Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

15 березня 1922 (середа)

С. Каховка Ново-Московського повіту Катеринославської губернії. Незаможники ліквідували збройний загін отамана Загреба, який діяв у Катеринославському і Ново-Московському повітах. Отамана вбито при спробі втекти.
Коммунист, Харьков, 1922, 21 марта.

Друга половина вересня 1922

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.

Кінець вересня – жовтень 1922

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.

1924 р 1924

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3

Березень 1924

Харківська губернія. За даними губкому КП(б)У, посилилася активність учасників безпартійних робітничих конференцій, які виступали з критикою радвлади й вимагали поліпшення матеріального становища. Вони заявляли, що влада робітнича, але робітникам живеться гірше, ніж у старі часи, насамперед через зростання безробіття.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1945, арк. 25.

Березень 1924

Полтава. В інституті народної освіти створено підпільну групу УКП.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр.1942, арк. 76.

20-22 березня 1924 (четвер – субота)

Харків. Відбувся пленум ЦК КП(б)У. Порядок денний: звіт політбюро і оргбюро ЦК КП(б)У; про стан (кон’юнктуру) народного господарства України і заробітну плату; про скликання всеукраїнської і губернської партконференцій; про заходи по забезпеченню економічної політики на селі; про Укрдержстрах. Прийнято резолюції: на звіт політбюро і оргбюро; про кон’юнктуру господарства України за першу чверть 1924 р., про зарплату.
Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК: В 2 тт. – Т. 1. – К., 1975. – С. 267-272.

Перша половина 1925 р 1925

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

1925

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

14 січня 1925 (середа)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП(б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв’язку центру з округами. В комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

14 січня 1925 (середа)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило колегію НК РСІ в складі голови ЦКК Д. Лебедя (наркомом), Я. Дудника (його заступником), К. Сухомліна (другим заступником), Теренова, Герасимова, І. Корнєєва.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

3 – 10 травня 1925 (неділя - неділя)

Харків. Відбувся ІХ Всеукраїнський з’їзд рад робітничих, солдатських, селянських і червоноармійських депутатів. Порядок денний: доповідь про діяльність уряду СРСР; звіт уряду УСРР; про зміцнення й підйом селянського господарства.
Резолюції Всеукраїнських з’їздів Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. – Харків, 1932. — С. 195.

14 лютого 1925 (субота)

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про скасування губерній та перехід до триступеневої системи управління”, згідно з якою встановлено спрощену систему адміністративно-територіального поділу УСРР: на округи та райони під управлінням єдиного республіканського центру. Строк переходу до нової системи адміністративно-територіального управління обмежено 1 жовтня 1925 р.
ЗУ України, 1925, Від. 1, № 6-7, Ст. 49.

22 березня 1925 (неділя)

Військова прокуратура закінчила слідство по справі шпигунської організації Бєлавіна, що працювала на польську розвідку.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 26 березня.

1928

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

1928 1928

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928 1928

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

1928 1928

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але

1928 1928

Кельн, м. у Німеччини. Відбулася Міжнародна виставка преси, в якій взяли участь і українські радянські представники. Делегація СРСР представила відвідувачам виставку, присвячену пам’яті В.І.Леніна.
Научный работник. – 1928. — № 10. — С.71-7 2, 80; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917– 1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алекс