Інститут історії України Національна академія наук України

м. Луцьк. Мешканці міста просили окружного коменданта полковника Домбровецького про створення українських народних шкіл і гімназії та прислати вчителів-українців з Галичини.
Свобода. – 1916. – № 2, 6 січня.

м. Будапешт. З нового року під редакцією д-ра Гіядора Стрипського почав виходити тижневий часопис „Ukraina” („Українські справи”), присвячений усесторонньому оглядові українсько-угорських стосунків.
Діло. – 1916. – Ч. 10. – С. 3

У селах почали з’являтися любителі азартних картярських ігор. Міністерство внутрішніх справ проінструктувало волосних старшин і сільських старост в тому, що вони мають право застосувати щодо таких любителів усю надану їм за законом каральну владу, тобто штрафувати до рубля, а то й „садити у холодну” до 2-х днів.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 2, 15 січня.

Умань. З’явилося дуже багато скупників, які дешево купують різні речі й навіть нерухомість (особливо по шляху руху біженців). Нужда змушує людей продавати корову за 7-10 руб.; коня – за 10-15 руб.; майже новий кожушок ціною 20-25 руб. продають за 3-5 руб.; чоботи вартістю 10 руб. за 1-2 руб. і т.д.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 4, 22 січня.

м. Миколаїв. Страйк 10807 (з 14500) робітників заводу „Наваль” товариства Миколаївських заводів і верфей із вимогою підвищення зарплати на 3 коп. за годину; дати гарантії 100 %-ного виробітку усім при відрядній роботі; чорноробочим – не менше 50 %; відрахування на потреби сімей „запасних”, призваних на війну, зробити добровільними. Страйк закінчився закриттям заводу, крім майстерні по виробництву снарядів, і звільненням близько 13 500 робітників. З них близько 6 тис. військовозобов’язаних мобілізовані в діючу армію, 38 робітників передано воєнно-морському судові. Тоді ж відбувся страйк 250 робітників заводу Російського суднобудівного товариства у знак солідарності зі страйкуючими робітниками заводу „Наваль” із вимогою зробити добровільними відрахування із зарплати на потреби сімей мобілізованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 335-336.

м. Харків. Відбулося урочисте засідання губернського земства з нагоди його 50-річного ювілею.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 4, 22 січня.

Імператорським указом посилено покарання за ухилення від несення військової служби. За самовільну відсутність більше 3-х днів: перший раз – гауптвахта від 3 до 6 місяців; вдруге – „заключение в крепости” від 1 до 4 років; втретє – позбавлення усіх наданих прав і покарання у виправних арештантських підрозділах від 2 1/2 до 4 років. За втечу – позбавлення усіх прав і ссилка на каторжні роботи від 4 до 20 років або смертна кара. За навмисне нанесення собі каліцтв для уникнення або звільнення від служби, або ж симулювання якоїсь хвороби – каторга від 4 до 20 років або смертна кара. Аналогічне покарання передбачено і тому, хто сприяє нанесенню такого каліцтва.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 7, 3 лютого.

Київ. Припинили існування театр легкої комедії “Пел-Мел” та єврейський театр.
Киевская мысль. – 1918. – 7 марта (22 февраля).

Харків. Відбувся III з’їзд єврейських артистів.
Рибаков М. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.92.

Київ. При міністерстві внутрішніх справ було створено департамент ісповідань на чолі з колишнім єпископом Красноярським Никоном – після залишення сану Миколою Безсоновим.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.52.

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Після жорстоких боїв радянські війська Р.Сіверса, розгромивши каледінців, звільнили станцію і селище Чистяково.
Донецький пролетарий. – 1918. - 19 лютого.

Київ. В 4-му Універсалі повідомлялось, що вже вироблений закон про передачу землі трудовому народові без викупу, який передбачав скасування власності на землю і соціалізацію її. Ліси ж, води і всі багатства підземні, як добро українського трудящого народу, переходили в порядкування уряду УНР. Урядові пропонувалось підняти промисловість держави, боротися з безробіттям. Оголошувалось, що Українська Республіка бере в свої руки всі найважливіші галузі торгівлі і всі доходи будуть спрямовані на користь народові, над всіма банками буде встановлено державно-народний контроль. Рада народних міністрів мала рішуче розпочати боротьбу з контрреволюційними силами, що кликали до повстання проти Української Народної Республіки. У 4-му Універсалі вже не йшла мова про федеративні зв’язки з Радянською Росією. З 49 членів Малої ради, що брали участь у голосуванні, 39 віддали свої голоси за, 4 – проти і 6 утримались. За прийняття 4-го Універсалу проголосували представники українських фракцій та польської партії соціалістичної (революційна фракція).
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. 10 грудня 1917 р. – 29 квітня. 1918 р. – К., 1997. – С.101-104; Народня воля. – 1

Вища рада народного господарства (РСФРР) видала декрет, який зобов’язував обласну Економічну раду Донецького та Криворізького басейнів, оголосити конфіскованими усі залишені власниками рудники і заводи, взяти на облік і оголосити державною власністю вугілля і метал, видати у борг, без отримання грошових знаків, метал залізницям Харківського вузла і вугілля металургійним заводам, в т.ч. Брянському у Катеринославі, які не працювали через відсутність палива.
Вестник Украинской народной республики (Харків). – 1918, 25 січня; Великая Октябрьская социалистическая революция и победа советской власти

Продовжувалось перерване о 9-й год. вечора 24(11) січня засідання Малої ради. Представники меншовиків і Бунду намагалися довести хибність проголошення самостійності УНР. Представник фракції українських есерів М.Шраг зробив заяву, що їхня фракція вважає необхідним переобрати склад Малої ради пропорційно складу Української Центральної ради, а Генеральний секретаріат, перейменований в Раду народних міністрів, має бути змінений і по суті – щоб саме їхня фракція відігравала тепер керівну роль в Раді народних міністрів замість українських есдеків, як це було в Генеральному секретаріаті. На це представник українських есдеків заявив, що вони відкликають з ради народних міністрів своїх товаришів. Цю заяву підтримав представник українських соціалістів – федералістів.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.105-106.

Звернення отамана Українського гайдамацького Коша Слобідської України С.Петлюри, отамана штабу Коша Ол.Сливинського та його помічника Ол.Удовиченка до населення України вступати до лав Коша, щоб захистити Україну від більшовиків.
Нова рада. –1918. – 12 січня.

Опубліковано наказ під’єсаула Шинкаря по Київській військовій окрузі, у якому містилась Інструкція комісарам відділів штабу, Управлінь і установ округи та повідомлялось, що Комісаріат її утворений з представників громадських і політичних організацій: Центральної Ради, Генерального військового комітету, Всеукраїнської ради військових депутатів КВО, Ради робітничих депутатів, Київської міської думи, Виконавчого комітету Південно-Західного фронту і Управління південно-західних залізниць. Працюючи у повному контакті з Генеральним секретаріатом, він мав стати контрольним органом революційної демократії, головним завданням якого був догляд за законністю і порядком в армії та перебудова КВО на демократичних засадах.
Народня воля. – 1918. – 25(12) січня.

Червоногвардійські загони оволоділи м.Лубни.
Киевская мысль (утренний выпуск). – 1918. – 26(13) січня.

В Одесі ЦВК Румчероду оголосив, що він є верховним органом на Румунському фронті і в Одеській області і тільки йому належить право розформування, реорганізації і сформування нових військових одиниць. Виконком заявив про незаконність втручання у справу демобілізації армії органів УЦР і скасував наказ її комісара в Одесі В.Поплавка про розформування ряду частин одеського гарнізону. ЦВК Румчероду наказав всім революційним частинам Одеської області залишатись на своїх місцях. ЦВК Румчероду звернувся з відозвою до всіх революційних організацій і трудящих міста з закликом захистити революцію, поповнити лави Червоної гвардії.
Голос революції. – 1918. – 13 січня.