Інститут історії України Національна академія наук України

Віце-директор департаменту Державної варти Тальберг подав до штабу головнокомандуючого скаргу на невизначеність позиції німецького командування у боротьбі з повстанцями, зокрема на Бердичівському напрямку і серйозність становища Житомира.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 73. – Арк. 129 (із зв.).

У ніч на цей день селянські загони повстанців навколишніх сіл вступили в Полтаву і надвечір уже все місто було в їх руках. Обраний військово-революційний комітет очолив М.Шинкар. До складу комітету увійшли представники лівих українських есерів і лівих українських соціал-демократів та більшовиків. У результаті розправи з гетьманською адміністрацією загинув командуючий 4-го Полтавського корпусу генерал О.Слісаренко. Полтавские новости. – 1918. - 29 ноября
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. - Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.463-464.

Рада міністрів ухвалила передати управління і охорону румунських складів на території України румунським військовим властям. По доповіді військового міністра про заклик на військову службу ухвалено закликати осіб 1899 р. народження, що По доповіді міністра шляхів сполучення і міністра народної освіти відносно планового розміщення в Університеті Св.Володимира добровольчих дружин Рада міністрів ухвалила зробити це в крайньому випадку.проживають в Києві та Київському повіті. Міністр закордонних справ повідомив, що мобілізації підлягають піддані Польщі, Дону, Грузії, Білорусії та Латвії, якщо вони не подали заяви про відмову від українського підданства. Рада міністрів доручила Державному секретарю пред’явити наказ про затвердження академіка В.Вернадського на посаді Президента Української Академії Наук
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 66-66 зв., 67.

Утворено Тимчасовий робітничо-селянський уряд України – орган для об’єднання і координації усіх радянських сил в ході розгортання в Україні антигетьманського повстання, очоленого Директорією. Всеукраїнський ВРК припинив існування. Виник уряд у Курську за рішенням ЦК КП(б)У. Очолив його Г.Пятаков. Уряд користувався підтримкою РНК РСФРР та ЦК РКП(б). З встановленням на значній території радянської влади 25(12) січня 1919 р. він видав Декларацію, в якій розгорнув програму соціалістичного будівництва і порушив питання про об’єднання УСРР з РСФРР на засадах федерації. 7 березня (23 лютого) 1919 р. за рішенням 3-го Всеукраїнського з’їзду рад переіменований на Робітниче-селянський уряд УСРР. СУ УССР. – 1919, № 1, с.1,5; Известия ВЦИК. – 1919. – 24 января
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. - Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.601 Українсь

Київ. Наказом гетьмана Павла Скоропадського академіків: М.Туган-Барановського було затверджено на посаді голови відділу соціальних наук, М. Кащенка – на посаді голови відділу фізико-математичних наук та А. Кримського – неодмінним секретарем Української Академії Наук, згідно з обранням 27 листопада 1918 р.
Державний вістник. – 1918. – 6 грудня.

У головному штабі при Київській групі німецьких військ уповноважені Української республіканської Директорії, німецького командування і головної ради солдатських депутатів підписали угоду про перемир’я в районі Києва, визначивши лінію розмежування. Переміщення військ треба було здійснити до 18-ї години 29(16) листопада 1918 р. Негайно мав відбутися обмін полоненими. Німецькі війська приймали на себе захист українського населення Києва. Після реалізації згаданих заходів переговори мали продовжитись.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.464-465; Голо

Рада міністрів Української Держави заслухала міністра закордонних справ про ті заходи, які були ним вжиті у зв’язку з укладенням перемир’я між німцями і повстанцями.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 68-68 зв.; ф.3766. – Оп.3. – Спр.8. – Арк. 7

В.о. голови Ради міністрів А.Ржепецький повідомив про прибуття в Київ представника держав Антанти Енно. Після повідомлення А.Ржепецького про результати його переговорів з представниками Добровольчої армії Рада міністрів ухвалила встановити тісніші зв’язки Українського уряду з командуванням останньої, а також передати у розпорядження міністра фінансів 10 млн. крб. для видачі представнику Добровольчої армії. Міністру закордонних справ було доручено переговорити з Головнокомандуючим про запрошення частин Добровольчої армії для боротьби з більшовиками в Україні – у Катеринославській і Харківській губерніях.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 68-68 зв.; ф.3766. – Оп.3. – Спр.8. – Арк. 7

Поширений Маніфест Тимчасового робітниче-селянского уряду України, який проголошував повалення влади Гетьмана П.Скоропадського і встановлення влади рад з відновленням усіх наданих радянською владою робітникам і селянам прав, ліквідованих за часів австро-німецької окупації та Української Держави. Промислові та торгівельні підприємства, банки знову оголошувалися власністю трудящих, поміщицькі землі з реманентом мали передаватися селянам. Декларувалося підвищення заробітної плати, налагодження роботи транспорту, підприємств, встановлення товарообміну з РСФРР. Маніфест закликав робітників і селян до посилення боротьби проти Директорії та інтервентів.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. Енциклопедичний довідник. – К., 1987. – С.327 Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборни

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Під проводом начальника штабу Г.Ціріца почалася реорганізація УГА. В корпусах і бригадах з'явилися денікінські офіцери. Штабом намагався керувати полковник Добровольчої армії Саборський. Командувач військ Новоросійської області Добрармії генерал-лейтенант М.Шіллінг наказав зосередити корпус полковника А.Шаманека в районі Козятин-Бердичів проти більшовицьких військ. Корпус відмовився виконати наказ.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 272.

Житомир. Перетворення Волинського губернського повстанського комітету за участю отаманів української армії О.Волоха, О.Данченка та Ю.Божка на Волинську краєву революційну раду, яку очолив місцевий боротьбист Коваль. Волинська революційна
Рада виступала за порозуміння з більшовицьким режимом та встановлення влади рад. На неї спиралися отамани, коли 1 грудня 1919 р. зробили спроб

Тернопіль. Нарада, у якій взяли участь міністри А.Лівицький, М.Ковалевський, радник міністра внутрішніх справ П.Христюк, головний інспектор армії УНР В.Кедровський прийшла до висновку, що без матеріальної допомоги неможливо організувати армію, яка б визволила українську територію. Умови, поставлені польським урядом, важкі, але на них треба погоджуватись, українська місія в Варшаві повинна підписати мирний договір з поляками.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп.5. — Спр. 2. — Арк. 10 зв.

Кам'янець-Подільський. З нагоди польського національного свята - річниці листопадового повстання 1831 р. - відбувся парад польських військ. В костьолі відслужено панахиду по павших героях повстання. Увечері відбувся святковий концерт.
Подольская жизнь. — 1919. — 30 ноября.

Чернігів. І губернська конференція профспілки працівників землі і лісу.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 423.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.