Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві у приміщенні Київського українського клубу "Родина" відбувся вечір, присвячений творчості Лесі Українки.
Рада. – 1913. – № 105. – С.2.

У м. Керчі місцеве товариство лаунтенісу та футбол-клубу подали прохання до міської управи затвердити правила користування полем для футболу та корту для лаунтенісу.
Новости юга. – 1913. – №99. – С.3.

Селище Макіївка Катеринославської губернії. Страйк понад 3 тис. робітників сталеливарного заводу товариства “Російський гірничий і металургійний “Уніон”” з вимогою підвищити заробітню платню на 25 % та покращити умови праці. Після втручання поліції завершився поразкою, 46 робітників було мобілізовано до армії.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 329.

с. Каменське. Страйк 7000 робітників Дніпровського металургійного заводу Південноросійського металургійного заводу із вимогою підвищити зарплату, впорядкувати розрахунок і на знак солідарності з робітниками котельні, які першими почали страйк. Закінчився поразкою. Під час страйку на завод викликали роту солдатів і поліції, арештовано 11 робітників, з них 5 уповноважених для переговорів з адміністрацією, мобілізовано в армію 362 страйкуючих робітників. Тоді ж відбувся економічний страйк усіх (1407) робітників Софіївського вугільного рудника Російсько-Бельгійського металургійного товариства із вимогою підвищити зарплату на 50 % і відмінити плату за квартири. Закінчився компромісом: обіцяно усі вимоги працівників по можливості задовольнити. 41 робітник мобілізований в армію.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 338.

Катеринославська губернська земська управа повідомила, що площа озимини на селянських землях скоротилася на 5 %, а на приватновласницьких – на 10 %.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 30, 29 квітня.

Серед народу все більше поширюються картярські ігри, і не лише у Київській губернії. З’являються спеціальні „клуби” для гри в карти на гроші, одяг та ін. Картярство стає хворобою, яка не гірше „зеленого змія” штовхає людей на злочини.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 32, 6 травня.

м. Катеринослав. Кружок місцевої інтелігенції звернувся до начальника губернії з проханням про дозвіл на створення „Украинского общества”; задекларована ціль – сприяння духовному і моральному розвитку місцевого населення. Планувалося відкрити народний дім, бібліотеку, читальні, книжкові склади, дитячі садочки, ясла і т.д. Губернатор відхилив це прохання на весь час воєнних дій.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 6. – С. 70 – 71.

За матеріалами статистичного відділу Київської губернської земської управи порівняно з березнем ціни зросли на 5-10 %. Що ж стосується ціни на кури, яйця, масло і сало, то, порівняно із квітнем 1915 року, в 1916 році ці продукти подорожчали у 2-4 рази (курка – 70 к., яйця – 18 к., масло – 80 к., сало – 30 к.). Зросли ціни на хліб: у квітні 1915 року жито коштувало 90-140 к., пшениця – 110-160 к., ячмінь – 70-190 к., овес – 100-180 к. У 1916 році жито коштувало 115-170 к., пшениця – 145-200 к., ячмінь – 115-200 к., овес – 145-200 к., просо – 135-200 к., гречка – 125-200 к., картопля – 20-40 к., курка – 120-200 к., масло – 80-150 к., яйця (десяток) – 25-50 к., сало (фунт) – 50-60 к. Такси, штрафи, різноманітні наради, навіть єпископські заклики не зменшили дорожнечі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 35, 17 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня.

Згідно проведеної Волинським губернським земством анкети виявлено, що у всіх селах замість забороненої горілки появились численні її сурогати (бл. 23 видів): ханжа, політура, лак, денатурований спирт, горілка з родзинок, настоянка з чорниці з оцтом та перцем, „медаш” та ін. Варять також мед з тютюном, „брагу”. Почастішали смертельні випадки. Розвинулось таємне самогоноваріння, „самодурки” коштують у середньому 2 руб. за пляшку. Протиалкогольна комісія медичного товариства опублікувала відповідну відозву „Бережіться осліпнути!”, у якій застерігається від уживання денатурату, а також древесного спирту, одеколону, політури, кіндер бальзаму та ін., оскільки все це призводить до сліпоти.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 54, 22 липня.

Українська трупа Кармелюка – Каменського (бл. 50 чол., у тому числі й оркестр), яка останні роки грала у містах Сибірі та Далекого Сходу, закінчивши зимовий сезон у Владивостоці, відбула гастрольний тур по Японії, зокрема у м. Нагасакі, Токіо та ін.
Украинская Жизнь. – № 6. – С. 73.

селище Горлівка. Пройшла низка економічних страйків, зокрема 1504 робітників шахти № 8 Південноросійського товариства кам’яновугільних шахт вимагали підвищити зарплату від 30 до 50 %. Закінчився поразкою. Під час страйку на шахту викликали війська і поліцію, які 2 травня стріляли у робітників. Страйк усіх (3000) робітників шахти № 1 Південноросійського товариства кам’яновугільних шахт і робітників брикетної фабрики із вимогою підвищити зарплату від 25 до 50 % закінчився компромісом: обіцяно підвищити зарплату на 30 %. Страйк 1125 (з 1200) робітників Олександрівського вугільного рудника акційного товариства „Ртутна і вугільна справа Ауербаха і Ко” з вимогою підвищити зарплату на 50 % закінчився поразкою: робітники тимчасово приступили до роботи, щоб покращити своє матеріальне становище. На рудник викликали війська і поліцію, які 2 травня обстріляли робітників. Робітники брали участь у зібраннях страйкуючих робітників Горлівського району, які перетворювалися у політичні мітинги. Тоді ж у селищі Щербинівка відбувся страйк 6 тис. робітників Щербинівських рудників товариства для розробки кам’яної солі й вугілля Південної Росії з вимогою підвищити зарплату на 50 %. Під час страйку викликано війська та поліцію, які 2 травня стріляли у робітників. У ніч з 28 на 29 квітня поліція арештувала 11 найбільш активних учасників і керівників страйку, у тому числі члена страйкового комітету М. Годобліна. 29 квітня страйкуючі оголосили адміністрації рудника ультиматум про звільнення арештованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 340.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Після розколу на IV з’їзді УПСР була створена Українська комуністична партія (боротьбистів) з представників лівої течії українських есерів. Назву дістала від найменування свого центрального друкованого органу – газети “Боротьба”. Партія виступала проти гетьманського режиму, її члени брали участь у повстаннях, в окремих випадках солідаризувалися з більшовиками. Згодом перейшли на радянську платформу і взяли участь у боротьбі проти Директорії.
Гражданская война на Украине 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.766 Малий

У Києві організовано “Русский союз” з формальною метою “об’єднати сили “русских” в Україні для оборони і розвитку їхньої культури і, особливо, мови. В дійсності робилася спроба відновити “єдину і неділиму” Росію. До складу Союзу увійшли представники різних російських партій та організацій, які існували в Україні, від конституційних демократів і навіть правіших за них елементів і до російських есерів та соціал-демократів (меншовиків).
Христюк П. Українська революція. Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр. – Т.3. – 1921 р. – С.71; Гриценко А. Політичні си

Рада Народних комісарів РСФРР оголосила лист колишнього Верховного головнокомандуючого військами УСРР В.Антонова-Овсієнка, у якому повідомлялось, що після двох місяців оборонних боїв радянські війська відступили за межі України і, як це визначено вимогами Брест-Литовського мирного договору, були роззброєні Російською Радянською республікою. В.О.Антонов-Овсієнко заявив, що він склав з себе звання Верховного головнокомандуючого військами південних республік. Виходячи з цього, РНК пропонував всім радам прикордонних областей негайно роззброювати всі загони колишніх армій південних республік, що переходили на територію РСФРР, через парламентерів довести це до відома німецьких і українських підрозділів, щоб не було ніякого приводу для перенесення військових дій на територію Російської Республіки. Потім запропонувати укласти угоду про негайне припинення військових дій і встановити демаркаційну лінію. У разі відхилення цих пропозицій і продовження наступу РНК РСФРР закликала всіх стати на захист республіки, мобілізуючи і озброюючи все доросле населення.
Гражданская война на Украине. 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.134-135.

Коренево. На переговорах між представниками німецьких і українських військ та військ РСФРР були укладені умови перемир’я на ділянці фронту Рильськ-Суджа. Передбачалося встановлення демаркаційної лінії і нейтральної смуги ширше 10 км. З українсько-німецької сторони межа цієї зони проходила по лінії Суджа-Любимово-Коренево, залізниця Коренево-Рильськ; з російської сторони – Мазепівка-Степанівка-Нижня Груня – перехрестя залізниці Крем’яне-Льгов з дорогою Олександрівка-Скрилівка – Мала Локня – Черкаська-Порічна-Курчаниновка-Пушкарне-Руська Конопелька. За умовами перемир’я тут заборонялися великомасштабні військові дії, перехід нейтральної смуги охоронними та розвідувальними патрулями з обох сторін, реквізиція продовольчих запасів тощо.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документоів і матеріалів – Київ-Нью-Йорк-Філадельнія, – 1999. – С.350-351.

РНК РСФРР видав наказ про припинення військових дій на Україні і роззброєння українських частин, які б перейшли через кордон радянської Росії. Про це доводили до відома парламентарів. Пропонувалося негайно укласти угоду про припинення воєнних дій і визначення демаркаційної лінії, а в разі порушення українськими та німецькими військами умов Брестського миру захищати територію радянської Росії “до останньої краплі крові, мобілізуючи і озброюючи усе доросле населення загрожуваних областей”.
Гражданская война на Украине. – 1918-1920 гг. - Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. - Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.134-135; Лен

Направлена телеграма РНК РСФРР і російської мирної делегації головнокомандуючому радянськими військами на Україні з повідомленням про підписання договору з німецько-українськими представниками про припинення військових дій і встановлення нейтральної зони між Україною та РСФРР. Зазначалося, що 4 травня (21 квітня) ц.р. на Курському фронті, у Кореневі укладено договір про перемир’я. Встановлювалася нейтральна зона завширшки в 10 км, яку заборонялося переходити з обох боків будь-яким патрулям. Там заборонялися також будь-які реквізиції продовольства. Обидві сторони оголошувалися відповідальними за перехід нейтральної зони приватними особами. Через складності зв’язку з російськими частинами, договір повністю набував силу з 4-ї години дня 5 травня (22 квітня) 1918 р. Усім учасникам переговорів договір було зачитано рідною мовою. Телеграма містила також наказ укласти подібні договори на інших фронтах, про що повідомити РНК у Москві та російську мирну делегацію у Курську. Підписали телеграму голова РНК РСФРР В.Ленін та голова мирної делегації Й.Сталін.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – С.136-137.

У зв’язку з резолюцією Катеринославської думи, яка закликала боротись з владою Гетьмана, у приміщенні управи будь проведений обшук і затримано членів Управи.
Народня воля. – 1918. – 11 травня (28 квітня).

Повідомлялось про перші чергові збори Подільської Губернської народної ради, яка, заслухавши доповіді з місць, зазначила, що озброєні виступи селян проти польських легіонерів, які без дозволу державної влади порядкують по селах, втручаються у життя селян, свідчать про те, що факти беззаконних дії будуть викликати великі заворушення селян. Народна рада наголосила на тому, яку небезпеку українській державності несуть польські легіонери своїм грабіжництвом по селах, ворожим ставленням до селян . Вона просила український уряд негайно провести їх роззброєння і вивести за межі Подільської губернії і України. І до організації української народної армії дати дозвіл повітовим комендантам створювати озброєні команди чи сотні на місцях.
Народня воля. – 1918. – 5 травня (22 квітня).