Інститут історії України Національна академія наук України

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

с. Привороття, Кам’янецького повіту, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифа відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня..

Відбудовано регулярне пасажирське сполучення між Миколаєвим, Очаковим та Одесою.
Очерки истории Николаевской областной партийной организации – Одесса, 1980. – С. 86.

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Катеринослав. Повідомлялося про налагодження продовольчого постачання по картках. Робітники ударних підприємств забезпечувалися пайками на 100%, а член їх родин – на 50%. Безперебійно працювали заводські їдальні.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Харків. РНК УСРР прийняв постанову про дозвіл вільного обміну, продажу та купівлі товарів сільськогосподарського, фабрично-заводського та кустарного виробництва. За цим декретом не заборонявся обмін, продаж та купівля населенням продуктів сільського господарства, що залишились у селян після виконання продовольчого податку, причому право купівлі і збуту поширювалося й на вироби фабрично-заводської та кустарної промисловості.
Коммунист, Харьков, 1921, 21 апреля.

Харків. РНК УСРР залишила за собою право визначення матеріалів і виробів, обмін і торгівля якими заборонялася. Купівля і продаж дозволялися кооперативним об’єднанням та окремим громадянам. Усі товари, що виготовлялися державними підприємствами, за виключенням тих, що надавалися робітникам як натуральні премії, мали здаватися до Наркомпроду УСРР, але не могли використовуватися цими підприємствами для торговельних операцій.
Коммунист, Харьков, 1921, 21 апреля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У схвалило проекти декретів Наркомпроду УСРР про збереження сільського господарства; про порядок вільного товарообміну та про торбарство. До останнього декрету було внесено зміни. Наркомпроду було запропоновано зняти загороджувальні загони з залізниць для попередження незаконного користування залізницях, а уряду опублікувати відповідний декрет. Вирішено поширити на територію УСРР декрет РНК РСФРР про незаконні поїздки по залізницям, застосовуючи до його порушників ув’язнення в концентраційних таборах строком на п’ять років. Запропоновано звернутися з клопотанням до ЦК РКП(б) про термінове припинення відрядження селян в УСРР для хлібозаготівель. Визначено строк вільного вивозу хліба для російських мішечників, що знаходилися на території УСРР, до 26 квітня. Заборонено в’їзд на територію Олександрівської губернії. Для його попередження військовому командуванню та ВУЧК запропоновано надати військову силу, відповідно з дислокацією військ, у розпорядження трійки по охороні доріг.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 74.

Харків. РНК УСРР прийняла декрет про скорочення продовольчої розкладки у зв’язку з початком посівної кампанії. З метою розвитку городництва, птахівництва, бджільництва та збереження робочої худоби скасовано продовольчу розкладку на овочі, крім картоплі, а також на мед, птицю, робочих волів. З губерніями, які виконали розкладку, запропоновано терміново організувати товарообмін.
Коммунист, Харьков, 1921, 21 апреля.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про полегшення переходу робітників і службовців з одного підприємства на інше”. Такий перехід дозволявся, коли це зумовлювалося серйозними побутовими, сімейними та виробничими обставинами, без порушення нормального ходу виробництва.
ЗУ України, 1921, №7, Ст. 195.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про основний товарний фонд для робітників. Ухвалено виокремити такий фонд для ударних районів: Києва, Одеси, Миколаєва, Харкова Катеринослава та Донбасу. Врахувати Донбас як першу та другу групу споживачів.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 73.

Харків. РНК УСРР прийняв постанову “Про селянські будинки” як центри політико-освітньої роботи на селі.
Культурне будівництво в Українській РСР, 1917-1959. – Т. 1, – С. 112-113.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про будинки відпочинку робітників”.
ЗУ України, 1921, №7, Ст. 193.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про забезпечення робітників і службовців, що відправлялися на курорти, в санаторії та будинки відпочинку”. Їм належало наперед виплачувати місячну заробітну плату та видавати кошти для оплати квитків. Під час проїзду вони мали забезпечуватися гарячою їжею.
ЗУ України, 1921, №7, Ст. 198.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про відпустки для робітників та службовців”. Для працівників найманої праці встановлювалися щорічні оплачувані відпустки протягом двох тижнів. Для робітників-підлітків у віці до 18 років та дорослих робітників, які працювали на шкідливому виробництві, надавалися додаткові двомісячні відпустки.
ЗУ України, 1921, №7, Ст. 194.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Харків. Відбулася Всеукраїнська нарада з охорони материнства і дитинства. Порядок денний: про місцеві фонди і охорону материнства і дитинства; про державну організацію Охматдиту; про участь Охматдиту у боротьбі з голодом; про протиепідемічну кампанію у дитячих закладах; про приватні товариства і організації у справі допомоги охорони материнства і дитинства..
Вестник охраны материнства и детства, 1922, № 2-3, С. 25

Львів. Українською громадою проведено тиждень української дитини, під час якого було організовано збір пожертв серед українського населення для допомоги сиротам-українцям у Східній Галичині та на потреби національної культурно-освітньої роботи серед українських дітей.
Громадський вісник, Львів, 1922, 21-28 травня.

Сімферополь. На акціонерних засадах організовано курорт у районі Ласпі. Для влаштування курорту передано дачі професорів і письменників, які емігрували за кордон, у тому числі дачі П. Мілюкова і О. Купріна. Головними пайщиками курорту були профспілки.
Правда, Москва, 1024, 19 апреля.

На території округів колишньої Подільської губернії почастішали випадки антисемітських дій селян і утиску прав єврейського населення з боку представників місцевої влади. В містечку Миколаївці Проскурівського округу порушення прав єврейського населення набули систематичного характеру. В Могилівському окрузі спостерігалися неодноразові випадки крадіжки місцевими селянами врожаю з ланів єврейських колгоспів. У Вахновському районі Вінницького округу на будівництві Турбовського каолінового заводу будівельники євреї, надіслані профспілкою, були вигнані з роботи сезонними робітниками з с. Боровське Бабчинецького району Могилівського округу. У відповідь на антисемітизм спостерігалося посилення сіоністського руху.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 38.