Інститут історії України Національна академія наук України

Миколаїв. Згідно з рішенням Миколаївського губвиконкому було взято під охорону територію розкопок античного грецького міста Ольвія.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1917 –1927. Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С. 139.

Район Бершаді і Ободівки. Прилучення до Кінної бригади ЧУГА отамана Е. Шепаровича галичан, втікачів з польового штабу ЧУГА у Балті, серед яких були генерали А. Кравс і А. Вольф, полковник А. Шаманек.
Шанковський Л. Українська армія у боротьбі за державність. – Мюнхен, 1958. – С. 208.

ІІІ Катеринославський губернський з’їзд рад за участю 228 делегатів, на якому ухвалено резолюції про чергові задачі радянської влади (з’їзд висловився рішуче проти “самостійно-петлюрівської агітації”, зобов’язав радянські установи губернії звертати увагу на розвиток української культури, перетворити українську мову на “знаряддя радянської комуністичної пропаганди”); з земельного питання (про розподіл землі і розвиток колективних форм у сільському господарстві). Обрано губернський виконавчий комітет, губернську робітничо-селянську інспекцію і делегатів на ІV Всеукраїнський з’їзд рад.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С.751 – 754;Історія колекти

ІV з’їзд КСРМУ Київської губернії. Ухвалені резолюції про організацію будівництва комсомола, взаємини з КП(б)У, про трудові дивізії, фізичний розвиток. Обрано двох делегатів на Всеукраїнський з’їзд КСРМУ.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. – К., 1959. – С. 338 – 345.

Київ. І конференція крайової партійної організації КП(б)У Східної Галичини та Буковини за участю 185 делегатів. Вибори крайового організаційного комітету (Галоркому) Східної Галичини КП(б)У у складі: Ф. Кон (голова), М. Баран, Ф. Конар, М. Левицький, М. Михайлик, І. Немоловський, А. Палієв, В. Порайко, Б. Скарбек, І. Устиянович. Ухвалено резолюцію “в зв’язку зі зрадою офіцерства колишньої УГА”.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 311 – 317.

Полтава. ІІІ Полтавський губернський з’їзд рад, на якому ухвалено резолюції на доповідь губревкому, з земельного та продовольчого питань, на доповідь про Червону армію; обрано губернський виконком і делегатів на Всекраїнський з’їзд рад. З’їзд виступив за впровадження колективної форми землекористування; застосування військової сили в продовольчій роботі “для ліквідації куркульського бандитизму”.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 460 – 467.

Літин, Подільської губернії. Наказ команданта 2-ї галицької бригади Ю. Головінського і начальника штабу А. Ерле про розрив ЧУГА з більшовиками та її перехід на бік армії УНР. Друга і третя бригади ЧУГА, які виступили проти Червоної армії, наштовхнулись на нищівний удар підрозділів охорони 45-ї стрілецької дивізії і кіннотників кавбригади Г. Котовського. Частину війська більшовики роззброїли у Вапнярці і Крижополі, решту – в районі Томашполя.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. – К., 2003. – С. 371 – 373; Гражданская война на Украине 1918 – 1920. Сборник документов и материалов в трех

Балта, Одеської губернії. Вступ до міста Київської дивізії армії УНР, на бік якої перейшла сотня ЧУГА.
Доценко О. Зимовий похід. – К., 2001. – С. 312.

Харків. Засідання РНК УСРР, на якому ухвалено “Положення про забезпечення сільськогосподарської кампанії цукрової промисловості робочою силою”.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 109 – 108 зв.

Харків. РНК УСРР ухвалила “Положення про організацію губернських комісій з вилучення та утилізації непотрібних архівних матеріалів”.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 109.

Варшава (Польща). Підписання військової конвенції як інтегральної частини Варшавського договору представниками військових міністерств УНР і Польщі. Військова конвенція складалася з 17 параграфів та розглядала технічну сторону військової польсько-української співпраці протягом спільного походу на Правобережну Україну проти більшовиків.
Документы и материалы по истории советско-польських отношений. – М., 1964. – Т.2. – С. 656 – 657.25 квітня

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Київ. Спільне засідання УАН обрало директором геометричного інституту проф. М. Столярова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 466.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

Відбудовано регулярне пасажирське сполучення між Миколаєвим, Очаковим та Одесою.
Очерки истории Николаевской областной партийной организации – Одесса, 1980. – С. 86.

Харків. При секторі мистецтв Головполітосвіти створено бюро художньої критики.
Бернацька Р.П., Бурмістренко С.Л. 50-років Українському драматичному театру: (Хроніка) // Театральна культура: Науковий міжвідомчий щорічник.

Одеса. Вийшов перший номер журналу “Театруда” (існував до червня 1921 р.).
Бернацька Р.П., Бурмістренко С.Л. 50-років Українському драматичному театру: (Хроніка) // Театральна культура: Науковий міжвідомчий щорічник.

Харків. Виставою Ж. Ромена “Армія в місті” відкрито Російський героїчний театр (художній керівник – Г. Авралов, художник – Ю. Магнер).
Бернацька Р.П., Бурмістренко С.Л. 50-років Українському драматичному театру: (Хроніка) // Театральна культура: Науковий міжвідомчий щорічник.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.