Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

1963 1963

м. Херсон. Виникла нелегальна організація “Вісник свободи України”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.550.

1963 1963

Країна зазнавала суттєвих продовольчих труднощів: зростають черги за молоком і хлібом. Збільшуються обсяги зерна, що імпортується з-за кордону.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.550.

26-28 серпня 1963 (понеділок-середа)

У Києві проходила XV сесія ради Інтербачення, на якій було затверджено програму Інтербачення на четвертий квартал 1963 р. та порядок висвітлення зимових олімпійських ігор в Інсбруку. Передбачалося, що глядачі переглянуть 120 передач з соціалістичних країн.
Радянська Україна. – 1963. – 27-29 серпня.

1964 1964

Київ, Одеса, Харків та інші міста. Поширювалися листівки від імені підпільної організації “Демократичний союз соціалістів”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.554.

1964 1964

УРСР стала членом Конференції Об’єднаних націй з торгівлі і розвитку.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.554.

14 січня 1964 (вівторок)

м. Київ. Громадськість міста відзначила 70-річчя з дня народження письменника, журналіста і громадського діяча В.Еллана-Блакитного. Учасники вечора заслухали доповіді про його життєвий шлях та громадсько-політичну діяльність. Відбувся концерт.
Радянська Україна. – 1964. – 15 січня.

1965 1965

Україна стала членом ООН з промислового розвитку.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.558.

14 січня 1965 (четвер)

Губернатор штату Нью Джерсі (США) Ричард Гюз підписав прокламацію, якою проголосив 22 січня “Днем української незалежності” для відзначення 47 річниці проголошення державної незалежності УНР 22 січня 1918 р.
Свобода. – Джерсі Ситі, Нью-Йорк. – 1965. – 16 січня.

Лютий 1966

Відомі діячі науки і культури (всього 78 осіб) звернулися з листом до Прокурора УРСР Ф. Глуха та голови КДБ при Раді міністрів УРСР В. Нікітченка, в якому висловили занепокоєння ходом розслідування справ В. Мороза, Д. Іващенка, М. Озерного, І. Світличного, П. Заливахи, Б. Гориня, І. Геля та інших правозахисників.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). — К., 2000. — С.430.

29-30 серпня 1968 (четвер — п’ятниця)

У Києві та інших населених пунктах Української РСР розповсюджено листівки з критикою внутрішньої і зовнішньої політики КПРС, протестом проти вторгнення радянських військ у Чехословаччину.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). — К., 2000. — С.448.

Квітень 1940

Західна Україна. Відбулася друга масова політична «чистка». Виселенню підлягали члени сімей репресованих «антирадянських елементів», у тому числі офіцерів, урядників, поліцейських, фабрикантів, поміщиків, членів політичних партій і громадських організацій і т.д. У ході цієї операції було депортовано майже 10, 5 тис. сімей, або близько 32, 1 тис. осіб (2,3 тис. із різних причин уникнули виселення). Більшість депортованих становили поляки (24 тис. осіб), українці (6,3 тис. осіб) та євреї (1.3 тис. осіб). Сім’ї репресованих виселили на 10 років до Казахської РСР.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Квітень 1940

Англія висловилася за передачу Болгарії Південної Добруджи за умови укладання румуно-болгарського договору про взаємодопомогу.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.213.

Квітень 1940

Німецька адміністрація м. Белзу рамках проведення антиєврейських акцій — «звільнення міста від єврейської присутності» — зібрала колону євреїв у 1,5 тис. осіб і швидким пішим маршем перегнали їх через кордон у Сокалі на радянську територію. Радянська військова адміністрація спочатку надала примусовим біженцям допомогу, проте через кілька тижнів депортували всіх до єдиного на спецпоселення.
Романів О.,Федущак І. Західноукраїнська трагедія 1941. — Львів-Нью Йорк, 2002.– С.4344.

Квітень 1940

Західна Україна. У постанові Дрогобичського обкому партії зазначалося, що в області понад три тисячі ворожих елементів пробралося на відповідальні посади у промислові підприємства, кооперативи, торговельні та інші організації. Перед партійними організаціями та відділами НКВС на місцях ставилося завдання вести з ними рішучу боротьбу. На першій обласній партконференції Львівщини наводились дані, що обком КП(б)У, маючи факти про «засміченість» установ і підприємств класово ворожими елементами, розробив заходи щодо проведення їх чистки. За неповними даними, станом на 15 квітня 1940 р. з установ і підприємств Львова і області було звільнено 13 847 осіб, із навчальних закладів 1820. Подібна чистка звільнення з роботи і наступні арешти тривали в усіх західних областях УРСР.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ-ХХст. Історичні нариси / Д.В.Архієрейський, О.Г.Бажан, Т.В.Бикова та ін. Відпов. ред. ВА.Смолій. К: На

Квітень 1940

Нарком внутрішніх справ Л. Берія доносив В. Молотову і Й. Сталіну, що за повідомленнями УНКВС республік і областей «за останній час маються випадки захворювання окремих колгоспників і їхніх сімей внаслідок недоїдання». Серед таких, що потребують на допомогу називалися Київська, Рязанська, Воронезька, Орловська та інші області. Проведеною НКВС перевіркою факти опухання через недоїдання підтвердилися. Колгоспники їли м’ясо худоби з могильників, соняшникову макуху та інші сурогати. Багато хто з них кидав роботу та їхав у інші райони на ґрунті голоду.
Осокина Е. За фасадом «сталинского изобилия». Распределениеи рынок в снабжении населения в годы индустриализации, 1930-1941. М., 1999. С.210-211.

Квітень 1940

Зросли державні ціни на м’ясо, рибу, жири, сир, молочні продукти картоплю і овочі.
Осокина Е. За фасадом «сталинского изобилия». Распределениеи рынок в снабжении населения в годы индустриализации, 1930- 1941.– М., 1999. С.212.

Лютий 1970

м. Кривий Ріг. Завершено будівництво Південного гірничо-збагачувального комбінату.
Верстюк В. Ф., Дзюба О. М., Репринцев В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К.,1995. — С.574.

4 лютого 1970 (середа)

Президія Верховної Ради УРСР прийняла Указ “Про ратифікацію конвенцій Міжнародної організації праці”.
Українська РСР на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів 1962-1970 рр. — К., 1977.— С. 449.

4 лютого 1970 (середа)

м. Київ. У лабораторії прикладної нейтронної фізики Інституту фізики АН УРСР під час проведення експериментів на фізичному стенді виникла самоланцюгова реакція з супроводжуючим її інтенсивним гаманейтронним випромінюванням, яка була зупинена засобами автоматичного аварійного захисту. В момент реакції різну дозу опромінення отримало 16 осіб обслуговуючого персоналу. Викидання радіоактивних речовин в зовнішнє середовище і забруднення приміщень не відбулось.
ЦДАГО України. — Ф. 1. — Оп. 25. — Спр. 365.— Арк. 26.

28 – 30 грудня 1971 (вівторок – четвер)

м. Нью-Йорк (США). Відбулась 86 конвенція Американської історичної асоціації. В науковій програмі з’їзду вперше офіційно було представлено українське наукове товариство (в особі Українського Історичного товариства).
Український історик. – 1971. – 3-4 (31-32). Рік VIII (Нью-Йорк - Мюнхен). – С. 147.