб, Барі Вінницької області розстріляні понад 3000 євреїв. У другій половині місяця в Ровенській області схоплено і страчено в Острозі – понад 1000 євреїв, в Тучині – 753, в Деражно – 152, в селах Червоноармійського району – 94, в Демидівському районі – 97, в Дубровиці – близько 70, декілька сот в Ровно. В Яромилинцях Хмельницької області знищено 7 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 149, 182.

Окупанти спалили село Берег Вербського району Волинської області, загинуло 110 жителів; 290 дворів села Мефодіївка (загинуло 55 жителів) та 270 дворів села Кренидівка (загинуло 50 мешканців) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.216, 287.

А.Гітлер підписав оперативний наказ № 1 головного командування сухопутних військ про перехід до стратегічної оборони на всьому радянсько-німецькому фронті. Цим було визнано провал планів літнього наступу вермахту на Схід.
Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941–1945. – К., 2000. – С. 672.

Президія Верховної Ради СРСР прийняла Указ про присвоєння звання Героїв Радянського Союзу посмертно п’яти чорноморцям – І. Красносельському, Д. Одінцову, Ю. Паршину, М. Фільченкову, В. Цибулько, які в районі с. Дуванкой (нині – Верхньосадове) відбивали атаки ворога, що намагався через долину вийти до Севастополя. Група знищила до 10 танків.
Крым в период Великой Отечественной войны. 1941–1945. Сб. док. и матер. – Симферополь, 1973. – С.139–142, 445;. Правда. – 1942. – № 297. — 24 октября. – С.1.

Наказ А.Гітлера про організацію транспорту в рейхскомісаріаті “Україна”.
ЦДАВО України. – Ф. 3206, оп.1, спр.84, арк. 9–10.

Військова рада Чорноморської групи військ Закавказького фронту прийняла постанову про заходи щодо зміцнення партизанських загонів Криму й активізації їхньої бойової діяльності.
Русский архив: Великая Отечественная. Т. 20(9). – М., 1999. – С. 254–255.

Комендант м. Борзни Чернігівської області видав наказ про покарання селян за невиконання обов’язкових поставок сільськогосподарських продуктів.
Черниговщина в период Великой Отечественной войны (1941–1945 гг.). Сб. док. и матер. – К., 1978. – С. 72–73.

В табір Белжец (Польща) вивезено 1179 євреїв з Дрогобича, 1020 осіб – з Борислава, 460 – з Самбора, 800 – з Стрия Дрогобицької області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.48.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Раднарком СРСР прийняв постанову “Про пенсії робітникам Народного комісаріату зв’язку СРСР, працюючим у районі бойових дій, та їх родинам”.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник. – М., 1990. – С.173.

Закінчилася Московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США та Великої Британії, яка розпочалася 19 жовтня. Були розглянуті питання про міри, які необхідні для скорочення строків війни проти нацистської Німеччини та її сателитів у Європі. Прийняті документи: “Декларація чотирьох держав з питання про загальну безпеку”, “Декларація про Італію”, “Декларація про Австрію”. Оголошена підписана головами урядів СРСР, США та Великої Британії “Декларація про відповідальність гитлерівців за здійснені звірства”. Прийняті рішення про обмін воєнною інформацією, про створення Європейської консультативної комісії, про створення Консультативної ради з питань Італії у складі представників СРСР, США, Великої Британії, Франції, а у подальшому Греції та Югославії. На прийомі, влаштованому з приводу завершення конференції, Й.Сталін заявив держсекретарю США К.Хеллу про готовність СРСР взяти участь у військових діях проти Японії після розгрому нацистської Німеччини.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.361, 362.