Інститут історії України Національна академія наук України

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про порядок кредитування середянських господарств при збуті сільськогосподарських машин і знарядь”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 20. —Ст.178.

Москва, м. У квітні – травні затверджено перший п’ятирічний план розвитку народного господарства.
Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. – К., 1993. —С.112.

Москва, м. У відділі місцевих істпартів Інститута В.І.Леніна відбулася нарада з завідувачами Ленінгаградським, Українським та Білоруським істпартами. Учасники виробили проект положення про організацію науково-дослідних інститутів по історії партії (замість істпартів).
Пролетарская ревоюция. – 1929. —№ 7. —С.208;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. —М., 1971. —С.129-130.

Москва, м. В Комуністичній академії відбулася ІІ Всесоюзна конференція марксо-ленінських науково-дослідних установ. Учасники підбили підсумки роботи науково-дослідних установ країни, обговорили питання, пов’язані з перспективами розвитку суспільних наук, заслухали доповіді: про роботу Інституту В.І.Леніна, Комуністичної академії, Ленінградського науково-дослідного інституту марксизму-ленінізму, Українського інституту марксизму-ленінізму і кафедр марксизма-ленінізма при Українській академії наук та ін.
Вестник Комакадемии. – 1929. —Кн.32. —С.198-250;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. —М., 1971. —С.130.

УСРР. У квітні-травні в республіці перебував І.Крип’якевич. Львівський науковець, зокрема, відвідав у Харкові Географічний інститут, де залишив велику карту держави Б.Хмельницького.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914–1939). – К., 2004. —С.244.

Харків, м. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило стан постачання Донбасу.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.6. —Спр.163. —Арк.71-72.

Харків, м. Всеукраїнська кооперативна спілка повідомила про виконання плану хлібозаготівель.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 13 квітня.

Одеса, м. Народилася Серебрі А.П. – український хормейстер, педагог, заслужений діяч мистецтв України (1993); у 1952 закінчила Одеську консерваторію, з 1978 – її викладач, професор (1993); серед її учнів – І.Сльота, В.Дука, М.Климов, В.Підгородиський та ін.; з 1962 керує також хоровою капелою Одеського університету, автор ряду музикознавчих праць.
Мистецтво України: Біографічний довідник. – К., 1997. — С.535.

Харків, м. 13-16 квітня у столиці УСРР перебувала делегація письменників Німеччини та Угорщини у складі К.Клебера, Г.Лорбейера, К.Грюнберга, К.Петерсена, Г.Мархвіца та ін. У харківському будинку літератури ім. Блакитного відбулася творча зустріч письменників України із зарубіжними гостями, після чого делегація відбула до Києва.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 14 квітня.

Харків, м. Окружна інспектура охорони здоров’я відкрила у столиці України п’ятий наркологічний диспансер.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 13 квітня.

Заява селянина Л. Бабиря з хутора Левенцівка на Харківщині до голови ВУЦВК Г. Петровського про повернення незаконно забраної корови, оскільки він та його дружина непрацездатні «через старість» та не мають інших джерел харчування
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 451.

Село Гостра Могила, Ставищанський район, Київська область. Жертвами людоїдства стали троє дітей
ДА МВС України. – Ф. 32. – Оп. 1. – Спр. 15144. – Арк. 8.

Село Бишів, Брусилівський район Київської області. Жертвою людоїдства став дворічний хлопчик
ДА МВС України. – Ф. 32. – Оп. 1. – Спр. 15168. – Арк. 8.

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.