Інститут історії України Національна академія наук України

В Кривому Розі під керівництвом військово-революційного штабу почалось збройне повстання робітників міста та прилеглих копалень і солдатів гарнізону. Влада в селищі і басейні була передана військово-революційному штабові (ревкомові).
Великая Октябрьская социалистическая революция и победа Советской власти на Украине. Хроника важнейших историко-партийных и револоюицон

На об’єднаному засіданні Київської ради робітничих депутатів разом з представниками правлінь профспілок і фабзавкомів була ухвалена запропонована більшовиками резолюція з вимогою розпустити Українську Центральну Раду і встановити владу рад. У цей день у місті створено більшовицькою організацією загальноміський штаб по підготовці повстання і розпочато організацію районних штабів.
Киевская мысль (вечерний выпуск). – 1918. – 10 січня; Очерки истории киевских городской и областной партийных организаций. – К., 1918. – С.197.

Ольгопіль, Подільська губернія. Повідомлення про початок видання нового щомісячного літературно-педагогічного журналу “Перший крок”.
Нова рада. – 1918. – 9 січня.

Київ. Генеральний секретар міжнаціональних справ Ол.Шульгін на засіданні Малої ради оголосив ноту Генерального секретаріату до усіх воюючих і нейтральних держав, наголосивши, що 3-м універсалом Українська Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку, яка змагається за створення федеративної злуки всіх республік, які постали на території давньої Російської імперії”. Далі висловлювалося переконання в тому, що теперішня війна є найбільшим нещастям усіх держав і тому УНР вступає на шлях “діяльної мирної політики”. Виходячи з проголошення у 3-му Універсалі необхідності негайно заключити мир, Центральна Рада ухвалила прилучитися до перемир’я.
Дорошенко Д. Історія України 1917 – 1923 рр. У двох томах. - Том 1. – Доба Центральної Ради. – К., 2002. – С.171.

В Києві на засіданнях Малої ради проходило вироблення остаточної редакції 4-го Універсалу УЦР з трьох поданих проектів М.Грушевського, В.Винниченка і М.Шаповала. 22(9) січня на засіданні Малої ради, на якому були присутні тільки українські фракції, виробили спільну редакцію. З 5-ї год. 23(10) січня і до 24(11) січня засідання відбувались разом з неукраїнськими фракціями при зачинених дверях. Представники меншості виступали проти проголошення України самостійною державою. Ряд фракцій внесли свої доповнення, які були схвалені.
Народня воля. – 1918. – 25(13) січня.

Київ. Голова Директорії В.Винниченко видав наказ губернським і повітовим комісарам про боротьбу з злочинною агітацією проти УНР та її державної незалежності.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 58.

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

Житомир. Заснування Волинського Українського національного товариства з метою згуртування українського громадянства для побудови української національної держави
Україна. — 1919. — 16 вересня.

Київ. Директорія УНР, з огляду на велике національне значення могили Т.Шевченка у Каневі, постановила визнати могилу Кобзаря національної власністю. Для її впорядкування було створено відповідний комітет та виділено 5 млн. карбованців.
Українська Ставка. — 1919. — 12 січня.

Київ. Засновано Всеукраїнську спілку діячів театрального мистецтва, журнал “Театр” під ред. С.Черкасенка. Директорія УНР доручила міністерству освіти виробити законопроект про українізацію міського оперного театру: заснувати український державний оперний театр.
Нова Рада. — 1919. — 26 січня.

Київ. При військово–видавничому відділі Генерального штабу заклалась “Козацька книгарня”, яка мала обслуговувати військових осіб та військові частини.
Нова Рада. — 1919. — 28 січня.

У Харкові створено перші радянські видавництва в Україні: при Українському центральному агентстві по постачанню і розповсюдженню друкованих праць (Укрцентраг) та при Харківському губернському агентстві Центродруку.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 323.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Донецький басейн. В результаті переможних боїв частин Червоної армії з білогвардійцями 14 січня узято Дружківку, Краматорськ, Слов’янськ, 18 січня — Костянтинівку, 19 січня — Слов’яносербськ, Нікітовку, Дебальцеве, 21 січня — Луганськ, 22 січня — Синельникове, 24 січня —Алчевськ, 28 січня —Бахмут.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 323.

Київ. Президент ЗУНР Є.Петрушевич увійшов до складу Директорії УНР; представники УНРади ЗУНР І.Калинович, Т.Старух , П.Шекерик-Доників обрані до комісій Трудового конгресу.
Довідник з історії України. — С. 930.