Інститут історії України Національна академія наук України

Повстанський селянський рух і кримінальний бандитизм посилилися в Київській губернії, де діяло 40 збройних формувань. У Катеринославській та Миколаївській губерніях переважав кримінальний бандитизм, а в інших губерніях – повстанський селянський рух, під проводом петлюрівських і махновських організацій. Багато з них мали зв’язки з антирадянськими центрами української еміграції за кордоном.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 107.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про галицькі справи. Секретарю ЦК КП(б)У Д. Лебедю доручалося ознайомитися зі всіма матеріалами щодо Галичини. Визнавалося необхідним на час виборної кампанії до сейму фінансувати галицьку газету „Земля та воля” через редактора газети ” Коммунист” – галичанина.
ЦДАГО України, ф 1, оп. 3, спр. 30, арк. 69 зв.

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3

У трьох районах Охтирського округу Харківської губернії під час проведення безпартійних селянських конференцій висувалася вимога організувати селянські спілки.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1945, арк. 81.

Харківська губернія. Нелегально поширювалися прокламації та брошури монархічної спрямованості.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1945, арк. 53.

Ізюмський округ Харківської губернії. Відбулися два самосуди селян над бандитами.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1945, арк. 53.

У Всеукраїнському масштабі відбулася ліквідація підпільних антирадянських організацій, створених закордонними монархістами. Заарештовано 1 тис. 329 осіб, проведено 940 обшуків, вилучено 28 листівок антирадянського й антиєврейського змісту, які закінчувалися закликом „За віру, царя і вітчизну!”
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1915, арк. 40.

Харків. Відбувся пленум ЦК УКП із представниками Харківського, Київського, Катеринославського і Донецького губкомів. Ухвалено політику непу та порушено питання про клопотання до Комінтерну з приводу врегулювання взаємин з ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1915, арк. 39.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про скасування губерній та перехід до триступеневої системи управління”, згідно з якою встановлено спрощену систему адміністративно-територіального поділу УСРР: на округи та райони під управлінням єдиного республіканського центру. Строк переходу до нової системи адміністративно-територіального управління обмежено 1 жовтня 1925 р.
ЗУ України, 1925, Від. 1, № 6-7, Ст. 49.

Харків. Відбувся пленум ЦК КП(б)У. Порядок денний: про господарське становище, про з’їзд партії, про ліквідацію губкомів. Прийнято резолюцію “По доповіді про пленум ЦК РКП(б)”.
КПУ в резолюціях і рішеннях ЦК КП(б)У… – Т. 1. — С. 329- 331.

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але

Кельн, м. у Німеччини. Відбулася Міжнародна виставка преси, в якій взяли участь і українські радянські представники. Делегація СРСР представила відвідувачам виставку, присвячену пам’яті В.І.Леніна.
Научный работник. – 1928. — № 10. — С.71-7 2, 80; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917– 1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алекс

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про чистку апарату державних органів, кооперативних і громадських організацій”. Надавалося право органам РСІ виносити обов’язкові для всіх державних установ і підприємств, кооперативних і громадських організацій наступні постанови: про заборону назавжди або на певний час працювати у всіх ланках радянського і кооперативного апаратів, в громадських організаціях тим особам, при оцінці роботи яких з’ясувалося, що вона „безумовно зашкоджує інтересам робітничого класу”; про заборону назавжди або на певний час посідати посади в певній місцевості або у певному відомстві, установі, підприємстві чи організації; про заборону назавжди або на певний час займати ту чи іншу категорію посади у радянському і кооперативному апараті, громадських організаціях.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. —№35. —Ст.313.

Харків, м. Оргбюро ЦК КП(б)У обговорило питання „про польський з’їзд у Варшаві”. Ухвалено створити партійну комісію у складі Доненка, А.Хвилі, Лазоверта, Кулика, Добродицького, доручити їй розробку вказівок щодо представництва радянських поляків на з’їзді, забезпечити розгортання у польській пресі інформаційної кампанії про характер з’їзду та „цілі пілсудщини”.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.16. —Спр.34. —Арк.112.

УСРР. Протягом року в республіці 246 тис. членів і кандидатів партії пройшли “партійну чистку”: виключено 24 тис. осіб (близько 10%) загальної кількості членів КП(б)У.
Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921-1939 рр.). – К., 1999. —С.135.