Інститут історії України Національна академія наук України

С. Мар’їнське Мар’їнського району Сталінського округу. Відбувся суд над головою сільськогосподарського кооперативу, який побив сількора за критику в місцевій пресі. Голову кооперативу засуджено до 4 місяців примусових робіт.
Коммунист, Харьков, 1925, 2 апреля.

Миколаївський та Херсонський округи. Завершилися перевибори сільських рад. У Херсонському окрузі у виборах взяли участь 40% виборців. У складі новообраних сільрад – 53% середняків, 23% – незаможників і 10% – робітників. У Миколаївському окрузі – 57% середняків, 34% – незаможників і 2% – робітників. Із 63 сільрад наслідки виборів було скасовано у 3-х через низьку участь виборців у виборах.
Коммунист, 1925, Харьков, 3 апреля.

Харків. НКВС УСРР затвердив інструкцію та положення про міліціонерів у сільських областях. В інструкції, зокрема, зазначалося, що сільські міліціонери мали ввічливо поводитись з селянами й намагатися заслужити довіру та повагу трудящих селян.
Коммунист, Харьков, 1925, 2 апреля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило порядок денний Всеукраїнського з’їзду рад: звіт уряду; про сільське господарство та землеустрій; про РСЧА; про НК РСІ; про перехід на триступеневу систему управління; про вибори рад.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 48.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У дозволило розгорнути дискусію про КНС на сторінках газети „Більшовик”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 48 зв.

Харків. НКВС УСРР запропонував адміністративним відділам губвиконкомів у дворічний строк провести перевірку та таврування всіх мір і вагів.
Коммунист, Харьков, 1925, 2 апреля.

Повідомлялося про звільнення всіх артілей та інших виробничих об’єднань безробітних від всіляких поборів та податків упродовж шести місяців після їх заснування. В наступні три місяці ці об’єднання підлягали оподаткуванню в половинному розмірі.
Коммунист, Харьков, 1925, 2 апреля.

Катеринославська губернія. Ввезено 40 тракторів „Запорожець” для продажу в кредит селянським кооперативам.
Коммунист, Харьков, 1925, 2 апреля.

Рутченківський рудник, Донбас. Започатковано будівництво робітничого селища. В поточному будівельному сезоні заплановано побудувати 60 будинків і 2 казарми.
Коммунист, Харьков, 1925, 2 апреля.

Повідомлялося, що ВУЦВК постановив забезпечити зразкові селянські будинки радіоприймачами.
Селянин, 1925, Харків, 2 квітня.

Харків. Відбувся ІІ Всеукраїнський з’їзд спілки селянських письменників “Плуг”. Прибуло 138 делегатів. Порядок денний: організаційний звіт ЦК спілки; доповіді з місць; “Плуг” на ідеологічному фронті; “Плуг” і сількори; про художню політику партії; про стан і перспективи художньої справи в Україні.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 квітня;Культура і побут, Харків, 1925, 16 квітня.

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про кустарно-ремісничу промисловість та промислову кооперацію». Ухвалено вжити заходи для розвитку кустарно-ремісничої промисловості, зокрема встановити сприятливі умови для тих галузей кустарно-ремісничої промисловості, які працюють на місцевій недефіцитній сировині для виробництва предметів широкого вжитку (гончарних виробів, точильного каменю, виробів з рога, кості (пуговиць, гребенців та ін.), щетини, соломи (капелюхів), дерева (ложек, сундуків, меблів, корзин та ін.)), а також тих, що пом’якшують товарний голод (виробництво сільськогосподарських машин (віялок, молотарок, шерсточесалок, дрібних запасних частин), скобяного товару, металевого плетіння, дрібного сільськогосподарського реманенту тощо). Наголошувалося на необхідності послаблення впливу приватного капіталу у кустарно-ремісничій промисловості, зокрема містилася настанова урядам союзних республік запровадити кримінальну відповідальність підприємців, що створюють приватнокапіталістичні підприємства під виглядом промислових кооперативних організацій. Визначалася система заходів для зміцнення фінансового становища та організаційного зміцнення промислової кооперації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 3

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але

Кельн, м. у Німеччини. Відбулася Міжнародна виставка преси, в якій взяли участь і українські радянські представники. Делегація СРСР представила відвідувачам виставку, присвячену пам’яті В.І.Леніна.
Научный работник. – 1928. — № 10. — С.71-7 2, 80; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917– 1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алекс

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.

Сільський Господар – Всеукраїнська рада сільськогосподарської кооперації являла собою центральний орган усієї системи сільськогосподарської кооперації УСРР. У 1928 р. до складу Сільського Господаря входили 42 кредитних та універсальних союзів, 7 центрів спеціальної кооперації, що об’єднували 2700 кредитних, 4798 спеціальних і 5028 машинно-тракторних товариств, 6316 сільськогосподарських колективів, із загальним числом об’єднаних господарств – 910 тис.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. Том 2. Май 1927 – 1929. — М. 1999. — С.786; Вес