Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

У м. Новограді-Волинському відбувся економічний страйк робітників 3 шкіряних заводів спадкоємців Фейгенгольца, Криштула та Ліхтмахера з вимогою підвищити заробітну плату . Роботи на заводах не зупинялись. Завершився перемогою.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.295.

У м. Феодосія згорів будинок "Європейського готелю". Пожежу погасити не вдалося.
Новости юга. – 1913. – №126. – С.1.

Слище Юзовка Катеринославської губернії. Страйк 802 робітників шахти № 7 і 609 робітників шахти № 3 Лідієвського кам’яновугільного рудника Російсько-Дніпровського металургійного товариства з вимогою підвищити заробітню платню. Закінчився компромісом.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 330–331.

м. Луганськ. Страйк 3000 (з 5430) робітників машинобудівного заводу Гартмана із вимогою підвищити зарплату від 25 до 50 %, запровадити на заводі інститут цехових старостів, видавати зарплату рівно що 2 тижня. Завершився компромісом: обіцяно підняти зарплату на 10 %. Під час страйку на завод викликано загін поліції (106 осіб). Арештовано 18 робітників. (5-8 липня повторно страйкували 5300 з 5430 робітників, однак страйк закінчився поразкою).
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 344.

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

Гайсинський повітовий комітет Ради селянських депутатів поширив листівку із засудженням факту обрання гетьмана і на підтримку Центральної Ради. Гайсинський повітовий староста на Поділлі повідомив міністру внутрішніх справ про арешти помічника повітового комісара і голови народної управи за випуск згаданої вище листівки.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 166. – Арк. 11,12.

Прийнято ухвалу всенародного українського віча про створення Комітету національної гідності. Основною метою заснованої інституції було вирішення питання про перенесення останків великих синів українського народу з чужини до Києва і поховання Івана Мазепи у Софійському соборі.
Відродження. – 1918. – 11 липня.

Рада міністрів Української Держави розглянула два законопроекти: міністра продовольства про запровадження Комітету з ліквідації військово-громадських організацій при цьому міністерстві і Державного секретаря. Після широкого обговорення більшістю у 10 голосів проти 1 ухвалили пропозицію міністра торгівлі і продовольства про запровадження посади Головного уповноваженого з ліквідації військово-громадських організацій з широкими повноваженнями. Рада міністрів більшістю голосів (8) постановили створити при Головному уповноваженому Раду із представників міністерств. З питання про Бюро преси вирішили залишити його під наглядом Міністерства внутрішніх справ. На пропозицію гетьмана П.Скоропадського Рада міністрів ухвалила створити Комітет, який би розподіляв пожертви, що поступали на адресу потерпілих від вибуху снарядів на Печерську.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 43-43 зв., 44.

Гетьман П.Скоропадський направив голові Ради міністрів Ф.Лизогубу “відручний лист”, в якому йшлося про необхідність надання допомоги населенню, що потерпіло від вибуху Звіринецьких артилерійських сховищ у Києві. Раді міністрів пропонувалося виділити 500 000 карбованців. Серед потерпілих більшість становили тисячі родин робітників, які втратили будинки і майно. Комітет, на який покладалася справа організації допомоги населенню, мав очолити сам гетьман, до його складу включали міністрів фінансів, народного здоров’я і опіки, праці та начальника штабу П.Скоропадського.
Державний вістник. – 1918 р. – 11 червня.

Лозова. Розпорядженням повітового старости заарештовано місцевого українського діяча, члена повітової управи з народної освіти, письменника Віталія Самійленка. Причиною арешту стали його рішучі заходи з українізації школи.
Нова рада. – 1918. – 9 червня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.