Інститут історії України Національна академія наук України

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Харків. Відкрито першу художню виставку сектору мистецтв Головполітосвіти УСРР. Серед учасників виставки Л. А. Блок, С.М. Прохоров, О.К. Сімонов і О.В. Хвостенко-Хвостов.
Культурная жизнь в ССР, 1917-1927: Хроника. – М., 1975. – С. 264.

Східна Галичина. В Українській радикальній партії відбувся розкол. Виокремилося три групи. Лідер однієї з груп Яцків заснував журнал „Рідний Край”, лідер іншої - Дем’янчук приступив до видання журналу „Основи”. Центристська група, очолювана ЦК, засудила розкольників і виступила проти переговорів Данилевича з польським міністром Вітосом. ЦК вирішив видавати газету „Громадський голос”, але польський уряд заборонив її видання.
Коммунист, Харьков, 1921, 11 марта.

Подільська губернія. Члени КСМУ Гайворонської організації під час щоденної позаурочної двогодинної роботи відремонтували паровоз і два вагони, які було влаштовано на агітаційний поїзд КСМУ „Юний пролетар”.
Коммунист, Харьков, 1921, 11 марта.

Харків. V Всеукраїнський з’їзд рад ухвалив резолюцію “Про цукрову промисловість”. Органам радянської влади постановлено за обов’язок надавати всебічну підтримку відбудові цукрової промисловості.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 11 березня.

Харків. V Всеукраїнський з’їзд рад заснував орден Червоного трудового прапора УСРР.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 11 березня.

Харків. РНК УСРР постановила, щоб насіннєвий матеріал, який було надано селянам у позику з державних ресурсів, повертався у натуральній формі без надбавок і фіксувався як недоторканий фонд для посівної кампанії Наркомзему УСРР та його місцевих органів.
Коммунист, Харьков, 1921, 11 марта.

Київ. Солом’янський районний комітет КП(б)У прийняв постанову про заснування залізничного робітничого університету ім. Паризької комуни. Мета університету – підготовка кадрів радянських та партійних працівників, а також проведення лекційно-пропагандистської роботи серед робітників Солом’янського району та Київської залізниці.
Киевский пролетарий, Киев, 1921, 11 марта.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову “Про придбання для державних музеїв у приватних осіб церковних цінностей”. Оголошено зібрання пам’яток мистецтва й давнини, що мали важливу історичну та художню цінність, народним добром і встановив їх передачу Всеукраїнському комітету охорони пам’яток мистецтва, давнини і природи та його відділам на місцях.
Культурне будівництво в Українській РСР, 1917-1959. – К., 1959. –Т. 1. – С. 109-110

Харків. Зважаючи на незначні тиражі газет, підготовлено до відкриття Центральний читальний газетний зал, що мав обслуговувати червоноармійців, членів профспілок і селян, що приїжджали до столиці. Час роботи залу встановлено з 9 до 23 години. Вхід – за пред’явленням посвідчень, які підтверджували приналежність до категорії осіб найманої праці. При залі організовувалися довідкова бібліотека, виставки нових видань, останніх новин УКРОСТА (Російське радіотелеграфне агентство в Україні) та виставки музейно-виставочної секції політосвіти губернської наросвіти.
Коммунист, Харьков, 1921, 11 марта.

Харків. У залі Центрального показового червоноармійського клубу „Грядуще” відбувся урочистий вечір, присвячений пам’яті Т. Шевченка.
Коммунист, Харьков, 1921, 11 марта.

Коломия, Східна Галичина. Повідомлялося про смерть І. Біберовича – видатного українського артиста, директора театру „Руська бесіда у Львові” з 1881 р.
Коммунист, Харьков, 1921, 11 марта.

Харків. РНК УСРР постановила, на зміну попередніх постанов, проводити оплату праці осіб, які мали технічні, наукові, адміністративні та інші спеціальні знання, а також досвід організаційної роботи, по позакатегоріальними ставками. Вищу ставку для таких фахівців з 1 січня 1921 р. встановлено в розмірі 26 тис. крб. по вищому поясу України (Харківський пояс). Розряд тарифу та порядок встановлення ставок фахівцям мав визначатися особливим положенням, затвердженим ВЦРПС.
Коммунист, Харьков, 1921, 11 марта.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Прага, ЧСР. Засновано Український жіночий союз для допомоги інвалідам в Йозифові. Голова – О. Левицька.
Громадський вісник, Львів, 1922, 29 квітня.

Чернігівська губернія. До квітня незаможники губернії зібрали у фонд допомоги голодуючим 250 тис. пудів продовольства, з них більше половини – відрахування з фондів КНС.
Социалистическое строительство на Черниговщине, 1921-1941: Сб. документов ы материалов. – К., 1983. – С. 30.