Інститут історії України Національна академія наук України

СРСР. Протягом року зібрано 71, 7 млн. тонн зерна; державні хлібозаготівлі склали 22,4% врожаю (16, 6 млн. тонн); експортовано0,17 млн. тонн зерна.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

Великі Сорочинці, с. на Полтавщині. Відкрито Літературно-меморіальний музей М.Гоголя.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Київ, м. Засновано державний заповідник “Кирилівська церква”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про порядок кредитування середянських господарств при збуті сільськогосподарських машин і знарядь”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 20. —Ст.178.

Москва, м. У квітні – травні затверджено перший п’ятирічний план розвитку народного господарства.
Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. – К., 1993. —С.112.

Москва, м. У відділі місцевих істпартів Інститута В.І.Леніна відбулася нарада з завідувачами Ленінгаградським, Українським та Білоруським істпартами. Учасники виробили проект положення про організацію науково-дослідних інститутів по історії партії (замість істпартів).
Пролетарская ревоюция. – 1929. —№ 7. —С.208;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. —М., 1971. —С.129-130.

Москва, м. В Комуністичній академії відбулася ІІ Всесоюзна конференція марксо-ленінських науково-дослідних установ. Учасники підбили підсумки роботи науково-дослідних установ країни, обговорили питання, пов’язані з перспективами розвитку суспільних наук, заслухали доповіді: про роботу Інституту В.І.Леніна, Комуністичної академії, Ленінградського науково-дослідного інституту марксизму-ленінізму, Українського інституту марксизму-ленінізму і кафедр марксизма-ленінізма при Українській академії наук та ін.
Вестник Комакадемии. – 1929. —Кн.32. —С.198-250;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. —М., 1971. —С.130.

УСРР. У квітні-травні в республіці перебував І.Крип’якевич. Львівський науковець, зокрема, відвідав у Харкові Географічний інститут, де залишив велику карту держави Б.Хмельницького.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939). – К., 2004. —С.244.

Харків, м. 9-14 квітня відбулася ІІ Всеукраїнська конференція КП(б)У. 264 делегати з виборчим і 303 з дорадчим заслухали доповідь ЦК ВКП(б) “Боротьба за генеральну лінію партії і завдання соціалістичного будівництва”, розглянули п’ятирічний план розвитку народного господарства України, обговорили питання про підсумки й найближчі завдання боротьби з бюрократизмом, про зниження собівартості й про раціоналізацію промисловості України. У центрі уваги конференції були питання боротьби з “правим ухилом”.
Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. Том перший. – С.561-622.

Харків, м. Відбулася нарада Центральної комісії національних меншостей (ЦКНМ). Учасники розглянули питання про розвиток фізкультури і спорту у районах, компактно заселених представниками національних меншин. Ухвалене рішення заснувати у центрі і на місцях штат інструкторів фізкультури.
Комуніст . – 1929. — 9 квітня.

УСРР. Підведені попередні підсумки перевиборів сільських і місцевих рад.
Вісті ВУЦВК . – 1929. — 9 квітня.

Харків, м. Комісія Політбюро ЦК КП(б)У по встановленню днів відпочинку обговорила можливість „витіснення” релігійних свят та „заміщення” їх революційними. Ухвалено встановити у 1929 р., як вихідні, дні 1-5 травня з тим, аби замість 3 травня працювати 6 травня (у другий день Пасхи); відмінити відзначення 24 серпня Духовного дня, замінивши його „Днем Конституції” 6 липня; замінити релігійне свято Спаса 6 серпня відзначенням Дня врожаю 2 вересня; містилася настанова партійним і профспілковим організаціям „провести на підприємствах підготовчу роботу з тим, аби заміна релігійних днів відпочинку революційними проходила за ініціативою робтіників”.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.6. —Спр.163. —Арк.84.

Харків, м. Всеукраїнський Шевченківський комітет ухвалив рішення приступити до організації масових робітничо-селянських екскурсій на могилу Т.Шевченка.
Комуніст . – 1929. — 9 квітня.

Київ, м. До міста приїхав голова Львівського наукового товариства ім. Шевченка академік Студзинський, який зустрінувся з працівниками історичної секції ВУАН.
Комуніст. – 1929. — 10 квітня.