Інститут історії України Національна академія наук України

Кримський обком ВКП(б) затвердив уповноваженим з керівництва підпільною боротьбою І.Генова, направив на окуповану територію 34 організатора (в 72 населених пунктах створили 37 підпільних організацій і груп загальною чисельністю 126 осіб).
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 92.

Відбулася ІІ конференція ОУН (СД) під Львовом. У ній взяли участь М.Лебедь, Д.Мирон, І.Климів, В.Кук, Я.Старух, З.Матла, Д.Клячківський та ін. Провід ОУН(Б) виробив лінію, спрямовану на тривалу підготовку власних політичних та військових сил для боротьби за українську державність. Головною вважалася теза про неприпустимість стихійних виступів мас, щоб “енергія народу не виливалась в партизанщину, але оформилась в широкий всенародний рух”. Учасники конференції висловилися за критичне ставлення до німців та відсіч будь-яким спробам комуністичного руху Опору опанувати ситуацію і поширювати свій вплив на населення”.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських Націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 110–113.

Головна Команда УПА видала наказ про негайний початок першої фази збройної боротьби проти гітлерівців. Розсіявшись на території Правобережної України невеликі групи з 5 -10 бойовиків почали “малу війну”: підривали машини та різні урядові установи німців. випускали антигітлерівські листівки тощо.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.659.

Ворошиловградський обком партії доповів Центральному комітету КП(б)У про збір теплого одягу для бійців і командирів Червоної армії. В області зібрано 118600 одиниць одягу: полушубків, курток, жакетів, валянок, рукавиць, теплої білизни, шапок, тощо.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны. 1941–1945. Док. и матер. в 3-х т. – К., 1985. – Т. 1. — С. 234.

У Львові у Літературно-мистецькому клубі відбувся вечір-концерт під гаслом: “Поклін Франкові”. Споминами про славний театр “Березіль” і його творця Л. Курбаса виступив у літературно-мистецькому клубі режисер цього театру О. Гірняк. Також відзначено у Львові 9-і роковини з дня смерті М. Хвильового.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 157.

Оголошення фельдкомендатури м. Запоріжжя про застосування смертної кари до цивільного населення за пошкодження військових споруд.
Запорожская область в годы Великой Отечественной войны (1941–1945 гг.). Сб. док. – Запорожье, 1959. – С. 75.

В дистрикті Галичина запроваджено новий адміністративний поділ територій та управління ними.
Андрухів І. О., Француз А. Й. Станіславщина: двадцять буремних літ (1939–1959). – Рівне – Івано-Франківськ, 2001. — С.86–88.

Голова міської управи Києва віддав наказ головам районних управ про відправлення близько 20 тис. радянських громадян на роботу в Німеччину. Організацію виїзду робітників до Німеччини “належало проводити на добровільних началах і залучати поліцію лише у виключних випадках”.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 100–102.

У Ворошиловграді відбувся вечір українських письменників і майстрів мистецтв, збір коштів від якого внесений у фонд будівництва танкової колони “Українське мистецтво”. Виступили письменники А. Малишко, А. Головко, народна артистка УРСР З. Гайдай та ін.
Советская Украина. – 1942. – № 78. — 2 апреля. – С.2.

У Львові заарештовано і зібрано в школі Собеського перед відправкою в Белжец 903 особи єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.110.

На літературному конкурсі на історичні повісті й оповідання про гетьмана Богдана Хмельницького, проголошеному в Ярославі, присуджено другу нагороду (600 зл.) проф. П. Феденкові з Праги за історичну повість у 3-ох томах “Гомін України” та вирізнено серед інших історичне оповідання І.Гузар-Монцібовичевої “Високо прапор” і сценічну картину М. Заставної-Долинської “Богданова присяга”.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 157.

Й.Сталін і Ф.Рузвельт обмінялися посланнями про скликання наради представників СРСР, США і Великобританії з питань відкриття другого фронту в Європі.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 329.

На початок місяця розстріляно понад 300 євреїв з Городища, 115 – з Тального Київської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.89.

На кінець місяця в 6 населених пунктах Вінницької області страчено 2,5 тис. євреїв: в Іллінцях близько 1000 осіб, Браїлові та Межирівці відповідно 180 і 279, Спіченцях та Дзюнівці – 290 і 94 особи, Липовці – понад 700 та близько 100 в с. Зозов. Знищено 135 осіб єврейської національності з с. Дружківки та 470 євреїв з Єнакієвого вивезені та вбиті в Горлівці Сталінської області, близько 70 єврейських членів змішаних шлюбів у Бердичеві та євреї Андрушівського району Житомирської області. До того ж з Яблунівського, Кутського, Косівського, Гвоздецького, Обертинського і Коршівського районів Станіславської області переселено 4849 євреїв. Всіх, хто відмовлявся виїхати, розстрілювали на місці. Знищено 1500 осіб в Умані Київської області та 112 – в с. Шаумян Євпаторійського району.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.14; 43; 57; 89.

Окупанти спалили у квітні і пізніше 390 дворів села Чернацьке Середино-Будського району Сумської області, де загинуло 56 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.288.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Президія Верховної Ради СРСР прийняла указ про нагородження орденами 157 партизан Української СРСР за доблесть та мужність, проявлені у боротьбі проти нацистських загарбників, та особі заслуги у розвитку партизанського руху.
Правда. – 1943. – 2 квітня.