Інститут історії України Національна академія наук України

З республік та областей СРСР в Україну відвантажено на цей день 3089 тракторів, 2028 плугів, 42 комбайни, 1162 сіялки, 151 автомашину.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.275.

Вінницька область. Нацисти ліквідували гетто в Тернівцях, кілька сотен жертв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины. – К., 2000. – С.15.

На Україні з’явилися такі видання УПА: Присяга вояка Української Повстанчої Армії; Повстанець (журнал для бійців УПА), ч.1., 16 стор.; За що бореться Українська Повстанча Армія?; За что ведет борьбу Украинская Повстанческая Армия?; Слово к бойцам и командирам Красной Армии, 55 стор.; Український Перець (сатиричний журнал), ч.2., 10 стор.; Бойцовий правильник піхоти, чотири книжечки: Боєць, Рій, Чота, Сотня – розм. 322 стор.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 201-202.

На сесії Верховної Ради УРСР виступив голова РНК УРСР М. Хрущов з доповіддю „Про визволення українських земель від німецьких загарбників і чергові завдання відбудови народного господарства”. Він заявив: „Український народ добиватиметься включення до складу Української Радянської держави одвічних українських земель, якими є Холмщина, Грубешів, Замостя, Томашів, Ярослав”.
Радянська Україна. – 1944. – 3 березня;Радянська Україна. – 1944. – 30 квітня;Хронологічне зібрання законів, указів Президії Верховної Ради , пос

В м. Сталіно (Донецьк) на металургійному заводі ім. Сталіна здійснено першу плавку сталі.
Радянська Україна. – 1944. – 3 березня.

Поблизу с. Білгородки (Вербівський район, Рівненська обл.) загін УПА знищив радянського диверсанта Миколу Кузнєцова. Знайдені при ньому документи повстанці згодом обміняли на дружину і дітей провідника ОУН М. Лебедя, що утримувались як закладники в концтаборі Равенсбрюк.
Гладков Т. Легенда советской разведки. – М., 2001. – С. 435.

Москва. В приміщенні МХАТ відбулося вшанування старійшого діяча українського театру народного артиста СРСР Івана Мар’яненка з нагоди 50-річчя його акторської діяльності.
Літературна газета. – 1945. – 30 серпня.

Київ. Відбулися змагання учасників першої республіканської спартакіади.
Радянська Україна. – 1945. – 4 вересня.

ДКО прийняв рішення про відбудову і введення в дію в першому півріччі 1947 р. Дніпровського магнієвого заводу потужністю 5000 т. магнія на рік.
ЦДАГО України. – Ф. 1, оп. 23, спр. 4667, арк. 5.

Польща. Згідно даних заступника головного уповноваженого уряду УРСР у справах евакуації Т. Кальненка протягом березня польським підпіллям спалено 959 і пограбовано 500 українських господарств, вбито і поранено 925 українців, забрано 500 коней, 520 корів, здійснено 5 замахів на радянських співробітників евакослужб.
Siwidci M. Dzieje konfliktow polsko-ukrainskich. – T. 3. – Warszawa, 1994. – S. 383, 384.

Горлівка Сталінська область. Відбудована і введена в дію вугільна шахта ім. Румянцева.
Верстюк В., Дзюба Е., Репринцев В. История Украинской ССР: Хронологический справочник. – К., 1990. – С. 378.

В західних областях республіки ЦК КП(б)У створив відділи обкомів по роботі серед жінок і встановив посади жінорганізаторів у міськкомах і райкомах партії.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 600.

Харків. Створені трьохмісячні курси по підготовці і перепідготовці районної ланки радянських робітників – замісників голів і завідуючих відділами райвиконкомів, голів сільських Рад та інших радянських робітників західних областей республік, які проявили себе на практичній роботі.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 600.

Одеська область. На кошти профспілок України відкрито 2 дитячих будинки на 500 місць, в Сталінській – 3 на 550 місць, в Харківській, Ворошиловградській і Київській – по одному дитячому будинку на 200 місць кожний.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 600.

Софія (Болгарія). Відбувся собор – зустріч представників громадськості Болгарії та делегації слов’янських країн, у якій взяла участь делегація слов’янських народів СРСР у складі академіка М. Державіна, поета П. Тичини та ін. Учасники форуму ухвалили текст відозви, в якому наголошувалося, що монолітність і непорушність єдності та дружби слов’янських народів є запорукою перемоги над фашизмом і встановлення міцного миру у світі.
Словянски събор в София 3 март 1945 година. Възпоменателен сборник. – София, 1945. – С. 73.

Станіславська область. Проведено нараду комсомольського активу області, в якій взяли участь перші та другі секретарі райкомів ЛКСМ України, секретарі сільських комсомольських організацій.
ЦДАГО України. – Ф. 1, оп. 23, спр. 1697, арк. 23;Літопис УПА. Нова серія. – Т. 4. – К. – Торонто, 2002. – С. 316.

Польща. Польські військовослужбовці повністю спалили с. Седлиська, а його українських мешканців розстріляли.
Переселення поляків та українців в 1944 –1946. – Варшава – К., 2000. – С. 380.

Київ. РНК УРСР прийняла постанову “Про заходи щодо подальшого розвитку індивідуального та колективного городництва робітників і службовців УРСР у 1945 році”. Згідно якої, заборонялося адміністрації підприємств і установ перерозподіляти між робітниками та службовцями відведені під індивідуальні городи земельні ділянки з земель міст, робітничих селищ та державного земельного фонду, закріплені за ними на 5–7 років. Із звільненням з роботи, робітники та службовці, позбавлялися права користуватися ділянками, за винятком звільнення з роботи в зв’язку з призивом до Червоної армії, виходом на пенсію, інвалідністю, хворобою, відрядженням на навчання і переведення на іншу роботу.
Збірник постанов і розпоряджень уряду УРСР. – 1945. – № 3 (1 травня). – С. 72, 73.

Київ. Відбувся пленум ЦК КП(б)У, який заслухав і обговорив питання про підсумки 1945 сільськогосподарського року і підготовку до весняної сівби 1946 р. та про стан внутрішньопартійної роботи в Дніпропетровській, Полтавській і Дрогобицькій обласних партійних організаціях. З обговорених питань пленум ухвалив відповідні резолюції. В них наголошувалося, що основним завданням партійних і радянських організацій та земельних органів у 1947 р. мало стати максимальне освоєння довоєнних посівних площ, піднесення врожайності і збільшення валового збору всіх сільськогосподарських культур у колгоспах, радгоспах і селянських господарствах України. Було піддано критиці серйозні недоліки в роботі парторганізацій та земельних органів багатьох областей і районів УРСР, зокрема, Одеської, Сумської, Запорізької, Ворошиловградської, Кіровоградської та Чернігівської областей; засуджено практику тих МТС, які в гонитві за високим виробітком у переведенні на умовну оранку не виконували план основних робіт і перевиконували показники на другорядних роботах, заощаджували пальне, погіршуючи якість оранки. Пленум ЦК КП(б)У вважав, що Дніпропетровська, особливо Полтавська і Дрогобицька обласні партійні організації слабко розгортали роботу із засвоєння комуністами марксистсько-ленінської теорії і не здійснювали належного контролю за роботою членів партії і керівників кадрів щодо підвищення їх ідейно-політичного рівня. Перед цими парторганізаціями було поставлено завдання усунути хиби і забезпечити докорінне поліпшення внутрішньопартійної роботи, невпинно підвищувати політичну дієздатність парторганізацій, удосконалювати методи їх повсякденної допомоги низовим організаціям.
Радянська Україна. – 1946. – 3, 5, 6 лютого.

Митрополит Галицький Й.Сліпий засуджений до 8 років ув’язнення.
Мартирологія українських церков. Том ІІ. Українська католицька церква. Док., матеріали, християнський самвидав України. – Торонто, Балтимо