Інститут історії України Національна академія наук України

В 15 милях від Ланжеронівського узбережжя в Одеській затоці підірвався на міні, встановленій російськими мінними загороджувачами “Дунаєм” і “Бештау”, та затонув на мілководді турецький крейсер “Меджидіє”, пізніше піднятий, відремонтований і уведений до складу російського Чорноморського флоту. Команда затонулого крейсера була евакуйована на інші турецькі кораблі, що швидко залишили води Одеської затоки.
Одесские новости. – 1915. – 24 марта. – С. 2.

Вийшовши із Севастополя, кораблі Чорноморського флоту зустріли неподалік від Кримського узбережжя німецькі крейсери “Гебен” та “Бреслау”. Між кількома російськими міноносцями та останнім зав’язалась інтенсивна артилерійська перестрілка зі значної відстані, після чого німецькі крейсери, використовуючи перевагу в швидкості, відійшли, але були знайдені серед ночі й знову обстріляні міноносцями в 100 милях від Босфору.
Одесские новости. – 1915. – 24 марта. – С. 3.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

Об 11-й годині у залі Комерційного інституту в Києві відкрилася 2-га нарада (конференція) “Бунда” в Україні. Прибули 28 делегатів від Київської, Полтавської, Чернігівської, Волинської, Подільської, Херсонської губерній. Головою обрано члена УЦР голову Крайового комітету “Бунда” М.Рафеса. Він у промові наголосив на тому, що необхідно встановити зв’язки робітничого класу України з пролетарями інших країн. В Україні ж усі соціал-демократичні партії мають об’єднатися. Від УСДРП конференцію привітав В.Садовський, який підкреслив, що “Бунд” – перша партія, що підтримала національну автономію і закликав до об’єднання робітників усіх національностей. З привітаннями виступили Є.Чикаленко (УСДРП) та представники російських соціал-демократів, есерів і єврейських організацій. У доповіді М.Рафеса зазначалося, що “Бунд” йшов разом з українською соціал-демократією у питанні про незалежність України. Також були заслухані доповіді з політичного, національного та інтернаціонального питань. Представником для зносин з УЦР обрали М.Рафеса.
Народня воля. – 1918. – 3 квітня (21 березня) та 4 квітня (22 березня). Робітнича газета. – 1918. – 4 та 6 квітня

На засіданні Ради народних міністрів розглядали питання про умови зовнішнього займу в Німеччині. Ухвалено не погоджуватись на ті, які являються втручанням у внутрішні справи України. Схвалили проект статуту Державного хлібного бюро, передаючи його на затвердження УЦР. РНМ ухвалила надати право представникам Державної комісії скласти остаточні умови угоди з Німеччиною в справі обміну товарів, зазначивши, що Україна може зобов’язатись поставити максимум до 60 млн. пудів зернових і бобових продуктів і муки. Запропонувати німцям негайно припинити самовільний вивіз збіжжя і надалі не втручатись у продовольчу справу, почати постачання сільськогосподарських машин та мануфактури. РНМ розглянула також питання про відпускні ціни на хлібні продукти, про асигнування кредиту священнослужителям православної держави, про допомогу біженцям та ін.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В. двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.243-244.

Німецькі війська, що вели наступ на Чернігівщині, зайняли м.Путивль.
Народня воля. – 1918. – 11 квітня (29 березня).

Надруковано виданий у Вінниці австрійським комендантом у зв’язку з заворушеннями серед населення наказ про заборону мати без дозволу зброю, влаштовувати масові збрання. Запроваджувався комендантський час з 9-ї години вечора. За псування телеграфних і телефонних дротів винні карались смертною карою на місці. Пропонувалося доносити на тих, хто вороже ставився до австро-угорського війська. За грабунки, знищення та псування складів, майна, порушення спокою і порядку загрожувала смертна кара за законом воєнного часу.
Народня воля. – 1918. – 3 квітня (21 березня).

В Луганському районі організовано мобілізаційний штаб Червоної армії із мобілізаційних відділів Київської, Полтавської, Чернігівської губерній і військового відділу Луганська. Військові директиви він мав отримувати з Центроштабу, який керував на той час перегрупуванням загонів і перекиданням їх для зайняття оборонних позицій для захисту Донбасу.
Гражданская война на Украине. 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.103.

Селянський з’їзд Єлизаветградського повіту Херсонської губернії, заслухавши тимчасовий земельний закон УЦР, визнаний 18 січня 1918 р., ухвалив негайно приступити до проведення його у життя і вжити всіх заходів до засіву якомога більшої площі земель. З’їзд висловив довір’я Центральній раді і пообіцяв їй повну підтримку селянства.
Народня воля. – 1918. – 14(1) квітня.

Київ. У митрополичому Софійському домі відбулося перше засідання “Приватної комісії по православно-церковним справам” департаменту ісповідань, до складу якої входили священослужителі, світські особи та співробітники департаменту. На засіданні обговорювалося ставлення до реформування православної церкви, , передсоборні праці та питання про окрему Українську православну церкву.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.63.

Відбувся революційний Криворізький з’їзд представників робітництва і промисловців, на якому з’ясувалося скрутне становище як робітників, так і промисловців залізорудного району через брак палива та грошей. Через відсутність коштів більшість копалень залита водою. З’їзд направив телеграму про труднощі у районі на адресу міністерства праці та промисловості і голові Української Центральної ради. Згідно поширеної на з’їзді анкети в районі залишилося втричі менше робітників, ніж звичайно. Робітники 2 – 3 місяці не отримували платню.
Робітнича газета. – 1918. – 12 квітня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.